Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 96
§ 14. Розвиток освіти, науки та літератури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст
Завдання 1
Ключові слова про умови культури
Визначте ключові слова, що описують умови розвитку культури на західноукраїнських землях. Створіть із них «хмаринку слів».
Розв’язання
Аналізуємо речення про відсутність української еліти та ставлення австрійського уряду до регіону як до «відсталого».
Виділяємо слова, що характеризують мовну ситуацію (німецька мова, полонізація, мадяризація).
Формуємо список ключових слів: відсутність еліти, німецька мова, асиміляція, провінція, національне відродження.
Відповідь:
Відсутність еліти; німецька мова; асиміляція; полонізація; мадяризація; румунізація; відсталі провінції; національне відродження.
Завдання 2
Система освіти за реформами Марії-Терезії
Створіть структурно-логічну схему, що характеризує систему освіти на західноукраїнських землях.
Розв’язання
Записуємо дату реформи (1774 р.) та суть закону (обов'язкова освіта для дітей 5–12 років).
Визначаємо поділ закладів на елементарні, парафіяльні (однорічні) та тривіальні (трикласні).
Складаємо схему: Реформа 1774 р. → Закон про обов'язкову освіту → Поділ шкіл (елементарні: села/міста).
Відповідь:
Схема: 1774 р. — закон про обов'язкову освіту (5–12 років); Заклади поділялися на елементарні (села — парафіяльні однорічні; селища/міста — тривіальні трикласні).
Завдання 3
Особливості розвитку культури другої половини XVIII ст
Якими були особливості розвитку культури західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст.?
Розв’язання
Вказуємо, що української еліти майже не залишилося, що гальмувало розвиток.
Згадуємо про поширення німецької мови як державної та політику асиміляції.
Підкреслюємо, що культурні діячі вимушені були працювати за кордоном або у складних умовах.
Відповідь:
Відсутність української еліти; поширення німецької мови як державної; політика асиміляції (полонізація, мадяризація); вимушене працевлаштування діячів за межами краю.
Завдання 4
Видатні діячі другої половини XVIII ст
Назвіть видатних діячів української літератури та мистецтва другої половини XVIII ст. та їхні твори.
Розв’язання
Перевіряємо текст сторінки 96 на наявність імен — їх немає.
Аналізуємо висновок автора про відсутність еліти в регіоні.
Висновуємо, що без додаткових матеріалів (параграфів 1–13 або підручника) назвати конкретних діячів цього періоду неможливо виключно за наданим текстом.
Відповідь:
У наданому тексті сторінки 96 перелік видатних діячів літератури та мистецтва другої половини XVIII ст. відсутній. Автор наголошує, що фактично не залишилося української еліти, тому конкретні імена та твори в цьому фрагменті не розкриваються.
Сторінка 97
Завдання 1 (с. 97)
Причини заснування «Студіум рутенум
Якими були причини заснування «Студіум рутенум»?
Розв’язання
Аналізуємо текст джерела, де імператор Йосиф II зазначає брак українських кандидатів, знайомих із латиною.
Визначаємо головну причину: необхідність підготовки кадрів для богословської освіти в умовах відсутності достатньої кількості кваліфікованих викладачів та студентів.
Відповідь:
Головною причиною заснування «Студіум рутенум» був брак українських духовних кандидатів, які б володіли латиною і могли продовжувати вищу богословську освіту в університетах.
Завдання 2 (с. 97)
Значення заснування «Студіум рутенум
Про що свідчило їх заснування?
Розв’язання
Розглядаємо суть заходу: це був «окремий тимчасовий науковий інститут в українській мові».
Висновуємо, що заснування свідчило про визнання державою важливості української мови для духовної освіти та спробу зупинити повне витіснення її німецькою чи польською мовами в академічних колах.
Відповідь:
Заснування «Студіум рутенум» свідчило про спроби влади забезпечити можливість здобуття вищої богословської та філософської освіти українською мовою для місцевого населення, яке раніше не мало таких можливостей.
Сторінка 98
Завдання 1 (с. 98)
Причини заснування «Студіум рутенум
Чому вчені із Закарпаття були змушені працювати за межами рідного краю? Назвіть основні здобутки їхньої наукової діяльності.
Розв’язання
Визначте основну причину виїзду: відсутність університетів на Закарпатті та заборона української мови в більшості шкіл змушували науковців працювати в інших імперіях (Австрійській, Російській).
Перелічіть здобутки: Іван Фогораші досліджував історію Закарпаття та мову, допомагаючи молоді навчатися в Європі; Іван Земанчик викладав фізику та математику українською у Львівському університеті; Василь Кукольник, Петро Лодій та Михайло Балудянський обіймали високі посади в Санкт-Петербурзі (ректори, директори інститутів) і викладали там різні науки.
Відповідь:
Вчені працювали за межами краю через відсутність власних вищих закладів та мовні обмеження. Їхні здобутки: дослідження історії та мови Закарпаття (Фогораші), викладання фізики/математики українською (Земанчик), обійняття посад ректорів та директорів інститутів у Санкт-Петербурзі та розвиток медичної освіти (Балудянський, Кукольник).
Завдання 2 (с. 98)
Система освіти на західноукраїнських землях
Створіть структурно-логічну схему, що характеризує систему освіти на західноукраїнських землях. (Вкажіть типи закладів, мови навчання та фінансування).
Розв’язання
Виділи рівні освіти: початкова (елементарні/тривіальні школи), середня (головні школи, гімназії) та вища (університети, академії).
Визнач мови навчання: німецька — у більшості закладів; польська — на Буковині та в Галичині після 1805 р.; угорська — на Закарпатті (закон 1844 р.); латинська/польська — у вищих навчальних закладах.
Визнач фінансування: державне фінансування відсутнє; школи утримувалися коштом населення або церковними громадами (особливо на Закарпатті).
Відповідь:
Система включала елементарні/тривіальні школи (села/містечка), головні/нормальні школи (великі міста) та гімназії. Мови навчання: рідна — лише в початкових; німецька, польська, угорська, латинська — у середніх і вищих закладах. Фінансування: населення та церкви (державне відсутнє).
Сторінка 99
Завдання 4 (с. 99)
Тематика та жанри літератури
Які теми було розкрито в західноукраїнській літературі цього періоду? (Найталановитіший поет — Маркіян Шашкевич, його сумні твори з національними закликами; Микола Устиянович — новели про карпатське життя).
Розв’язання
Аналізуємо вірші Маркіяна Шашкевича («Туга», «Розпука»): вони висвітлюють тему національної скорботи, туги за рідним краєм і закликів до пробудження нації.
Розглядаємо новели Миколи Устияновича («Помста верховинця», «Страсний четвер»): вони описують життя карпатського селянства, звичаї та соціальні конфлікти.
Висновуємо, що основними темами були національна ідентичність, туга за вільним життям та побут українців Карпат.
Відповідь:
Основні теми — національна туга, боротьба за незалежність, карпатський побут; жанри — вірш, балада, пісня, новела.
Завдання 5
Роль театральних вистав для нації
Висловіть думку про роль вистав народною мовою у збереженні національної ідентичності українців (спроба організувати виставу 1834 р., публічні вистави 1848 р.).
Розв’язання
Порівнюємо стан театру до 1834 року (німецька мова, розвага для панів) та після першої спроби вистави на русинській мові у Львівській семінарії.
Розглядаємо публічні вистави 1848 року за п'єсами Івана Котляревського («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»), де українська мова звучала на сцені для широкого глядача.
Висновуємо, що вистави народною мовою пробуджували патріотизм, об'єднували людей спільними емоціями та зберігали українську культуру від забуття.
Відповідь:
Вистави народною мовою були важливим засобом національного відродження, оскільки вони пробуджували патріотичні почуття, об'єднували українців спільними емоціями та зберігали їхню культуру.
Сторінка 100
Завдання 5 (с. 100)
Роль вистав народною мовою
Висловіть думку, яку роль відігравали вистави народною мовою у збереженні національної ідентичності українців.
Розв’язання
Вистави народною мовою демонстрували життя українців, їхні звичаї та емоції, що дозволяло зберегти пам'ять про рідну культуру.
Через спільне відчуття під час глядацьких виступів утворювалося почуття єдності та національної свідомості серед українців.
Відповідь:
Вистави народною мовою допомагали зберігати та утверджувати національну ідентичність, оскільки вони демонстрували рідні звичаї та сприяли формуванню почуття єдності українців.
Завдання 6
Експонати для віртуального музею
Доберіть експонати до віртуального музею скульптури на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Скульптура Гартмана Вітвера «Фонтан із фігурою античного бога моря Нептуна» (площа Ринок у Львові, 1810–1814 рр.).
Роботи братів Йоганна та Антона Шімзерів (скульптури на площі Ринок).
Архітектурні пам'ятки: Оссолінеум, ратуша на площі Ринок із вежею та годинником, міський театр.
Відповідь:
Експонати: 1) Фонтан із фігурою Нептуна (Г. Вітвер); 2) Скульптурні групи на площі Ринок (брати Шімзер); 3) Будівлі Оссолінеум, ратуша, міський театр.
Сторінка 101
Завдання 7
Життєвий шлях митця
Дослідіть життєвий шлях одного з українських митців кінця XVIII — першої половини XIX ст. та складіть перелік цікавих фактів про його творчість.
Розв’язання
Оберіть художника для дослідження (наприклад, Луку Долинського).
Визначте ключові етапи його життя: отримання освіти в Віденській академії, повернення до Львова та місця роботи.
Перелічіть жанри творів та конкретні роботи (розписи церков, портрети, «Святий Юрій Змієборець»).
Відповідь:
Приклад розбору на прикладі Луки Долинського: * Життєвий шлях: Закінчив Віденську академію мистецтв з відзнакою, повернувся до Львова і працював там усе життя. Працював як придворний майстер (для інших митців — це інша посада). * Цікаві факти про творчість: Виконував багато розписів для церков; писав портрети; створив відому картину «Святий Юрій Змієборець» для собору Святого Юра.
Приклад розбору на прикладі Йосипа Змій-Мікловшика: * Життєвий шлях: Закінчив Віденську академію мистецтв, працював придворним майстром пряшівського єпископа. * Цікаві факти про творчість: Засновник світського живопису на Закарпатті; писав розписи церков, портрети, пейзажі та картини на побутові теми.