Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 5. Соціально-економічне становище
Завдання 1
Особливості економіки другої половини XVIII ст
Опишіть особливості економічного становища українських земель у другій половині XVIII ст.
Розв’язання
Визначте основні галузі економіки: домінувало сільське господарство, розвивалася внутрішня та зовнішня торгівля.
Опишіть зміни в містобудуванні: засновувалися нові міста (наприклад, на чорноземних землях), що сприяло розвитку ремесел і промисловості.
Визначте ключову проблему: збереження кріпацтва гальмувало технічний прогрес у сільському господарстві.
Відповідь:
Економіка базувалася на сільському господарстві, розвивалася торгівля та засновувалися нові міста; проте кріпацтво гальмувало розвиток виробництва.
Завдання 2
Індустріальна революція в Європі
Поясніть, що таке індустріальна революція, де і коли вона розпочалася в Європі, які зміни вона спричинила.
Розв’язання
Визначте місце і час початку: процес розпочався у Великій Британії в другій половині XVIII ст.
Опишіть суть змін: вводились нові машини (наприклад, паровий двигун), що підвищувало продуктивність праці.
Визначте наслідки для суспільства: зростала міська промисловість, формувалася робоча класа, змінювалися відносини між власниками засобів виробництва та найманими працівниками.
Відповідь:
Індустріальна революція — перехід до машинного виробництва; почалася у Великій Британії наприкінці XVIII ст.; спричинила зростання міст, появу промислових робітників та зміну соціальних відносин.
Завдання 3
Міста, засновані у другій половині XVIII ст
Покажіть на карті атласу міста, засновані на українських землях у другій половині XVIII ст. (Опишіть їх назви та місце розташування).
Розв’язання
Визначте географію заселення: основні нові міста з'явилися на Півдні України (нині Дніпропетровська, Херсонська області).
Назвіть конкретні приклади: серед них Катеринослав (нині Дніпро), Херсон, Новоросійськ, Миколаїв.
Поясніть мету заснування: ці міста створювалися як торговельні та адміністративні центри для освоєння нових земель.
Відповідь:
На карті слід відзначити міста Півдня України, зокрема Катеринослав (Дніпро), Херсон, Новоросійськ, Миколаїв; вони виникли для освоєння чорноземних земель та розвитку торгівлі.
Завдання 4
Торгівля в Україні XVIII ст
Опишіть, як розвивалася торгівля в Україні у XVIII ст., які товари вивозили з українських земель, а які завозили.
Розв’язання
Визначте експортні товари: з українських земель вивозили зерно, сіль, м'ясо, шкіру та інші продукти тваринництва.
Визначте імпортні товари: завозили тканини, металеві вироби, інструменти та інші промислові товари з Європи.
Охарактеризуйте характер торгівлі: вона велася переважно через європейські порти (через Чорне море) та внутрішні річкові шляхи.
Відповідь:
Торгівля розвивалася активно; вивозили зерно, сіль, м'ясо, шкіру; завозили тканини, металеві вироби та інструменти з Європи.
Завдання 5
Малоросійська ментальність та рутенство
Обговоріть, чи була поява малоросійської ментальності та рутенства закономірним явищем, і як це впливало на розвиток українського суспільства.
Розв’язання
Проаналізуйте причини появи цих явищ: це була цілеспрямована політика Російської імперії для збереження влади та запобігання національному відродженню.
Визначте наслідки: українці втрачали ідентичність, заборонялася мова, руйнувалися традиції, що гальмувало економічний та культурний розвиток регіону.
Відповідь:
Поява малоросійської ментальності була закономірним наслідком імперської політики русифікації, а не випадковістю. Це призводило до духовної кризи українського народу, розриву з історичною пам'яттю та гальмувало розвиток національної культури та економіки.
Завдання 6
Порівняння харчування минулого і сьогодення
Визначте спільне й відмінне в харчуванні українського населення наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. і зараз.
Розв’язання
Спільне: у обидва періоди хліб (чорний та білий), картопля, овочі (капуста, буряк) та молоко були основними продуктами харчування всіх верств населення.
Відмінне: тоді люди їли переважно натуральні продукти без консервантів, а сучасне харчування включає велику кількість оброблених продуктів, фастфуду та імпортованих товарів; також зросла частка м'ясних страв у раціоні.
Відповідь:
Спільне: хліб, картопля, овочі та молочні продукти були основою раціону. Відмінне: сучасне харчування більш різноманітне за складом продуктів, але часто містить більше оброблених товарів; тоді ж раціон був простішим і повністю натуральним.
Завдання 7
Шлюбно-сімейні традиції
Порівняйте шлюбно-сімейні традиції кінця XVIII — першої половини XIX ст. на українських землях та в країнах Центральної і Західної Європи. Зробіть висновок.
Розв’язання
Україна: шлюби часто були ранніми (після 14–16 років), вирішальну роль відігравали батьки та родичі, а також економічний стан родини; панувала традиція «візів» (весільних подарунків) від нареченого.
Європа: у багатьох країнах поширювалася практика шлюбів за згодою партнерів, зростала роль особистих почуттів та майнового рівня обох сторін; весілля часто були більш офіційними та менш «народними».
Відповідь:
Висновок: українські традиції були більш патріархальними, з акцентом на родинні зв'язки та економічну угоду між родинами, тоді як у Європі вже формувалися тенденції до індивідуального вибору партнерів та більшої рівності в шлюбі.
Завдання 8
Меню повсякденного обіду різних верств
Складіть меню повсякденного й святкового обіду представників різних верств українського суспільства кінця XVIII — першої половини XIX ст. (поміщики, селяни-кріпаки, державні селяни).
Розв’язання
Поміщик (повсякден): суп з м'ясом або паштет, варене м'ясо, гарнір із макаронів або рису, десерт із фруктів, напої — чай або вино.
Селянин-кріпак (повсякден): чорний хліб, каша з ячменю або гречки, капуста зі свининою (раз на тиждень), овочі, вода або квас.
Державний селянин (святковий): білий хліб, вареники з картоплею або м'ясом, борщ, мед або домашній кисіль.
Відповідь:
Меню різнилося залежно від соціального статусу: поміщики вживали дорогі страви (м'ясо, вино, цукор), селяни-кріпаки обмежувалися хлібом, кашею та овочами, а державні селяни мали доступ до простіших святкових страв (вареники, борщ).
