Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінка 195

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 4 (с. 195)–15 · 11 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 27. Японія і Китай наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст

Завдання 4 (с. 195)

Статус Китаю та сфери впливу

Поясніть, чи можна розглядати Китай як напівколонію провідних країн світу. Які країни взяли участь у розподілі Китаю на сфери впливу?

Розв’язання

  1. Проаналізуй умови участі країн у розподілі Китаю за матеріалом параграфа (Велика Британія, Росія, Франція, Німеччина, Японія).

  2. Визнач, які території контролювала кожна держава (Янцзи — Британія, Маньчжурія/порти — Росія, Шаньдун — Німеччина тощо).

  3. Сформулюй висновок про те, що Китай не став колонією однієї держави, а перетворився на «кумух» для багатьох імперій.

Відповідь:

Так, Китай можна розглядати як напівколонію, оскільки він зберіг форму державності, але втратив суверенітет через поділ на сфери впливу та економічну залежність. У розподілі Китаю взяли участь: Велика Британія (Янцзи), Росія (Маньчжурія, порти Порт-Артур і Дальній), Франція (південь Китаю), Німеччина (Шаньдунський півострів, Циндао) та Японія (Корея, Тайвань, вплив на Пекін).

Завдання 5 (с. 195)

Повстання іхетуанів

Проти кого було спрямоване повстання іхетуанів і чому воно зазнало поразки?

Розв’язання

  1. Визнач головних ворогів повстанців за текстом (іноземці, місіонери, будівельники залізниць).

  2. Поясни роль імператриці Цисі: спочатку вона дозволила повстанцям вступити до Пекіна, а потім наказала їх знищити.

  3. Опиши результат війни: поразка іхетуанів, вступ іноземних армій до Пекіна та змушене підписання нових угод Китаєм.

Відповідь:

Повстання іхетуанів було спрямоване проти всіх іноземців, місіонерів та їхніх послідовників. Воно зазнало поразки через втручання союзної армії країн Заходу (Велика Британія, США, Росія, Японія тощо), яка завдала поразки повстанцям і звільнила Пекін. Імператриця Цисі спочатку використала повстанців проти європейців, а потім наказала їх знищити.

Завдання 6 (с. 195)

Три народні принципи Сунь Ятсена

Поясніть своїми словами «три народні принципи» Сунь Ятсена. Чим вони відрізнялися від традиційного устрою імперського Китаю?

Розв’язання

  1. Перелічи три принципи Сунь Ятсена та їхнє значення для майбутнього Китаю.

  2. Опиши традиційний устрій імперського Китаю (династія Цін, монархія, рабство).

  3. Порівняй ці дві системи, підкресливши перехід від абсолютної монархії до демократичної республіки та соціальну рівність.

Відповідь:

«Три народні принципи» Сунь Ятсена: націоналізм (відновлення китайського правління), народовладдя (створення республіки замість монархії) та народний добробут (соціальні реформи). Вони відрізнялися від традиційного устрою, оскільки передбачали ліквідацію маньчжурської династії Цін, скасування рабства та станових відмінностей і перехід до демократичної республіки замість імперії.

Завдання 7 (с. 195)

Сіньхайська революція

У результаті яких подій було повалено маньчжурську династію Цін у Китаї? Хто став першим президентом Китайської республіки?

Розв’язання

  1. Опиши початок повстання (місто Учань, жовтень 1911 року).

  2. Поясни, як розвивалися події (проголошення незалежності провінцій, вхід до Нанкіна).

  3. Назви результат: проголошення Китайської республіки та обрання Сунь Ятсена тимчасовим президентом у 1912 році.

Відповідь:

Маньчжурську династію Цін було повалено внаслідок Сіньхайської революції, яка почалася з повстання в Учані в жовтні 1911 року та поширилася на інші міста. Першим президентом Китайської республіки став Сунь Ятсен, якого обрано у грудні 1911 року після проголошення республіки в Нанкіні.

Завдання 8

Японська експансія та конфлікт інтересів

Простежити за картою атласу напрямки японської експансії, пояснити, де стикалися інтереси Японії та інших держав, визначити територіальні придбання Японії в 1895—1910 рр.

Розв’язання

  1. Визначаємо ключові територіальні здобутки: острів Тайвань (після японсько-китайської війни 1894–1895) та південна частина острова Сахалін (після російсько-японської війни 1904–1905).

  2. Аналізуємо статус Кореї: у 1910 році Японія анексувала Корею, перетворивши її на власну колонію.

  3. Визначаємо зони конфлікту: інтереси Японії стикалися з впливом Росії (Маньчжурія, Порт-Артур), Великої Британії (Китай) та США (Тихий океан).

Відповідь:

Японія отримала Тайвань, південну частину Сахаліну та анексувала Корею. Конфлікт інтересів виник у Маньчжурії та на Далекому Сході, де зустрічалися впливи Росії, Японії та Західних держав.

Завдання 9

Синхроністична таблиця подій країн

Визначити ключові події історії Японії, Китаю, Російської імперії, Австро-Угорщини, США, Великої Британії та Німеччини наприкінці XIX – початку XX ст. та створити синхроністичну таблицю (діаграму Ганта).

Розв’язання

  1. Складаємо таблицю з колонками «Країна» та рядками за роками (або періодами): 1894–1895, 1897, 1898, 1900, 1904–1905, 1905, 1910, 1911.

  2. Заповнюємо клітинки: Японія (війна з Китаєм, реформи Мейджі, війна з Росією, анексія Кореї); Китай (сфери впливу, повстання іхетуанів, Сіньхайська революція); Росія (втрата територій на Далекому Сході, оренди портів); Велика Британія (контроль над Янцзи, Гонконг); Німеччина (Циндао); Австро-Угорщина (участь у придушенні повстання іхетуанів).

  3. Робимо висновок: період характеризується боротьбою великих держав за сфери впливу в Азії та зміною політичних режимів (від монархій до республік).

Відповідь:

Таблиця містить події для всіх країн за вказані роки. Висновок: наприкінці XIX – початку XX ст. Азія стала ареною протистояння великих держав, що призвело до розпаду імперій та зміни політичних систем (наприклад, перехід Китаю від монархії до республіки).

Завдання 10

Система запитань до російсько-японської війни

Скласти систему запитань до теми «Російсько-японська війна» (метод «Кубик Блума»).

Розв’язання

  1. Формулюємо базові запитання про сторони конфлікту та причини війни (наприклад, «Чому почалася російсько-японська війна?»).

  2. Додаємо запитання про ключові битви та стратегічні об'єкти (наприклад, «Яка роль Мукденської битви у ході війни?»).

  3. Розглядаємо наслідки: «Як змінився світовий баланс сил після поразки Росії?» та «Чому Японія змогла стати провідною державою Азії?».

Відповідь:

Система запитань включає теми причин війни, хід бойових дій (Мукден, Цусима), наслідки поразки Росії та зростання впливу Японії.

Завдання 11

Причини «відкриття» Китаю та розподілу сфер впливу

Скласти структурно-логічну схему, що демонструє причинно-наслідковий зв'язок «відкриття» Китаю та розподілу його на зони впливу великих держав.

Розв’язання

  1. Визначаємо причину: внутрішня слабкість Китаю та невдала війна з Японією знизили авторитет династії Цін.

  2. Описуємо процес втручання: Велика Британія, Росія, Франція, Німеччина, Японія почали створювати власні торговельні та військові бази (наприклад, Порт-Артур для Росії, Циндао для Німеччини).

  3. Формулюємо наслідок: Китай поділився на сфери впливу, втратив суверенітет і перетворився на напівколонію.

Відповідь:

Схема показує ланцюжок: внутрішня слабкість Китаю → війна з Японією та поразка Росії → втручання великих держав → створення торгових баз та орендних територій → поділ країни на сфери впливу.

Завдання 13

Причини поділу Китаю на сфери впливу

Пояснити, чому Китай був поділений на зони впливу великих держав, а не став колонією однієї країни (наприклад, як Індія для Британії).

Розв’язання

  1. Оцінимо військово-політичні можливості країн: Британія контролювала узбережжя, Росія — Східний Китай та Маньчжурію, Японія — Корею та Тайвань, Німеччина — Шаньдун.

  2. Звернемо увагу на внутрішню ситуацію в Китаї: повстання іхетуанів (боксерів) змушило європейців об'єднатися проти спільного ворога, а не діяти окремо.

  3. Висновкуємо: розподіл на сфери впливу був компромісом між великими державами, який дозволив їм отримати вигоду без повної колонізації всієї території.

Відповідь:

Китай не став колонією однієї держави через поєднання факторів:
1. Географічний розмір: Територія Китаю була занадто великою для повного підкорення силами однієї країни (на відміну від Індії).
2. Внутрішня боротьба: Китай страждав від слабкої імперської влади та постійних повстань (тайпіни, іхетуані), що не дозволяло іноземцям легко встановити пряму адміністративну владу.
3. Конкуренція великих держав: Британія, Росія, Франція, Німеччина та Японія мали різні інтереси (торгові, стратегічні бази). Щоб уникнути війни між собою, вони домовилися про розподіл впливу.
4. Реакція на повстання: Після поразки іхетуанів іноземці зрозуміли, що безпосереднє втручання може призвести до нової війни, тому обирали політику «сфер впливу» (оренда портів, залізниць) замість прямого управління.

Завдання 14

Автобіографія Юань Шикая

Дослідити життєвий шлях Юань Шикая і написати його автобіографію (коротку).

Розв’язання

  1. Опишемо ранній період: генерал, відправлений в заслання за реформаторські погляди, повернення до влади під час революції 1911 р.

  2. Опишемо період диктатури: очолення уряду, примус Сунь Ятсена відмовитися від президентства, розгін парламенту, спроба стати імператором.

  3. Опишемо кінець шляху: відмова від монархії перед смертю в 1916 р., що зберегло республіку.

Відповідь:

Автобіографія Юань Шикая

Юань Шикай народився у бідній сім'ї, але здобув військову освіту та став генералом імператорської армії. Спочатку він був відправлений в заслання за свої реформаторські погляди, але під час Сіньхайської революції 1911 року повернувся до Пекіна і очолив збройні сили. Після проголошення Китайської республіки Юань Шикай став прем'єр-міністром та фактичним диктатором Північного Китаю. Він примусив тимчасового президента Сунь Ятсена відмовитися від посади, а потім розігнав парламент, щоб зберегти владу. У 1915 році він намагався проголосити себе імператором, але це викликало масовий спротив у суспільстві та військових. Змушений відмовитися від корони, Юань Шикай помер у червні 1916 року, залишивши після себе роздроблену країну.

Завдання 15

Чому революція не звільнила Китай від залежності

Обговорити та пояснити, чому Сіньхайська революція 1911 року не змогла повністю звільнити Китай від зовнішньої залежності.

Розв’язання

  1. Визначимо умови «Пекінської угоди» 1901 року: велика контрибуція, право іноземців на суд у Китаї, розташування військ в Пекіні.

  2. Оцінимо економічний стан: Китай залишався боржником іноземних держав, які контролювали його фінанси та торгівлю.

  3. Висновкуємо: революція була внутрішньою боротьбою за владу між елітами Китаю, а не національно-визвольною війною проти колонізаторів, тому зовнішні умови залишилися незмінними.

Відповідь:

Сіньхайська революція не звільнила Китай від зовнішньої залежності через наступні причини:
1. Збереження нерівноправних угод: Після поразки повстання іхетуанів (1901 р.) Китай підписав «Пекінську угоду», яка зобов'язувала його сплатити колосальну контрибуцію та дозволити іноземні війська в Пекіні. Ці умови не були скасовані революцією 1911 року.
2. Економічна залежність: Іноземні держави (Британія, Росія, Франція тощо) вже мали контроль над ключовими галузями економіки (банки, залізниці, порти). Революція змінила лише політичний устрій, але не ліквідувала економічну залежність.
3. Внутрішня боротьба: Сіньхайська революція була спрямована на повалення династії Цін, а не на вигнання іноземців. Новий уряд (Гоміндан) продовжував дотримуватися умов міжнародних договорів, щоб уникнути нової війни з великими державами.
4. Відсутність єдиного фронту: Революція відбувалася в умовах громадянської війни та роздробленості Китаю, що не дозволило сформувати сильну державу, здатну протистояти іноземному тиску.

Наприклад: