ГДЗ · Історія України · 9 клас
Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1 (с. 102)–12 · 12 завдань
Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 14. Розвиток освіти, науки та літератури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст
Учні та учениці об'єднуються в малі групи, які за визначений час мають сформулювати й передати зміст певного питання трьома простими реченнями.
Розв’язання
Сформулюйте головну думку теми одним реченням.
Додайте одне речення про ключові факти або події.
Завершіть опис висновком одним реченням.
Група має сформулювати відповідь на питання за допомогою трьох простих речень, що передають суть теми.
Визначте чинники, які гальмували розвиток культури на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Визначте вплив мовної політики (полонізація, мадяризація) на розвиток освіти.
Оцініть роль церкви в обмеженні доступу до знань для певних груп населення.
Сформулюйте список чинників: цензура, мова викладання, фінансова залежність від громади.
1) Мовне обмеження (навчання німецькою/польською/угорською); 2) Відсутність державного фінансування шкіл; 3) Політичний тиск та цензура.
Опишіть зміни, що відбулися в системі освіти на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Вкажіть типи шкіл (елементарні, тривіальні, головні, гімназії).
Згадайте про появу недільних шкіл для дорослих під час «Весни народів».
Зауважте, що хоча кількість русинських шкіл зростала, мова навчання часто була іншою.
1) Розвиток мережі початкових та гімназій; 2) Поява недільних шкіл для дорослих українською мовою; 3) Зростання кількості русинських шкіл завдяки церкві.
Поясніть, яке значення мало використання народної мови в літературі та освіті.
Розв’язання
Поясніть, як мова впливає на формування національної свідомості.
Згадайте приклад перших публічних вистав українською мовою 1848 року.
Висловіть думку про важливість доступу до знань рідною мовою для народу.
Використання народної мови було ключовим фактором збереження національної ідентичності та формування української нації, оскільки воно забезпечувало доступ до культури та освіти для широких мас населення.
Скласти хронологію подій кінця XVIII — першої половини XIX ст. на українських землях у складі Австрійської імперії (використовуючи дані з підручника).
Розв’язання
Виділяємо події з датами: 1805 р. (контроль шкіл церквою), 1812 р. (скасування обов'язкового навчання), 1829 р. (створення хору в Перемишлі), 1834 р. (перша вистава українською мовою в семінарії), 1844 р. (закон про угорську мову на Закарпатті).
Визначаємо, що відбулося раніше і що пізніше, щоб побудувати правильну послідовність.
1805 р. — перехід початкових шкіл Галичини під контроль церкви; 1812 р. — скасування обов'язкового навчання; 1829 р. — створення церковного хору в Перемишлі (початок «перемишльської школи»); 1834 р. — перша театральна вистава українською мовою у Львівській духовній семінарії; 1844 р. — закон про затвердження угорської мови в усіх школах Закарпаття.
Створити екскурсійний маршрут «Культурними місцями Львова першої половини XIX ст.» з поясненнями на основі онлайн-карти (текстовий опис).
Розв’язання
Визначаємо об'єкти: Оссолінеум (освітній центр), Ратуша на площі Ринок (архітектурна доміна з годинником), Міський театр, Фонтан із Нептуном (скульптура Г. Вітвера).
Додаємо пояснення: Оссолінеум був головним університетом та науковим центром; Ратуша символізує міську культуру та європейський стиль; Театр ставив вистави, а фонтан прикрашав площу.
Маршрут починається на площі Ринок (Ратуша з вежею та годинником, Фонтан із фігурою Нептуна), далі йде до Оссолінеуму (головний освітній заклад), потім — до Міського театру. Кожен об'єкт є пам'яткою архітектури першої половини XIX ст., створеної переважно німецькими майстрами, і свідчить про європейський вплив на культуру Львова.
Побудувати діаграму Ганта «Розвиток культури на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині XIX ст.» (текстовий опис структури).
Розв’язання
Визначаємо горизонтальні відрізки часу: 1800–1820-ті рр., 1830-ті рр., 1840-ті рр.
Заповнюємо вертикальні рядки подіями: освіта (боротьба за школу, закони), наука (діяльність вчених, Студіум рутенум), мистецтво (театр, музика, архітектура).
Відображаємо початок і кінець кожної події на часовій шкалі.
Структура діаграми Ганта має три колонки часу (1800–1829, 1830–1847) та рядки за сферами. У першій половині XIX ст. освіта розвивалася через елементарні школи та гімназії (хоча мовний питання загострювалося), наука — через діяльність вчених у Відні та Петербурзі, а мистецтво — через архітектуру Львова та появу українського театру. Діаграма покаже, що культурне відродження було поступовим процесом з періодами протестів проти полонізації та мадяризації.
Створити ментальну карту про розвиток освіти і науки на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині XIX ст. (текстовий опис гілок).
Розв’язання
Центральний вузол: «Освіта і наука в Австрійській імперії».
Перша гілка «Школи»: елементарні (парафіяльні), тривіальні, головні, гімназії; проблема мови та фінансування.
Друга гілка «Наука і вища освіта»: Львівський університет, реальна академія, Студіум рутенум, діяльність вчених (Лодій, Земанчик).
Третя гілка «Проблеми»: полонізація, мадяризація, боротьба за школу.
Центральна тема — розвиток освіти. Гілки 1: Система шкіл (від елементарних до гімназій), де навчання велося переважно німецькою мовою, а в початкових школах — рідною. Гілка 2: Вища освіта (Львівський університет, академії) та наукові інститути («Студіум рутенум»), де працювали українські вчені. Гілка 3: Мовні конфлікти (боротьба за школу між поляками та українцями, мадяризація на Закарпатті).
Створити графічний план «Розвиток культури на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.» з відображенням етапів, подій та термінів.
Розв’язання
Намалюйте горизонтальну вісь часу (роки) та вертикальні лінії для кожної сфери культури (освіта, наука, мистецтво).
Заповніть кожен рядок подіями з тексту: елементарні школи (1805 р.), «Студіум рутенум» (початок XIX ст.), церковний хор у Перемишлі (1829 р.), перша українська вистава (1834 р.), публічні вистави (1848 р.).
З'єднайте події стрілками, щоб показати хронологію розвитку, і додайте пояснювальні нотатки про мовні репресії та боротьбу за школу.
Діаграма Ганта має вигляд таблицї з колонками «Рік» (1780–1850) та рядками подій: «Заснування початкових шкіл», «Діяльність Студіум рутенум», «Створення хору в Перемишлі (1829)», «Перша українська вистава (1834)», «Публічні вистави (1848)».
Створити уявний акаунт західноукраїнського діяча (архітектора, художника, скульптора чи поета) першої половини ХІХ ст., визначити його профіль, фото та коментарі до подій.
Розв’язання
Обери діяча (наприклад, Луку Долинського) і створи шапку профілю з його ім'ям та коротким описом («Розписувач церков Львова»).
«Завантаж» 3–4 фото: розпис собору, портрет, пейзаж Закарпаття та додай підписи про процес створення творів.
Додай пости-коментарі до історичних подій (наприклад, «Вчора в семінарії була перша українська вистава!») та запитання до друзів про мистецтво.
Проєкт виглядає як сторінка у соцмережі з профілем діяча (напр., Лука Долинський), де розміщено «фото» його творів (розписи, портрети) та пости про події культурного життя Галичини, коментарі до яких підкреслюють важливість української мови та національної ідентичності.
Написати есе на тему «Чому саме Львів став культурним центром західноукраїнських земель?», аргументуючи відповідь фактами з підручника.
Розв’язання
Сформулюй головну думку: Львів став центром завдяки концентрації освітніх закладів, мистецьких шкіл та архітектурних пам'яток.
Переліч аргументи: діяльність університету, існування театрів, будівництво Оссолінеуму, творчість поетів та художників у місті.
Зроби висновок про роль Львова як місця зберігання національної ідентичності в умовах імперії.
Львів став культурним центром завдяки наявності вищих навчальних закладів (університет, академії), великій кількості гімназій та початкових шкіл, а також багатству архітектурної спадщини. У місті працювали видатні діячі («Руська трійця», художники), створювалися перші українські театральні вистави, що робило Львів головним осередком національного відродження.
Обговорити та записати уроки, які можна винести з культурного відродження першої половини ХІХ ст. для сучасності.
Розв’язання
Визнач ключовий урок: культура та мова — це основа національної ідентичності, яку треба захищати.
Згадай приклад боротьби за українську мову в школах як урок стійкості перед тиском ззовні.
Сформулюй висновок про те, що розвиток науки та мистецтва навіть у складних умовах сприяє єдності народу.
Головний урок полягає в тому, що культура, мова та освіта є фундаментом нації і не повинні залежати від політичних змін чи тиску ззовні. Боротьба за українську мову в школах минулого століття навчила нас цінити рідну мову як інструмент збереження пам'яті та єдності народу, а діяльність митців показує силу духовних цінностей у перемозі над обставинами.