Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 191
§ 26. Радикальний рух у Галичині. Особливості суспільно-політичного життя на Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст
Завдання 1
Течії українського руху Галичини
Назвати течії, що переважали в українському русі Галичини у 60—70-х рр. XIX ст.
Розв’язання
Визначаємо основні течії за матеріалом підручника: старорусинський, русофільський та народовський.
Додаємо радикальну течію, яка виникла у 60—70-х роках під впливом Михайла Драгоманова та соціалістичних ідей.
Відповідь:
Старорусинська, русофільська та народовська течії; радикальна течія (виникла у 60—70-х рр.).
Сторінка 192
Завдання 2
Сенкан про політику «нової ери
Створіть сенкан, який розкриває зміст політики «нової ери».
Розв’язання
Перший рядок (1 слово): обери головну тему, наприклад «Нова ера».
Другий рядок (2 слова): опиши суть змін, наприклад «Українська справа» або «Відкриття дверей».
Третій рядок (3 слова): назви конкретні досягнення, наприклад «Кафедра історії», «Правопис», «Ощадне товариство».
Четвертий рядок (4 слова): опиши значення цих змін для суспільства, наприклад «Змінили відносини між народами».
П'ятий рядок (5 слів): дай висновок про майбутнє або результат, наприклад «Розвивалися українська культура і наука».
Відповідь:
Нова ера; Українська справа; Кафедра історії, Правопис, Ощадне товариство; Змінили відносини між народами; Розвивалися українська культура і наука.
Сторінка 193
Завдання 1 (с. 193)
Нова ера» в українсько-польських відносинах
Описати умови угоди 1890 р., її зміст (вимоги українців та обіцянки), термін дії («нової ери») та наслідки розколу народовців на «новокурсників» і «незалежних».
Розв’язання
Українці вимагали визнання самостійності нації та рівного ставлення до обох народів, обіцяючи лояльність до Австро-Угорщини.
Угода 1890 року не була закріплена документами і ґрунтувалася лише на слові її ініціаторів («джентльменська угода»).
Польські лідери відмовилися від поступок, що призвело до розпаду «нової ери» через три роки.
У результаті розколу народовців виникли дві групи: «новокурсники» (за згоду з поляками) та «незалежні» (антипольська позиція).
Відповідь:
Угода 1890 р. була «джентльменською угодою», де українці просили рівності, а обіцяли лояльність до монархії; вона провалилася через три роки через відмову поляків на поступки, що призвело до розколу народовців на «новокурсників» (підтримували згоду) та «незалежних» (антипольська позиція).
Сторінка 194
Завдання 1 (с. 194)
Висновок про політичний рух
Сформулюйте загальний висновок про український політичний рух на початку XX ст., використовуючи поняття «політичні партії», «незалежність України», «програми».
Розв’язання
Визначаємо ключову зміну назв та ідей (від «Русі» до «України», поєднання соціалізму з націоналізмом).
Описуємо створення двох основних партій — УСДП (вересень 1899) та УНДП (грудень 1899), які виступали за незалежність.
Висновкуємо, що всі партії об'єднувала мета політичної самостійності України.
Відповідь:
На початку XX ст. український політичний рух став масовим і сформований через виникнення чітко структурованих політичних партій (УСДП, УНДП), які у своїх програмах проголошували незалежність України як головну мету та прагнули об'єднання всіх українських земель.
Завдання 2 (с. 194)
Причини вимоги незалежності
Обговоріть і визначте, чим була зумовлена поява в програмах провідних партій Галичини пункту про незалежність України.
Розв’язання
Аналізуємо погляд УСДП: соціалізм неможливо будувати без повної політичної самостійності народу.
Розглядаємо позицію УНДП: незалежність необхідна для об'єднання всіх частин нації в одну культурну державу та захисту національних прав.
Висновуємо, що незалежність була єдиним шляхом до реалізації як соціальних, так і національних ідеалів українців.
Відповідь:
Поява пункту про незалежність у програмах партій була зумовлена тим, що лише повна політична самостійність дозволяла реалізувати соціалістичні ідеали (за УСДП) та об'єднати всі частини української нації в єдину культурну державу (за УНДП), що неможливо було досягти в межах Австро-Угорщини.
Сторінка 195
Завдання 1 (с. 195)
Панівна течія на Буковині
Яка течія українського руху стала панівною на Буковині наприкінці ХІХ ст.?
Розв’язання
Визначаємо, що у 70–80-х роках провідні позиції посідала русинська течія.
Аналізуємо події після 1884 року: народовці взяли керівництво товариствами та заснували нове видання «Буковина».
Висновуємо, що саме народовська (українофільська) течія набула панівного становища наприкінці XIX ст.
Відповідь:
Народовська (українофільська) течія.
Завдання 2 (с. 195)
Поява радикальних партій на Буковині
Наведіть історичні факти, які пояснюють, чому український національний рух на Закарпатті не набув значного розвитку. (Примітка: умова завдання продовжується на наступній сторінці).
Розв’язання
Визначаємо, що після революції 1848–1849 рр. угорська влада обмежила права української інтелігенції та заборонила використання української мови в офіційній сфері.
Розуміємо, що через ці репресії та відсутність можливості для розвитку освіти та культури рух не міг набути значного розмаху.
Висновуємо, що політична нестабільність та обмеження прав були головними причинами слабкого розвитку руху на Закарпатті.
Відповідь:
Український національний рух на Закарпатті не набув значного розвитку через репресії угорської влади після революції 1848–1849 рр., які призвели до обмеження прав українців та заборони використання їхньої мови в офіційній сфері.
Сторінка 196
Завдання 196.1
Панівна течія на Буковині
Яка течія українського руху стала панівною на Буковині наприкінці ХІХ ст.?
Розв’язання
Визначаємо період «наприкінці ХІХ ст.» (друга половина століття).
Шукаємо в тексті, яка течія набрала сили після відкриття Чернівецького університету та приїзду С. Смаль-Стоцького.
Порівнюємо кількість згадок про русинську та народовську течії в цей період.
Відповідь:
Народовська (українофільська) течія.
Завдання 196.2
Причини слабкого розвитку руху на Закарпатті
Наведіть історичні факти, які пояснюють, чому український національний рух на Закарпатті не набув значного розвитку.
Розв’язання
Оцінюємо дії австрійської влади після революції 1848–1849 рр. (спочатку дозволяли, потім обмежували).
Аналізуємо зміст закону 1868 року про «єдину мадярську націю» та нав'язання угорської мови.
Висновки: ліквідація здобутків русинів, припинення народної освіти та тиск на церкву призвели до затримки розвитку руху.
Відповідь:
1) Австрійська влада після 1849 р. обмежила права русинів і ліквідувала їхні здобутки. 2) Закон 1868 року проголосив угорців «єдиною мадярською нацією» та нав'язав угорську мову всім громадянам. 3) У результаті шкільна освіта народною мовою майже зникла, а розвиток національного руху був пригнічений.
Сторінка 197
Завдання 6.1
Наукові дисципліни НТШ
Пояснити причини переваги суспільних дисциплін (історія, мовознавство, етнографія) у діяльності Наукового товариства імені Т. Шевченка.
Розв’язання
Визначаємо контекст: в Наддніпрянській Україні наука була частиною загальноросійської системи, тоді як на західних землях потрібно було будувати фундамент національної науки з нуля.
Аналізуємо завдання НТШ: товариство об'єднувало діячів для дослідження історії, мови та культури українців, щоб сформувати єдину націю та підготувати ґрунт для майбутньої державності.
Висновуємо: суспільні дисципліни були пріоритетними, оскільки саме вони давали знання про минуле, мову та культуру народу, необхідні для національного відродження.
Відповідь:
Керівники НТШ віддавали перевагу суспільним дисциплінам, тому що на західноукраїнських землях не було власної державності, і наука мала стати фундаментом для формування єдиної української нації та національної свідомості.
Сторінка 198
Завдання 198
Українська література та мистецтво другої половини XIX ст
Опишіть основні досягнення української літератури, театру, музики, живопису та архітектури в Галичині, на Буковині та Закарпатті у другій половині XIX століття. Згадайте ключових діячів та їхні твори.
Розв’язання
У літературі виділяють реалістичний напрям: Іван Франко написав «Борислава сміється» та «Захара Беркута», Юрій Федькович поєднав поезію з фольклором, Василь Стефаник показував трагізм селянського життя, а Ольга Кобилянська в повісті «Земля» підняла проблему жіночої долі та прагнення до власної землі.
У театрі розвивалися аматорські гуртки (з 1869 р.), які згодом переросли у професійні трупи, зокрема «Руське літературно-драматичне товариство» (засноване Сидором Воробкевичем у 1884 р.).
У музиці прославилися Михайло Вербицький («Щедрик»), Іван Лавровський, Анатоль Вахнянин та оперна співачка Соломія Крушельницька, яка здобула світове визнання у Варшаві, Парижі та Південній Америці.
У живописі художники (Корнило Устиянович, Іван Труш, Олена Кульчицька) зображували народне життя та історичні події, а в архітектурі поширювалися стилі неоренесанс, що відобразились у забудові Чернівців та Львова.
Відповідь:
Українська культура другої половини XIX ст. досягла високого рівня: література (Франко, Федькович, Стефаник) досліджувала соціальні проблеми; театр став професійним; музика (Вербицький, Крушельницька) здобула міжнародне визнання; живопис (Труш, Устиянович) зображував народне життя; архітектура (Беретті, Главка) формувала вигляд міст у стилі неоренесанс.