Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 196
§ 28. Спроби модернізації Османської імперії і Персії (Ірану) та революції в країнах
Завдання 1
Чому Османську імперію називали «хворою людиною
Знайдіть факти, що пояснюють кризовий стан імперії в останній чверті XIX ст., і згрупуйте їх за ознаками.
Розв’язання
Визначте групи, які були незадоволені владою (мусульмани-турки, вірмени, прихильники реформ).
Сформулюйте причини їхнього невдоволення: загроза становищу мусульман, жорстокі погроми вірмен, скасування конституції, обмеження прав громадян.
Згрупуйте ці факти за ознаками (наприклад: «внутрішня політика», «національні конфлікти», «репресивні дії»).
Відповідь:
Імперію називали «хворою людиною» через розкол суспільства на прихильників та противників реформ, жорстокі погроми вірмен (1895–1896 рр.), обмеження прав немусульман, насильницьке переселення мусульман на їхні землі та заборону автономії для вірмен.
Завдання 2
Політика султана Абдул-Гаміда II проти вірменів
Поясніть, чому уряд султана не надавав вірменам автономію, а навпаки вживав обмежувальні заходи.
Розв’язання
Визначте дату скасування конституції та розпуску парламенту (після 1896 р.).
Опишіть заходи проти вірмен: відмова в автономії, обмеження прав, насильницьке переселення мусульман на їхні землі, нацькування курдів.
Визначте результат цих дій (піднесення національного спротиву та створення радикальних організацій).
Відповідь:
Уряд султана не надавав вірменам автономію, а навпаки вживав обмеження, заохочував переселення мусульман на вірменські землі та нацьковував курдів на вірменів. Це призвело до масових жертв (100–300 тис. осіб) і створення радикальних організацій, таких як Вірменська революційна федерація.
Завдання 3
Революційні організації в Османській імперії
Визначте, які фактори спонукали до створення радикальних організацій серед вірменів.
Розв’язання
Прочитайте текст про наслідки політики султана щодо вірмен.
Визначте головну причину створення радикальних організацій (відсутність автономії та репресії).
Назвіть конкретну організацію, згадану в тексті.
Відповідь:
Піднесення вірменського національного спротиву та створення радикальних організацій, зокрема Вірменської революційної федерації (Дашнакцутюн), спричинили жорстокі репресії уряду султана Абдул-Гаміда II, відмова в автономних правах та насильницькі дії проти вірменського населення.
Завдання 4
Внутрішні конфлікти під час правління Абдул-Гаміда II
Поясніть, чому нові реформи поглибили розкол у суспільстві та як це використала влада.
Розв’язання
Визначте, хто був невдоволений реформами Танзимату (мусульмани-турки).
Поясніть їхню позицію (загроза становищу мусульман через права немусульман).
Опишіть дії султана Абдул-Гаміда II: усунення «нових османів», розпуск парламенту, відмова від рівності громадян.
Відповідь:
Нові реформи поглибили розкол у суспільстві на прихильників і противників традиційних порядків. Мусульмани-турки бачили загрозу своїм інтересам через права немусульман, що становили 40% населення. Султан Абдул-Гамід II скористався цим розколом, усунув від влади прихильників реформ («нових османів»), розпустив парламент і відмовився від принципу рівності мусульман та немусульман.
Завдання 5
Період Танзимату
Який період в історії Османської імперії називають Танзиматом?
Розв’язання
Запишіть період: 1839–1876 рр. (загальновідомий факт, підтверджений згадкою про реформи в тексті).
Охарактеризуйте зміст: спроби європеїзації держави, введення конституції та парламенту.
Відповідь:
Танзимат — це період реформ у Османській імперії (приблизно 1839–1876 рр.), спрямованих на модернізацію держави, введення конституції та парламенту.
Завдання 6
Династія в Ірані
Яка династія правила в Ірані в XIX — на початку XX ст.?
Розв’язання
Визначте час правління: XIX — початок XX ст.
Назвіть династію: Каджари (правителем була імператриця Цисі).
Відповідь:
У Ірані в XIX — на початку XX ст. правила династія Каджарів, останньою правителькою якої була імператриця Цисі.
Завдання 7
Причини реформ у Ірані
Що спонукало правителів Ірану до реформ?
Розв’язання
Визначте загрозу: експансія Росії та Великої Британії в регіоні.
Сформулюй мету реформ: зміцнення державності та економіки для протистояння зовнішньому тиску.
Відповідь:
Правителів Ірану спонукали до реформ необхідність захисту від експансії Росії та Великої Британії та бажання уникнути колоніального статусу, як це сталося з іншими країнами регіону.
Сторінка 197
Завдання 1 (с. 197)
Склад Османської імперії
Назвати території, що входили до складу Османської імперії на початку XIX ст., та пояснити причини її занепаду.
Розв’язання
За картою та текстом визначте ключові території (Єгипет, Сирія, Ліван, Палестина, Кіпр, частини Балкан тощо).
У тексті параграфа знайдіть інформацію про причини занепаду: війну з Росією 1877–1878 рр., економічну відсталість та внутрішні розбіжності.
Відповідь:
Території: Єгипет, Сирія, Ліван, Палестина, Кіпр, частини Балкан (Сербія, Болгарія до 1878 р.), Ірак, Аравійський півострів. Причини занепаду: поразка у війні з Росією (1877–1878), економічна криза, соціальний розкол та невдалі реформи.
Завдання 2 (с. 197)
Вплив обіцянки автономії на вірменів
Висловити власну думку про те, як невиконана обіцянка надати автономію вірменам у західній і південній частинах Османської імперії вплинула на зростання національного спротиву та радикалізацію вірменського руху.
Розв’язання
Опиши дії влади: заборона автономії, погроми 1895–1896 рр., насильницьке переселення населення.
Поясни логічну зв'язок: відчуття безправності та страх за життя призвели до радикалізації та створення бойових загонів для боротьби з імперією.
Відповідь:
Невиконання обіцянки автономії, жорстокі погроми (1895–1896 рр.) та насильницьке переселення мусульман на вірменські землі викликали глибоку ненависть до влади. Вірмени відчували себе беззахисними, що спонукало їх створювати радикальні організації (наприклад, «Дашнакцутюн») та піднімати повстання для захисту своїх прав та життя.
Сторінка 198
Завдання 1 (с. 198)
Карикатура про султана Абдул-Гаміда II
Пояснити, чому художник зобразив султана Абдул-Гаміда II в обіймах смерті, з руками в крові, а його ім'я написав кров'ю.
Розв’язання
У тексті зазначено, що період правління Абдул-Гаміда II називали «Зулюм» (гніт) через жорстокі погроми вірмен, під час яких загинуло від 100 до 300 тис. осіб.
Уряд султана не надавав вірменам автономію, навпаки, обмежував їх права та нацьковували курдів проти них, що призвело до радикалізації вірменського руху.
Художник використав образ смерті та кров'яні руки як символ вини султана у масових вбивствах та політиці терору проти власних підданих.
Відповідь:
Султана зобразили таким, оскільки він був винним у організації жорстоких погромів вірмен (1895–1896 рр.), свавіллі та політиці терору проти християнських меншин, що призвело до значних жертв серед цивільного населення.
Завдання 2 (с. 198)
Багдадська залізниця як причина суперечок
Пояснити, чому Багдадська залізниця називали «залізними шпорами», що посварили країни.
Розв’язання
Німеччина отримала дозвіл на спорудження Багдадської залізниці (від Белграда до Багдада), що відкривало шлях для німецької експансії на Схід.
Франція будувала шляхи у Сирії та Ізміру, а Велика Британія — у районі Ізміру; це створювало конкуренцію за вплив на регіон.
Залізниця символізувала економічну залежність Османської імперії від іноземних держав та їхню боротьбу за контроль над ресурсами та маршрутами, що викликало суперечки між державами.
Відповідь:
Багдадська залізниця посварила країни, оскільки її будівництво (за підтримки Німеччини) на території Османської імперії виступало інструментом економічної експансії та конкуренції між великими державами (Німеччиною, Францією, Великою Британією), що загрожувало суверенітету регіону.
Сторінка 199
Завдання 1 (с. 199)
Поява листівки 1908 року
Умовою є аналіз історичного контексту появи листівки з гаслом «Хай живе батьківщина, хай живе нація, хай живе свобода» турецькою та французькою мовами у 1908 році. Потрібно визначити подію та пояснити мовний вибір.
Розв’язання
Встановлюємо, що у 1908 році молодотурки захопили владу і султан відновив Конституцію.
Аналізуємо мови: турецька — мова більшості населення та державна, французька — мова дипломатії та міжнародних угод того часу.
Відповідь:
Появу листівки пов'язують із відновленням Конституції 1876 року та приходом до влади молодотурків у 1908 році. Турецьку мову використано як державну, а французьку — оскільки вона була міжнародною дипломатичною мовою того часу.
Завдання 2 (с. 199)
Вплив обіцянки автономії на вірменів
Необхідно пояснити, як невиконана обіцянка надати автономію вірменам у західній та південній частинах Османської імперії вплинула на розвиток національного руху.
Розв’язання
Визначаємо, що відмова в автономії та жорстокі репресії призвели до радикалізації вірменського руху.
Пояснюємо наслідки: створення радикальних організацій (наприклад, Дашнакцутюн) та піднесення національного спротиву.
Відповідь:
Невиконана обіцянка автономії, погроми та обмеження прав призвели до зростання національного спротиву та радикалізації вірменського руху, що вилилося у створення бойових загонів та революційних організацій.
Сторінка 200
Завдання 3 (с. 200)
Реформи в Ірані XIX століття
Чим розвиток Ірану в ХІХ ст. відрізнявся від попереднього періоду? Прем'єр-міністр Тагі-хан намагався провести реформи в армії, ремеслах, торгівлі та освіті (перша газета, світська школа). Шах Насер ад-Дін підозрював його, що призвело до відставки та вбивства прем'єра. Пізніше шах намагався обмежити вплив духовенства та європеїзувати управління, але країна швидко втрачала незалежність і була поділена між Росією та Великою Британією.
Розв’язання
Визначте ключові сфери реформ (армія, освіта, торгівля) та їх авторів (Тагі-хан).
Оцініть причини провалу реформ (змова шаха, вбивство прем'єра).
Протяжте логіку подій до кінця століття: економічна залежність від Росії та Британії.
Відповідь:
У ХІХ ст. Іран намагався провести модернізацію (армія, освіта, управління), але реформи припинилися через вбивство прем'єра Тагі-хана шахом Насер ад-Діном; на відміну від Османської імперії, Іран швидко втрачав політичну незалежність і до кінця століття став напівколонією під впливом Росії та Великої Британії.
Сторінка 201
Завдання 4 (с. 201)
Здобутки та значення революції в Ірані
Укажіть здобутки та історичне значення революції в Ірані (1905–1911 рр.) на основі тексту підручника.
Розв’язання
Визначаємо політичні здобутки: було прийнято Конституцію, засновано меджліс (парламент), встановлено поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки.
Формулюємо зміну статусу монарха: шах перестав бути абсолютним правителем і залишився лише головою виконавчої влади, його повноваження були суттєво обмежені законом.
Визначаємо соціальні здобутки: у Конституції проголошено рівність громадян перед законом, недоторканність особи та власності, свободу слова і друку.
Оцінюємо історичне значення: революція перетворила Іран із абсолютної монархії на конституційну, хоча зовнішня залежність від європейських держав (Росії та Британії) залишилася.
Відповідь:
Здобутки: прийняття Конституції, створення меджлісу, обмеження влади шаха, проголошення рівності громадян перед законом та свобід слова і друку, встановлення поділу влади. Історичне значення: революція перетворила Іран на конституційну монархію, де монарх став лише головою уряду, а реальна влада перейшла до парламенту; це був важливий крок у модернізації держави та обмеженні деспотизму.