Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 4. Повсякденне життя
Завдання 1 (с. 29)
Вплив середовища на життя людей
Сформулюйте судження про вплив навколишнього середовища на життя і діяльність українського населення кінця XVIII — першої половини XIX ст.
Розв’язання
Визначаємо основний ресурс — родючі чорноземи, які становили майже дві третини території і зумовлювали розвиток землеробства.
Аналізуємо географічне положення: через «Великий кордон» між християнським та мусульманським світами частина населення формувала козацтво для захисту, а інша пристосовувалася до умов.
Висновуємо, що природа диктувала заняття (землеробство, тваринництво), а геополітична ситуація впливала на формування оборонних структур та менталітету.
Відповідь:
Навколишнє середовище зумовило землеробство як основну діяльність через поширення чорноземів, а геополітичне розташування між конфесійними світами сформувало захисні структури (козацтво) та впливало на менталітет.
Завдання 2 (с. 29)
Зміни в менталітеті населення
Сформулюйте судження про зміни в менталітеті українського населення.
Розв’язання
Розглядаємо нащадків козацької старшини, які прагнули кар'єри в імперії, забували про походження та приймали малоросійську ментальність.
Звертаємо увагу на західних українців (Галичина, Закарпаття), які під впливом австрійської влади відчували менше загрози та формували рутенство.
Висновуємо, що імперська влада спричинила розкол у свідомості: на сході — асиміляцію та знецінення національної ідентичності, на заході — гальмування національного відродження через лояльність до австрійців.
Відповідь:
Зміни в менталітеті проявилися у виникненні малоросійської ментальності (серед сходу) та рутенства (серед заходу), що призвело до розриву національної свідомості через лояльність до імперських властей.
Завдання 3 (с. 29)
Господарська діяльність селянства
Сформулюйте судження про господарську діяльність українського селянства.
Розв’язання
Визначаємо систему землеробства — трипільну, та основні інструменти — важкий плуг, косу, серп.
Перелічуємо культури: традиційні (жито, пшениця) та нові (картопля, томати), а також городництво як жіночу справу.
Описуємо тваринництво: акцент на волів для оранки, розведення свиней, корів та птиці для власних потреб.
Відповідь:
Господарська діяльність базувалася на трипільній системі землеробства з використанням важкого плуга, вирощуванні зернових і нових культур (картопля), а також тваринництві з акцентом на волів як основної тягловій силі.
Завдання 4 (с. 29)
Поселення та житло населення
Сформулюйте судження про поселення і житло населення.
Розв’язання
Описуємо міста: вони були адміністративними центрами, де з'являлися цегляні багатоповерхові будинки у великих містах та дерев'яні оселі в малих.
Розглядаємо села: за розпорядженням влади їх впорядковували за єдиним зразком (площа в центрі, вулиці до околиць), особливо на Півдні.
Висновуємо, що імперська влада вплинула на архітектуру та планування, хоча традиційний вигляд житла середніх верств залишався незмінним.
Відповідь:
Поселення розвивалися так: міста стали адміністративними центрами з цегляною архітектурою у великих містах, а села впорядковували за єдиним зразком (площа в центрі), хоча традиційні дерев'яні хати залишалися основним житлом.
Завдання 5 (с. 29)
Малоросійство та рутенство
Обговорити, чи була поява малоросійської ментальності та рутенства закономірним чи випадковим явищем, і як це впливало на розвиток українського суспільства.
Розв’язання
Поява малоросійства була закономірною реакцією частини козацької старшини на нові умови життя в Російській імперії, коли вони прагнули рівності з російським дворянством і забували про своє походження.
Рутенство виникло як результат політики австрійських Габсбургів, які задовольняли певні потреби місцевого населення, щоб послабити вплив Польщі та Угорщини на своїх землях.
Обидва явища гальмували розвиток національної свідомості: малоросійство віддаляло людей від української ідентичності, а рутенство робило західних українців менш вимогливими до влади та залежними від імперського центру.
Відповідь:
Поява цих явищ була закономірною наслідком політики імперій та соціальних змін; вони сповільнювали національне відродження, але серед таких людей (наприклад, правобережної шляхти) все ж виникали осередки українського національного руху.
Завдання 6
Спільне й відмінне в харчуванні
Визначити спільні риси та зміни в харчуванні населення наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. порівняно з сучасністю.
Розв’язання
Спільне для обох періодів: основними продуктами залишалися зернові культури (жито, пшениця), овочі (капуста, картопля) та риба; страви готували переважно вареними або тушкованими.
Відмінність полягає в тому, що тоді більшість населення споживала мало м'яса (тільки на свята), а заможні верстви вже пробували чай і каву; зараз харчування більш урівноважене, але традиційні страви збереглися як елемент культури.
Відповідь:
Спільне: перевага рослинної їжі, варені страви, риба. Відмінне: тоді м'ясо було рідкістю для бідних верств і новинкою для багатих (чай, кава), зараз харчування різноманітніше, але національні страви збереглися.
Завдання 7
Шлюби в Україні та Європі
Порівняти шлюбно-сімейні традиції кінця XVIII — першої половини XIX ст. на українських землях із країнами Центральної і Західної Європи.
Розв’язання
На українських землях шлюбний вік становив 16 років для дівчини та 18 для хлопця; обов'язковими були церковне вінчання та весілля, яке вважалося завершальним етапом створення сім'ї.
У країнах Центральної і Західної Європи шлюб часто оформлювався цивільно, а релігійний обряд не завжди був обов'язковим для легалізації подружнього стану; також поширювалися інші форми сімейних укладів.
Відповідь:
Спільне: шлюб як основи сім'ї, важливість весільного обряду. Відмінне: в Україні шлюб був пов'язаний з церковним вінчанням і відстроченим весіллям, тоді як у Європі цивільна реєстрація була поширенішою; це свідчить про більшу релігійність українських традицій того часу.
Завдання 8
Меню для різних верств суспільства
Скласти меню повсякденного й святкового обіду для представників різних верств українського суспільства кінця XVIII — першої половини XIX ст.
Розв’язання
Для повсякденного обіду селянського роду: борщ з картоплею, пшоняний куліш або гречана каша, вареники з картоплею, чай із завареного чаю або настій трав.
Для святкового обіду заможної родини: тушковане м'ясо (свинина або яловичина), галушки з м'ясним соком, салат із овочів, десерт у вигляді пиріжка з вишнею, кава або чай.
Підготувати повідомлення за темою «Стовунки в сім'ї та становище жінки наприкінці XVIII—у першій половині XIX ст.» (ГР 2).
Розв’язання
Опиши загальну ситуацію: сім'я була патріархальною, чоловік був головою родини.
Визнач ключову причину залежності жінки: економічна необхідність та низький рівень життя.
Згадай про те, що попри це жінка зберігала повагу в суспільстві.
Відповідь:
Сімейні стосунки базувалися на давніх звичаях та патріархальних традиціях, де чоловік мав перевагу над дружиною. Жінка не мала законної рівності з чоловіком і була економічно залежною від нього через низький рівень життя суспільства. Проте навіть у таких умовах жінка зберігала повагу та гідність, виконуючи важливу роль у господарстві та вихованні дітей.
Завдання 10
Експонати для віртуального музею
Добрати експонати до віртуального музею «Українське село (місто) першої половини ХІХ ст.» та створити до них аудіогід (ГР 2).
Розв’язання
Визнач основні групи експонатів: житло (дерев'яна хата), господарство (плуг, коса, верстат), одяг (сорочка, сукно), харчування (борщова казан).
Опиши кожний предмет і його роль у повсякденному житті українця кінця XVIII–першої половини XIX ст.
Склади текст аудіогіду для кожного експоната, пояснюючи його значення.
Відповідь:
Експонати музею можуть включати дерев'яну хату з солом'яною стріхою (символ житла), важкий плуг та косу (інструменти землеробства), ткацький верстат (для жінок) та казан для варіння борщу. Аудіогід має пояснювати, що хата була основним місцем проживання, інструменти допомагали обробляти родючі чорноземи, верстат дозволяв створювати одяг, а казан був центром харчової культури. Ці предмети відображають зв'язок людини з природою та традиційний спосіб життя.
