Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 5. Соціально-економічне становище
Завдання 3 (с. 38)
Асоціації до теми «Розвиток сіл і міст
Наведіть слова та словосполучення, пов'язані з розвитком українських сіл і міст у першій половині XIX ст. (наприклад: фабрики, чумаки, порто-франко, кріпацтво, ярмарки).
Розв’язання
Визначте ключові галузі економіки того часу (промисловість, торгівля, транспорт).
Згадайте терміни та явища, пов'язані з соціальними змінами (кріпацтво, порто-франко, чумацькі валки).
Опишіть особливості чумацького промислу на основі тексту підручника та історичних фактів.
Розв’язання
Визначте основну функцію чумаків (перевезення товарів).
Опишіть організаційну форму роботи (валки, артіля, отаман).
Згадайте маршрути та вантажі (зерно до портів, сіль і рибу назад).
Відповідь:
Чумаки — це організовані групи візників (валки), які перевозили зерно до чорноморських портів та інші товари. Працювали вони за принципом артілі під керівництвом отамана, що вирішував суперечки і розподіляв заробітки. Це був важливий вид транспорту до появи залізниць.
Завдання 5 (с. 38)
Особливості розвитку Півдня України
Охарактеризуйте особливості розвитку Півдня України у першій половині XIX ст. (економіка, населення, зміни в аграрних відносинах).
Розв’язання
Визначте основні сільськогосподарські культури Півдня (пшениця, цукрові буряки).
Опишіть зміни в аграрних відносинах (перехід від кріпацтва до найманої праці).
Згадайте про роль чорноморських портів та експортну орієнтацію економіки.
Відповідь:
Основними рисами розвитку Півдня були висока родючість ґрунтів, спеціалізація на вирощуванні пшениці та цукрових буряків, а також розвиток виноробства. Економіка орієнтувалася на експорт через порти Одеси та Маріуполя. Власники маєтків переходили від кріпаків до найманих робітників, що підвищувало ефективність господарств.
Завдання 6 (с. 38)
Поняття «порто-франко
Поясніть зміст поняття «порто-франко» та його значення для Одеси у першій половині XIX ст.
Розв’язання
Дайте визначення терміну «порто-франко».
Вкажіть час набуття Одесою цього статусу (1817 р.).
Поясніть, як це вплинуло на обсяги торгівлі та експорту зерна.
Відповідь:
Порто-франко — це статус порту, де ввезення та вивезення товарів відбувалося без сплати митних зборів. Одеса отримала цей статус у 1817 р., що значно розширило її торгові можливості і зробило місто головним експортним центром Російської імперії, забезпечуючи близько 90 % товарообігу через порт.
Завдання 7 (с. 38)
Спеціалізація регіонів та природа
За картою атласу з'ясуйте сільськогосподарську спеціалізацію регіонів українських земель у ХІХ ст. Установіть взаємозв'язок між спеціалізацією регіонів та станом природного середовища.
Розв’язання
Визначаємо умови Півдня: тут поширені родючі чорноземи та достатньо тепла для вирощування пшениці та цукрових буряків на експорт.
Аналізуємо Лівобережжя: вологий клімат і ґрунти дозволяли вирощувати зернові, тютюн та коноплі поруч із основними культурами.
Висновуємо зв'язок: господарська спеціалізація прямо залежала від природних ресурсів (ґрунтів) та кліматичних умов кожного регіону.
Відповідь:
На Півдні — зернове господарство (пшениця, цукрові буряки) завдяки чорноземам; на Лівобережжі — тютюн, коноплі та зернові завдяки вологому клімату. Взаємозв'язок: вибір культур залежав від родючості ґрунтів та клімату регіону.
Завдання 8 (с. 38)
Нові явища в економіці
Скласти таблицю «Нові явища в соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.».
Розв’язання
Виділіть у тексті інформацію про появу фабрик і заводів (зокрема на Півдні), зростання кількості промислових робітників та формування підприємців.
Запишіть дані про розвиток торгівлі: роль ярмарків, чумацького промислу та порто-франко Одеси у міжнародній торгівлі зерном та іншими товарами.
Визначте зміни в міському житті: появу робітничих поселень, скасування магдебурзького права, переміщення влади до рук імперської адміністрації.
Запишіть факти про сільське господарство: перехід від чистого кріпацтва до найманої праці на Півдні та спеціалізацію регіонів (зерно, цукровий буряк, вовна).
Оформіть отриману інформацію у вигляді таблиці з колонками «Сфера» (промисловість, торгівля, містобудування, сільське господарство) та «Нові явища».
Відповідь:
Таблиця має містити такі рядки: 1. Промисловість: виникнення фабрично-заводських підприємств (суконні заводи, цукрові заводи), поява верстви промислових робітників та підприємців. 2. Торгівля: розквіт ярмаркової торгівлі, розвиток чумацького промислу, статус Одеси як порто-франко (звільнення від мита), зростання експорту зерна та вовни. 3. Містобудування: поява робітничих поселень навколо заводів, скасування магдебурзького права в містах, зміна складу міського населення (зростання частки чиновників). 4. Сільське господарство: перехід на Півдні до найманої праці замість кріпацької, спеціалізація регіонів (Правобережжя — пшениця та цукровий буряк, Лівобережжя — тютюн).
Завдання 9
Порівняння індустріальної революції
Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте процеси, що відбулися на початковому етапі індустріальної революції на українських землях у складі Російської імперії та в країнах Європи. Зробіть висновок.
Розв’язання
Порівнюємо часи: у країнах Європи (зокрема Великій Британії) індустріальна революція почалася наприкінці XVIII — на початку XIX ст., тоді як на українських землях — лише в першій половині XIX ст.
Порівнюємо масштаби: у Європі масово застосовувалися парові машини та нові технології, а на українських землях переважали ручні інструменти, оскільки власники боялися вкладати кошти в машини через наявність дешевої кріпацької праці.
Висновок: індустріальна революція на українських землях була запізнілою та неповною, оскільки кріпацтво гальмувало модернізацію виробництва.
Відповідь:
Індустріальна революція в Україні розпочалася значно пізніше та повільніше порівняно з Європою. Головна відмінність — відсутність широкого застосування машинного обладнання через кріпацтво, що робило індустріалізацію неповною.
Завдання 10
Кріпацтво та індустріальна революція
Розв'яжіть пізнавальне завдання. На суконній мануфактурі князя Б. Юсупова в селі Ряшків на Полтавщині більшість механізмів і знарядь праці були ремісничими й ручними. Сам князь дотримувався думки, що витрати на закордонні машини — зайве марнотратство, оскільки в нього й так достатньо кріпаків для праці на мануфактурі. Поясніть за наведеним прикладом, як існування кріпацтва на українських землях у складі Російської імперії заважало поширенню тут індустріальної революції.
Розв’язання
Аналізуємо мотиви власника: князь вважав закордонні машини марнотратством, оскільки мав доступ до безкоштовної (або дешевої) праці кріпаків, які не потребували оплати зарплати.
Визначаємо економічний ефект: використання ручної праці кріпаків було дешевшим варіантом порівняно з купівлею дорогого обладнання та наймом вільних робітників.
Робимо висновок: існування кріпацтва створювало економічні умови, при яких інвестування в техніку було невигідним, що гальмувало перехід від ремесла до машинного виробництва.
Відповідь:
Існування кріпацтва заважало поширенню індустріальної революції, оскільки власники підприємств (як князь Юсупов) вважали вигідним використовувати безкоштовну працю кріпаків замість того, щоб вкладати кошти у закупівлю дорогого машинного обладнання. Це зберігало виробництво на рівні ремесла та гальмувало технічний прогрес.
Завдання 11
Основні перешкоди розвитку
Поясніть, що і чому заважало соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині XIX ст.
Розв’язання
Визначимо першу головну перешкоду — існування кріпацтва. Воно заважало індустріальній революції, оскільки власники маєтків (наприклад, князь Юсупов) бачили в кріпаках дешеву працю і не мали стимулу купувати дорогі машини.
Розглянемо другу перешкоду — державну політику. Уряд сприяв переселенню російських чиновників та купців, що витісняло українських підприємців з провідних позицій у торгівлі.
Звернімо увагу на законодавче обмеження: скасування магдебурзького права в містах (у 30-х рр.) та суворе переслідування чуток про свободу селян, що стримувало соціальну активність.
Відповідь:
Основними перешкодами були існування кріпацтва (яке робило інвестиції в техніку невигідними), державна політика підтримки російських емігрантів на шкоду місцевим підприємцям та законодавчі обмеження для селян.
Завдання 12
Інсценівка життя різних верств суспільства
Підготуйте інсценівку із життя приватновласницьких або державних селян, чумаків, працівників фабрично-заводських підприємств на українських землях у складі Російської імперії в першій половині XIX ст.
Розв’язання
Визначимо об'єкт для інсценівки. Наприклад, вибираємо чумаків, оскільки про них є багато деталей у джерелах (організація артілі, роль отамана).
Опишемо сцену: група людей збирається на «валку» (групу возів), обирає отамана, який розподіляє заробітки та вирішує суперечки. Чумаки працюють у складних умовах, перевозячи зерно до чорноморських портів.
Альтернативний варіант: фабричні робітники. Вони працюють по 15 годин на день за низьку плату в важких умовах, часто живучи у робітничих поселеннях поруч із заводом.
Відповідь:
(Зразок інсценівки для чумаків): «Сцена 1. Залізний ярмарок. Чумацька артіль збирається біля возів. Отаман оголошує, що вони вирушають до Криму за сіллю та вином. Кожен чумак погоджується з умовами, оскільки відходження від них карається. Сцена 2. Дорога. Чумаки спілкуються про важку працю, але й про можливість накопичити кошти для власної справи після повернення».
