Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 30. Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини на початку XX ст
Завдання 1 (с. 236)
Хронологія подій
Розташувати події в хронологічній послідовності: 1) утворення товариств «Сокіл» і «Січ»; 2) обрання митрополитом Андрея Шептицького; 3) проведення селянського страйку в Галичині; 4) запровадження загального виборчого права для чоловіків в Австро-Угорщині.
Розв’язання
Визначаємо рік створення «Сокола» (1894) і «Січі» (1900).
Знаходимо рік призначення Андрея Шептицького митрополитом (1901).
Визначаємо рік страйку сільгоспробітників (1902).
Визначаємо рік запровадження загального виборчого права для чоловіків (1907).
Відповідь:
1) Утворення товариств «Сокіл» і «Січ»; 2) Обрання митрополитом Андрея Шептицького; 3) Проведення селянського страйку в Галичині; 4) Запровадження загального виборчого права для чоловіків.
Завдання 2
Релігійне життя
Описати релігійне життя на західноукраїнських землях на початку XX ст., враховуючи роль греко-католицької церкви та православ'я.
Розв’язання
Описує діяльність греко-католицької церкви під керівництвом Андрея Шептицького як духовного лідера українства та її внесок у культурне відродження.
Зазначає, що на початку XX ст. на Закарпатті церква втрачала позиції через мадяризацію, що призвело до зростання прихильників православ'я.
Відповідь:
На західноукраїнських землях релігійне життя було тісно пов'язане з національним рухом. Греко-католицька церква, особливо після 1901 року під керівництвом Андрея Шептицького, стала духовним центром українства, захищала його інтереси та сприяла освіті. На Закарпатті через політику мадяризації частина населення відходила від греко-католицької церкви до православ'я, що свідчило про напруженість у відносинах між церквою та національним рухом.
Завдання 3 (с. 236)
Ключові поняття
Назвати ключові слова, що розкривають зміст понять «страйк», «народне віче», «загальне виборче право».
Розв’язання
Для «страйк» ключовим словом є «бойкот праці», оскільки це загальна відмова від роботи для захисту прав або політичних цілей.
Для «народне віче» головним є слово «збори», оскільки це масове зібрання громадян для обговорення важливих питань та прийняття рішень.
Для «загальне виборче право» визначальним є термін «універсальність», що означає можливість голосувати всім дорослим населенням без обмежень за майном чи статтю.
Відповідь:
страйк — бойкот праці; народне віче — масові збори громадян; загальне виборче право — право голосу для всіх дорослих громадян.
Завдання 4 (с. 236)
Причини розквіту організацій
Пояснити, чим був зумовлений розквіт національно-патріотичних організацій на початку XX ст.
Розв’язання
Вказуємо на запровадження загального виборчого права у 1907 р., яке дало можливість легально діяти політичним силам та обирати своїх представників.
Пояснюємо, що австрійська влада дозволила створювати громадські організації для виховання молоді та підтримки національної свідомості.
Відповідь:
Розквіт національно-патріотичних організацій був зумовлений політичними реформами Австро-Угорщини, зокрема запровадженням загального виборчого права у 1907 році, що створило сприятливі умови для легальної діяльності українських громад та об'єднань.
Завдання 5 (с. 236)
Причини розквіту організацій
Поясніть, чим був зумовлений розквіт національно-патріотичних організацій на початку XX ст.
Розв’язання
Проаналізуйте, які потреби суспільства виникли після розпаду «Вільнодумного союзу» та посилення мадяризації/польської політики.
Визначте головні цілі організацій «Сокіл», «Січ» і «Пласт»: фізична підготовка, національна свідомість, моральне виховання.
Сформулюйте висновок про те, що розквіт цих організацій був реакцією на загрозу зникнення української ідентичності та необхідністю створення еліти для майбутньої держави.
Відповідь:
Розквіт національно-патріотичних організацій («Сокіл», «Січ», «Пласт») був зумовлений потребами в масовому патріотичному вихованні молоді, фізичній підготовці до боротьби та консолідації українського народу перед загрозою політичної маргіналізації.
Завдання 6
Роль парламенту Галичини
На що була спрямована діяльність українського представництва в австрійському парламенті та Галицькому сеймі?
Розв’язання
Визначте основну мету діяльності депутатів: захист інтересів українського населення та набуття автономії.
Розгляньте конкретні кроки: поділ Галичини на дві частини, реформу виборчого права, створення комітетів.
Сформулюйте відповідь про те, що діяльність була спрямована на легальну боротьбу за політичну самостійність та культурні права.
Відповідь:
Діяльність українського представництва в австрійському парламенті та Галицькому сеймі була спрямована на захист національних прав, досягнення автономії Галичини та реалізацію політичних і соціальних вимог українців через законодавчі процеси.
Завдання 7 (с. 236)
Український П'ємонт
Визначте наслідки перетворення Галичини на «Український П'ємонт».
Розв’язання
Визначте позитивні наслідки: Галичина стала кузницею кадрів, центром освіти та політичної думки для всього українського світу.
Оцініть обмеження: Австро-Угорщина була імперією, тому повне об'єднання країн (як у випадку з Італією) неможливо було реалізувати без революції чи війни.
Сформулюйте висновок про те, що Галичина стала політичним центром українського руху, але не досягла повної державної незалежності до Першої світової війни.
Відповідь:
Наслідком перетворення Галичини на «Український П'ємонт» стало те, що вона стала головним політичним та культурним центром українського руху в Австро-Угорщині, де формувалася еліта і вироблялися програми майбутньої державності, проте повне об'єднання українських земель не відбулося через імперську структуру Австро-Угорщини.
Завдання 8 (с. 236)
Система запитань про Андрея Шептицького
Створіть систему запитань щодо ролі Андрея Шептицького в піднесенні національної свідомості населення західноукраїнських земель.
Розв’язання
Запитання 1: Чим змінилася політика греко-католицької церкви після призначення Андрея Шептицького митрополитом у 1901 році?
Запитання 2: Які конкретні культурно-освітні установи заснував або підтримував Андрей Шептицький для розвитку українства?
Запитання 3: Як позиція Андрея Шептицького вплинула на відносини між церквою та світським українським рухом?
Запитання 4: Яка була головна мета промови Андрея Шептицького на ювілеї М. Шашкевича щодо стосунків церкви і народу?
Відповідь:
Система запитань: 1) Як змінилася політика церкви після призначення А. Шептицького митрополитом? 2) Які установи він заснував для розвитку українства? 3) Як його позиція вплинула на єдність церкви та руху? 4) Що він говорив про стосунки церкви і народу у своїй промові?
Завдання 9
Історичне значення здобутків
Сформулюйте та обґрунтуйте історичне значення здобутків українського руху на початку XX ст.
Розв’язання
Визначте ключові сфери досягнень: політичну (представництво в сеймі), соціальну (організації для молоді) та культурну (видавнича справа, музеї).
Обґрунтуйте значення: ці здобутки зміцнили національну свідомість, створили еліту та підготували ґрунт для майбутньої державності.
Відповідь:
Здобутки українського руху на початку XX ст. полягали у зародженні політичної автономії (представництво в сеймі), розвитку національної освіти та культурного життя. Їхнє значення — формування єдиної нації, підготовка кадрового потенціалу та створення інфраструктури для майбутньої державності.
Завдання 10
Критика порівняння з Італією
Поміркуйте, у чому полягає неточність порівняння Галичини з «Українським П'ємонтом», враховуючи ситуацію в Австро-Угорщині.
Розв’язання
Згадайте, що П'ємонт у Італії був провідником процесу національного об'єднання, який призвів до створення незалежної держави.
Поясніть, що Галичина мала лише обмежену автономію в складі імперії і не була самостійною державою, тому порівняння є неточним щодо рівня політичної свободи.
Відповідь:
Неточність порівняння полягає в тому, що П'ємонт у Італії став основою для створення незалежної держави, тоді як Галичина залишалася автономною частиною Австро-Угорщини без повного суверенітету.
Завдання 11
Характеристика життя на західних землях
Охарактеризуйте суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини на початку XX ст.
Розв’язання
Охарактеризуйте політичну сферу: боротьба за автономію Галичини, вибори до сейму, діяльність партій та організацій.
Охарактеризуйте соціально-культурну сферу: розвиток освіти, діяльність товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт», роль церкви під час митрополита Андрея Шептицького.
Відповідь:
Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини характеризувалося активним розвитком національного руху, боротьбою за політичну автономію Галичини, масовою діяльністю організацій для молоді та значною релігійною участю в національному відродженні.
Завдання 12
Виховання патріотів без держави
Напишіть есе за темою «Як людям вдається виховувати готових до боротьби патріотів, навіть не маючи власної держави та армії?».
Розв’язання
Плануйте есе: вступ про важливість ідеалів, основна частина про діяльність організацій та родинне виховання, висновок про силу духу.
Напишіть зразок відповіді, акцентуючи увагу на тому, що патріотизм формується через спільну справу, фізичні тренування та моральні цінності.
Відповідь:
Людям вдавалося виховувати патріотів без власної держави завдяки потужній системі громадських організацій, таких як «Сокіл», «Січ» та «Пласт». Ці товариства формували фізичну силу, моральні цінності та почуття єдності. Духовенство та сім'ї також відігравали ключову роль у вихованні любові до Батьківщини, переконуючи, що справжня сила народжується з віри в майбутнє своєї нації.
