Сторінка 190

Розв’язання

1. Визначаємо мету польського руху — відновлення Польщі та об'єднання розрізнених земель.

2. Перелічуємо течії: стальчики (про-австрійські, проукраїнські), подоляки (антиукраїнські) та ліберали (вимоги реформ).

3. Аналізуємо причини конфлікту: боротьба за владу, мовне питання та відсутність визнання права українців на власну державу з боку польської еліти.

Розв’язання

1. Визначаємо ключові напрямки: книгодрукування (видання «Зорі», підручників), створення шкіл, читальень та ремісничих товариств.

2. Оцінюємо результат: значне скорочення кількості неписьменних людей та розвиток національної культури.

3. Висновки: «Просвіта» стала основою для культурного та економічного розвитку українців у Галичині.

Розв’язання

1. Описуємо позицію русофілів (старорусинів): опора на церковнослов'янську мову, зв'язки з Росією.

2. Описуємо позицію народовців: опора на народну говірку, створення літературної мови, самостійність.

3. Порівнюємо ці підходи та вказуємо на головний конфлікт — мова та політична незалежність.

Розв’язання

1. Визначаємо визначення фемінізму (рівність прав) та жіночого руху (організована активність).

2. Аналізуємо специфіку українського жіночого руху: поєднання національних і соціальних цілей.

3. Висновки щодо пріоритетів: через низький рівень освіти та обмежений доступ до громадського життя організація освіти стала головним завданням.

Розв’язання

1. Визначаємо, що в другій половині XIX ст. українські жінки мали низький рівень освіти і не мали доступу до вищої освіти (петиція 1880 р.).

2. Розуміємо, що без знань та грамотності неможливо було б ефективно брати участь у національно-визвольній боротьбі чи культурному будівництві.

3. Висновуємо, що освіта була фундаментом для подальшої активності жінок у суспільстві.

Розв’язання

1. Для «русофілів» та «москвофілів»: ключові слова — об'єднання слов'ян, єдина держава (Росія), підтримка царя, панславізм, відмова від української мови як літературної.

2. Для «народовців»: ключові слова — розвиток української мови, народна говірка, єдина літературна мова, культурний рівень, автономія в Галичині, критика Росії.

3. Формулюємо визначення: русофіли/москвофіли — прихильники зближення з Росією; народовці — прихильники національного розвитку в Австрії.

Розв’язання

1. Центральна тема: Український рух у Галичині.

2. Ветка 1 (Старорусини): Лідери — старі діячі; Мета — підтримка Росії, використання російської мови; Організації — традиційні громади.

3. Ветка 2 (Русофіли/Москвофіли): Лідери — прихильники царя; Мета — панславізм, єдина держава; Ідеологія — відмова від української літературної мови на користь російської.

4. Ветка 3 (Народовці): Лідери — Юліан Романчук, Володимир Барвінський; Організації — «Руська бесіда», «Просвіта», «Діло»; Мета — розвиток української мови та культури.

Розв’язання

1. Спільні ознаки: обидва рухи прагнули підвищення освіченості, видавали книги та підручники, створювали читальні, розвивали національну свідомість.

2. Ключові відмінності: «Просвіта» діяла легально в умовах Австро-Угорщини і мала чітку структуру; громади Наддніпрянщини діяли нелегально через заборону українського слова та утиски царського режиму.

3. Висновок: «Просвіта» могла розвиватися більш системно, але працювала в складніших політичних умовах порівняно з Наддніпрянщиною.

Розв’язання

1. Визначте ключові події децентралізації: поразка у війнах 1870-х рр., компроміс між Австрією та Угорщиною, створення Галицького сейму в 1861 р.

2. Опишіть вплив на українців: можливість легальної політичної діяльності, участь у виборах до Віденського парламенту, розвиток національної преси та освіти.

3. Складіть логічну послідовність: зовнішні труднощі імперії $\to$ необхідність розподілу влади регіонам $\to$ створення умов для національного руху в Галичині.

Розв’язання

1. Назвіть головний аргумент русофілів: «Слов'яни мають бути разом під проводом Росії».

2. Сформулюйте контраргумент: Австрійська імперія дозволяє українській мові існувати, тоді як російський режим її забороняє.

3. Завершіть промову заклик до єдності українців навколо власних національних ідей, а не зовнішньої опори.

Розв’язання

1. Опишіть основну діяльність: видання книг для народу, створення читальних зал, підготовка підручників.

2. Поясніть механізм об'єднання: через спільне навчання та читання українською люди різних регіонів починали розуміти одне одного.

3. Висновки: діяльність «Просвіти» скоротила кількість неписьменних людей і створила базу для єдиної національної свідомості.

Розв’язання

1. Визначте ключові напрямки: створення онлайн-платформи для навчання українською мовою та літературою.

2. Додайте соціальні проєкти: підтримка волонтерів, цифровізація архівів, захист культурної спадщини в інтернеті.

3. Сформулюйте мету: збереження української мови та ідентичності в умовах глобального світу через інноваційні методи.

Розв’язання

1. Олександр Барвінський працював у керівництві «Просвіти» та «Руської бесіди», реорганізував Товариство імені Т. Шевченка, був послом Галицького сейму та Віденського парламенту, а також редактором газети «Діло».

2. Він зробив значний внесок у створення українських шкіл, гімназій та викладання українською мовою в університеті.

3. Наталя Кобринська у 1884 році заснувала в Станіславі «Товариство руських жінок» і активно пропагувала освіту для жінок через альманахи «Перший вінок» та «Наша доля».

4. Вона переконувала, що вирішення проблем жіноцтва допоможе загальній справі національного визволення, а її діяльність стимулювала громадську активність жінок у Галичині.