Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 47
§ 7. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи
Завдання 1
Що таке масонство?
Пояснити поняття масонства, його час виникнення та основні заклики прихильників.
Розв’язання
Визначаємо масонство як всесвітній релігійно-етичний рух, що виник в Англії на початку XVIII ст.
Описуємо його головні заклики до морального вдосконалення та об'єднання людей на засадах братерства, рівності та взаємодопомоги.
Зазначаємо, що хоча масони декларували невтручання в політичне життя, вони відігравали помітну роль у революційних подіях і національно-визвольних рухах.
Відповідь:
Масонство — це всесвітній релігійно-етичний рух, що виник в Англії на початку XVIII ст., закликав до морального вдосконалення та об'єднання на засадах братерства, рівності та взаємодопомоги.
Завдання 2
Проблеми польського й російського рухів
Визначити суспільно-політичні проблеми розвитку країн, які мали хвилювати представників польського та російського рухів.
Розв’язання
Аналізуємо стан суспільства в Російській імперії та Польщі на початку XIX ст., де панувало кріпосне право та національне гніт.
Визначаємо, що хвилювали представників рухів: необхідність звільнення народів від іноземного ярма (для поляків) та скасування кріпацтва (для російських декабристів).
Робимо висновок, що основними проблемами були боротьба за національну самобутність та соціальну справедливість.
Відповідь:
Представників польського й російського рухів хвилювали проблеми національного визволення (звільнення від імперської влади) та соціально-політичні реформи, насамперед скасування кріпосного права.
Завдання 3
Особливості Правобережної України
Назвати особливості національного складу та соціального становища населення Правобережної України в Ранньомодерну добу.
Розв’язання
Визначаємо, що на Правобережжі значну частку населення становили поляки, які часто були привілейованим класом.
Описуємо соціальний стан українців: більшість селян перебували в кріпацтві або залежали від поміщиків-поляків.
Зазначаємо, що такий склад створював ґрунт для національно-визвольних настроїв серед дворянства та інтелігенції.
Відповідь:
На Правобережній Україні значну частку населення становили поляки, які часто займали вищі посади, тоді як українське селянство перебувало в кріпацтві або напівкріпацьких умовах залежності від поміщиків.
Завдання 4
Масонство на українських землях
Описати поширення масонства, локації лож та їхню роль у суспільному житті.
Розв’язання
Зазначаємо, що масонство поширювалося переважно через Польщу та Росію на початку XIX ст.
Перелічуємо міста з діючими ложами: Київ, Одеса, Житомир, Харків, Полтава тощо.
Пояснюємо, що для українських дворян масонські ложі стали способом висловити своє невдоволення владою та шукати шляхів до зміни державного ладу.
Відповідь:
На початку XIX ст. масонство поширювалося через Польщу та Росію; ложі діяли в Києві, Одесі, Харкові, Полтаві тощо і стали для дворян способом висловити невдоволення владою та шукати шляхів до політичних змін.
Сторінка 48
Завдання 1 (с. 48)
Масонство в Україні
Описати роль масонства на українських землях, перелічити відомі ложі та їхні ідеологічні прагнення (запитання 1 на с. 48).
Розв’язання
Запиши визначення масонства згідно зі словником підручника.
Переліч ложі, названі в тексті сторінки 48 («Понт Евксинський», «Три царства природи», «Мінерва», «З'єднані слов'яни», «Любов до істини», «Озирис до пломеніючої зорі»).
Поясни, що більшість членів київської ложі були поляками, але всі прагнули звільнення слов'ян та їхнього об'єднання, а на Полтаві діяла найбільша кількість українців.
Відповідь:
Масонство на початку XIX ст. поширювалося через Польщу та Росію; відомі ложі — «Понт Евксинський», «Три царства природи» (Одеса), «Мінерва» (с. Буцьківці), «З'єднані слов'яни» (Київ), «Любов до істини» (Полтава), «Озирис до пломеніючої зорі» (Кам'янець-Подільський). Хоча в київській ложі переважали поляки, усі прагнули звільнення слов'ян та їхнього об'єднання; на Полтаві діяла найбільша кількість українців.
Завдання 2 (с. 48)
Діяльність декабристів
Описати прояви російського опозиційного руху декабристів на українських землях, назвати організації, їхніх лідерів та програми (запитання 2 на с. 48).
Розв’язання
Опиши виникнення організації «Залізні персні» у 1815 р. в Кам'янці-Подільському під керівництвом В. Раєвського та її розпуск через рік.
Поясни програму «Південного товариства» (унітарна республіка, ліквідація кріпацтва) та його ставлення до українських земель (відсутність державних прав).
Опиши програму «Північного товариства» (конституційна монархія, федерація з 14 частинами) та те, що українські землі мали штучний характер і не охоплювали всіх етнічних територій.
Відповідь:
У 1815 р. виникла організація «Залізні персні» (Кам'янець-Подільський, лідер В. Раєвський), яка мала на меті запровадження республіки та ліквідацію кріпацтва, але розпущена через рік. У 1821 р. створено «Південне товариство» (Тульчин, лідер П. Пестель) — програма передбачала унітарну республіку без державних прав для українських земель. У 1822 р. створено «Північне товариство» (Санкт-Петербург, лідер М. Муравйов) — програма передбачала конституційну монархію та федерацію, де українські землі мали штучний характер і не охоплювали всіх етнічних територій.
Сторінка 49
Завдання 1 (с. 49)
Масонство в Україні
Опишіть місце масонства в суспільному житті українських земель, його поширення та роль у революційних подіях за матеріалом параграфа.
Розв’язання
Визнач, що масонство поширювалося через Польщу та Росію на початку XIX ст.
Переліч міста, де діяли ложі (Київ, Одеса, Полтава тощо), і зазнач різницю між польськими та російськими ложами.
Поясни еволюцію їхньої мети: від роздумів про мораль до пошуку шляхів зміни державного ладу.
Відповідь:
Масонство на українських землях стало способом висловити невдоволення владою та об'єднати людей різних національностей (поляків, росіян, українців). Ложі діяли в Києві («З'єднані слов'яни»), Одесі («Понт Евксинський», «Три царства природи»), Полтаві («Любов до істини») та інших містах. Спочатку масони займалися моральним вдосконаленням, але згодом почали шукати можливості для політичних змін, хоча більшість програм не передбачала створення незалежної Української держави.
Завдання 2 (с. 49)
Російський опозиційний рух декабристів
Опиши прояви російського опозиційного руху декабристів на українських землях, назви їхні організації, програми та причини поразки.
Розв’язання
Визнач основні організації: «Залізні персні» (1815 р., Кам'янець-Подільський), «Південне товариство» (1821 р., Тульчин) та «Північне товариство» (1822 р.).
Опиши програми: «Південного товариства» (унітарна республіка без прав для народів) та «Північного товариства» (конституційна монархія з федеративним устроєм).
Згадай про «Товариство об'єднаних слов'ян» (1823 р., Новоград-Волинський), яке мало на меті федерацію слов'янських республік, але також не передбачало незалежності України.
Поясни причини поразки: проросійський характер руху, байдужість до національних прагнень народів та відсутність планів щодо створення української держави.
Відповідь:
На українських землях діяли такі організації декабристів: «Залізні персні» (1815 р.), «Південне товариство» (1821 р.) та «Північне товариство» (1822 р.). Їхні програми передбачали ліквідацію кріпацтва та реформування імперії, але не передбачали створення незалежної Української держави. У 1823 р. виникло «Товариство об'єднаних слов'ян», яке мало на меті федерацію слов'янських народів. Рух декабристів зазнав поразки через проросійський характер, байдужість до національних проблем та невдалу спробу перевороту в грудні 1825 р., після якої повстання на Київщині було придушене.
Сторінка 50
Завдання 1 (с. 50)
Роль масонства в суспільстві
Обговорити місце і роль масонства в суспільному житті українських земель на початку XIX ст.
Розв’язання
Масонські ложі поширювалися через Польщу та Росію, діючи в містах Києві, Одесі, Харкові, Полтаві та інших.
Для українських дворян ложа стала способом висловити невдоволення владою та шукати шляхів до змін державного ладу.
Хоча більшість членів київської ложі «З’єднані слов’яни» були поляками, усі вони прагнули звільнення всіх слов'ян від імперій.
Відповідь:
Масонство на українських землях було платформою для невдоволення дворян владою та спробою об'єднання слов'янських народів проти імперського панування, хоча його політична діяльність часто приховувалася за ідеалами морального вдосконалення.
Завдання 2 (с. 50)
Причини невизнання повстання селянами
Висловити аргументовану думку, чому українські селяни не підтримали Польське (Листопадове) повстання 1830–1831 рр. на Правобережжі.
Розв’язання
Селяни розглядали польське повстання як інтереси власних поміщиків-поляків, а не боротьбу за народну свободу.
Російський уряд обіцяв звільнити селян від залежності, якщо вони видадуть учасників повстання, що спонукало їх до співпраці з царською владою.
Повстання відбувалося без участі українського козацтва на місцевих боях, оскільки каральні полки прибули вже після оточення Варшави.
Відповідь:
Українські селяни не підтримали повстання, оскільки сприймали його як інтереси польських поміщиків («панську справу»), тоді як російський уряд обіцяв їм звільнення від кріпацтва за умови зради повстанців.
Сторінка 51
Завдання 1 (с. 51)
Таємні організації декабристів
Назвіть таємні опозиційні організації декабристів, що діяли на українських землях, та опишіть їхні програмові цілі.
Розв’язання
Визначаємо організації, що діяли на Правобережжі (Кам'янець-Подільське, Тульчинське) та Слобожанщині/Києві («Залізні персні», «Південне товариство»).
Описуємо програму «Південного товариства» (унітарна республіка, ліквідація кріпацтва).
Описуємо програму «Північного товариства» (конституційна монархія, федеративний устрій).
Згадуємо «Товариство об'єднаних слов'ян» та його мільйонну мету (визволення слов'ян, федерація республік).
Відповідь:
1) «Залізні персні» (Кам'янець-Подільськ): запровадження республіканського ладу та ліквідація кріпацтва. 2) «Південне товариство» (Тульчин): унітарна республіка з однопалатним парламентом, ліквідація кріпацтва. 3) «Північне товариство» (Санкт-Петербург): конституційна монархія з федеративним устроєм. 4) «Товариство об'єднаних слов'ян» (Новоград-Волинськ): федерація слов'янських республік, визволення всіх слов'ян від імперського самовладдя.
Завдання 2 (с. 51)
Масонські ложі на Україні
Назвіть масонські ложі, що діяли на українських землях, та вкажіть їхні особливості (місто, учасники, цілі).
Розв’язання
Визначаємо ложі на Лівобережжі та Слобожанщині (російські).
Визначаємо ложі на Правобережжі (польські) та Півдні (європейська діаспора).
Описуємо ключові ложі: «Любов до істини» (Полтава, соціальні питання), «З'єднані слов'яни» (Київ, загальнослов'янські ідеї).
Згадуємо інші ложі: «Понт Евксинський», «Три царства природи» (Одеса), «Мінерва» (Поділль), «Озирис до пломеніючої зорі» (Кам'янець-Подільськ).
Відповідь:
На Лівобережжі та Слобожанщині діяли російські ложі. На Правобережжі — польські, на Півдні — ложі європейської діаспори. Відомі ложі: «Понт Евксинський», «Три царства природи» (Одеса); «Мінерва» (с. Буцьківці, Поділль); «З'єднані слов'яни» (Київ — поляки, росіяни, українці, загальнослов'янські прагнення); «Любов до істини» (Полтава — найбільше українців, соціальні питання, ліквідація кріпацтва); «Озирис до пломеніючої зорі» (Кам'янець-Подільськ).
Завдання 3 (с. 51)
Причини невгоди селян у повстанні
Поясніть, чому українські селяни не підтримали Польське (Листопадове) повстання 1830–1831 рр.
Розв’язання
Визначаємо ставлення селян: вони вважали повстання чужим для себе «панською справою».
Розглядаємо обіцянки російського уряду: звільнення від залежності за умови видачі бунтівників.
Описуємо дії селян: хапали бунтівників і передавали їх влади, щоб звільнитися від поміщиків-гнобителів.
Відповідь:
Українські селяни не підтримали повстання, оскільки сприймали його як «панську справу». Російський уряд обіцяв звільнити від залежності тих, хто видасть учасників повстання. Селяни розуміли це як можливість звільнитися від своїх панів-гнобителів і передавали владі бунтівників.
Завдання 4 (с. 51)
Наслідки придушення повстання
Поясніть наслідки Польського (Листопадового) повстання 1830–1831 рр. для українських земель.
Розв’язання
Вказуємо на посилення політики зросійщення та заборону польської культури.
Описуємо зміни в освіті та релігії: ліквідація Кременецького ліцею, закриття монастирів, приєднання греко-католицької церкви до православної.
Згадуємо соціальні зміни для козаків (скасування недоїмок, зменшення податків) та заходи проти дворян.
Відповідь:
Після придушення повстання посилено політику зросійщення Правобережної України: російська мова стала єдиною офіційною, ліквідовано Кременецький ліцей, закрито 61 католицький монастир. Греко-католицьку церкву приєднано до православної (уніатство). Зменшено податки для козаків, але зросійщено судочинство та освіту.
Завдання 5
Наслідки повстання та репресії
Описати наслідки Польського (Листопадового) повстання 1830—1831 рр. для українських земель, враховуючи зміни в культурі, релігії та адміністративному устрої.
Розв’язання
Визначити ключові зміни у сфері культури та релігії: російська мова стала єдиною офіційною, школи та судочинство перевели на неї, Кременецький ліцей закрито.
Охарактеризувати релігійні репресії: заборонили католицькі свята, 61 монастир закрито, греко-католицьку церкву примусово приєднано до православної у 1839 р.
Описати соціальні репресії: з 100 тис. польських дворян позбавили маєтків і стану (64 тис. осіб), а також зазначити, що селяни отримали певні економічні пільги (скасування недоїмок, зменшення податків).
Відповідь:
Наслідки повстання виявилися жорсткими: російська мова стала єдиною офіційною, польську освіту та культуру придушили, католицькі монастирі закрито, греко-католицьку церкву примусово приєднано до православної, а велику частину польської шляхти позбавлено маєтків і дворянського стану.
Завдання 6
Метод «Асоціативна квітка
Добрати слова-асоціації до понять «масони» та «зросійщення» та на їхній основі сформулювати власні визначення цих термінів.
Розв’язання
Скласти асоціативний ряд до поняття «масони»: масонська ложа, моральне вдосконалення, рівність, братерство, допомога, таємні збори.
Скласти асоціативний ряд до поняття «зросійщення»: російська мова, закриття польських шкіл, православ'я, імперський контроль, цензура, заборона католицтва.
Написати визначення: Масони — це прихильники всесвітнього руху, що прагнули морального вдосконалення людей на засадах братерства та рівності; зросійщення — це державна політика Російської імперії щодо нав'язування російської мови, культури та адміністративного устрою українським землям.
Відповідь:
Масони — прихильники руху за моральне вдосконалення на засадах братерства; зросійщення — політика нав'язування російської мови та культури українським землям.
Сторінка 52
Завдання 3 (с. 52)
Дата ліквідації греко-католицької церкви
Коли та за яких обставин була ліквідована греко-католицька церква на Правобережжі?
Розв’язання
У тексті сторінки 50 зазначено, що у 1839 році греко-католицьку церкву на Правобережжі приєднали до православної.
Це відбулося в рамках політики імператора Миколи I щодо зросійщення західних губерній та викоренення польської культури.
Відповідь:
1839 рік, примусово, у межах політики зросійщення та приєднання до православної церкви.
Завдання 4 (с. 52)
Наслідки Польського повстання для України
Поясніть наслідки Польського (Листопадового) повстання 1830—1831 рр. для українських земель.
Розв’язання
Російська мова стала єдиною офіційною, школи та судочинство перевели на неї.
Закрили католицькі монастирі та костели, заборонили відзначати католицькі свята.
Греко-католицьку церкву приєднали до православної (уніатський собор 1839 р.).
З 64 тис. дворян позбавили маєтків, а частину козаків направили на службу на Кавказ або кордон.
Відповідь:
Посилення зросійщення (мова, освіта), релігійні репресії (ліквідація католицтва), соціальні репресії проти дворянства та зміна статусу козаків.
Завдання 5 (с. 52)
Асоціації до понять «масони» та «зросійщення
Доберіть слова-асоціації до понять «масони», «зросійщення». На їхній основі надайте власні визначення.
Розв’язання
Для «масони»: братерство, моральне вдосконалення, соціальна справедливість, об'єднання слов'ян. Визначення: Масонство — це спільнота людей, що прагнули до рівності та моралі, часто з метою політичних змін.
Для «зросійщення»: російська мова, православ'я, цензура, заборона польської культури. Визначення: Зросійщення — це примусове впровадження російських норм мови, релігії та побуту на українських землях.
Відповідь:
Масони: братерство, рівність, соціальні зміни. Зросійщення: російська мова, православ'я, заборона польської культури.
Завдання 6 (с. 52)
Географія рухів на українських землях
Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з поширенням масонства, російського і польського рухів на українських землях.
Розв’язання
Масонство: Київ («З'єднані слов'яни»), Полтава («Любов до істини»), Одеса («Понт Евксинський», «Три царства природи»), Харків, Житомир, Кам'янець-Подільський.
Російський рух (декабристи): Санкт-Петербург («Північне товариство»), Тульчин («Південне товариство»), Новоград-Волинський («Товариство об'єднаних слов'ян»).
Польський рух: Варшава (початок повстання), Київщина, Волинь, Житомирщина, Поділля (місця боїв та повстанських загонів).
Відповідь:
Масонство — Києви, Полтава, Одеса, Харків. Російський рух — Санкт-Петербург, Тульчин, Новоград-Волинський. Польський рух — Варшава, Київщина, Волинь, Житомирщина, Поділля.
Завдання 7
Хронологія подій та дат
1) Яка подія, пов'язана з російським опозиційним рухом декабристів, відбулася в рік, коли США проголосили «доктрину Монро»? 2) Яка подія польського визвольного руху відбулася в рік заснування організації «Молода Італія»?
Розв’язання
З'ясовуємо, що США проголосили «доктрину Монро» у 1823 році. У тексті параграфа знаходимо подію пов'язану з декабристами, яка відбулася саме в 1823 році — створення «Товариства об'єднаних слов'ян» у Новограді-Волинському.
З'ясовуємо, що організацію «Молода Італія» заснували у 1831 році. У тексті параграфа знаходимо подію польського руху, що відбулася в 1831 році — початок Польського (Листопадового) повстання у Варшаві та його поширення на Правобережжя.
Відповідь:
1) Створення «Товариства об'єднаних слов'ян» у Новограді-Волинському (1823 р.). 2) Початок Польського (Листопадового) повстання (1831 р.).
Завдання 8
Порівняння ідей декабристів та Кирило-Мефодіївців
Проаналізуйте, як декабристи та учасники Кирило-Мефодіївського братства бачили майбутнє українських земель. Визначте спільне й відмінне в їхніх основних ідеях.
Розв’язання
Описуємо погляди декабристів: вони хотіли ліквідувати кріпацтво та самодержавство, але розглядали українські землі лише як частину великої держави (унітарної республіки чи федерації), без права на власну державність.
Описуємо погляди Кирило-Мефодіївського братства (загальновідомий факт, оскільки в тексті параграфа про них немає): вони прагнули національного відродження українців, створення автономії або незалежності та розвитку власної культури.
Визначаємо спільне: обидва рухи були опозиційними до царської влади, хотіли соціальних реформ (ліквідація кріпацтва) та відродження слов'янських народів.
Визначаємо відмінне: декабристи не визнавали права на окрему українську державу, а братство робило акцент саме на національній самобутності та культурному розвитку українців.
Відповідь:
Спільне: обидва рухи були антиурядовими, прагнули скасування кріпацтва та соціальних реформ, а також відродження слов'янських народів. Відмінне: декабристи не передбачали створення незалежної української держави (українські землі мали бути частиною федерації чи унітарної держави без окремих прав), тоді як Кирило-Мефодіївське братство робило акцент на національному відродженні та культурній самобутності українців.
Завдання 9
Роль рухів у суспільному розвитку
Чи можна вважати, що розгортання польського національно-визвольного й російського опозиційного рухів стало суттєвим чинником суспільного розвитку тогочасних українських земель?
Розв’язання
Аргумент «Так»: ці рухи поширили ідеї свободи та рівності серед інтелігенції та дворянства (масонство, декабристи). Вони змусили царський уряд звернути увагу на соціальні проблеми (кріпацтво) та спробувати реформувати систему.
Аргумент «Так»: Польське повстання показало слабкість імперії та викликало масову підтримку серед українців, хоча й не всі підтримали його (селяни бачили в ньому чужу справу). Це призвело до глибоких змін у політиці влади.
Аргумент «Так»: після придушення повстання влада змінила курс на жорстке зросійщення, що стало важливим етапом формування національної свідомості через опір та боротьбу за права.
Відповідь:
Так, ці рухи стали суттєвим чинником суспільного розвитку. Вони поширили ідеї свободи та соціальних реформ серед інтелігенції, змусили уряд звернути увагу на проблеми кріпацтва та національних відносин. Після придушення повстання влада змінила політику на жорстке зросійщення, що вплинуло на культуру, освіту та релігійне життя українських земель.
Завдання 10
Симуляція подій під час повстання
Підготуйте розповіді від імені: 1) учасника повстання; 2) місцевого українського селянина; 3) військового російської армії, який брав участь у придушенні повстання; 4) українського дворянина з Лівобережної України; 5) французького журналіста, що перебував тут у цей час; 6) представника місцевої єврейської спільноти.
Розв’язання
Учасник повстання: «Ми боремося за свободу Польщі та всіх слов'ян! Наші гасла — «За нашу і вашу свободу». Ми віримо, що разом ми зможемо скинути імперську владу.»
Селянин Правобережжя: «Ця війна не наша справа. Це панська гра. Росіяни обіцяють нам землю, якщо ми видамо наших панів-учасників повстання. Ми боїмося поляків і хочемо спокою.»
Військовий російської армії: «Наше завдання — придушити бунт польських дворян. Цар наказав нам не брати активної участі в боях, коли ми вже були готові до бою. Ми виконуємо волю імператора.»
Дворянин з Лівобережжя: «Я підтримую масонські ідеали та сподіваюся на зміни в державі. Але я не бачу сенсу в польському повстанні, оскільки воно не стосується наших інтересів.»
Французький журналіст: «Ця країна переживає важкі часи. Польща бореться за незалежність, а Росія намагається придушити це повстання. Ситуація дуже напружена.»
Представник єврейської спільноти: «Ми страждаємо від політики зросійщення та обмежень у правах. Повстання не вирішує наших проблем, а лише створює нові конфлікти.»