Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 10. Українські території у складі Австрійської імперії. Політика імперської влади та соціально-економічне становище українських земель
Завдання 5 (с. 71)
Мета титулу королеви Галичини і Лодомерії
Поясніть, із якою метою імператриця Марія-Терезія прийняла титул королеви Галичини і Лодомерії.
Розв’язання
У тексті параграфа зазначено, що імператриця Марія-Терезія прийняла цей титул після приєднання Галичини до складу Австрії унаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.).
Цей титул слугував історичним обґрунтуванням володіння цими землями для австрійської імператриці, оскільки Галичина була частиною колишньої Галицько-Волинської держави.
Відповідь:
Імператриця Марія-Терезія прийняла титул королеви Галичини і Лодомерії для того, щоб історично обґрунтувати право Австрійської імперії на володіння цими землями (які входили до складу колишньої Галицько-Волинської держави) та зміцнити свою владу.
Завдання 7
Хронологія та право на навчання
1) Скільки років розділяють перший поділ Речі Посполитої та шкільну реформу Марії-Терезії? Поясніть, що означає право на навчання «материнською» мовою. 2) Складіть перелік подій у світі, що відбулися за часів реформ Марії-Терезії та Йосифа II.
Розв’язання
Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 році, а шкільна реформа Марії-Терезії — у 1777 році; різниця становить 1777−1772=5 років.
Право на навчання «материнською» мовою означає, що діти мали можливість отримувати початкову освіту рідною мовою (українською/рутинською), а не лише німецькою чи польською.
Основні події світу за часів реформ Марії-Терезії та Йосифа II: Російсько-турецька війна (1768–1774 рр.), перший поділ Речі Посполитої (1772 р.), поразка Османської імперії, захоплення Австрією Буковини.
Відповідь:
1) Між подіями минуло 5 років (1777−1772). Право на навчання «материнською» мовою означає можливість вивчати рідну мову в школі. 2) Події: Російсько-турецька війна (1768–1774), перший поділ Речі Посполитої (1772), захоплення Буковини Австрією, реформи Марії-Терезії та Йосифа II.
Завдання 8
Вплив аграрних реформ на селян
Обговоріть і висловіть спільну аргументовану думку, як реформи в аграрній сфері вплинули на селянське населення українських земель.
Розв’язання
Реформи Марії-Терезії та Йосифа II скасували особисту залежність селян від панів, що значно покращило їхній соціальний статус.
Обмеження панщини певною кількістю днів на рік та можливість викуповувати свої наділи дозволили селянам мати більше часу для власної праці та економіки.
Дозвіл шукати заробітки за межами села та одружуватися без дозволу пана надав селянам мінімальні громадянські права та фінансову незалежність.
Відповідь:
Реформи в аграрній сфері суттєво покращили становище селян, оскільки скасували особисту залежність, обмежили панщину, дозволили викуповувати наділи та шукати роботу за межами села, що дало їм більше свободи та економічних можливостей.
Завдання 9
Лист від особи українця/українки
Напишіть лист від особи українця (українки) із Закарпаття, Буковини або Галичини, де розкажіть, що відбулося в його (її) житті після переходу краю під владу Австрійської імперії.
Розв’язання
Уявімо, що я мешкаю в Галичині і пишу лист у 1840-х роках.
Я розповідаю про те, як змінилася моя робота на полі (панщина стала меншою) та як діти тепер можуть ходити до школи.
Згадую про можливість вчитися рідною мовою та рівні права для всіх громадян незалежно від віри.
Відповідь:
Шановний друже! Пишу тобі з Галичини, де ми живемо під владою австрійських імператорів. З того часу, як ці землі перейшли до Австрії, наше життя змінилося на краще. Тепер панщина обмежена кількома днями на рік, і ми можемо викуповувати свої наділи. Держава дозволяє дітям навчатися рідною мовою в початкових школах, а церквам різних віросповідань гарантовано рівні права. Хоча ми все ще селяни, нам більше не потрібен дозвіл пана на одруження чи відправлення дітей у школу. Це дає нам надію на краще майбутнє та можливість зберігати свою мову та традиції.
Завдання 10
Наслідки політики денаціоналізації
Обговоріть у групах, які можливі наслідки політики денаціоналізації (втрати національних рис та поглинання іншими культурами) для майбутнього українських територій.
Розв’язання
Визначте основні прояви денаціоналізації за текстом (онімечення, полонізація, румунізація).
Уявіть сценарій майбутнього, де українська мова та культура повністю зникають або перетворюються на інші.
Сформулюйте висновок про можливі наслідки: розпад національної спільноти, втрата історичної пам'яті, конфлікти між етнічними групами.
Відповідь:
Можливі наслідки включають повне зникнення української мови та культури, розпад національної ідентичності, втрату історичної пам'яті та можливі конфлікти між етнічними групами через боротьбу за ресурси та владу без єдиного культурного фундаменту.
Завдання 11
Порівняння адміністративних устроїв імперій
Чи справді адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій ураховував історичні традиції регіонів? Поясніть свою думку.
Розв’язання
Проаналізуйте, як Австрія обґрунтовувала володіння Буковиною та Галичиною (згадка про Галицько-Волинську державу).
Оцініть, чи відповідали кордони комітатів на Закарпатті чи округи в Галичині реальним етнічним розподілам.
Сформулюйте висновок: Австрія частково враховувала історичну спадщину (назви, титули), але адміністративний поділ часто був зручним для управління, а не суто етнічним.
Відповідь:
Ні, адміністративний устрій не повністю ураховував історичні традиції. Хоча Австрія використала назву «Галицько-Волинська держава» для легітимізації володіння Галичиною та Буковиною, реальний поділ (комітати на Закарпатті, округи в Галичині) часто не збігався з етнічними межами. Російська імперія ж взагалі ігнорувала етнографічні особливості, об'єднуючи різні народи в єдині губернії без урахування їхньої історичної самобутності.
