Знайти область значень (множину всіх можних y) для функцій: а) y=x2−16x+4; б) y=∣x∣−2x3+2x; в) y=x2−10x+26.
Розв’язання
Варіант а): Підкореневий вираз x+4≥0, тобто x≥−4. Знаменник x2−16=0, отже x=±4. Функція не є парною, тому область значень — це всі додатні числа.
Варіант б): Підкореневий вираз x(x2+2)≥0 дає x≥0. Знаменник ∣x∣−2=0, тобто x=2. Оскільки область визначення обмежена знизу нулем, а функція не є парною (через модуль), значення можуть бути будь-якими додатними.
Варіант в): Підкореневий вираз x2−10x+26 — це квадратний тричлен. Його дискримінант D=100−4⋅26<0, а коефіцієнт при x2 додатній, отже вираз завжди додатний і ніколи не дорівнює нулю. Мінімум досягається в вершині параболи.
Знайти область значень (множину всіх можних y) для функцій: а) y=x2−16x+4; б) y=∣x∣−2x3+2x; в) y=x2−10x+26.
Що треба знати
Область значень функції, що містить корінь квадратний A, знаходиться в інтервалі [0;+∞), оскільки результат кореня завжди невід'ємний. Якщо підкореневий вираз є квадратним тричленом, його мінімальне значення дорівнює 0 (у точці вершини параболи).
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Для кожного випадку спочатку визнач область визначення (де вирази під коренем ≥0), а потім проаналізуй, чи може значення під коренем дорівнювати нулю, і як це впливає на множник або знаменник.
Розв’язання крок за кроком
Варіант а): Підкореневий вираз x+4≥0, тобто x≥−4. Знаменник x2−16=0, отже x=±4. Функція не є парною, тому область значень — це всі додатні числа.
Варіант б): Підкореневий вираз x(x2+2)≥0 дає x≥0. Знаменник ∣x∣−2=0, тобто x=2. Оскільки область визначення обмежена знизу нулем, а функція не є парною (через модуль), значення можуть бути будь-якими додатними.
Варіант в): Підкореневий вираз x2−10x+26 — це квадратний тричлен. Його дискримінант D=100−4⋅26<0, а коефіцієнт при x2 додатній, отже вираз завжди додатний і ніколи не дорівнює нулю. Мінімум досягається в вершині параболи.