Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 6. Початок українського національного відродження
Завдання 6 (с. 46)
Робота з картою
Покажіть на карті атласу місця, пов'язані з початком українського національного відродження.
Розв’язання
Знайдіть на карті місто Київ і позначте його як центр діяльності Кирило-Мефодіївського братства та Університету Святого Володимира.
Позначте місто Харків, де виник осередок руху завдяки Василеві Каразіню та виходу альманахів.
Знайдіть Санкт-Петербург і позначте його як місце діяльності літературних гуртків та виходу творів Шевченка.
Виділіть на карті території Лівобережної України (Київщина, Чернігівщина) та Слобожанщини (Харківщина).
Відповідь:
На карті атласу слід позначити Київ, Харків та Санкт-Петербург як центри національного відродження, а також території Лівобережної України та Слобожанщини.
Завдання 7
Хронологія та порівняння режимів
1) Які назви мали політичні режими у Франції та Великій Британії в період, коли на українських землях діяло Кирило-Мефодіївське братство? 2) Чи могли німецькі мислителі Й. Фіхте та Г. Гегель, яких вважають одними із засновників націоналізму, дізнатися про появу Кирило-Мефодіївського братства? Чому?
Розв’язання
Встановіть період діяльності Кирило-Мефодіївського братства (грудень 1845 — березень 1847 р.) за матеріалами підручника.
З'ясуйте, що Франція у цей час була Другою імперією, а Велика Британія — конституційною монархією.
Перевірте дати смерті Йоганна Готліба Фіхте (1814 р.) та Георга Вілгельма Фрідріха Гегеля (1831 р.).
Висніть висновок, що філософи не могли дізнатися про братство, оскільки вони вже померли до його заснування.
Відповідь:
1) У період діяльності братства (1845–1847 рр.) у Франції існувала Друга імперія, а у Великій Британії — конституційна монархія. 2) Німецькі мислителі Й. Фіхте та Г. Гегель не могли дізнатися про появу братства, оскільки Фіхте помер у 1814 р., а Гегель — у 1831 р., тобто до моменту заснування товариства (грудень 1845 р.).
Завдання 8
Інтерактивна лінія часу
Створіть інтерактивну лінію часу та розмістіть на ній ключові події першого етапу національного відродження. Додайте короткі коментарі з їхнім описом та значенням.
Розв’язання
Запишіть початок діяльності Новгород-Сіверського автономістського гуртка (60-ті рр. ХІХ ст.) як етап формування ідеї автономії.
Позначте 1805 рік — відкриття Харківського університету, що стало каталізатором інтелектуального руху на Слобожанщині.
Вкажіть 1798 рік — вихід «Енеїди» І. Котляревського як перший літературний твір українською мовою.
Запишіть період грудень 1845 — березень 1847 р. як час існування Кирило-Мефодіївського братства та його програми.
Відповідь:
Лінія часу першого етапу національного відродження: — 1798 р.: вихід «Енеїди» І. Котляревського (початок літературного відродження). — 60-ті рр. ХІХ ст.: діяльність Новгород-Сіверського автономістського гуртка (формування ідеології автономії). — 1805 р.: відкриття Харківського університету (розвиток науки та освіти на Слобожанщині). — грудень 1845 — березень 1847 р.: діяльність Кирило-Мефодіївського братства (формування національної програми та ідеї слов'янської єдності).
Завдання 9
Аналіз причин та зв'язків ідей
1) Деякі вчені вважають, що діяльність Кирило-Мефодіївського братства показала російському уряду небезпеку зростання національної свідомості української спільноти. Чи згодні ви із цим? Чому? 2) Поясніть, як ви розумієте зв'язок між ідеями Просвітництва, романтизмом і діяльністю осередків національного відродження на українських землях у складі Російської імперії.
Розв’язання
Для першого питання: згадайте програму братства («Статут»), яка передбачала створення федерації рівних слов'янських держав і ліквідацію кріпацтва, що загрожувало існуванню імперії.
Для другого питання: поясніть, що Просвітництво дало інструменти для освіти та критики старого ладу, а романтизм — емоційний зв'язок з минулим та мовою народу.
Висніть висновок, що поєднання цих ідей у діяльності осередків (гуртків, братства) призвело до пробудження національної свідомості.
Відповідь:
1) Так, я згоден із цією думкою. Братство виступало за самостійність України, ліквідацію кріпацтва та створення федерації рівних слов'янських держав. Це суперечило політиці Російської імперії, яка прагнула асиміляції українців і збереження статус-кво, тому влада сприйняла це як загрозу. 2) Ідеї Просвітництва (розум, освіта, критика деспотизму) та романтизму (цінність національної мови, історична пам'ять, емоційне ставлення до рідного краю) стали духовним фундаментом для осередків відродження. Вони допомогли інтелігенції сформувати нову національну свідомість та об'єднатися проти спільних проблем.
Завдання 10
Характеристика діяльності Кирило-Мефодіївського братства
Охарактеризувати діяльність товариства за пунктами: 1) роки діяльності; 2) структура; 3) кількість учасників; 4) мета та види діяльності. Результат подати у вигляді структурно-логічної схеми.
Розв’язання
Визначаємо хронологічні межі: організаційне оформлення — початок 1846 року, арешт членів — березень 1847 року.
Описуємо структуру та склад: це було таємне товариство з 12 офіційними членами (братчиками) та близько 100 прихильників на зв'язках. Серед них були письменники, історики, вчені (Куліш, Костомаров, Шевченко тощо).
Формулюємо мету: створення слов'янської федерації християнських республік, ліквідація кріпацтва та станової нерівності, просвітництво українців.
Перелічуємо види діяльності: читання лекцій у навчальних закладах Києва, поширення програмових ідей, збір коштів на відкриття народних шкіл, написання підручників (наприклад, «Повість про український народ» П. Куліша).
Відповідь:
Структурно-логічна схема діяльності Кирило-Мефодіївського братства:
* Роки діяльності: 1846–1847 рр. (з початку 1846 до арешту в березні 1847). * Структура: Таємне товариство, організоване на основі духовних зв'язків та спільних ідей. * Кількість учасників: 12 офіційних членів (братчиків) + близько 100 підтримувачів/прихильників. * Мета та види діяльності: Мета:* Створення демократичної слов'янської федерації з рівними правами, ліквідація кріпацтва, національне визволення України, поєднання української ідеї з християнськими цінностями. Види діяльності:* Наукові дослідження, читання лекцій у Києві, поширення програмових документів («Книга буття українського народу», «Статут»), збір коштів на народні школи, написання підручників та літературних творів українською мовою.
Завдання 11
Оцінка історичного періоду відродження
Обговорити тезу: чи можна стверджувати, що в цей період на українських землях у складі Російської імперії відбувався перший період українського національного відродження? Аргументувати відповідь.
Розв’язання
Визначаємо ключові ознаки відродження: розвиток національної культури (література, фольклор), пробудження історичної пам'яті, формування політичних програм.
Перевіряємо наявність цих ознак у 1840-х роках: з'явилися твори українською мовою («Енеїда», «Кобзарь»), історичні праці, літературні альманахи, виникло Кирило-Мефодіївське братство.
Робимо висновок: оскільки саме в цей час відбулося системне формування національної свідомості та створення перших політичних програм, це дійсно був початок (перший етап) відродження.
Відповідь:
Так, можна стверджувати, що цей період є першим етапом українського національного відродження. Це підтверджується комплексом подій: появою літературних творів українською мовою (Котляревський, Шевченко), розвитком історичної науки та фольклористики, створенням перших політичних програм (братство) та формуванням національної свідомості серед інтелігенції. Цей етап заклаў фундамент для подальшого розвитку руху.
Завдання 12
Автобіографія Миколи Костомарова
Дослідити життя та діяльність Миколи Костомарова (на вибір) і написати автобіографію від його імені.
Розв’язання
Визначаю ключові етапи життя для біографії: народження, навчання в Харкові, участь у літературних гуртках та братстві, арешт і заслання.
Описую свої наукові інтереси: дослідження козацької історії, боротьба за визнання української мови та культури.
Формулюю власну позицію: вірю в єдність слов'янських народів, але першочергово ставлю нації України.
Написую текст від першої особи, передаючи емоції та думки того часу.
Відповідь:
Автобіографія Миколи Костомарова
Я — Микола Костомаров, син селянина, який став вченим і патріотом. Народившись на Слобожанщині, я відчув глибоку прихильність до своєї землі та її історії. Навчаючись у Харківському університеті, я знайшов своїх однодумців: Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, Василя Білозерського. Разом ми створили Кирило-Мефодіївське братство, щоб просвітити народ і зібрати його сили для визволення.
Моє життя присвячено вивченню козацької історії. Я переконаний, що Україна може бути вільною лише в союзі слов'янських народів, але цей союз має базуватися на рівності та демократії. Мій шлях був непростим: нас арештували, засудили до заслання, але це не зламало нашу волю. Навіть у темниці я продовжував думати про майбутнє України, вірячи, що правда переможе.
Завдання 13
Оцінка ролі Тараса Шевченка в національному русі
Висловити власну аргументовану думку щодо тези, що Тарас Шевченко став символом українського національного руху.
Розв’язання
Визначаю основні аргументи: Шевченко писав українською мовою («Кобзарь»), був членом Кирило-Мефодіївського братства, виступав за звільнення кріпацтва та незалежність України.
Аналізую вплив його творів: «Кобзар» став підручником для багатьох поколінь українців, пробудивши інтерес до власної історії та мови.
Оцінюю його особисту позицію: він не боявся загрози з боку влади, був готовий віддати життя заради ідеї свободи, що зробило його прикладом для наслідування.
Формую висновок: Шевченко об'єднав культурну та політичну складові відродження, тому він є символом руху.
Відповідь:
Я згоден із тезою про те, що Тарас Шевченко став символом українського національного руху. Це підтверджується тим, що він першим масово писав літературні твори українською мовою, роблячи її гідною для високих тем. Його участь у Кирило-Мефодіївському братстві та програма «Книги буття українського народу» показали його як політичного діяча. Шевченко виступав за звільнення кріпацтва та визволення України від російської влади, що робило його голосом цілого народу. Його життя і творчість об'єднали культурну, соціальну та політичну складові відродження, тому він є справжнім символом боротьби за свободу та незалежність України.
