Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 13. Європейська революція 1848—1849 рр. на українських землях у складі Австрійської імперії
Завдання 2 (с. 95)
Скасування панщини
Чому австрійський уряд вирішив скасувати панщину саме в 1848 р.?
Розв’язання
Австрійський уряд усвідомив, що соціальна напруга через кріпацтво може призвести до повстань проти імператора.
Скасування панщини стало умовою збереження влади та спокою в країнах імперії під час революційних подій.
Відповідь:
Австрійський уряд скасував панщину, щоб заспокоїти селянство, уникнути масових повстань та зміцнити свою владу на тлі загальноєвропейських революцій 1848 року.
Завдання 3 (с. 95)
Зміни в суспільстві
Наведіть приклади змін в українському суспільстві, зумовлених впливом національного відродження та «Весни народів».
Розв’язання
Створено політичні організації (Головна руська рада) та культурні товариства («Галицько-руська матиця»).
Українська мова почала впроваджуватися в освіту, відкривалися кафедри української мови в університетах.
Розвивалася література та видавнича справа, з'явилися перші газети («Зоря Галицька»).
Відповідь:
Прикладами змін є створення Головної руської ради та товариства «Галицько-руська матиця», впровадження української мови в школах, відкриття кафедри української мови у Львівському університеті, а також видання перших українських газет і книг.
Завдання 4 (с. 95)
Головна руська рада
Назвіть основні напрями діяльності першої політичної організації українців — Головної руської ради та ідеї її національної програми.
Розв’язання
Напрями діяльності: захист національних прав українців, розвиток освіти рідною мовою, видання літератури, будівництво Руського народного дому.
Ідеї програми: запровадження української мови в народних школах та гімназіях, рівноправність національностей, поділ Галичини на польську та українську частини.
Відповідь:
Головна руська рада діяла у напрямках захисту прав українців, розвитку освіти та культури рідною мовою. Її програма включала вимоги щодо навчання українською мовою в школах, відкриття кафедр української філології та поділ Галичини на дві адміністративні одиниці (польську та українську).
Завдання 5 (с. 95)
Досвід парламенту
Що дав українству Галичини й Північної Буковини перший досвід парламентської діяльності?
Розв’язання
Українці здобули місця в австрійському рейхстагу (39 у Галичині, 5 на Буковині), серед яких були селяни та духовенство.
Селянські депутати гідно відстоювали права виборців, засуджуючи панщину та вимагаючи її скасування.
Попри складні умови (незрозуміла мова засідань, консервативна більшість), українці змогли привернути увагу до своїх проблем на міжнародній арені.
Відповідь:
Перший парламентський досвід дав українцям можливість легально відстоювати свої права та інтереси в імперському парламенті, висловлювати критику несправедливості (наприклад, через виступи селянських депутатів) та привернути міжнародну увагу до національного питання.
Завдання 6 (с. 95)
Робота з картою подій
Покажіть на карті атласу місця ключових подій «Весни народів» 1848—1849 рр. на українських землях у складі Австрійської імперії.
Розв’язання
Знайдіть на карті Австрійської імперії території, що відповідають сучасним Галичині, Буковині та Закарпаттю.
Відзначте міста Львів (місце повстання та діяльності рад), Чернівці (центр Буковини) та Ужгород (центр Закарпаття).
Додайте на карту Відень (столиця імперії, куди надходили петиції) та Прагу (місце Слов'янського з'їзду).
Відповідь:
Карту неможливо намалювати текстом, але ключові точки для відмітки — Львів, Чернівці, Ужгород, Відень та Прага.
Завдання 7
Ментальна карта революції
Складіть ментальну карту за темою «Причини, перебіг і наслідки революції 1848—1849 рр. для українців».
Розв’язання
У центрі малюнка напишіть заголовок теми.
Зліва від центру впишіть причини (наприклад, економічні труднощі селян, бажання українців урівнятися з іншими народами).
Справа від центру опишіть перебіг (вибори до рейхстагу, Слов'янський з'їзд, Львівське повстання).
Знизу або окремою гілкою зафіксуйте наслідки (скасування панщини, обмеження прав, розпуск рад).
Відповідь:
Ментальна карта складається з трьох основних блоків: причини (соціальне гніт), перебіг (політичні виступи та вибори) та наслідки (часткові перемоги та нові обмеження).
Завдання 8
Значення Слов'янського з'їзду
Обговоріть і поясніть, як ви розумієте твердження, що для галицьких українців перший Слов'янський з'їзд став можливістю продемонструвати на міжнародному рівні їхні прагнення і наміри. Наведіть факти, що підтверджують вашу думку.
Розв’язання
Визначте факт офіційного визнання галицьких українців окремим народом під час з'їзду.
Згадайте прийняття угоди «Вимоги українців у Галичині», де йшлося про рівноправність та поділ краю.
Поясніть, що це був перший випадок, коли українці виступили не лише як підддані, а як політична сила на міжнародній арені.
Відповідь:
Твердження є правильним, оскільки на з'їзді українців офіційно визнали окремим народом, проголосили їхні права та прийняли угоду про поділ Галичини, що стало першим міжнародним кроком до національного визнання.
Завдання 9
Журналістський допис про революцію
Уявіть, що ви журналіст (журналістка), що висвітлює події 1848—1849 рр. Зробіть допис про це до львівської газети.
Розв’язання
Придумайте заголовок допису, що привертає увагу (наприклад, «Новий час наближається!»).
Опишіть останні події: вибори до рейхстагу, де українці здобули місця, або наслідки повстання у Львові.
Додайте коментар про важливість захисту прав українців та необхідність єдності всього народу.
Відповідь:
Заголовок: «Галичина на порозі нових часів!» Текст допису: Шановні читачі! Події останніх місяців змінили обличчя нашого краю. У Відні відбулися вибори, і українці здобули свої перші місця в імперському парламенті, де гідно відстоювали інтереси селянства. Хоча польські радикали намагаються порушити спокій у Львові, Головна руська рада наполегливо виступає за мир та права всіх народів імперії. Ми маємо шанс побачити світле майбутнє, де кожен матиме рівні можливості. Не роз'єднуймося!
Завдання 10
Написання маніфесту єдності
Скласти маніфест від імені Головної руської ради, який закликає до єдності українців.
Розв’язання
Оголошуй, що Головна руська рада визнає українців окремим народом і вимагає рівноправних прав для них у Галичині.
Закликай всіх громадян до єдності заради розвитку освіти, літератури та захисту від національних переслідувань.
Відповідь:
Маніфест Головної руської ради проголошує українців окремим народом із правом на власну мову в освіті та культурі. Ми закликаємо всіх русинів об'єднатися навколо ідеї національного відродження, щоб захистити свої права та досягти автономії у складі імперії.
Завдання 11
Опис подій від різних персонажів
Скласти опис подій «Весни народів» у Галичині від особи: 1) прихильника Головної руської ради; 2) прихильника Центральної ради народової (поляка); 3) австрійського урядовця.
Розв’язання
Від імені прихильника Головної руської ради: опиши радість від визнання українців окремим народом на Слов'янському з'їзді та розчарування від того, що австрійський уряд не виконав обіцянки про поділ Галичини.
Від імені поляка-прихильника Центральної ради: вислови сумніви щодо прав українців на самостійний розвиток та підтримку ідеї включення земель до майбутньої польської держави, але зазнач, що повстання у Львові було придушене.
Від імені австрійського урядовця: поясни, як використовували український рух для боротьби з польським сепаратизмом, а після приборкання повстання повернулися до посилення контролю над регіоном.
Відповідь:
1) Прихильник Головної руської ради: «Ми раді, що на Слов'янському з'їзді в Празі нас офіційно визнали окремим народом! Але наш біль — у тому, що Відень не виконав обіцянки поділити Галичину. Нам треба працювати далі заради мови та освіти». 2) Прихильник Центральної ради народової: «Ми вважаємо, що русини мають бути частиною майбутньої Польщі. Наші спроби створити спільну гвардію з українцями не мали успіху через їхню відданість власній національній ідеї». 3) Австрійський урядовець: «Український рух був корисним нам як інструмент проти польських повстанців. Коли загроза минула, ми скасували автономію та розпустили раду, щоб зберегти цілісність імперії».
