Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 31. Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр
Завдання 1 (с. 242)
Хронологія реформ та справи Бейліса
Назвати хронологічні межі проведення аграрної реформи П. Столипіна та розгляду «справи Бейліса».
Розв’язання
Визначаємо початок реформи П. Столипіна за указом 1906 року та її завершення у 1911 році (смерть міністра).
Визначаємо період розгляду «справи Бейліса» — від знайдення тіла школяра навесні 1911 року до виправлення М. Бейліса судом присяжних у 1913 році.
Відповідь:
Аграрна реформа П. Столипіна проводилася з 1906 по 1911 рік; «справа Бейліса» розглядалася з 1911 по 1913 рік.
Завдання 2 (с. 242)
Складові аграрної реформи Столипіна
Описати складові частини аграрної реформи П. Столипіна.
Розв’язання
Вказуємо руйнування селянської громади та закріплення землі в приватну власність (можливість отримати наділ одним масивом — хутір або відруб).
Згадуємо про надання селянству кредитної допомоги через Селянський земельний банк.
Вказуємо на заохочення переселення селян із густонаселених регіонів до малозаселених східних окраїн імперії.
Відповідь:
Складові реформи: 1) руйнування селянської громади та виділення землі в приватну власність (хутори, відруби); 2) надання кредитної допомоги; 3) переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Казахстану тощо.
Завдання 3 (с. 242)
Поняття «хутір» та «відруб
Добрати ключові слова, що пояснюють зміст понять «хутір», «відруб».
Розв’язання
Аналізуємо умову реформи: селянин міг отримати земельний наділ одним масивом або відрубом.
Визначаємо, що «хутір» — це власне господарство на окремому наділі (масиві), а «відруб» — також форма приватного землекористування, виділена з общини.
Формулюємо суть: обидва терміни позначають ділянки землі, які селянин отримував у власність окремо від громади.
Відповідь:
Ключові слова для обох понять: «приватна власність», «окремий наділ», «земельний масив». Це форми землекористування, які селянин міг отримати в приватну власність замість спільного користування громадою.
Завдання 4 (с. 242)
Утворення ТУП
Визначити назву української партії, на з'їзді якої у 1908 році утворили Товариство українських поступовців (ТУП).
Розв’язання
Шукаємо інформацію про події 1908 року та зміну назви організації.
Виявляємо, що організацією була «Загальноукраїнська безпартійна організація», яку на з'їзді 1908 р. перейменували на ТУП.
Відповідь:
Товариство українських поступовців (ТУП) утворили на основі місцевих осередків Загальноукраїнської безпартійної організації на з'їзді 1908 року.
Завдання 5 (с. 242)
Хто такі чорносотенці та їхні цілі
Поясніть сутність «справи Бейліса». Проявом якого явища в Російській імперії вона була? Яку головну політичну мету ставив царський уряд, поширюючи антисемітські настрої та організовуючи погроми на українських землях?
Розв’язання
«Справа Бейліса» — це справжнє вбивство школяра Андрія Ющинського, яке царська влада спробувала перевернути у ритуальне вбивство євреєм Менделем Бейлісом для провокації погромів.
Головна політична мета уряду полягала в тому, щоб відвернути увагу населення від боротьби проти самодержавства та розпалити ворожнечу між євреями та християнами на українських землях.
Відповідь:
Чорносотенці — це праві радикальні організації, що заперечували існування українців; «справа Бейліса» була проявом великодержавного шовінізму; мета уряду — відвернути увагу від революційних настроїв та спровокувати погроми.
Завдання 6 (с. 242)
Діяльність українських партій (1907–1914)
Охарактеризуйте діяльність українських політичних партій у 1907—1914 рр.
Розв’язання
Після революції 1905–1907 рр. УСДРП розпалася, а УДРП припинила діяльність; члени останньої відновили Загальноукраїнську безпартійну організацію, яку на з'їзді 1908 р. перейменували на Товариство українських поступовців (ТУП).
ТУП виступав за федеративний устрій імперії, автономію України та запровадження української мови в школах і судах; його програму затвердили на з'їзді 1912 р., а партія почала співпрацювати з кадетами.
Відповідь:
Після революції лідери УСДРП перейшли до націоналізму, створивши УСДС, яка поділилася на два крила; у еміграції виступали за самостійність, а в імперії — за федеративний устрій; 1908 р. утворили ТУП, який на з'їзді 1912 р. затвердив програму про автономію та мовні права.
Завдання 7 (с. 242)
Порівняння аграрних реформ
Метод «Кола Венна». Порівняйте та визначте спільне й відмінне в причинах і наслідках селянської реформи 1861 р. та аграрної реформи П. Столипіна.
Розв’язання
Спільні причини обох реформ — потреба у вирішенні аграрного питання; відмінна причина 1861 р. — звільнення кріпаків, а Столипіна — створення хуторів та переселення.
Спільні наслідки — зростання виробництва та поява соціальних груп; відмінний наслідок 1861 р. — селяни залишалися в громаді, а при Столипіні відбулося розшарування та створення приватної власності на землю.
Відповідь:
Спільне: мета — вирішення аграрного питання; наслідки — зростання виробництва та соціальне розшарування. Відмінне: 1861 р. скасував кріпацтво, але зберіг громаду; реформа Столипіна руйнувала громаду, створюючи хутори та заохочуючи переселення.
Завдання 8 (с. 242)
Великодержавний шовінізм
Визначте ключові слова до поняття «великодержавний шовінізм». На їхній основі складіть сенкан або пропишіть промпт (запит) і за допомогою штучного інтелекту створіть візуальне зображення поняття.
Розв’язання
Ключові слова: агресивний націоналізм, зверхність, ворожнеча, нетерпимість, переслідування культури.
Сенкан (зразок): Великодержавний шовінізм — Агресивний — Зверхність однієї нації над іншими — Розпалює ворожнечу — Неправильне ставлення до інших народів.
Відповідь:
Ключові слова: агресивний націоналізм, зверхність, ворожнеча, нетерпимість; сенкан: Великодержавний шовінізм — Агресивний — Зверхність однієї нації над іншими — Розпалює ворожнечу — Неправильне ставлення до інших народів.
Завдання 9 (с. 242)
Порівняння реформ Столипіна та 1861 року
Використати метод «Кола Венна» для порівняння причин і наслідків селянської реформи 1861 р. та аграрної реформи П. Столипіна, визначивши спільне й відмінне.
Розв’язання
Визначимо спільне: обидві реформи були економічними перетвореннями, спрямованими на зміну сільського побуту; обидва процеси супроводжувалися соціальним опором (лібералів чи консерваторів) та критикою з боку радикалів.
Визначимо відмінне: реформа 1861 р. передбачала перехід до приватної власності при збереженні общини, тоді як реформа Столипіна мала на меті саме ліквідацію общини та створення окремих господарств; перша була повільною і часто недовиконаною, друга — більш радикальною і успішною в Наддніпрянщині.
Відповідь:
Спільне: економічна модернізація села, соціальна напруга, опір частини селянства та еліти. Відмінне: реформа 1861 р. зберігала общину, а Столипіна — руйнував її; перша була повільною, друга — швидкою і успішною в Наддніпрянщині.
Завдання 10 (с. 242)
Розгляд українського питання в Думі
Обговорити та визначити, як відбувався розгляд українського питання в III і IV Державних думах, та пояснити, чому не було ухвалено жодного рішення.
Розв’язання
У III Державній думі українське питання порушили вперше у 1908 р., пропонуючи навчання українською мовою, але законопроєкт загубився в комісії з народної освіти, а згодом використання мови заборонили.
У IV Державній думі лідери ТУП уклали угоду з кадетами щодо захисту прав; українське питання порушували через переслідування громадських організацій та заборогу відзначати 100-річчя Т. Шевченка, але жодного законодавчого рішення не прийняли.
Відповідь:
Розгляд був обмеженим і формальним: законопроєкти загубилися або були заборонені цензурою; ухвалити рішення не вдалося через консервативний склад Думи, опір уряду та політику великодержавного шовінізму.
Завдання 11 (с. 242)
Успішність реформи в регіонах України
Висловити аргументовану думку, чому аграрна реформа П. Столипіна мала найбільший успіх на Правобережжі та Півдні України та значно повільніше просувалася на Лівобережжі, враховуючи географічні та історичні особливості.
Розв’язання
На Правобережжі та Півдні (Херсонська, Миколаївська губернії) селяни мали менше землі в общині, а поміщицькі маєтки були великими, що сприяло швидкому розділенню землі на хутори.
На Лівобережжі (Київська, Чернігівська губернії) поширена була багатодітна сім'я та традиційна форма власності, тому селяни менше потребували нових наділів і реформа тут просувалася повільніше.
Відповідь:
Реформа була успішнішою на Правобережжі та Півдні через великі поміщицькі маєтки та дефіцит землі в общині; на Лівобережжі реформа йшла повільно через традиційну форму власності та багатодітність селянських сімей.
Завдання 12 (с. 242)
Моральний вибір селянина при виході з громади
Оцінити моральний вибір селянина, який виходив із громади на власний хутір, та визначити, чи порушував він традиційні зв'язки чи робив крок до особистої свободи.
Розв’язання
Вихід з громади давав селянину приватну власність і свободу, але руйнував колективістські традиції та взаємодопомогу; це був вибір між безпекою в общині та ризиком самостійності.
Селянин робив крок до особистої свободи й самостійності, але порушував традиційні зв'язки, що могло призвести до соціальної ізоляції.
Відповідь:
Це був крок до особистої свободи та приватної власності, але з ризиком порушення традиційних зв'язків та взаємодопомоги; вибір залежав від бажання селянина стати господарем своєї долі.
Завдання 13
Моральне та політичне значення захисту Бейліса
Обговоріть у парах, яке моральне та політичне значення мало виступ української громадськості на захист М. Бейліса. Що цей спільний протест довів світу?
Розв’язання
Проаналізуйте склад захисників (українці, євреї, росіяни) та їхню позицію проти фальшивого звинувачення.
Визначте моральний аспект: це був акт гуманності та боротьби за істину проти шовінізму.
Визначте політичний аспект: це було спробою захистити права меншості та зупинити погроми, що загрожували стабільності імперії.
Відповідь:
Моральне значення полягало в тому, що українська інтелігенція відстоювала істину, гуманність та єдність народів проти фальшивого звинувачення та расової ненависті. Політичне значення — це демонстрація того, що український рух не був «німецькою інтригою», а виступав за права всіх народів імперії. Спільний протест довів світу, що українці та євреї можуть об'єднуватися проти спільної ворожої влади, і розвіяв міф про «єврейську змову».
