Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінка 202

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1 (с. 202)–5 (с. 202) · 5 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 28. Спроби модернізації Османської імперії і Персії (Ірану) та революції в країнах

Завдання 1 (с. 202)

Головні події в Ірані наприкінці XIX – початку XX ст

Описати ключові етапи революції в Ірані (1905–1911 рр.), зокрема проголошення конституції, діяльність меджлісу, втручання Росії та Великої Британії, придушення повстання 1909 року та відновлення влади шаха.

Розв’язання

  1. Описуємо початок революції 1905 року через масові виступи та прийняття Конституції шахом Мозаффер ад-Дін.

  2. Розповідаємо про діяльність меджлісу, який обмежив владу шаха, та події 1908–1909 років (повстання федаїнів, тимчасове відновлення Конституції).

  3. Описуємо фінал: у 1911 році Росія та Велика Британія придушили революцію, розігнали меджліс, але частина здобутків (Конституція) збереглася.

Відповідь:

Революція в Ірані (1905–1911 рр.) почалася з демонстрацій проти шаха та іноземного впливу, що призвело до прийняття Конституції 1906 року та створення меджлісу. Після невдалої спроби росіян та британців усунути американського радника Шустера у 1911 році революцію придушили, розігнали парламент, але зберегли діючу Конституцію.

Завдання 2 (с. 202)

Чому великі держави не поділили Османську імперію

Пояснити причини, за яких Росія та Велика Британія обирали політику економічного контролю (борг, залізниці) замість прямого розділу територій Османської імперії на початку XX ст.

Розв’язання

  1. Зауважуємо, що Османська імперія мала сильну армію, яка могла чинити опір прямому захопленню територій.

  2. Вказуємо на те, що великі держави домовилися про економічну залежність (борг, залізниці), щоб мати вплив без війни.

Відповідь:

Великі держави не пішли на розділ Османської імперії, оскільки вона мала боєздатну армію, яка могла чинити опір, і тому обирали шлях економічного контролю через борги та залізниці.

Завдання 3 (с. 202)

Противники реформ європеїзації в Османській імперії

Визначити головних противників реформ, що передбачали європеїзацію та конституційну монархію в Османській імперії під час правління султана Абдул-Гаміда II, та пояснити їхні мотиви.

Розв’язання

  1. Визначаємо противників як прихильників традиційних порядків, яничарів та духовенства.

  2. Пояснюємо їхнє ставлення: вони виступали проти обмеження влади султана та за збереження шаріату та пантюркізму.

Відповідь:

Головними противниками реформ європеїзації були яничари, духовенство та консервативні верстви населення, які виступали за збереження абсолютної влади султана та ісламських законів (шаріату), оскільки нові зміни загрожували їхнім привілеям та традиційному устрою.

Завдання 4 (с. 202)

Особливості модернізації в Османській імперії порівняно з Японією

Порівняти процес модернізації в Османській імперії та Японії («доби Мейджі»), вказавши на ключову відмінність у результатах (збереження незалежності vs напівколоніальний стан).

Розв’язання

  1. Порівнюємо результати: Японія зберегла суверенітет і стала потужною державою, а Османська імперія втратила фінансову незалежність через борги.

  2. Вказуємо на відмінність у зовнішній політиці: Японія не дозволила іноземним державам розділяти її територію, тоді як Османську імперію та Іран поділили між собою сфери впливу.

Відповідь:

Головна відмінність полягає в тому, що Японія зберегла повну політичну незалежність і стала великою державою, тоді як Османська імперія та Іран через неповні реформи швидко втратили суверенітет і перетворилися на напівколонії під впливом Росії, Великої Британії та інших держав.

Завдання 5 (с. 202)

Сфери впливу в Ірані

Визначити, від яких держав залежав Іран наприкінці XIX ст., і описати розмежування їхніх сфер впливу.

Розв’язання

  1. Аналізуємо текст сторінки 200–202: у параграфі про модернізацію Ірану зазначено, що наприкінці XIX ст. Росія та Велика Британія поділили між собою сфери впливу.

  2. Визначаємо конкретні території: північ Ірану разом зі столицею (Тегеран) перебувала під тиском Росії, а район Перської затоки майже цілком залежав від Великої Британії.

  3. Підтверджуємо це фактом про угоду 1907 року між цими двома державами про розмежування сфер впливу в Ірані.

Відповідь:

Іран став напівколонією Російської та Великої Британії. Північ Ірану разом зі столицею перебувала під сильним політичним тиском Росії, а район Перської затоки майже цілком залежав від Великої Британії.

Наприклад: