Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 26. Радикальний рух у Галичині. Особливості суспільно-політичного життя на Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст
Завдання 1 (с. 199)
Створення партій та незалежність
Назвати час створення українських партій наприкінці XIX ст., вказати, коли у їхніх програмах з'явився пункт про боротьбу за незалежну соборну Україну.
Розв’язання
Визначаємо час появи радикальної та соціал-демократичної партій — 1906 р., а Національно-демократичної партії — 1908 р. (на Буковині).
Перевіряємо документи РУРП (1895) та УНДП (1900), де ідеалом називається незалежна Русь-Україна, що означає боротьбу за самостійність ще з кінця 1890-х.
Відповідь:
Партії створені на Буковині у 1906–1908 рр.; положення про незалежну соборну Україну з'явилося в програмах РУРП (1895) та УНДП (1900).
Завдання 2 (с. 199)
Діяльність партій і НТШ
Описати напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині та Наукового товариства імені Т. Шевченка (НТШ).
Розв’язання
Описуємо діяльність партій: вони виступали за соціальну справедливість, політичну самостійність і національну державність.
Описуємо діяльність НТШ: об'єднувало науковців, займалося суспільними та природничими науками, видавало праці (наприклад, «Історія України-Руси»).
Відповідь:
Партії діяли в напрямі соціалізму та боротьби за політичну самостійність; НТШ займалося розвитком науки, історії та видавництвом підручників.
Завдання 3
Відносини церкви з рухом
Пояснити, як складалися відносини між греко-католицькою церквою та різними течіями українського руху.
Розв’язання
Визначаємо початкову роль духовенства та підтримку русинської течії через церкву.
Зауважуємо зміну після появи народовців та співпрацю з єпископом Гакманом для просвітництва.
Відповідь:
Спочатку церква підтримувала русинську течію, але згодом активна участь у відродженні (через єпископа Гакмана) зміцнила народовську течію.
Завдання 4
Політика «нової ери» та П'ємонт
Пояснити зміст політики «нової ери» та процес перетворення Галичини на «Український П'ємонт».
Розв’язання
Пояснюю, що «нова ера» — це період розширення свобод та національного розвитку в Австро-Угорщині.
Описую роль Галичини як центру («П'ємонту»), де формувалася єдина нація через науку та культуру.
Відповідь:
Політика «нової ери» передбачала національні права; Галичина стала центром відродження («Українським П'ємонтом»), об'єднавши зусилля всієї нації.
Завдання 5
Порівняння національних рухів у різних регіонах
Поясніть, чим відрізнявся розвиток українського руху в Галичині, на Буковині та Закарпатті.
Розв’язання
У Галичині український рух був найрозвиненішим: тут діяли радикальні партії (РУРП, УНДП), велика інтелігенція та мережа організацій.
На Буковині національне відродження почалося пізно через відсутність власної еліти; провідну роль спочатку відігравало духовенство, а потім — студенти Чернівецького університету.
На Закарпатті рух не набув значного розвитку через тиск угорської влади, яка обмежувала права русинів та нав'язувала мадярську мову.
Відповідь:
У Галичині — найшвидший розвиток завдяки інтелігенції та партіям; на Буковині — пізній старт через відсутність еліти, потім ріст після університету; на Закарпатті — гальмування мадярською політикою.
Завдання 6
Досягнення науки в Галичині та на Буковині
Назвіть основні досягнення розвитку науки на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
Розв’язання
НТШ об'єднало фахівців різних галузей і виконувало функції академії наук, видавши понад 1000 томів праць.
Іван Пулюй розробив технологію ламп та досліджував рентгенівське проміння; Михайло Зубрицький працював над математичною теорією.
Степан Рудницький і Володимир Кубійович заклали основи географії українських земель.
Відповідь:
Створення НТШ як центру науки, відкриття Іваном Пулюєм нових технологій та променів, внесок Михайла Зубрицького в математику, закладання основ географії.
Завдання 7
Причини виникнення радикального руху
Складіть структурно-логічну схему причин та наслідків виникнення радикального руху (метод «Фішбоун»).
Розв’язання
Головна причина: соціальна несправедливість та відсутність політичної влади для українців у складі імперії.
Ідеологічна причина: вплив наукового соціалізму та прагнення до повної самостійності народу.
Наслідок: створення РУРП, яка вимагала окремої території Галичини та Буковини з автономією, а згодом — незалежної держави.
Відповідь:
Головна причина — соціальне незадоволення та відсутність влади; Ідеологія — соціалізм і національна свідомість; Наслідок — створення РУРП та вимога незалежної держави.
Завдання 8
Поняття «Україна irredenta
Розкрийте поняття «Україна irredenta» з огляду на створення РУРП та ідею самостійності України.
Розв’язання
Термін «irredenta» означає землі, які належать нації, але перебувають під владою іншої держави.
Для РУРП Галичина та Буковина були такими землями, оскільки українці прагнули їхньої автономії чи незалежності від Австрії.
Ідея полягала в тому, що ці території мали стати основою для нової культурної держави або окремої політичної території з ширшою автономією.
Відповідь:
«Україна irredenta» — це українські землі (Галичина, Буковина) у складі Австрії, які радикальні партії вважали своїми та прагнули надати їм політичної самостійності або автономії.
Завдання 9
Розробка проєкту обкладинки журналу «Друг
Створити опис або концепцію обкладовки для журналу «Друг» (1876 р.), що відображає основні ідеї радикальної течії.
Розв’язання
Оберіть центральний образ: об'єднані руки різних народів або прапор з написом про незалежність.
Додайте елементи соціалістичної символіки (молот і серп, хоча в 1876 р. це ще не було масовим символом, краще використати образ рівності або союзу трудящих).
Оформіть заголовок «Друг» великими літерами та додайте девіз про єдність і самостійність.
Відповідь:
Обкладинка має зображувати об'єднані руки українців, русинів та поляків (або лише українців) на фоні прапора, що символізує єдність усіх частин нації. Заголовок «ДРУГ» написаний великими літерами, під ним — девіз про незалежну соборну Україну та соціальну справедливість.
Завдання 10
Тези статті про Івана Франка
Створити тези статті на тему «Іван Франко: від учасника студентського клубу до лідера першої політичної партії».
Розв’язання
Опишіть ранні роки та навчання І. Франка в університетах Галичини та Австрії.
Згадайте його роль у Науковому товаристві, редагуванні журналів та літературну спадщину.
Поясніть перехід від літератури до політики: створення РУРП та виступи за незалежність України.
Відповідь:
Іван Франко — письменник, учений і громадський діяч, який пройшов шлях від студента до лідера радикальної партії. Він активно брав участь у роботі Наукового товариства, редагував «Літературно-науковий вісник» та організував РУРП. Його творчість поєднувала літературні здобутки з політичною боротьбою за незалежність України.
Завдання 11
Аналіз загроз імперії з боку українських партій
Уявити себе австрійськими чиновниками та визначити найбільшу загрозу для імперії в програмах українських партій, обґрунтувавши думку.
Розв’язання
Визначте ключову вимогу партій: незалежність України або широка автономія.
Поясніть, що це означає для цілісності Австро-Угорщини (розпад імперії на окремі держави).
Обґрунтуйте, чому втрата українських земель була б фатальною для економіки та безпеки монархії.
Відповідь:
Найбільшою загрозою було прагнення українських партій до повної політичної самостійності України та створення окремої держави. Це суперечило інтересам Австро-Угорщини, оскільки означало б втрату значних територій (Галичини, Буковини), економічних ресурсів та стратегічного положення імперії на Балканах.
