Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 226–235

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–8 (с. 235) · 12 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 226

§ 30. Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини на початку XX ст

Завдання 1

Особливості українського руху в Галичині

Описати ознаки українського руху на початку ХХ ст. та пояснити зміни у співвідношенні сил між поляками та українцями.

Розв’язання

  1. Визнач основні ознаки українського руху: формування свідомого українства, діяльність політичних партій та громадських організацій.

  2. Поясни, як це вплинуло на суспільство: українці демонстрували вищий рівень організованості, хоча влада залишалася у поляків.

Відповідь:

Основні ознаки українського руху — формування свідомого політично активного українства з безправної селянської маси та посилення національної свідомості. Це змінило співвідношення сил між поляками та українцями на користь останніх, хоча польська влада зберігалася.

Сторінка 227

Завдання 3

Нові форми боротьби українців

Описати нові форми боротьби, які застосовували українці на початку XX ст., та оцінити їх виправданість.

Розв’язання

  1. Визначаємо нові форми боротьби за матеріалом підручника: це передвиборча агітація, народні віча, демонстрації, сутички з поліцією та парламентська діяльність.

  2. Аналізуємо соціальний аспект: українці поєднували політичні вимоги з соціальними протестами селян і робітників (страйки).

  3. Оцінюємо виправданість: ці форми були виправданими, оскільки вони спрямовувалися на здобуття прав для народу та розбудову національної свідомості в умовах тиску з боку влади.

Відповідь:

Новими формами боротьби стали передвиборча агітація, народні віча, демонстрації, сутички з поліцією та парламентська діяльність. Так, вони були виправданими, оскільки допомагали пробудити національну свідомість і здобути політичні права.

Завдання 4

Роль Галичини в українському відродженні

Відповідати на два питання за матеріалом джерела М. Грушевського «Український П’ємонт»: 1) що таке П’ємонт і яку роль він відіграв у Італії; 2) чому Галичина могла бути «Українським П’ємонтом».

Розв’язання

  1. Визначаємо аналогію: П’ємонт у Італії став основою для створення єдиної держави та національної ідеї.

  2. Аналізуємо роль Галичини: вона була центром українського руху, де створювалися засоби відродження народу (освіта, культура).

  3. Формулюємо висновок: Галичина відігравала роль «Українського П’ємонту», адже саме тут формувалася ідеологія та практика національного відродження для всіх українських земель.

Відповідь:

1) П’ємонт був центром італійського національного відродження, де виникли сили, що об'єднали Італію. 2) Галичина відігравала роль «Українського П’ємонту», оскільки тут міцнів український рух, створювалися засоби культурного та політичного відродження, і вона вела боротьбу за права не лише для себе, а й для українців у Росії.

Сторінка 228

Завдання 3 (с. 228)

Селянський страйк у Галичині

У 1902 р. селяни за підтримки РУРП та УНДП розпочали масовий страйк у великих маєтках, вимагаючи підвищення оплати праці та впорядкування еміграції; рух охопив близько 200 тис. осіб і набув національного характеру.

Розв’язання

  1. Спочатку селяни організували масовий вихід із маєтків, щоб відмовитися від праці під несприятливими умовами.

  2. Керівництво страйком здійснювали осередки Русько-української радикальної партії та Української національно-демократичної партії, що перетворило соціальний протест на політичну акцію.

  3. Польські поміщики спочатку намагалися розпалити конфлікт через провокації та арешти, але зрештою були змушені піти на поступки.

Відповідь:

Страйк успішно завершився, оскільки поміщики задовольнили більшість вимог селянства щодо оплати праці та умов еміграції.

Сторінка 229

Завдання 3 (с. 229)

Боротьба за український університет

Поясніть, чому боротьба за відкриття українського університету в Галичині на початку XX ст. набула гострого характеру. Про що свідчить ця боротьба?

Розв’язання

  1. Визначимо головну причину протистояння: університет мав польський характер, що заперечувало права української інтелігенції та студентів.

  2. Розглянемо форми опору: українці організовували віча (наприклад, 1901 р.), проводили бойкот навчання та створювали самооборону проти польських «боївок».

  3. Проаналізуємо наслідки конфлікту: події привернули увагу уряду Австро-Угорщини, що зрештою призвело до поступок (інструкції 1912 р., план будівництва окремого університету).

Відповідь:

Боротьба набула гострого характеру через протиріччя щодо мови викладання та складу персоналу Львівського університету, де панувала польська мова. Це свідчило про високий рівень національної свідомості українців, їхню готовність до активної політичної боротьби та необхідність створення власних освітніх інститутів для розвитку нації.

Завдання 4 (с. 229)

Вплив реформи виборчого права на представництво

Побудуйте логічний ланцюжок, що демонструє, як реформа виборчого права вплинула на українське парламентське представництво.

Розв’язання

  1. У січні 1906 р. українська делегація з митрополитом Шептицьким звернулася до імператора Франца Йосифа з проханням про зміни у виборчому законодавстві.

  2. У січні 1907 р. була впроваджена реформа, яка вперше забезпечила загальне й рівне виборче право для чоловіків у країні.

  3. На виборах після реформи українці збільшили своє представництво до 27 депутатів від Галичини та 5 — від Буковини; Юліан Романчук став віце-президентом палати послів.

Відповідь:

Реформа виборчого права 1907 р., що впровадила загальне й рівне голосування, дала українцям можливість легально здобути значну кількість місць у парламенті (27 депутатів від Галичини та 5 від Буковини), зміцнити їхнє політичне представництво та впливати на законодавчі процеси в Австро-Угорщині.

Сторінка 230

Завдання 4 (с. 230)

Убивство графа Потьцького

У квітні 1908 р. студент Мирослав Січинський убив намісника Галичини польського графа Анджея Потьцького. Цей акт відчаю сприйняли як загрозу стабільності Австро-Угорщини, але влада змусила поляків піти на поступки.

Розв’язання

  1. Визнач, хто є винним у конфлікті: з одного боку — українська молодь, яка відчувала себе пригнобленою і не мала можливості легально захищати свої права; з іншого — польська адміністрація та граф Потьцький, які переслідували український рух.

  2. Проаналізуй реакцію влади: австрійський уряд сприйняв вбивство як загрозу стабільності імперії, але одночасно змушений був піти на поступки перед українцями, щоб уникнути загострення ситуації.

Відповідь:

Вчинив його студент Мирослав Січинський; це стало символом відчаю українців після невдач на виборах та переслідувань; австрійська влада використала цей інцидент як привід змусити поляків піти на поступки.

Сторінка 231

Завдання 5

Організації «Сокіл», «Січ» і «Пласт

Описати діяльність та завдання організацій «Сокіл», «Січ» і «Пласт» на українських землях у складі Австро-Угорщини на початку XX ст.

Розв’язання

  1. «Сокіл» (створено у 1894 р.) — фізкультурно-спортивне та протипожежне товариство, що об'єднувало близько 33 тис. осіб у 974 осередках до 1914 р.

  2. «Січ» (створено у 1900 р.) — фізкультурно-спортивна організація, яка до 1913 р. мала понад 900 осередків і об'єднувала близько 80 тис. осіб; перейменована на «Український січовий союз».

  3. «Пласт» (створено у 1911 р.) — скаутська організація, що виховувала молодь на морально-християнських засадах та формувала патріотизм.

Відповідь:

Організації «Сокіл», «Січ» і «Пласт» готували еліту, виховували молоді на національних традиціях, фізичній підготовці та моральних цінностях.

Сторінка 232

Завдання 3 (с. 232)

Основна думка відозви селянських страйкових комітетів (1902)

Визначити основну думку авторів відозви, закликання не емігрувати в Канаду чи Бразилію.

Розв’язання

  1. Автори закликають селян залишатися на рідній землі, яку заселили прадіди.

  2. Вони стверджують, що в єдності та згоді українців прийде добро до їхніх хат.

Відповідь:

Українцям не варто емігрувати за океан, оскільки їхня справжня батьківщина — це земля на Україні, яку треба відбудувати в єдності для кращого майбутнього.

Сторінка 233

Завдання 7

Організації «Сокіл», «Січ» та «Пласт

Описати створення та мету діяльності українських організацій «Сокіл», «Січ» і «Пласт» на початку XX ст. Визначити їхнє головне завдання.

Розв’язання

  1. Розглянь історію створення «Сокола» (1894 р.) та його завдання — фізична підготовка та культурні заходи для єдності нації.

  2. Прочитай про заснування «Січі» (1900 р.), яка перейменувалася на «Український січовий союз», і її фокус на патріотичному вихованні та історичних традиціях.

  3. Дослідь створення «Пласту» (1911 р.) як дитячо-молодіжної організації, що виховувала на морально-християнських засадах.

  4. Узагальни: спільною метою всіх цих організацій було масове виховання молоді та формування національної еліти через спорт, скauting та культурну роботу.

Відповідь:

Головна ідея лідерства цих організацій полягала в тому, що справжній патріот має поєднувати фізичну силу з високою моральною та національною свідомістю, готовою до служіння народові.

Сторінка 234

Завдання 8

Роль греко-католицької церкви

Сформулюйте тезу, що розкриває внесок Андрея Шептицького в українське національне відродження.

Розв’язання

  1. Проаналізуйте ролу церкви в захисті прав українців та її внесок у національне відродження на західноукраїнських землях.

  2. Сформулюйте тезу, яка підкреслює активну позицію Андрея Шептицького як лідера церковного життя та патріота, що сприяв розвитку української мови та освіти.

Відповідь:

Андрей Шептицький, як керівник греко-католицької церкви, відіграв вирішальну роль у національному відродженні, захищаючи права українців, підтримуючи діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка та сприяючи розвитку української мови в освіті та культурі.

Сторінка 235

Завдання 8 (с. 235)

Роль греко-католицької церкви в національному відродженні

Сформулюйте тезу, що розкриває внесок Андрея Шептицького в українське національне відродження.

Розв’язання

  1. Визначте ключову зміну в діяльності церкви за часів Андрея Шептицького: від союзу з москвофілами до повної підтримки українського руху та народовських позицій.

  2. Перелічте основні реалізовані ідеї митрополита: заснування Українського національного музею, Народної лічниці, Земельного банку та підтримка культурних товариств («Просвіта», «Рідна школа»).

  3. Сформулюйте висновок про його внесок: він об'єднав церкву з народом, відстоював права українців та сприяв їхньому духовному та матеріальному піднесенню.

Відповідь:

Андрей Шептицький став ключовою фігуроєднання українського руху, оскільки він остаточно відмовився від союзу з москвофілами, перейшов на народовські позиції та активно підтримав політичні сили, що боролися за автономію західноукраїнських земель.

Наприклад: