Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 7. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи
Завдання 3 (с. 52)
Дата ліквідації греко-католицької церкви
Коли та за яких обставин була ліквідована греко-католицька церква на Правобережжі?
Розв’язання
У тексті сторінки 50 зазначено, що у 1839 році греко-католицьку церкву на Правобережжі приєднали до православної.
Це відбулося в рамках політики імператора Миколи I щодо зросійщення західних губерній та викоренення польської культури.
Відповідь:
1839 рік, примусово, у межах політики зросійщення та приєднання до православної церкви.
Завдання 4 (с. 52)
Наслідки Польського повстання для України
Поясніть наслідки Польського (Листопадового) повстання 1830—1831 рр. для українських земель.
Розв’язання
Російська мова стала єдиною офіційною, школи та судочинство перевели на неї.
Закрили католицькі монастирі та костели, заборонили відзначати католицькі свята.
Греко-католицьку церкву приєднали до православної (уніатський собор 1839 р.).
З 64 тис. дворян позбавили маєтків, а частину козаків направили на службу на Кавказ або кордон.
Відповідь:
Посилення зросійщення (мова, освіта), релігійні репресії (ліквідація католицтва), соціальні репресії проти дворянства та зміна статусу козаків.
Завдання 5 (с. 52)
Асоціації до понять «масони» та «зросійщення
Доберіть слова-асоціації до понять «масони», «зросійщення». На їхній основі надайте власні визначення.
Розв’язання
Для «масони»: братерство, моральне вдосконалення, соціальна справедливість, об'єднання слов'ян. Визначення: Масонство — це спільнота людей, що прагнули до рівності та моралі, часто з метою політичних змін.
Для «зросійщення»: російська мова, православ'я, цензура, заборона польської культури. Визначення: Зросійщення — це примусове впровадження російських норм мови, релігії та побуту на українських землях.
Відповідь:
Масони: братерство, рівність, соціальні зміни. Зросійщення: російська мова, православ'я, заборона польської культури.
Завдання 6 (с. 52)
Географія рухів на українських землях
Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з поширенням масонства, російського і польського рухів на українських землях.
Розв’язання
Масонство: Київ («З'єднані слов'яни»), Полтава («Любов до істини»), Одеса («Понт Евксинський», «Три царства природи»), Харків, Житомир, Кам'янець-Подільський.
Російський рух (декабристи): Санкт-Петербург («Північне товариство»), Тульчин («Південне товариство»), Новоград-Волинський («Товариство об'єднаних слов'ян»).
Польський рух: Варшава (початок повстання), Київщина, Волинь, Житомирщина, Поділля (місця боїв та повстанських загонів).
Відповідь:
Масонство — Києви, Полтава, Одеса, Харків. Російський рух — Санкт-Петербург, Тульчин, Новоград-Волинський. Польський рух — Варшава, Київщина, Волинь, Житомирщина, Поділля.
Завдання 7
Хронологія подій та дат
1) Яка подія, пов'язана з російським опозиційним рухом декабристів, відбулася в рік, коли США проголосили «доктрину Монро»? 2) Яка подія польського визвольного руху відбулася в рік заснування організації «Молода Італія»?
Розв’язання
З'ясовуємо, що США проголосили «доктрину Монро» у 1823 році. У тексті параграфа знаходимо подію пов'язану з декабристами, яка відбулася саме в 1823 році — створення «Товариства об'єднаних слов'ян» у Новограді-Волинському.
З'ясовуємо, що організацію «Молода Італія» заснували у 1831 році. У тексті параграфа знаходимо подію польського руху, що відбулася в 1831 році — початок Польського (Листопадового) повстання у Варшаві та його поширення на Правобережжя.
Відповідь:
1) Створення «Товариства об'єднаних слов'ян» у Новограді-Волинському (1823 р.). 2) Початок Польського (Листопадового) повстання (1831 р.).
Завдання 8
Порівняння ідей декабристів та Кирило-Мефодіївців
Проаналізуйте, як декабристи та учасники Кирило-Мефодіївського братства бачили майбутнє українських земель. Визначте спільне й відмінне в їхніх основних ідеях.
Розв’язання
Описуємо погляди декабристів: вони хотіли ліквідувати кріпацтво та самодержавство, але розглядали українські землі лише як частину великої держави (унітарної республіки чи федерації), без права на власну державність.
Описуємо погляди Кирило-Мефодіївського братства (загальновідомий факт, оскільки в тексті параграфа про них немає): вони прагнули національного відродження українців, створення автономії або незалежності та розвитку власної культури.
Визначаємо спільне: обидва рухи були опозиційними до царської влади, хотіли соціальних реформ (ліквідація кріпацтва) та відродження слов'янських народів.
Визначаємо відмінне: декабристи не визнавали права на окрему українську державу, а братство робило акцент саме на національній самобутності та культурному розвитку українців.
Відповідь:
Спільне: обидва рухи були антиурядовими, прагнули скасування кріпацтва та соціальних реформ, а також відродження слов'янських народів. Відмінне: декабристи не передбачали створення незалежної української держави (українські землі мали бути частиною федерації чи унітарної держави без окремих прав), тоді як Кирило-Мефодіївське братство робило акцент на національному відродженні та культурній самобутності українців.
Завдання 9
Роль рухів у суспільному розвитку
Чи можна вважати, що розгортання польського національно-визвольного й російського опозиційного рухів стало суттєвим чинником суспільного розвитку тогочасних українських земель?
Розв’язання
Аргумент «Так»: ці рухи поширили ідеї свободи та рівності серед інтелігенції та дворянства (масонство, декабристи). Вони змусили царський уряд звернути увагу на соціальні проблеми (кріпацтво) та спробувати реформувати систему.
Аргумент «Так»: Польське повстання показало слабкість імперії та викликало масову підтримку серед українців, хоча й не всі підтримали його (селяни бачили в ньому чужу справу). Це призвело до глибоких змін у політиці влади.
Аргумент «Так»: після придушення повстання влада змінила курс на жорстке зросійщення, що стало важливим етапом формування національної свідомості через опір та боротьбу за права.
Відповідь:
Так, ці рухи стали суттєвим чинником суспільного розвитку. Вони поширили ідеї свободи та соціальних реформ серед інтелігенції, змусили уряд звернути увагу на проблеми кріпацтва та національних відносин. Після придушення повстання влада змінила політику на жорстке зросійщення, що вплинуло на культуру, освіту та релігійне життя українських земель.
Завдання 10
Симуляція подій під час повстання
Підготуйте розповіді від імені: 1) учасника повстання; 2) місцевого українського селянина; 3) військового російської армії, який брав участь у придушенні повстання; 4) українського дворянина з Лівобережної України; 5) французького журналіста, що перебував тут у цей час; 6) представника місцевої єврейської спільноти.
Розв’язання
Учасник повстання: «Ми боремося за свободу Польщі та всіх слов'ян! Наші гасла — «За нашу і вашу свободу». Ми віримо, що разом ми зможемо скинути імперську владу.»
Селянин Правобережжя: «Ця війна не наша справа. Це панська гра. Росіяни обіцяють нам землю, якщо ми видамо наших панів-учасників повстання. Ми боїмося поляків і хочемо спокою.»
Військовий російської армії: «Наше завдання — придушити бунт польських дворян. Цар наказав нам не брати активної участі в боях, коли ми вже були готові до бою. Ми виконуємо волю імператора.»
Дворянин з Лівобережжя: «Я підтримую масонські ідеали та сподіваюся на зміни в державі. Але я не бачу сенсу в польському повстанні, оскільки воно не стосується наших інтересів.»
Французький журналіст: «Ця країна переживає важкі часи. Польща бореться за незалежність, а Росія намагається придушити це повстання. Ситуація дуже напружена.»
Представник єврейської спільноти: «Ми страждаємо від політики зросійщення та обмежень у правах. Повстання не вирішує наших проблем, а лише створює нові конфлікти.»
