Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 8. Розвиток освіти, науки та літератури
Завдання 1
Особливості культури другої половини XVIII ст
Описати особливості розвитку культури українських земель у другій половині XVIII століття, враховуючи вплив модернізації та індустріальної революції.
Розв’язання
Визначте ключові фактори впливу: модернізація суспільства, індустріальна революція та зміни в побуті людей.
Проаналізуйте негативний чинник: відсутність власної державності та політику зросійщення, яка заважала розвитку національної культури.
Сформулюйте висновок про те, що хоча культура розвивалася, її здобутки часто приписували російській культурі через утиски.
Відповідь:
Особливостями були процеси модернізації та індустріальної революції, які стимулювали розвиток культури, але їхній прогрес суттєво гальмувався відсутністю державності та національними утримками влади.
Завдання 2
Досягнення освіти і науки періоду
Вказати основні досягнення в сфері освіти та науки на українських землях у другій половині XVIII — першій половині XIX ст.
Розв’язання
Перелічіть види професійних шкіл, що з'явилися на початку XIX ст. (ремісничі училища, фельдшерські школи тощо).
Згадайте про ліквідацію Києво-Могилянської академії та створення Духовної академії як єдиного вищого закладу до 1805 р.
Визначте, що саме стало новинкою в системі освіти (поява професійних навчальних закладів).
Відповідь:
Основними досягненнями стали поява перших професійних шкіл (ремісничі училища, фельдшерські школи, училища торговельного мореплавства тощо) та перехід до нової системи вищої освіти після закриття Києво-Могилянської академії.
Завдання 3
Видатні діячі літератури другої половини XVIII ст
Назвати видатних діячів української літератури другої половини XVIII століття та їхні твори.
Розв’язання
Визначте головних представників літературного процесу другої половини XVIII ст.: Івана Котляревського (автор «Енеїди»).
Згадайте інших діячів, таких як Гнат Хоткевич або Микола Гоголь (хоча він частіше асоціюється з XIX ст., його творчість почалася на межі).
Опишіть їхній внесок: Котляревський впровадив народну мову в літературу, що стало поворотним моментом.
Відповідь:
Видатними діячами другої половини XVIII ст. є Іван Котляревський (автор «Енеїди»), який впровадив народну мову в літературі, та інші просвітники, що заклали фундамент для розвитку національної культури.
Завдання 4
Умови розвитку культури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст
Описати основні умови розвитку культури на українських землях у складі Російської імперії вказаного періоду.
Розв’язання
Визначте позитивні фактори: індустріальна революція, модернізація життя, зростання попиту на фахівців.
Визначте негативні фактори: відсутність власної державності, політика зросійщення та культурна асиміляція.
Сформулюйте висновок про те, що культура розвивалася в умовах протиріч між потребами суспільства та обмежувальною політикою імперії.
Відповідь:
Основними умовами були процеси модернізації та індустріальна революція, які стимулювали розвиток культури, але цей процес суттєво гальмувався відсутністю власної державності та національними утримками влади.
Завдання 5
Асоціації до понять «масони» та «зросійщення
Метод «Асоціативна квітка». Потрібно добрати слова-асоціації до понять «масони» та «зросійщення» і на їхній основі сформулювати власні визначення.
Розв’язання
Для поняття «масони» підберіть асоціації: свобода, освіта, єдність, тайне товариство, допомога бідним. Сформулюйте визначення: масони — це учасники таємного товариства, які прагнули просвітити народ і боротися за права.
Для поняття «зросійщення» підберіть асоціації: заборона української мови, нав'язування російської культури, цензура, православ'я. Сформулюйте визначення: процес «зросійщення» — це насильницьке впровадження російських традицій та заборона розвитку власної національної ідентичності.
Відповідь:
Масони — учасники тайного товариства, що пропагували освіту, свободу та єдність; «зросійщення» — політика влади з нав'язування російської мови, культури та віри для придушення українського національного розвитку.
Завдання 6
Карта поширення опозиційних рухів
Покажіть на карті атласу місця, пов'язані з поширенням масонства, російського та польського рухів на українських землях.
Розв’язання
Знайдіть на карті атласу такі міста: Київ, Харків, Чернігів, Полтава, Львів, Рівне.
Ознайомтеся з даними про масонські логії (Київ, Харків) та місця діяльності декабристів (Київ, Полтава).
Визначте регіони активності польських повстанців (Правобережжя, Волинь).
Відповідь:
Масонство поширилося в Києві, Харкові та Чернігові; російський рух декабристів діяв переважно на Лівобережній Україні та у Києві; польські визвольні змагання охопили Правобережну Україну та Волинь. (Примітка: без фізичної карти атласу точне відображення неможливе, але географія подій описана вище).
Завдання 7
Хронологія подій: декабристи та «Молода Італія
Виконайте завдання із хронології. 1) Яка подія російського руху декабристів відбулася в рік, коли США проголосили «доктрину Монро»? 2) Яка подія польського визвольного руху відбулася в рік заснування організації «Молода Італія»?
Розв’язання
Визначаємо рік «доктрини Монро»: 1823 рік. У підручнику вказано, що виступи учасників російського руху декабристів на Київщині відбулися у грудні 1825 — січень 1826 р., але саме в 1823 році в Україні діяли масонські логії та гуртки декабристів (наприклад, у Києві). Однак, якщо шукати конкретну подію з підручника: у 1823 році не зазначено великих подій саме на українських землях у тексті сторінки 53, але в контексті загальної історії це рік активності масонів. Увага: Перевіримо точність. «Доктрина Монро» — 1823. У підручнику на с. 53 згадано виступи декабристів у 1825–1826 рр. Можливо, завдання передбачає зв'язок через масонство або інші події. Але якщо дотримуватися лише тексту сторінки 53, то конкретної події в 1823 там не наведено. Проте, історично: у 1823 році в Україні діяли масони. Якщо ж питати про подію з підручника, можливо, мається на увазі початок активності або просто загальний час. Корекція: Згідно з історичними фактами, які часто використовуються у таких завданнях: у 1823 році в Україні діяли масонські логії. Але якщо шукати подію саме з тексту сторінки 53 — там немає події 1823 року. Можливо, завдання передбачає відповідь «діяльність масонів» або відсутність конкретної події в тексті. Однак, часто у таких тестах мають на увазі початок діяльності або загальний час. Давайте припустимо, що питання стосується загального періоду. Але точніше: у 1823 році не було великих подій на українських землях за текстом сторінки 53. Можливо, завдання має на увазі масонство як постійний фактор. Альтернативне розв'язання: Можливо, автор завдання мав на увазі іншу дату або подію. Але якщо дотримуватися фактів: «Доктрина Монро» — 1823. На українських землях у цей час діяли масонські логії (це єдиний факт, що можна підтвердити).
Організація «Молода Італія» заснована у 1831 році. У цьому ж році на Правобережній Україні відбувалися дії учасників Польського (Листопадового) повстання (весна 1831 р.).
Відповідь:
1) У 1823 році (рік «доктрини Монро») на українських землях діяли масонські логії та гуртки опозиційно налаштованих людей; 2) У 1831 році (рік заснування «Молодої Італії») на Правобережній Україні відбувалися дії учасників Польського повстання.
Завдання 8
Порівняння ідей декабристів та Кирило-Мефодіївців
Проаналізуйте, як декабристи та учасники Кирило-Мефодіївського братства бачили майбутнє українських земель. Визначте спільне й відмінне в їхніх основних ідеях (метод «Кола Венна»).
Розв’язання
Спільне: обидві групи виступали проти самодержавства, за скасування кріпацтва, просвіту населення та національне відродження українців.
Відмінне: декабристи бачили майбутнє у складі федеративної Росії з конституцією; Кирило-Мефодіївці вимагали автономії України, створення власної державності та розвитку української мови та культури.
Відповідь:
Спільне: боротьба за свободу, скасування кріпацтва, просвіта. Відмінне: декабристи — федеративна Росія; Кирило-Мефодіївці — автономна Україна з власною мовою та культурою.
Завдання 9
Оцінка впливу опозиційних рухів
Чи можна вважати, що розгортання польського національно-визвольного й російського опозиційного рухів стало суттєвим чинником суспільного розвитку тогочасних українських земель?
Розв’язання
Визначте, що спільне було у цілях декабристів та польських повстанців — боротьба проти абсолютизму та імперської політики.
Згадайте, як влада відповіла на ці рухи: посилення цензури, заборона українських друкарень, закриття греко-католицької церкви та ліквідація Києво-Могилянської академії.
Висновки: ці події прискорили процес культурної асиміляції українців, оскільки влада намагалася повністю придушити національну свідомість через репресивні заходи.
Відповідь:
Так, розгортання цих рухів стало суттєвим чинником, оскільки воно безпосередньо призвело до посилення політики зросійщення, закриття національних шкіл та церков, що гальмувало розвиток української культури.
Завдання 10
Симуляція подій повстання 1830–1831 рр
Підготуйте розповіді від імені: 1) учасника повстання; 2) місцевого українського селянина; 3) військового російської армії; 4) українського дворянина з Лівобережної України; 5) французького журналіста; 6) представника єврейської спільноти.
Розв’язання
Учасник повстання: «Ми воюємо за свободу Польщі та рівність усіх людей, але нас розуміють лише як змовників проти царя».
Селянин Правобережжя: «Нам байдуже на війну панів, бо ми кріпаки; якщо прийдуть повстанці — відберуть землю, якщо російські — покарають за те, що не підтримали їх».
Російський офіцер: «Наш обов'язок — придушити бунт і встановити порядок імперії, хоча це коштує крові наших солдатів та цивільних».
Дворянин Лівобережжя: «Я спостерігаю за подіями з відстанню; мені сумно бачити, як брати воюють проти своїх же земляків заради ідеалів, які не завжди дотримуються».
Французький журналіст: «Ця війна — трагедія для простого народу; я бачу страждання жінок і дітей, які стають жертвами політичних амбіцій генералів».
Представник єврейської спільноти: «Ми хочемо лише жити у спокої та торгувати; війна між християнами руйнує наш дім і загрожує нашим життям».
Відповідь:
План розповідей готовий. Приклад від імені учасника повстання: «Ми воюємо за свободу та рівність, але нас сприймають лише як змовників проти царя». (Остаточна відповідь містить перелік позицій усіх 6 персонажів).
