Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 5. Соціально-економічне становище
Завдання 2 (с. 37)
Чому не скасовували кріпацтво?
У 1861 р. на Півдні тільки десяту частину земель у маєтках обробляли кріпаки. Власники маєтків були зацікавлені в підвищенні прибутковості господарств, усвідомлювали неефективність кріпацької праці й покладалися на вільнонайману робочу силу.
Розв’язання
Власники поміщиків зрозуміли, що кріпацька праця не приносить високих доходів.
Вони почали наймати вільних робітників, які працювали старанніше за зароблену плату.
Відповідь:
Кріпосне право не скасовували повністю одразу, оскільки поміщики бачили, що кріпацька праця неефективна, і переходили на найману силу для збільшення прибутків.
Завдання 3 (с. 37)
Зміни в економіці Півдня України
На початку заселення переважало вівчарство. У 1825 р. вивезено 40 тис. пудів вовни, через 16 років продаж зріс у 6 разів і поступався лише пшениці. Розвивалося зернове господарство (врожай перевищував посів у 20 разів). Виникло виноробство (продаж кримських вин досяг 12 млн пляшок).
Розв’язання
Спочатку основним заняттям було вівчарство, але попит на зерно зростав.
Виробництво вовни та зерна стало масовим експортним товаром.
З'явилися нові галузі, такі як виноробство, що також стали важливими для економіки.
Відповідь:
Економіка Півдня змінилася з переважання вівчарства на розвиток експортного зернового господарства та виноробства, де врожайність була високою, а продаж товарів за кордон значно зріс.
Завдання 4 (с. 37)
Організація чумацького промислу
Чумаки — українські візники, що перевозили солі, рибу та інші товари валками (групами возів). Валка мала отамана, який приймав заробітки і розподіляв їх між чумаками. Таке товариство називалося артіллю. Кожен підкорявся правилам, а за порушення — кара.
Розв’язання
Чумаки працювали групами (валками), де кожен воз був частиною загального валка.
Керівником групи був отаман, який розподіляв гроші між чумаками пропорційно їхньому внеску.
Праця була організована суворо: за порушення правил карали, а отаман вирішував всі суперечки.
Відповідь:
Чумацький промисел був організований у вигляді артілі (групи), де отаман керував валком і розподіляв заробіток між чумаками відповідно до їхнього внеску, забезпечуючи суворе дотримання правил.
Завдання 5 (с. 37)
Поняття порто-франко
Одеса в 1817 р. здобула статус порто-франко (проіснував до 1858 р.). Близько 90 % товарів, що проходили через Одесу, становив експорт. У межах цього статусу дозволялося вивезення та ввезення товарів без сплати мита.
Розв’язання
Статус порто-франко давав пільги щодо митних зборів для товарів, що йдуть через порт.
Це сприяло розвитку експорту зернопродуктів та інших товарів з українських земель.
Одеса стала головним торговим центром імперії завдяки цьому статусу.
Відповідь:
Порто-франко — це особливий режим порту (наприклад, Одеси), де дозволялося ввезення та вивезення товарів без сплати мита, що значно полегшувало міжнародну торгівлю.
Завдання 6 (с. 37)
Організація чумацького промислу
Опишіть, як організовувався чумацький промисел на основі джерела М. Арандаренка (1849 р.). Визначте роль отамана та поняття «артіль».
Розв’язання
Чумаки організовувалися в групи під назвою «артілі», які складалися з кількох десятків возів і називалися «валками».
Кожен валок мав свого керівника — отамана, який наймався для всієї групи, вирішував конфлікти та розподіляв зароблені кошти між членами артілі відповідно до їхнього внеску.
У разі порушення умов роботи чумака карають або виганяють з артілі, що свідчить про сувору дисципліну та спільну відповідальність.
Відповідь:
Чумацький промисел організовувався за принципом колективної роботи в «артілях» (групах). Група називалася «валок» і складалася з кількох десятків возів. Керівником був отаман, який розподіляв заробітки та вирішував суперечки. Праця була колективною: винагорода залежала від внеску кожного, а порушників суворо карали або виганяли з групи.
Завдання 7 (с. 37)
Особливості розвитку Півдня України
Охарактеризуйте зміни в економіці та соціальному житті Півдня України у першій половині XIX ст. (сільське господарство, нові галузі, робоча сила).
Розв’язання
У сільському господарстві відбувся перехід від кріпацької праці до найманої: у 1861 р. лише десяту частину земель на Півдні обробляли кріпаки, оскільки поміщики усвідомлювали неефективність кріпосного права.
Розвивалися експортні галузі: виробництво пшениці зростало настільки, що врожай перевищував посів у 20 разів, а експорт вовни за 16 років збільшився в шість разів.
З'явилися нові промислові галузі: на околицях Одеси та в Криму розвивалося виноробство (продаж кримських вина досяг рекордних 12 млн пляшок щороку).
Формувалися нові економічні зв'язки через чорноморсько-азовські порти, які інтегрували регіон зі світовими ринками.
Відповідь:
Розвиток Півдня України характеризувався кризою кріпосництва та переходом до найманої праці (на 1861 рік на Півдні лише 10% земель обробляли кріпаки). Економіка спеціалізувалася на експортних культурах: зернових (пшениця), вовні та виноробстві. Природна родючість чорноземів забезпечувала високі врожаї, а порти сприяли виходу регіону на світові ринки.
