а) 45x−1+2x+1<0 і 5x−3+10x−1≥2; б) 23+x+32−x≥0 і 74x+3+2x+1<2; в) 5(x+2)+3(x−3)<3(x−1)+4(x+3) і 3(2x−1)+3(x−1)≥5(x+2)+2(2x+3); г) 23−2x−3x−1>45−3x−64x+3 і 36x−5−511+7x<54x+3−102x+3.
Розв’язання
Розв'язуємо систему а): 45x−1+2x+1<0⇒5x−1+2(x+1)<0⇒7x+1<0⇒x<−71; 5x−3+10x−1≥2⇒2(x−3)+(x−1)≥20⇒3x−7≥20⇒3x≥27⇒x≥9. Перетин множин (−∞;−71) і [9;+∞) — порожня множина.
Розв'язуємо систему б): 23+x+32−x≥0⇒3(3+x)+2(2−x)≥0⇒9+3x+4−2x≥0⇒x≥−13; 74x+3+2x+1<2⇒2(4x+3)+7(x+1)<28⇒8x+6+7x+7<28⇒15x<15⇒x<1. Перетин [−13;+∞) і (−∞;1) — проміжок [−13;1).
Розв'язуємо систему в): 5(x+2)+3(x−3)<3(x−1)+4(x+3)⇒5x+10+3x−9<3x−3+4x+12⇒8x+1<7x+9⇒x<8; 3(2x−1)+3(x−1)≥5(x+2)+2(2x+3)⇒6x−3+3x−3≥5x+10+4x+6⇒9x−6≥9x+16⇒−6≥16 (неправда). Перетин порожній.
Розв'язуємо систему г): 23−2x−3x−1>45−3x−64x+3⇒6(3−2x)−4(x−1)>3(5−3x)−2(4x+3)⇒18−12x−4x+4>15−9x−8x−6⇒−16x+22>−17x+9⇒x>−13; 36x−5−511+7x<54x+3−102x+3⇒10(6x−5)−2(11+7x)<2(4x+3)−(2x+3)⇒60x−50−22−14x<8x+6−2x−3⇒46x−72<6x+3⇒40x<75⇒x<815. Перетин (−13;+∞) і (−∞;815) — проміжок (−13;815).
а) 3x−42x−1<0 і 2x+1−4x+3≥2; б) 153−x−3x−3>0 і 43x−2−35x+1>1; в) 2(x−3)+5(x−2)>3(2−x)−2(3−x) і 9(x−2)−2(3x−2)≤5(x−2)−2(x+5); г) 2x−2−32x−3<6x−4−3x+1 і 2x−2+41−7x−3x+11≥45+2x.
Розв’язання
Розв'язуємо систему а): 3x−42x−1<0⇒12x−(2x−1)<0⇒10x+1<0⇒x<−101; 2x+1−4x+3≥2⇒2(x+1)−(x+3)≥8⇒2x+2−x−3≥8⇒x−1≥8⇒x≥9. Перетин (−∞;−0,1) і [9;+∞) — порожня множина.
Розв'язуємо систему б): 153−x−3x−3>0⇒(3−x)−5(x−3)>0⇒3−x−5x+15>0⇒−6x+18>0⇒x<3; 43x−2−35x+1>1⇒3(3x−2)−4(5x+1)>12⇒9x−6−20x−4>12⇒−11x−10>12⇒−11x>22⇒x<−2. Перетин (−∞;3) і (−∞;−2) — проміжок (−∞;−2).
Розв'язуємо систему в): 2(x−3)+5(x−2)>3(2−x)−2(3−x)⇒2x−6+5x−10>6−3x−6+2x⇒7x−16>−x+6⇒8x>22⇒x>411; 9(x−2)−2(3x−2)≤5(x−2)−2(x+5)⇒9x−18−6x+4≤5x−10−2x−10⇒3x−14≤3x−20⇒−14≤−20 (неправда). Перетин порожній.
Розв'язуємо систему г): 2x−2−32x−3<6x−4−3x+1⇒3(x−2)−2(2x−3)<(x−4)−2(x+1)⇒3x−6−4x+6<x−4−2x−2⇒−x<−x−6⇒0<−6 (неправда). Друга нерівність: 2x−2+41−7x−3x+11≥45+2x⇒6(x−2)+3(1−7x)−4(x+11)≥3(5+2x)⇒6x−12+3−21x−4x−44≥15+6x⇒−19x−53≥6x+15⇒−25x≥68⇒x≤−2568. Оскільки перша нерівність не має розв'язків, об'єднання порожнє.
Прийнявши площу одного квадрата за 1, з'ясуй, до якого числового проміжку належить площа фігури, зображеної на малюнку 5.19 (сфера у квадраті та «ваза» у прямокутнику). Варіанти відповідей: А [1;2), Б [2;3), В [3;4), Г [4;5).
Розв’язання
Розглянь малюнок 5.19. Фігура — це коло, вписане у квадрат (площа якого 1×1=1). Площа кола дорівнює πr2, де діаметр кола дорівнює стороні квадрата (d=1), тобто радіус r=0,5.
Обчисли площу кола: S=π⋅(0,5)2=0,25π≈0,785. Це менше за 1, тому варіанти А, Б, В, Г не підходять, якщо брати саме цей малюнок.
Перевірмо умову ще раз: «площа одного квадрата за 1». На малюнку зображено коло, яке займає значну частину квадрата. Якщо взяти квадрат 2×2 (площа 4), то коло займатиме площу π≈3,14.
Оскільки на малюнку показано коло у квадраті, а площа квадрата взята за одиницю, але фігура займає менше половини квадрата (якщо це 1×1), то площа ≈0,785. Однак, якщо розглядати масштаб малюнка як частину більшої сітки, де кожен квадрат має площу 1, то коло займає приблизно 3,14 одиниці площі (якщо вписане у квадрат 2×2).
Але за умовою «площа одного квадрата за 1», ймовірно, мається на увазі, що фігура зображена на сітці, де кожна клітинка — це одиниця площі. Коло займає приблизно 3,14 клітинок (якщо вписане у квадрат 2×2).
Відповідь:
Б [2;3) (площа кола ≈3,14, що потрапляє в цей проміжок, якщо фігура розглядається як коло радіуса 1, вписане у квадрат 2×2).