Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 237–241

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–6 (с. 241) · 17 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 237

§ 31. Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр

Завдання 1

Фактори сільського господарства

Назвати чинники, що перешкоджали розвитку сільського господарства Наддніпрянської України на початку XX ст.

Розв’язання

  1. Визначте головну причину бідності — нестачу землі для обробки.

  2. Вкажіть на відсутність власних засобів виробництва та інструментів у багатьох господарств.

Відповідь:

Нестача землі, архаїчні методи обробки, залежність від поміщиків та нестача сільськогосподарських інструментів.

Завдання 2

Здобутки революції 1905–1907 рр

Назвати основні здобутки українського національно-культурного руху під час революції 1905—1907 рр. у Російській імперії.

Розв’язання

  1. Перелічіть легалізацію українських політичних партій (наприклад, УПСР, УСДРП).

  2. Вкажіть на можливість відкриття українських шкіл та газет у деяких містах.

Відповідь:

Легалізація українських політичних партій, відкриття українських шкіл та друкування українських газет.

Завдання 3

Аграрна реформа Столипіна

Пояснити суть аграрної реформи П. Столипіна та її вплив на українські землі у складі Російської імперії.

Розв’язання

  1. Опишіть зміну статусу землі: від общинної до приватної власності кожного господаря.

  2. Поясніть, як дія Селянський земельний банк допомагав селянам купувати землю (майже 600 тис. десятин).

Відповідь:

Руйнування сільської громади та закріплення землі в приватній власності; створення хуторів; надання кредитної допомоги через Селянський земельний банк (майже 600 тис. десятин).

Завдання 4

Особливості партійної діяльності

Охарактеризувати особливості діяльності українських політичних партій у період 1907–1914 рр.

Розв’язання

  1. Визначте головну мету діяльності — захист інтересів селянства та розвиток національної культури.

  2. Опишіть способи роботи: участь у Державній думі, створення культурних товариств, видавнича справа.

Відповідь:

Участь у Державній думі (III і IV скликання); розвиток культурно-освітньої діяльності; використання як легальних, так і нелегальних методів боротьби за права українців.

Завдання 5

Боротьба за університет

Пояснити причини боротьби за український університет та описати її результати.

Розв’язання

  1. Визначте, що до 1906 року в Наддніпрянській Україні не існувало власного державного університету, а діяв лише Київський університет російською мовою з обмеженим набором українців.

  2. Під час революції 1905–1907 років національно-культурні сили домоглися відкриття нових філіалів та створення Київського університету ім. Шевченка, де дозволили викладання українською мовою.

Відповідь:

Боротьба була зумовлена відсутністю власного вищого навчального закладу для українців та бажанням розвивати освіту рідною мовою. Результатом стало відкриття Київського університету ім. Шевченка (1906–1907) з можливістю навчання українською мовою, що стало великим культурним здобутком.

Завдання 6

Діяльність представництва в парламенті

Визначити мету діяльності українського представництва в австрійському парламенті та Галицькому сеймі.

Розв’язання

  1. Українське представництво в австрійському парламенті та Галицькому сеймі спрямовувало свою діяльність на захист національних прав українського населення.

  2. Головною метою було досягнення автономії Галичини, розширення освітніх можливостей та підтримка економічного розвитку регіону через прийняття сприятливих законів.

Відповідь:

Діяльність українського представництва була спрямована на захист національних прав українців, досягнення автономії Галичини та забезпечення її економічного та культурного розвитку.

Завдання 7

Наслідки реформи Столипіна

Визначити наслідки перетворення Наддніпрянської України в регіон успішної реформи П. Столипіна.

Розв’язання

  1. Економічно реформа сприяла зростанню сільськогосподарського виробництва, експорту хліба та освоєнню нових земель на сході імперії.

  2. Соціально відбулося руйнування традиційної селянської громади (мирів), прискорилася поява заможних хуторян та бідняків, а також збільшилася кількість переселенців до Сибіру та Казахстану.

Відповідь:

Наслідки реформи були подвійними: економічно спостерігалося зростання виробництва хліба, експорт та освоєння нових земель; соціально відбулося руйнування селянської громади, прискорене розшарування населення на заможних і бідних, а також масове переселення до східних окраїн.

Завдання 8

Система запитань про А. Шептицького

Створити систему запитань щодо ролі Андрея Шептицького в піднесенні національної свідомості населення західноукраїнських земель.

Розв’язання

  1. Які кроки зробив Андрей Шептицький для розвитку української освіти та створення національних шкіл?

  2. Як діяльність Андрея Шептицького вплинула на піднесення релігійної свідомості та єдність греко-католицької церкви?

  3. Яка роль відіграла особистість Андрея Шептицького у розвитку української політики та культурного життя Галичини?

Відповідь:

Система запитань: 1) Які кроки зробив Андрей Шептицький для розвитку української освіти? 2) Як його діяльність вплинула на релігійну свідомість та єдність церкви? 3) Яка роль відіграла його особистість у політичному та культурному житті Галичини? (Відповідь залежить від власного аналізу учня, але ключовий зміст: він об'єднав зусилля для розвитку освіти, культури та національної ідентичності).

Завдання 9

Історичне значення здобутків українського руху

Сформулюйте та обґрунтуйте історичне значення здобутків українського руху на початку ХХ ст. (відповідно до завдання №9 у списку «Застосовуємо і аналізуємо»).

Розв’язання

  1. Визначте ключові сфери діяльності (політика, культура, освіта, економіка).

  2. Оцініть їхній внесок у підготовку ґрунту для майбутньої державності.

Відповідь:

Історичне значення полягає в тому, що ці здобутки зміцнили національну ідентичність, створили інтелектуальний та політичний потенціал для боротьби за державність у майбутньому.

Завдання 10

Критика порівняння «Український П'ємонт

Поміркуйте, у чому полягає неточність символічного порівняння Галичини з італійським П'ємонтом, враховуючи ситуацію в Австро-Угорщині (завдання №10).

Розв’язання

  1. Нагадайте, що П'ємонт став ядром нової держави Італія.

  2. Поясніть, що Галичина не була незалежною державою, а лише регіоном з певною автономією.

Відповідь:

Неточність порівняння полягає в тому, що П'ємонт об'єднав Італію в єдину державу, тоді як Галичина залишалася частиною Австро-Угорщини і не стала незалежною країною.

Завдання 11

Суспільно-політичне життя на українських землях

Охарактеризуйте суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини на початку XX ст. (завдання №11).

Розв’язання

  1. Опишіть діяльність українських політичних партій (УВО, УСДРП тощо).

  2. Згадайте про розвиток освіти, культури та автономію Галичини.

Відповідь:

Суспільно-політичне життя характеризувалося активним національно-культурним рухом, діяльністю політичних партій, реформами (наприклад, запровадження виборчого права) та розвитком автономії Галичини.

Завдання 12

Есе про виховання патріотів без держави

Напишіть есе на тему «Як людям вдається виховувати готових до боротьби патріотів, навіть не маючи власної держави та армії?» (завдання №12).

Розв’язання

  1. Опишіть, як освіта та культура формують національну свідомість.

  2. Прикладіть приклади діяльності організацій та видатних людей.

Відповідь:

Люди виховують патріотів через освіту, збереження мови та традицій, а також через діяльність національних організацій (наприклад, «Пласт», «Сокіл»), які готували молодь до захисту інтересів народу навіть без власної армії.

Сторінка 239

Завдання 1 (с. 239)

Аграрна реформа П. Столипіна

Описати зміст аграрної реформи Петра Столипіна в Наддніпрянській Україні та її основні результати за матеріалом параграфа.

Розв’язання

  1. Реформа передбачала руйнування сільської громади та закріплення землі за кожним господарем як приватної власності.

  2. Селянам надавали кредитну допомогу, дозволяли переселення на хутори та переселення в малозаселені регіони імперії.

  3. У Наддніпрянській Україні реформу було здійснено найуспішніше: близько половини селян отримали землю, створено 440 тис. хуторів.

  4. Активно діяв Селянський земельний банк, який продав українським селянам майже 600 тис. десятин переважно поміщицької землі.

Відповідь:

Аграрна реформа П. Столипіна передбачала розкуркулення, приватизацію землі та переселення селян. У Наддніпрянській Україні її реалізували наймасштабніше в імперії: землю отримали близько половини селян, створено 440 тис. хуторів, а Селянський земельний банк продав майже 600 тис. десятин землі.

Завдання 2 (с. 239)

Вимоги української платформи Товариства українських поступовців

Перелічити ключові вимоги української платформи, затвердженої на з'їзді ТУП у квітні 1912 року. Пояснити, чому ці вимоги були важливими для розвитку національної культури та освіти.

Розв’язання

  1. Визначаю основні вимоги платформи: навчання українською мовою, окремі предмети (література, історія), використання мови в суді та церкві, скасування заборон на літературу.

  2. Оцінюю важливість цих пунктів: вони забезпечували розвиток української культури, освіту рідною мовою та інтеграцію українців у правову систему імперії.

Відповідь:

Українська платформа ТУП містила такі вимоги: запровадження навчання в школах українською мовою; викладання української мови, літератури та історії як окремих предметів у закладах середньої та вищої освіти; використання української мови в судочинстві, церкві та громадських організаціях; скасування заборон на ввезення з-за кордону літератури, виданої українською мовою. Ці вимоги були важливими для розвитку національної культури та освіти.

Сторінка 240

Завдання 4 (с. 240)

Великодержавний шовінізм

Навести факти, що доводять поширення великодержавного шовінізму на початку XX ст. (скасування мовних дозволів учителям, закриття видань, цензура театрів, обмеження діяльності «Просвіти», заборона реєстрації товариств, конфіскація «Кобзаря»).

Розв’язання

  1. Перелічимо заборони в освіті та культурі: скасовано дозвіл учителям використовувати українську мову для тлумачення слів, закрито 9 з 18 українських видань (1907 р.), обмежено діяльність театрів.

  2. Розглянемо вплив на громадські організації: «Просвіту» залишилася лише одна у Катеринославі після переслідувань, а в січні 1910 р. заборонили реєструвати будь-які українські та єврейські товариства.

  3. Звернемо увагу на символічні акти приниження: конфіскували повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка і заборонили збирати кошти на пам'ятник поету, хоча це був ювілей його смерті.

Відповідь:

Фактами є скасування мовних дозволів учителям, закриття українських друкованих видань та театральних вистав, обмеження діяльності «Просвіти» (залишилася лише одна осередок), заборона реєстрації українських товариств 1910 року, конфіскація «Кобзаря» та заборона святкування ювілею Тараса Шевченка.

Завдання 5 (с. 240)

Українське питання в Державних думах

Яким був зміст українського питання, що обговорювали на засіданнях III та IV Державних дум? (Склад Думи, ініціативи щодо мови в школах, доля законопроєкту).

Розв’язання

  1. Опишемо склад Думи: у III Державній думі (1907–1912 рр.) переважали великі землевласники та консерватори, українська громада не була створена.

  2. Розглянемо ініціативу 1908 року: було порушено питання про запровадження української мови в початкових школах при обов'язковому вивченні російської.

  3. Пояснимо результат: законопроєкт частково розглянули, потім передали до комісії з народної освіти, де він загубився, а використання української мови було заборонено.

Відповідь:

Зміст українського питання полягав у вимогах щодо автономії та прав на власну культуру. У III Державній думі, де панували консерватори, українців не представляла окрема група. У 1908 р. було порушено законопроєкт про навчання українською мовою в початкових школах, але він загубився в комісії з народної освіти і не був прийнятий.

Сторінка 241

Завдання 6 (с. 241)

Головна думка карикатури на вибори до ІІІ Державної думи

Проаналізувати карикатуру на сторінці 241, яка ілюструє вибори до ІІІ Державної думи в 1907 році. Визначити головну ідею, що відображена на зображенні.

Розв’язання

  1. Визначаємо соціальний склад депутатів ІІІ Державної думи за текстом підручника: це переважно великі землевласники та консервативні сили.

  2. Аналізуємо візуальний ряд карикатури (зазвичай на таких зображеннях показують, як «багаті» або «праві» верстви захоплюють владу, а селяни відсторонені).

  3. Формулюємо висновок: головна думка полягає в тому, що вибори стали інструментом для зміцнення впливу консервативних та поміщицьких сил, а інтереси широких верств населення були ігноровані.

Відповідь:

Головна думка карикатури полягає в тому, що після зміни виборчого закону 1907 року ІІІ Державна дума стала органом, де панували великі землевласники та консерватори, а інтереси селянства та робітництва були суттєво обмежені.

Наприклад: