Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 11. Життя українців на землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст
Завдання 1
Характеристика господарства Галичини
Охарактеризувати стан господарства та характер економічних відносин на українських землях у складі Австрійської імперії, скласти перелік основних ознак.
Розв’язання
Визначаємо, що основою економіки було сільське господарство, зокрема землеробство в Східній Галичині.
Перелічуємо ознаки занепаду: зменшення селянських наділів (з 6 до 4 га), зростання панських володінь (з 400 до 600 га), низька врожайність, стихійні лиха.
Формулюємо висновок про експорт зерна та обмеженість шляхів сполучення.
Відповідь:
Основна ознака — сільське господарство (землеробство). Проблеми: нестача орної землі, зменшення наділів селян, зростання панських маєтків, екстенсивне землеробство, низька врожайність, панщина, масовий голод, вивіз зерна за кордон.
Завдання 2
Частка земельних володінь панів
Визначити середню частку оброблюваної землі, що належала панам на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст., та пояснити різницю за регіонами.
Розв’язання
Оглядаємо таблицю даних про частку землі панів у трьох регіонах: Східна Галичина (96%), Північна Буковина (69%), Закарпаття (90%).
Порівнюємо показники: найвищий відсоток — у Східній Галичині, найнижчий — на Буковині.
Пояснюємо різницю: розподіл залежав від історичних традицій володіння та структури маєтків у конкретному регіоні.
Відповідь:
Середня частка панів була дуже високою (від 69% до 96%). Різниця пояснюється специфікою історичного розвитку регіонів: Східна Галичина мала найбільшу концентрацію панських земель, тоді як на Буковині частка була дещо меншою.
Завдання 3
Наслідки розподілу земельної власності
Визначити наслідки такого розподілу земельної власності, коли більшість землі належала панам, а селяни мали малі наділи.
Розв’язання
Аналізуємо наслідки для селян: нестача орної землі, зменшення наділів, неможливість викупу, залежність від панів (панщина).
Оцінюємо вплив на економіку: екстенсивне господарство, низька врожайність, масовий голод при одночасному вивозі зерна за кордон.
Висновуємо про соціальну напругу та необхідність майбутніх реформ (скасування панщини).
Відповідь:
Наслідки: глибока біднота селян, неможливість викупу наділів, зростання соціального розшарування, стихійні лиха та голод, що призводило до соціальних протестів.
