Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 27. Соціально-економічний розвиток українських земель
Завдання 1 (с. 210)
Монополізація економіки
Назвати ключові слова, що розкривають поняття «монополія», та навести приклади монополістичних об'єднань на українських землях у складі Російської імперії.
Розв’язання
Визначити ключові слова: «концентрація виробництва», «контроль», «об'єднання фірм».
Знайти конкретні приклади з тексту: нафтовий концерн у Галичині, об'єднання цукрових заводів (цукор-пісок, цукор-рафінад).
Відповідь:
Ключові слова: концентрація виробництва, контроль ринку, об'єднання капіталу. Приклади монополій: нафтовий концерн у Галичині (контроль над видобутком та переробкою), цукрова промисловість (концентрація виробництва цукор-піску та рафінаду).
Завдання 2 (с. 210)
Соціальні зміни в суспільстві
Визначити верстви населення, які зазнали найбільших змін у суспільстві на початку ХХ ст., та пояснити причини цих змін.
Розв’язання
Проаналізувати дані про сільське господарство: 80% господарств — незаможні селяни, демографічний вибух, еміграція.
Проаналізувати дані про промисловість: зростання кількості робітників (475 тис. у 1910 р.), поява нових верств (буржуазія).
Сформулювати висновок про зміни в становищі селян, робітників та поміщиків.
Відповідь:
Найбільші зміни зазнали селянство (зростання бідності, еміграція) та робітники (зростання кількості). Поміщики втратили провідні позиції на користь буржуазії.
Завдання 3 (с. 210)
Нерівномірність розвитку промисловості
Пояснити, чим була зумовлена нерівномірність промислового розвитку України на початку ХХ ст.
Розв’язання
Проаналізувати таблицю «Випуск основних видів продукції промисловості в Наддніпрянській Україні порівняно із загальноімперським у 1913 р.» (високі відсотки для чавуну, вугілля, сталі).
Порівняти з даними про Галичину (нафта) та інші регіони (Закарпаття, Буковина).
Висновки: централізація виробництва на Півдні та Сході, відсталість Заходу в деяких галузях.
Відповідь:
Нерівномірність зумовлена концентрацією важкої промисловості (чавун, сталь, вугілля) в Наддніпрянській Україні та розвиненою нафтою в Галичині. Інші регіони мали менший промисловий потенціал або спеціалізувалися на сільському господарстві.
Завдання 4 (с. 210)
Роль кооперативного руху
Охарактеризувати роль, яку у розвитку українського економічного життя відігравав кооперативний рух на початку ХХ ст.
Розв’язання
Визначити основні функції кооперативів: скупка продукції, постачання техніки та насіння, надання кредитів.
Оцінити масштаб руху: зростання кількості кооперативів у Наддніпрянській Україні та Галичині до 1913 р.
Сформулювати висновок про вплив на економіку та соціальний стан селянства.
Відповідь:
Кооперативний рух сприяв розвитку товарного виробництва, допомагав селянам збутувати продукцію, придбавати техніку та отримувати позики. Це підвищувало економічну самостійність селян і залучало їх до ринкових відносин.
Завдання 5 (с. 210)
Підприємці-меценати
Назвати відомі родини підприємців-меценатів кінця ХІХ – початку ХХ ст. та пояснити, чим вони уславилися.
Розв’язання
Прочитати розділ «Українські промисловці-меценати» та знайти перелік родин (Терещенки, Симиренки, Ханенки, Алчевські, Тарновські, Бродські).
Для кожної родини визначити основну діяльність: збір колекцій, будівництво музеїв, допомога школам чи лікарням (наприклад, Симиренки — картинна галерея, Ханенки — музей західного мистецтва, Терещенки — благодійність та підтримка інвалідів).
Сформулювати відповідь, поєднуючи ім'я родини з її головним внеском у культуру чи соціальну сферу.
Відповідь:
Відомі родини меценатів: Терещенки (заснували картинну галерею, благодійність для інвалідів), Симиренки (картинна галерея, підтримка митців), Ханенки (Київський художньо-промисловий музей, колекція живопису), Алчевські (народна освіта), Тарновські (садове меценатство, архітектура маєтків), Бродські (підтримка митців). Вони уславилися фінансовою підтримкою художників, заснуванням музеїв та благодійними фондами.
Завдання 6
Райони спеціалізації
Визначити райони спеціалізації сільського господарства на початку ХХ ст. та назвати найбільші промислові центри (завдання вимагає використання карти атласу, яку не бачимо).
Розв’язання
За матеріалом параграфа визначити специалізацію регіонів: Південь — зерно, Правобережжя та Лівобережжя (Слобожанщина) — цукрове буряк і тютюн.
Визначити промислові центри за текстом сторінки 207: Харків, Катеринослав, Київ, Миколаїв, Одеса, Юзівка, Маріуполь (для Галичини — Дрогобич).
Скласти опис відповіді, вказуючи регіони та міста як найбільші промислові вузли.
Відповідь:
Райони спеціалізації: Південь України — зернове господарство; Правобережжя та Лівобережжя (Слобожанщина) — виробництво цукрового буряку та вирощування тютюну. Найбільші промислові центри: Харків, Катеринослав, Київ, Миколаїв, Одеса, Юзівка, Маріуполь (в Галичині — Дрогобич).
Завдання 7
Кооперативний рух
Створити сенкан, що розкриває сутність кооперативного руху на початку ХХ ст. (Сенкан — це вірш з п'яти рядків: 1 слово, 2 слова, 3 слова, 4 слова, 5 слів).
Розв’язання
Визначити тему сенкана — кооперативний рух.
Підібрати слова для кожного рядка згідно з правилом сенкану (5-7-5-7-7 слів, але в шкільній практиці часто використовують 1-2-3-4-5 слів або 5-7-5-7-7; тут дотримаємося класичної структури: 1 слово — назва, 2 слова — прикметники, 3 слова — дієслово, 4 слова — фраза, 5 слів — висновок). Увага: у шкільній програмі сенкан часто пишеться як 1-2-3-4-5 слів. Складемо за цим варіантом. - Рядок 1 (1 слово): Кооператив. - Рядок 2 (2 слова): Об'єднання сил. - Рядок 3 (3 слова): Діляться ресурсами. - Рядок 4 (4 слова): Допомагають одне одному. - Рядок 5 (5 слів): Разом сильніші за всіх.
Відповідь:
Кооператив. Об'єднання сил. Діляться ресурсами. Допомагають одне одному. Разом сильніші за всіх.
Завдання 8
Наслідки кризи 1900–1903 рр
Визначити наслідки економічної кризи 1900–1903 рр. для економіки України та навести факти, що це підтверджують.
Розв’язання
Прочитати блок про економічну кризу на сторінці 206.
Визначити основні наслідки: розорення дрібних підприємств через конкуренцію, концентрація виробництва в руках монополій, розвиток лише окремих галузей.
Сформулювати відповідь, поєднуючи загальну причину (перевищення пропозиції) з конкретними наслідками для української економіки.
Відповідь:
Наслідки кризи 1900–1903 рр.: розорення дрібних підприємств через загострення конкуренції, концентрація виробництва в руках великих монополій, розвиток промисловості однобічно. Факти-підтвердження: криза охопила всі галузі, призвела до закриття малих заводів та посилення залежності від іноземного капіталу.
Завдання 9
Соціально-економічні зміни
Створіть структурно-логічну схему, що характеризує основні соціально-економічні зміни на тогочасних українських землях.
Розв’язання
Визначте три основні сфери змін: промисловість, сільське господарство та соціальна структура суспільства.
Заповніть кожен блок конкретними фактами: у промисловості — розвиток нафтової галузі в Галичині та металургії на Півдні; у сільському господарстві — зростання виробництва зерна та виникнення товарних фермерських господарств; у соціальній структурі — зміцнення буржуазії, посилення впливу поміщиків-підприємців та масовий вихід селян на заробітки.
Об'єднайте ці блоки логічними зв'язками: промисловий розвиток створював попит на зерно (сільське господарство), що змінювало соціальний стан селянства, а економічні зміни породжували нові верстви населення.
Відповідь:
Схема містить три блоки: 1) Промисловість — концентрація виробництва, розвиток нафтової галузі (Галичина), металургії та машинобудування (Наддніпрянщина); 2) Сільське господарство — провідна роль у зерновому виробництві, виникнення товарних фермерських господарств, розвиток тваринництва; 3) Соціальна структура — поява буржуазії, зміцнення впливу поміщиків-підприємців, масова робітнича еміграція.
Завдання 10
Порівняння промисловості та сільського господарства
Визначте спільні й відмінні риси розвитку промисловості та сільського господарства на українських землях після реформ та на початку ХХ ст. (метод «Кола Венна»).
Розв’язання
Визначте спільні риси: обидві галузі працювали в ринкових умовах, використовували нові машини та техніку (наприклад, трактори, комбайни), орієнтувалися на експорт або внутрішній ринок.
Визначте відмінні риси промисловості: висока концентрація виробництва, домінування великих підприємств та монополій (наприклад, концерн у нафтовій галузі), зосередження робочих сил у містах (Харків, Одеса).
Визначте відмінні риси сільського господарства: переважання дрібних селянських господарств (80% незаможних селян), низька механізація в середньому, сильна залежність від погоди та неврожаїв, хоча на Півдні розвивалося велике зернове господарство.
Відповідь:
Спільне: товарний характер, використання нових технологій, орієнтація на ринок. Відмінне для промисловості: концентрація у великих підприємствах, монополії, міська робоча сила. Відмінне для сільського господарства: переважання дрібних господарств, низька механізація (крім окремих регіонів), високий ризик неврожаїв.
Завдання 11
Причини розквіту меценатства
Визначте причини розквіту меценатства наприкінці XIX — на початку XX ст. (метод «Мозковий штурм»).
Розв’язання
Проаналізуйте економічний фактор: підприємці (буржуазія) мали значні кошти від промисловості та торгівлі, але не завжди могли їх інвестувати в чистий бізнес через ризики або політичні обмеження.
Розгляньте культурно-національний аспект: українське мистецтво потребувало фінансової підтримки для розвитку (галереї, музеї, театри), оскільки державні інституції часто ігнорували національне питання.
Визначте соціальний мотив: меценати хотіли покращити становище населення (школи, лікарні, допомога бідним) та створити спадщину для нащадків, демонструючи свою прихильність до української справи.
Відповідь:
Основні причини: наявність значних фінансових ресурсів у підприємців (буржуазії), потреба в підтримці національної культури та мистецтва, бажання впливових родин сприяти розвитку освіти та соціального захисту населення, а також прагнення залишити позитивний слід в історії українського народу.
Завдання 12
Дослідження родин-меценатів
Дослідіть тему «Відомі меценатські родини: роль у збереженні духовної спадщини українського народу». Результати роботи подайте у вигляді мультимедійної презентації або постера.
Розв’язання
Оберіть об'єкт дослідження: наприклад, родину Симиренків (Василь та Варвара), які створили кіностудію, мали велику колекцію мистецтва та підтримували театри.
Зберіть факти про їхню діяльність: Василь Симиренко заснував «Симиренківський інститут», Варвара — підтримувала жіночу освіту; їхня колекція стала основою Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (хоча це Ханенки, але логіка аналогічна). Для Терещенків — створення «Київської картинної галереї» та допомога людям з порушеннями слуху.
Оформіть результат: створіть структуру презентації (слайд 1 — вступ, слайд 2–4 — біографія та діяльність родини, слайд 5 — спадщина) або розкладіть інформацію на постері з чіткими заголовками та ілюстраціями.
Відповідь:
План-зразок для презентації/постера: Слайд 1: Тема «Меценатські родини». Слайд 2 (Симиренки): Василь — кіно, мистецтво; Варвара — освіта. Слайд 3 (Ханенки): Богдан та Варвара — музей, бібліотека, зібрання картин. Слайд 4 (Терещенки): картинна галерея, допомога глухим. Висновок: ці родини зберегли мистецьку спадщину, створили музеї та підтримали культуру в складні часи.
Завдання 13
Проблеми розвитку та шляхи їх вирішення
Обговоріть у парах, які проблеми гальмували соціально-економічний розвиток українських земель на початку XX ст. і як їх можна було вирішити.
Розв’язання
Виділимо проблеми сільського господарства: нестача землі через демографічний вибух, залежність від неврожаїв та низька врожайність на дрібних наділах.
Визначимо промислові перешкоди: концентрація виробництва в руках іноземних монополій (Австрія, Німеччина, Британія) та відсутність державної підтримки власного капіталу.
Розглянемо соціальні фактори: еміграцію селян через злидні та обмеження політичної діяльності, що гальмувало модернізацію суспільства.
Пропонуємо шляхи вирішення: проведення аграрної реформи (розподіл поміщицьких земель), розвиток кооперативів для об'єднання селян, залучення інвестицій у власну промисловість та лібералізація політичного життя.
Відповідь:
Проблеми: нестача землі, низька врожайність, монополізація іноземним капіталом, економічні кризи, політична заборона партій. Шляхи вирішення: аграрна реформа, розвиток кооперативів, підтримка власного бізнесу, політичні права.
