Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 202
§ 27. Соціально-економічний розвиток українських земель
Завдання 1
Особливості промислового розвитку
Описати особливості розвитку промисловості на українських землях у другій половині XIX ст.
Розв’язання
Визначаємо розподіл промислових центрів: на Наддніпрянщині (Південь) швидко зростала кам'яновугільна та металургійна промисловість, а на західноукраїнських землях — нафтодобувна та лісообробна.
Звертаємо увагу на нерівномірність розвитку: міста Донбасу, Харків, Одеса, Львів стали великими промисловими центрами, тоді як Волинь, Поділля та Чернігівщина залишалися аграрними.
Аналізуємо роль іноземного капіталу: особливо це помітно в Донбасі, де значна кількість шахт і заводів належала підприємцям з інших держав (Бельгія, Франція, Британія, Німеччина).
Відповідь:
Особливості полягали у розрізненні економіки через поділ між двома імперіями, пріоритетному розвитку металургії та вугільної промисловості на Наддніпрянщині та нафтодобувної — на Заході; значна роль іноземного капіталу (особливо в Донбасі) та нерівномірність розселення промислових центрів.
Завдання 2
Порівняльний аналіз економіки імперій
Визначити спільні й відмінні риси промислового розвитку українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
Розв’язання
Визначаємо спільну рису: на початку ХХ ст. економіка обох частин мала свої особливості, але після кризи 1900–1903 рр. промисловість у всіх регіонах почала швидко зростати, розвиваючи нові галузі (машинобудування, електротехніка).
Визначаємо відмінність за галузями: на Наддніпрянщині домінувала кам'яновугільна та металургійна промисловість, тоді як на західних землях — нафтодобувна та лісообробна.
Визначаємо відмінність за власністю: у Російській імперії (особливо в Донбасі) значна частка капіталу належала іноземцям (63% у вугільній, 90% у металургійній), тоді як Австро-Угорщина мала іншу структуру власності.
Відповідь:
Спільні риси: швидке зростання промисловості після кризи 1900–1903 рр., розвиток нових галузей (машинобудування, електротехніка). Відмінні риси: галузевий профіль (металургія/вугілля на Сході проти нафти/лісу на Заході) та структура капіталів (висока частка іноземного в Російській імперії).
Завдання 3
Особливості сільського господарства
Описати, як розвивалося сільське господарство в Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях у цей період.
Розв’язання
Визначаємо загальну тенденцію: у другій половині XIX ст. та на початку ХХ ст. основним видом діяльності населення залишалося сільське господарство, особливо у Волині, Поділлі, Закарпатті та Чернігівщині.
Описуємо регіональні особливості: Наддніпрянщина та західноукраїнські землі мали різний аграрний потенціал, але обидві частини розвивалися відповідно до потреб своїх імперій (експорт зерна тощо).
Звертаємо увагу на соціальний аспект: сільське господарство було основним джерелом існування для більшості українців, що зумовлювало трудову еміграцію та кооперативний рух.
Відповідь:
Сільське господарство залишалося основною галуззю економіки переважної частини українських земель (Волинь, Поділля, Закарпаття, Чернігівщина); на Наддніпрянщині та західних землях воно розвивалося нерівномірно залежно від потреб імперій, але забезпечувало основне існування населення.
Сторінка 203
Завдання 1 (с. 203)
Іноземний капітал у промисловості
Описати частку іноземного капіталу в економіці Російської імперії та конкретні відсотки його володіння в галузях чорної металургії, нафтодобування та загальну ситуацію на Наддніпрянщині.
Розв’язання
Загальна частка іноземного капіталу в економіці Російської імперії становила понад 25 %.
У чорній металургії Півдня України 18 акціонерних підприємств мали капітали, де 12 повністю належали іноземним компаніям (Бельгія, Франція, Велика Британія, Німеччина).
Частка іноземного капіталу становила 63 % у вугільній промисловості та 90 % у металургії.
У нафтодобувній промисловості Австро-Угорщини повністю домінував іноземний контроль.
Відповідь:
Понад 25 % іноземного капіталу, вкладеного в економіку Російської імперії, припадало на українські землі; у вугільній промисловості іноземцям належало 63 % основного капіталу, у металургії — 90 %, а в нафтодобувній галузі Австро-Угорщини контроль був повністю іноземним.
Сторінка 204
Завдання 1 (с. 204)
Порівняння промислового розвитку імперій
Використати метод «Кола Венна» для визначення спільних і відмінних рис промислового розвитку українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій на початку ХХ ст.
Розв’язання
Визначаємо спільні риси: розвиток великої промисловості, значна роль іноземного капіталу, формування монополій (синдикатів), поява робітничого класу та екологічні проблеми в промислових центрах.
Визначаємо відмінні риси: Наддніпрянщина спеціалізувалася на видобутку вугілля, залізної руди, виробництві чавуну та сталі; західноукраїнські землі (Галичина) — на нафтовій промисловості та лісообробці.
Відповідь:
Спільні риси: велика промисловість, іноземний капітал, монополії, робітничий клас. Відмінні риси: Наддніпрянщина — вугле-металургійна спеціалізація; західні землі — нафто-лісова спеціалізація.
Сторінка 205
Завдання 1 (с. 205)
Види продукції понад 50% від імперії
Яких видів продукції в Наддніпрянській Україні виготовляли понад половину від загальноімперського виробництва?
Розв’язання
Порівнюємо відсотки кожного виду продукції з числом 50.
Виділяємо такі галузі: чавун (69%), вугілля (50% — умовою є «понад», тому беремо ті, що більше), залізна руда (40% — не підходить), продукція машинобудування (58%), сільськогосподарські машини (57%), транспортне машинобудування (78%), прокат (78–85%), сталь (72%), цукор-пісок (73–75%), цукор-рафінад (20% — не підходить).
Чи можна на підставі наведеної інформації зробити висновок про те, що промисловість Наддніпрянщини у складі загальноімперської мала характер сировинного придатка, а не виробника готової продукції? Обґрунтуйте свою думку.
Розв’язання
Аналізуємо таблицю: найбільші частки припадають на чавун, вугілля, залізну руду, сталь, цукор-пісок — це сировина або напівфабрикати.
Порівнюємо з машинобудуванням: його частка (58%) менша за сумарне виробництво металів і палива, хоча й перевищує 50%, але загальна структура домінується видобутком та переробкою сировини.
Висновки підтверджує текст про спеціалізацію: Донбас — вугілля, Кривий Ріг — руда, Південь — металургія.
Відповідь:
Так, можна зробити такий висновок. Наддніпрянщина була основним постачальником сировини (чавун, вугілля, руда) та напівфабрикатів (сталь, прокат, цукор-пісок). Хоча вироблялася й продукція машинобудування, загальна структура економіки базувалася на видобутку ресурсів та їх переробці для потреб імперії, що свідчить про характер сировинного придатка.
Завдання 3 (с. 205)
Ставлення російського уряду до потенціалу
Охарактеризуйте ставлення російського уряду до промислового потенціалу українських земель.
Розв’язання
Визначаємо, що більшість великих підприємств належала іноземним компаніям або контролювалася ними.
З'ясовуємо, що понад 25% іноземного капіталу Російської імперії вкладено саме в українські землі.
Висновуємо, що уряд дозволяв та навіть сприяв експлуатації ресурсів для задоволення потреб імперії.
Відповідь:
Ставлення російського уряду можна охарактеризувати як використання українських земель як економічної колонії імперії. Уряд допускав домінування іноземного капіталу та формування монополій, які працювали на експорт сировини та товарів для Росії, не забезпечуючи повноцінного розвитку власної національної промисловості чи соціального захисту населення.
Завдання 4
Вигода Російської імперії від сировини
Яку вигоду отримувала Російська імперія, використовуючи у своїх інтересах українську сировину?
Розв’язання
Імперія отримувала дешеву сировину (вугілля, руда, зерно) для своїх заводів.
Це дозволяло виробляти товари (метал, цукор, хліб) дешево та постачати їх у всі регіони імперії.
Імперія отримувала значні податкові надходження та прибутки від експорту цих товарів за кордон.
Відповідь:
Російська імперія отримувала економічну вигоду у вигляді дешевої сировини для промисловості всього союзу, що знижувало собівартість виробництва та дозволяло забезпечувати потреби населення імперії. Також це давало можливість накопичувати прибутки та податки від експорту української продукції (хліб, метал, нафта) за межі імперії.
Сторінка 206
Завдання 3 (с. 206)
Ставлення уряду до потенціалу земель
Охарактеризувати ставлення російського уряду до промислового потенціалу українських земель.
Розв’язання
Російський уряд активно використовував ресурси України (вугілля, руда, зерно) для задоволення потреб своєї економіки.
Іноземний капітал (бельгійський, французький тощо) контролював ключові галузі (металургія, нафта), що обмежувало повну інтеграцію в імперську систему лише за рахунок експлуатації ресурсів.
Уряд не підтримував розвиток власної української промисловості як незалежного економічного центру, а сприймав її як джерело дешевої сировини та робочої сили для імперії.
Відповідь:
Ставлення російського уряду було експлуатаційним: він використовував промисловий потенціал українських земель як джерело дешевої сировини та робочої сили, дозволяючи іноземному капіталу контролювати ключові галузі.
Сторінка 207
Завдання 1 (с. 207)
Види продукції Наддніпрянщини
За таблицею порівняти виробництво в Наддніпрянській Україні з загальноімперським у 1913 р. та визначити, які види продукції виготовляли понад половину від загального обсягу.
Розв’язання
Аналізуємо дані для чавуну (69%), вугілля (50%), залізної руди (40%), продукції машинобудування (58%), металообробки (57%), прокату (78%), сталі (72%), цукру-піску (73–75%), цукру-рафінаду (78%) та транспортних машин (20%).
Виділяємо види, де відсоток виробництва в Наддніпрянській Україні більший за 50%: чавун, продукція машинобудування, металообробка, прокат, сталь, цукор-пісок, цукор-рафінад.
Відповідь:
Понад половину від загальноімперського виробництва виготовляли такі види продукції: чавун, продукція машинобудування, металообробка, прокат, сталь, цукор-пісок, цукор-рафінад.
Завдання 2 (с. 207)
Характер промисловості Наддніпрянщини
На основі даних таблиці та тексту пояснити, чи була Наддніпрянщина сировинним придатком, чи виробником готової продукції, і обґрунтувати думку.
Розв’язання
За таблицею бачимо, що Наддніпрянщина виробляла великі обсяги чавуну (69%), сталі (72%) та вугілля (50%). Це сировина для металургії.
Однак регіон також виробляв продукцію машинобудування (58%), металообробки (57%), прокат (78%) та транспортне машинобудування (20% — хоча це менше 50%, але наявність галузі свідчить про розвиток).
Також важливою була сфера харчової промисловості: цукрові заводи виробляли цукор-пісок та рафінад (понад 70% загального виробництва), що є готовою продукцією для споживання.
Висновок: Наддніпрянщина не була лише сировинним придатком, оскільки мала потужну галузь машинобудування та харчову промисловість, які створювали готові товари.
Відповідь:
На підставі інформації можна зробити висновок, що Наддніпрянщина мала не лише характер сировинного придатка (видобувала чавун, сталь, вугілля), але й була виробником готової продукції. Це підтверджує наявність розвиненого машинобудування, металообробки та великого цукрового виробництва, які створювали кінцеві товари для споживання.
Сторінка 208
Завдання 5
Еміграція селян та нові громади
Описати причини еміграції селян на початку ХХ ст., місця їхнього оселення (Сірий і Зелений клини) та назвати завдання щодо аналізу карти або схеми переселення.
Розв’язання
Визнач головні причини відтоку населення: злидні, нестача землі та брак робочих місць у селах.
Опиши напрямки переселення: на Схід (Сірий клин) та в Західну Європу/Америку (Зелений клин).
Відповідь:
Селяни емігрували через злидні, нестачу землі та демографічний вибух. У Російській імперії вони утворили громади в Нижньому Поволжі, Казахстані, Середній Азії та на Далекому Сході (Сірий клин), а також оселилися в Австрії та Америці (Зелений клин).