Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 32. Розвиток освіти та науки. Українська література й мистецтво на початку XX ст
Завдання 1
Низький рівень грамотності
Поясніть, чому рівень грамотності населення України був низьким попри загальний розвиток освіти.
Розв’язання
У Російській імперії уряд забороняв вивчення української мови в школах, що робило отримання освіти важким завданням для більшості.
Багато дітей не могли відвідувати школу через бідність сімей та необхідність працювати з дитинства.
У західних регіонах навчання часто велося іноземними мовами (польською, німецькою, угорською), що також знижувало доступність знань для українців.
Відповідь:
Низький рівень грамотності був викликаний державною політикою заборони української мови в освіті, економічною бідністю населення та навчанням іноземними мовами на Заході.
Завдання 2
Освітня політика влади
Опишіть головний напрям освітньої політики російської влади, визначений Валуєвським циркуляром та Емським указом.
Розв’язання
Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876) забороняли вивчення української мови в школах та видавництво книг нецензурованою мовою.
Російська влада намагалася повністю придушити національну свідомість через обмеження освіти рідною мовою.
Попри це, загальна кількість учнів зростала, але українська мова залишалася під заборонами до кінця XIX ст.
Відповідь:
Головним напрямом освітньої політики була заборона вивчення української мови в школах та обмеження національно-культурного життя.
Завдання 3
Освіта на Західній Україні
Опишіть особливості освіти на західноукраїнських землях (Австро-Угорщина) у кінці XIX – початку XX ст.
Розв’язання
З 1869 року уряд Австро-Угорщини проголосив загальне обов'язкове початкове навчання.
Проте через бідність багато дітей не ходили до школи, а більшість шкіл викладалася польською, німецькою або угорською мовами.
Гімназії з українською мовою навчання працювали лише в Австро-Угорщині на відміну від Російської імперії.
Відповідь:
Освіта була обов'язковою, але часто недоступною через бідність; більшість шкіл велися іноземними мовами, хоча гімназії з українською мовою були лише в Австро-Угорщині.
Завдання 4
Рівень грамотності на початку XX ст
Визначте загальний рівень грамотності серед українського населення та у гірських районах на початок XX ст.
Розв’язання
До кінця XIX ст. рівень грамотності становив близько 20% у селах та 50% у містах.
На початок XX ст. середній показник зріс до близько 40%.
У гірських районах ситуація була значно гіршою, і грамотність становила лише 10%.
Відповідь:
Загальний рівень грамотності на початок XX ст. становив близько 40%, у міських районах він був вищим, а в гірських районах — лише 10%.
Завдання 5
Справа Бейліса та політика царського уряду
Поясніть сутність «справи Бейліса». Проявом якого явища в Російській імперії вона була? Яку головну політичну мету ставив царський уряд, поширюючи антисемітські настрої та організовуючи погроми на українських землях?
Розв’язання
Визначаємо суть справи: це фальсифікована справа проти єврея Мотка Бейліса, звинуваченого у вбивстві хрестителя, яка супроводжувалася масовими погромами на українських землях.
Визначаємо явище: подія була проявом великодержавного шовінізму та державно організованої антисемітської політики царського уряду Російської імперії.
Аналізуємо мету влади: царський уряд прагнув дестабілізувати суспільство, перенаправити народне обурення на єврейську меншину та підтримувати імперські настрої через поширення терору та погромів.
Відповідь:
Сутність справи — фальсифікована кримінальна справа проти Мотка Бейліса, єврея, звинуваченого у вбивстві хрестителя; явище — великодержавний шовінізм та державна антисемітська політика; мета — дестабілізація суспільства, перенаправлення гніву на меншини та підтримка імперських настроїв.
