Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 30
§ 5. Соціально-економічне становище
Завдання 1
Особливості економіки другої половини XVIII ст
Опишіть особливості економічного становища українських земель у другій половині XVIII ст.
Розв’язання
Визначте основні галузі економіки: домінувало сільське господарство, розвивалася внутрішня та зовнішня торгівля.
Опишіть зміни в містобудуванні: засновувалися нові міста (наприклад, на чорноземних землях), що сприяло розвитку ремесел і промисловості.
Визначте ключову проблему: збереження кріпацтва гальмувало технічний прогрес у сільському господарстві.
Відповідь:
Економіка базувалася на сільському господарстві, розвивалася торгівля та засновувалися нові міста; проте кріпацтво гальмувало розвиток виробництва.
Завдання 2
Індустріальна революція в Європі
Поясніть, що таке індустріальна революція, де і коли вона розпочалася в Європі, які зміни вона спричинила.
Розв’язання
Визначте місце і час початку: процес розпочався у Великій Британії в другій половині XVIII ст.
Опишіть суть змін: вводились нові машини (наприклад, паровий двигун), що підвищувало продуктивність праці.
Визначте наслідки для суспільства: зростала міська промисловість, формувалася робоча класа, змінювалися відносини між власниками засобів виробництва та найманими працівниками.
Відповідь:
Індустріальна революція — перехід до машинного виробництва; почалася у Великій Британії наприкінці XVIII ст.; спричинила зростання міст, появу промислових робітників та зміну соціальних відносин.
Завдання 3
Міста, засновані у другій половині XVIII ст
Покажіть на карті атласу міста, засновані на українських землях у другій половині XVIII ст. (Опишіть їх назви та місце розташування).
Розв’язання
Визначте географію заселення: основні нові міста з'явилися на Півдні України (нині Дніпропетровська, Херсонська області).
Назвіть конкретні приклади: серед них Катеринослав (нині Дніпро), Херсон, Новоросійськ, Миколаїв.
Поясніть мету заснування: ці міста створювалися як торговельні та адміністративні центри для освоєння нових земель.
Відповідь:
На карті слід відзначити міста Півдня України, зокрема Катеринослав (Дніпро), Херсон, Новоросійськ, Миколаїв; вони виникли для освоєння чорноземних земель та розвитку торгівлі.
Завдання 4
Торгівля в Україні XVIII ст
Опишіть, як розвивалася торгівля в Україні у XVIII ст., які товари вивозили з українських земель, а які завозили.
Розв’язання
Визначте експортні товари: з українських земель вивозили зерно, сіль, м'ясо, шкіру та інші продукти тваринництва.
Визначте імпортні товари: завозили тканини, металеві вироби, інструменти та інші промислові товари з Європи.
Охарактеризуйте характер торгівлі: вона велася переважно через європейські порти (через Чорне море) та внутрішні річкові шляхи.
Відповідь:
Торгівля розвивалася активно; вивозили зерно, сіль, м'ясо, шкіру; завозили тканини, металеві вироби та інструменти з Європи.
Завдання 5
Малоросійська ментальність та рутенство
Обговоріть, чи була поява малоросійської ментальності та рутенства закономірним явищем, і як це впливало на розвиток українського суспільства.
Розв’язання
Проаналізуйте причини появи цих явищ: це була цілеспрямована політика Російської імперії для збереження влади та запобігання національному відродженню.
Визначте наслідки: українці втрачали ідентичність, заборонялася мова, руйнувалися традиції, що гальмувало економічний та культурний розвиток регіону.
Відповідь:
Поява малоросійської ментальності була закономірним наслідком імперської політики русифікації, а не випадковістю. Це призводило до духовної кризи українського народу, розриву з історичною пам'яттю та гальмувало розвиток національної культури та економіки.
Завдання 6
Порівняння харчування минулого і сьогодення
Визначте спільне й відмінне в харчуванні українського населення наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. і зараз.
Розв’язання
Спільне: у обидва періоди хліб (чорний та білий), картопля, овочі (капуста, буряк) та молоко були основними продуктами харчування всіх верств населення.
Відмінне: тоді люди їли переважно натуральні продукти без консервантів, а сучасне харчування включає велику кількість оброблених продуктів, фастфуду та імпортованих товарів; також зросла частка м'ясних страв у раціоні.
Відповідь:
Спільне: хліб, картопля, овочі та молочні продукти були основою раціону. Відмінне: сучасне харчування більш різноманітне за складом продуктів, але часто містить більше оброблених товарів; тоді ж раціон був простішим і повністю натуральним.
Завдання 7
Шлюбно-сімейні традиції
Порівняйте шлюбно-сімейні традиції кінця XVIII — першої половини XIX ст. на українських землях та в країнах Центральної і Західної Європи. Зробіть висновок.
Розв’язання
Україна: шлюби часто були ранніми (після 14–16 років), вирішальну роль відігравали батьки та родичі, а також економічний стан родини; панувала традиція «візів» (весільних подарунків) від нареченого.
Європа: у багатьох країнах поширювалася практика шлюбів за згодою партнерів, зростала роль особистих почуттів та майнового рівня обох сторін; весілля часто були більш офіційними та менш «народними».
Відповідь:
Висновок: українські традиції були більш патріархальними, з акцентом на родинні зв'язки та економічну угоду між родинами, тоді як у Європі вже формувалися тенденції до індивідуального вибору партнерів та більшої рівності в шлюбі.
Завдання 8
Меню повсякденного обіду різних верств
Складіть меню повсякденного й святкового обіду представників різних верств українського суспільства кінця XVIII — першої половини XIX ст. (поміщики, селяни-кріпаки, державні селяни).
Розв’язання
Поміщик (повсякден): суп з м'ясом або паштет, варене м'ясо, гарнір із макаронів або рису, десерт із фруктів, напої — чай або вино.
Селянин-кріпак (повсякден): чорний хліб, каша з ячменю або гречки, капуста зі свининою (раз на тиждень), овочі, вода або квас.
Державний селянин (святковий): білий хліб, вареники з картоплею або м'ясом, борщ, мед або домашній кисіль.
Відповідь:
Меню різнилося залежно від соціального статусу: поміщики вживали дорогі страви (м'ясо, вино, цукор), селяни-кріпаки обмежувалися хлібом, кашею та овочами, а державні селяни мали доступ до простіших святкових страв (вареники, борщ).
Сторінка 31
Завдання 2 (с. 31)
Частка селянства за регіонами
За діаграмою на сторінці 31 визначити частку приватновласницького та державного селянства у населенні українських земель (Правобережжя, Лівобережжя, Південь) і звести висновок щодо їх розподілу.
Розв’язання
Проаналізуй дані діаграми для Правобережжя: приватновласницьке селянство становить 58 %, державне — 22 %.
Проаналізуй дані для Лівобережжя: приватновласницьке селянство становить 53 %, державне — 35 %.
Проаналізуй дані для Півдня: приватновласницьке селянство становить 51 %, державне — 25 %.
Зроби висновок: на Правобережжі та Лівобережжі частка кріпаків перевищує частку державних селян, хоча на Півдні різниця менша, але приватновласницьке селянство все одно переважає.
Відповідь:
На Правобережжі (58 %), Лівобережжі (53 %) та Півдні (51 %) частка приватновласницького селянства була більшою за частку державного селянства.
Сторінка 32
Завдання 2 (с. 32)
Інфографіка про зміни в економіці
Створити інфографіку, що характеризує зміни на українських землях у складі Російської імперії на початку індустріальної революції. У розробленні врахувати перехід від мануфактур до фабрик, розвиток суконної та металургійної галузей, зростання кількості підприємств (з 650 у 1825 р. до 2330 у 1861 р.).
Розв’язання
Створи центральний блок із заголовком «Економічні зміни в Україні (30-х – 60-ті рр. XIX ст.)».
Додай блок «Промисловість»: порівняй кількість підприємств (1825 р. — 650, 1861 р. — 2330) та зростання суконних заводів (з 27 до 160).
Додай блок «Галузі»: вкажи ключові галузі — сукняна (центр — Клинці), суднобудування (Миколаїв, Херсон), цукрова (Суми, Київська губернія) та кам'яновугільна (Донбас).
Додай блок «Соціальний аспект»: зазнач, що перехід до найманої праці руйнував кріпосні порядки, оскільки мануфактури базувалися на примусовій праці кріпаків.
Відповідь:
Інфографіка містить порівняння кількості підприємств у 1825 та 1861 роках, перелік галузей (текстильна, суднобудування, цукрова, вугільна) та висновок про соціальні наслідки індустріалізації.
Сторінка 33
Завдання 3 (с. 33)
Зміни в селах та містах періоду
Описати зміни, притаманні розвитку українських сіл і міст у першій половині XIX ст., та пояснити причини їх появи.
Розв’язання
Визначте основні зміни в економіці: поява фабрично-заводського виробництва, збільшення кількості робітників (з 51,7 тис. у 1825 р. до 86,7 тис. у 1860 р.), розвиток кам'яновугільної та цукрової промисловості.
Охарактеризуйте соціальні зміни: формування нових верств населення — підприємців і найманих робітників, погіршення умов праці (робочий день до 15 годин).
Проаналізуйте стан міст: більшість залишалася невеликими (1–2 тис. осіб), але їх кількість зростала через приток робітників.
Відповідь:
Найважливішими змінами були індустріалізація, поява промислових робітників та підприємців, розвиток важкої промисловості (Донбас) та продовження традиційного побуту в селах при зростанні міст.
Завдання 4 (с. 33)
Роль індустріальної революції у зростанні робітників
Пояснити, що сприяло стрімкому зростанню кількості промислових робітників між 1825 і 1846 рр., та оцінити роль Луганського чавуноливарного заводу як свідчення початку індустріальної революції.
Розв’язання
Проаналізуйте статистику: між 1825 і 1846 рр. кількість робітників зросла з 15,0 тис. до 51,7 тис., що свідчить про швидкий розвиток промисловості.
Визначте ключові галузі: основним центром стала суконна промисловість (Клинці), а також кам'яновугільна (Донбас) та цукрова.
Оцініть роль конкретних підприємств: Луганський завод показує розвиток важкої промисловості, що прискорило перехід до машинного виробництва.
Відповідь:
Стрімкому зростанню кількості робітників сприяло швидке будівництво нових заводів (особливо в суконній та кам'яновугільній промисловості). Луганський чавуноливарний завод є свідченням початку індустріальної революції, оскільки він відображає перехід до фабричного виробництва з використанням машин.
Сторінка 34
Завдання 4 (с. 34)
Порівняння списку міст України
Порівняти перелік українських міст з найбільшою кількістю населення в середині XIX ст. (за таблицею на с. 34) та зараз. Пояснити, чи змінився цей список і чому.
Розв’язання
Порівнюємо дані: в середині XIX ст. лідерами були Одеса, Київ, Львів, Бердичів, Харків; зараз до них долучилися Дніпро, Донецьк, Запоріжжя, а чисельність населення у всіх містах значно зросла.
Визначаємо зміни: список змінився через промисловий розвиток (зростання міст на Півдні та Сході), війни XX ст. (руйнування Одеси, Харкова, Львова) та відбудову/розвиток інших центрів.
Відповідь:
Список змінився. Залишилися лідерами Київ і Одеса, але до них долучилися Дніпро, Донецьк, Запоріжжя. Чисельність населення у всіх містах зросла в рази порівняно з серединою XIX ст., хоча деякі великі міста (наприклад, Одеса) зазнали руйнувань під час війн, що тимчасово вплинуло на статистику.
Сторінка 35
Завдання 4 (с. 35)
Особливості торгівлі та регіональна спеціалізація
Описати особливості розвитку торгівлі в Україні у першій половині XIX ст., визначити специалізацію регіонів (Лівобережжя, Правобережжя, Південь) та пояснити роль чумаків у перевезеннях товарів.
Розв’язання
Визначаємо спеціалізацію регіонів: на Лівобережжі вирощували зерно, тютюн і коноплі; Правобережжя спеціалізувалося на озимій пшениці та цукрових буряках; Південь — на вівчарстві та експортній пшениці.
Описуємо форми торгівлі: гуртова торгівля відбувалася на великих загальних і спеціалізованих ярмарках (зерно, коні, вовна), а внутрішня — через сільські та містечкові базари.
Пояснюємо роль чумаків: вони здійснювали перевезення товарів гужовим транспортом, доставляючи зерно до чорноморських портів і привозили туди солі, рибу та інші товари.
Відповідь:
Торгівля розвивалася на основі регіональної спеціалізації (Лівобережжя — зернові та технічні культури; Правобережжя — пшениця та цукрові буряки; Південь — вівчарство та експортна пшениця). Гуртова торгівля велася на ярмарках, внутрішня — через базари. Основним засобом перевезення були чумацькі вози, які доставляли зерно до портів і привозили товари назад.