Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 181
§ 25. Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини в 60—80-х рр. XIX ст
Завдання 1
Конституційні реформи Австрії
Опишіть зміни у статусі українських земель завдяки конституційним реформам 60-х рр. XIX ст., проаналізуйте поділ імперії на частини та особливості становища Галичини.
Розв’язання
Визначаємо, що Австрійська імперія стала дуалістичною монархією (Австро-Угорщиною) у 1867 році.
Описуємо поділ на дві частини: Цислейтанію (Галичина, Буковина) та Транслейтанію (Закарпаття).
Вказуємо, що в Галичині панувала пропольська політика, а український рух часто сприймали як проросійський.
Відповідь:
Конституційні реформи 1867 року перетворили Австрійську імперію на дуалістичну Австро-Угорщину. Українські землі Галичини та Буковини увійшли до австрійської частини (Цислейтанія), де виникло підґрунтя для національно-політичних рухів, хоча реальна влада часто перебувала в руках польських еліт.
Завдання 2
Перехід до політичного етапу
Поясніть, як відбувся перехід від культурницько-літературного до політичного етапу в українському русі на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
Розв’язання
Визначаємо, що реформи 60-х рр. дали право на участь у владі та демократичні свободи.
Описуємо зміну статусу українців з мовчазних підданих на співгромадян.
Висновкуємо, що це створило умови для розвитку політичного етапу національного руху.
Відповідь:
Перехід від культурницько-літературного до політичного етапу відбувся завдяки конституційним реформам 1867 року, які впровадили парламентаризм та демократичні свободи. Це дозволило українцям перейти від лише культурної діяльності до участі в політичному житті як громадян.
Завдання 3
Соціально-економічні зміни
Опишіть основні соціально-економічні зміни та регіональні особливості українських земель у складі Австро-Угорщини, що були зумовлені процесами модернізації.
Розв’язання
Вказуємо на розвиток промисловості (нафта, сіль) та будівництво залізниць як ознаки модернізації.
Згадуємо про появу нових соціальних груп та зміну в побуті міст і сіл.
Висновкуємо, що ці процеси створили умови для трудової еміграції та кооперативів.
Відповідь:
Основними змінами стали розвиток промисловості (нафтові промисли, видобуток солі), будівництво залізниць та поширення кооперації. Це призвело до модернізації економіки, появи нових робочих місць та змін у побуті населення.
Завдання 4
Політичний устрій Галичини
Опишіть особливості політичного устрою Галичини, вкажіть її адміністративний статус та поясніть причини панування польської еліти.
Розв’язання
Визначаємо, що Галичина мала статус автономного коронного краю зі столицею у Львові.
Пояснюємо, що виборча система давала більшість місць полякам, а намесників призначали з польської аристократії.
Вказуємо на причини: протистояння з Росією та сприйняття українського руху як проросійського.
Відповідь:
Галичина була автономним коронним краєм Королівства Галичини і Лодомерії зі столицею у Львові. Політичну владу фактично контролювали поляки, оскільки виборча система давала їм більшість місць, а намесників призначали з польської аристократії через пропольську політику Відня.
Завдання 5
Зміни в повсякденному житті
Опишіть зміни у повсякденному житті сіл і міст українських земель у складі Австро-Угорщини, що були зумовлені процесами модернізації.
Розв’язання
У селах поширювалися нові технології сільського господарства, з'являлися споживчі кооперативи, що покращували економіку родин.
У містах (зокрема Львові) будували залізничні лінії, розвивалися промисловість та торгівля, з'являлися нові заклади культури та освіти.
Населення переходило від статусу підданих до громадян, що отримувало права та можливості для політичної участі.
Відповідь:
У селах з'являлися кооперативи та нові технології, у містах — розвивалася промисловість та інфраструктура; населення набувало громадянських прав і доступу до освіти.
Завдання 6
Ключові поняття
Створіть перелік ключових слів, що розкривають зміст понять «трудова еміграція», «кооперативний рух», «сервітут». Складіть сенкан до одного з цих понять.
Розв’язання
Ключові слова: еміграція — виїзд на заробітки; кооператив — спільна власність/діяльність; сервітут — право проходу або користування землею.
Сенкан до поняття «кооператив»: 1 рядок: Кооператив. 2 рядки: Спільний, економічний. 3 рядки: Об'єднання людей для спільних інтересів. 4 рядок: Праця. 5 рядок: Зігромадження.
Відповідь:
Ключові слова: еміграція (виїзд), кооператив (спільна діяльність), сервітут (право користування землею). Сенкан до «кооператив»: Кооператив; Спільний, економічний; Об'єднання людей для спільних інтересів; Праця; Зігромадження.
Завдання 7
Позитивні та негативні наслідки еміграції
Складіть Т-таблицю «Позитивні та негативні наслідки масової трудової еміграції». Зробіть висновки, які з них переважали й чому.
Розв’язання
Позитивні наслідки: надходження коштів до родин, покращення матеріального становища селян, розвиток економіки через повернення грошей.
Негативні наслідки: нестача робочої сили в селах, занепад деяких господарств, розрив сімейних зв'язків.
Висновок: позитивні наслідки переважали, оскільки еміграція була єдиним способом вийти з бідності для багатьох родин у той час.
Відповідь:
Позитивні: фінансова допомога родинам, покращення добробуту. Негативні: нестача робочої сили, занепад господарств. Висновок: позитивні переважали через необхідність виходу з бідності.
Завдання 8
Порівняння розвитку імперій
Порівняйте та з'ясуйте спільне й відмінне в соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.
Розв’язання
Спільне: обидві імперії прагнули модернізуватися, розвивати промисловість та інфраструктуру (залізниці).
Відмінне: у Австро-Угорщині швидше вводилися демократичні реформи, розвивався кооперативний рух і еміграція; у Російській імперії розвиток був повільнішим через політичний тиск та відсутність автономії.
Висновок: західноукраїнські землі мали швидші темпи економічного та соціального розвитку порівняно з українськими землями Російської імперії.
Відповідь:
Спільне: модернізація, будівництво залізниць. Відмінне: Австро-Угорщина — швидший розвиток демократії та економіки; Російська імперія — повільний розвиток через політичні обмеження.
Завдання 9
Наслідки залізничного будівництва
Оцінити вплив будівництва залізниці на західноукраїнські землі та визначити, чи вирішила трудова еміграція соціально-економічні проблеми регіону.
Розв’язання
Визначаємо позитивні наслідки залізничного будівництва: поява нових робочих місць, розвиток торгівлі та зв'язок між містами і селами.
Аналізуємо роль еміграції: вона давала гроші родинам, але не змінювала структуру землекористування та низький рівень життя селян.
Відповідь:
Залізничне будівництво сприяло економічному розвитку та інтеграції регіону в європейські ринки. Трудова еміграція не вирішувала глибоких соціально-економічних проблем (бідність, малоземелля), а лише була способом виживання для багатьох сімей.
Завдання 10
Суть гасла кооперативного руху
Обговорити та сформулювати спільну думку щодо змісту гасла «Свій до свого по своє» в контексті діяльності українських кооперативів.
Розв’язання
Пояснюємо значення фрази «Свій до свого по своє»: підтримка національного бізнесу, споживчих товариств та кредитних спілок.
Висновуємо головну думку: це був шлях до економічної незалежності та соціальної справедливості через співпрацю всередині громади.
Відповідь:
Гасло «Свій до свого по своє» означало створення власних українських кооперативів для закупівлі товарів, продажу продукції та кредитування селян без залежності від іноземних торговців. Це забезпечувало економічну самостійність українців та підвищувало їхній рівень життя через спільну працю.
Завдання 11
План віртуальної фотовиставки
Створити план для віртуальної фотовиставки або презентації на тему «Зародження кооперативного руху в Галичині».
Розв’язання
Визначаємо тему виставки: «Від першого товариства до мережі».
Формуємо структуру: титульна сторінка, історія виникнення (причини), перші успіхи (заснування «Народної торгівлі»), досягнення та висновки.
Підбираємо контент: описи діяльності В. Нагірного, статистика членства в кооперативах, приклади продукції, яку продавали українці через свої товариства.
Відповідь:
План виставки «Зародження кооперативного руху»: 1. Вступ: економічна криза селянства та потреба у власних магазинах. 2. Експонат 1: Історія виникнення перших споживчих товариств (70-80-ті рр.). 3. Експонат 2: Діяльність В. Нагірного та створення «Народної торгівлі» (1883). 4. Експонат 3: Розвиток кредитних спілок та їхній вплив на бідність. 5. Висновок: як кооперативи змінили життя українців і зберегли національну ідентичність.
Завдання 12
Туристичний маршрут Львів-Чернівці
Скласти віртуальний екскурійний маршрут «Львів (Чернівці) наприкінці XIX ст.» з описом ключових пам'яток та історичних подій того часу.
Розв’язання
Визначаємо маршрут: Львів — Чернівці.
Обираємо об'єкти: у Львові — Ринок, Старий міст, будівлі Галицького сейму; у Чернівцях — палац Меттерніха, собор Святого Василя (будувався 1866), колишній замок.
Формуємо опис: додаємо історичний контекст про життя українців у цих містах наприкінці XIX ст. та роль місцевих інституцій.
Відповідь:
Маршрут «Львів — Чернівці наприкінці XIX ст.»: 1. Львів: Ринок (центральна площа), Галицький сейм (місце політичних зборів українців), Старий міст (символ міста). 2. Чернівці: Палац Меттерніха, собор Святого Василя Великого (початок будівництва 1866 р.), колишній замок (сучасний університет). 3. Контекст: опис повсякденного життя, розвитку освіти та культурного життя українців у цих містах під час модернізації Австро-Угорщини.
Завдання 13
Туристичний маршрут Львів
Скласти віртуальний екскурсійний або туристичний маршрут «Львів наприкінці ХІХ ст.» (на вибір з інших тем, якщо ця обрана).
Розв’язання
Визнач основні локації Львова кінця XIX ст.: Старий ринок, Університет, Театр, Комерційний банк, промислові райони (наприклад, район «Львівська Русь» або місця діяльності кооперативів).
Додай до маршруту об'єкти, що свідчать про модернізацію: залізничні станції, парки, нові вулиці та пам'ятники (наприклад, Святий Василь Великий, згаданий у тексті).
Опиши кожну локацію коротко, пояснюючи її значення для життя українців того часу (освіта, торгівля, культура).
Відповідь:
Туристичний маршрут «Львів наприкінці ХІХ ст.» включає: Старий ринок (символ торгової могутності), Університет (центр освіти та національного відродження), Театр (місце культурного життя), Комерційний банк (свідчення розвитку фінансів) та пам'ятник Святому Василю Великому. Маршрут демонструє перехід від традиційної архітектури до модерних міських просторів, де українці активно будували своє суспільство.
Сторінка 182
Завдання 1 (с. 182)
Чому українці не мали відповідного представництва в сеймі?
Поясніть, чому виборче законодавство, яке забезпечувало половину місць у Галицькому сеймі послам «від народу», не дало українцям представництво відповідно до їхньої кількості.
Розв’язання
Зверніть увагу, що офіційною мовою адміністрації та судів було проголошено польську, а не українську.
Намісника Галичини призначали з-поміж польської аристократії, яка контролювала виборчий процес.
Оскільки поляки мали більшість у всіх куріях (станових колах), навіть при розподілі половини місць «від народу» українці не могли отримати достатню кількість голосів через цензові обмеження та політичний тиск.
Відповідь:
1) Політика австрійського уряду була спрямована на задоволення польських інтересів, які розглядалися як гарантія стабільності проти Росії; 2) Куріальна система давала перевагу заможним верствам, яких було більше серед поляків; 3) Навіть при формальному розподілі половини місць українці не мали реальної можливості сформувати відповідну кількість депутатів через цензові бар'єри та контроль польської еліти.
Завдання 2 (с. 182)
Наслідки пропольської політики для українського руху
Спрогнозуйте, які наслідки мала пропольська політика австрійського уряду (панування поляків, офіційна польська мова) для розвитку українського національного руху.
Розв’язання
Дискримінаційні умови (польська мова в університетах, адміністрації) змушували українців відмовитися від пасивної культурницької діяльності.
Українці розуміли, що без політичної боротьби за права неможливо досягти рівноправ'я, тому рух перейшов до політичного етапу.
Це призвело до створення перших політичних організацій (наприклад, Галицької громади) та розгортання активної агітації за права українців у сеймі.
Відповідь:
1) Український рух перейшов від культурницько-літературного етапу до політичного; 2) З'явилася потреба в створенні власних політичних організацій для захисту прав українців; 3) Розпочалася активна боротьба за зміну виборчого законодавства та мовного статусу української мови.
Сторінка 183
Завдання 1 (с. 183)
Виборче законодавство Галицького сейму
Чому виборче законодавство, яке забезпечувало половину місць у Галицькому сеймі послам «від народу», не дало українцям представництво відповідно до їхньої кількості?
Розв’язання
Визначимо, що вибори відбувалися від шести суспільних категорій (курій), а не від національних груп.
Звернемо увагу на те, що українці були переважно селянами, які належали до курії з найменшим числом голосів або взагалі мали обмежене право виборчості.
Порівняємо кількість місць у сеймі (150 послів) та частку українців серед населення (більшість), щоб побачити розбіжність між демографією та політичною владою.
Відповідь:
1) Система була становою, а не національною; 2) Українці були переважно селянами з обмеженими виборчими правами; 3) Тому українці отримали лише третину місць (51 мандат на перших виборах), що значно менше їхньої кількості в населенні.
Завдання 2 (с. 183)
Роль Галицького сейму для політичної культури
Якою була роль Галицького сейму в становленні політичної культури українського населення?
Розв’язання
Розглянемо сферу повноважень сейму: культура, освіта та аграрні відносини були ключовими для українського життя.
Проаналізуємо, як отримання мандатів (навіть обмежених) дозволило українцям легально захищати свої інтереси та розвивати національну ідентичність.
Визначимо, що сейм став школою політики, де селяни та інтелігенція вчилися діяти як громадяни, а не лише як піддані.
Відповідь:
1) Сейм надав українцям офіційний статус представників влади; 2) Він став платформою для захисту інтересів у сферах культури та освіти; 3) Це сприяло переходу від культурницького етапу до політичного в українському русі.
Сторінка 184
Завдання 4 (с. 184)
Порівняння народовців та громадівців
Чи можна стверджувати, що народовці та громадівці — тотожні рухи? Наведіть факти.
Розв’язання
Визначаємо спільне: обидві групи прагнули національного відродження, розвитку української мови та культури, а також підвищення освітнього рівня населення.
Аналізуємо відмінності: громадівці (партія «Громада») орієнтувалися на політичну боротьбу за права в рамках австрійського законодавства, тоді як народовці робили акцент на культурній праці, створенні читальних залів та видавництв, уникаючи прямої політики.
Порівнюємо ставлення до мови: народовці наполягали на заснованні літературної мови на основі народної говірки, тоді як громадівці частіше використовували діалекти або класичну норму без чіткої програми реформи.
Відповідь:
Ні, народовці та громадівці не є тотожними рухами. Вони мали багато спільного в ідеалах (національне відродження, розвиток культури), але різними були їхні методи діяльності: громадівці займалися політичною боротьбою за представництво у сеймі, а народовці — культурною працею, створенням читальних залів та видавництва.
Сторінка 185
Завдання 1 (с. 185)
Пояснення терміна «Хрунь
Дати визначення поняттю «Хрунь», описати соціальну групу, до якої він належав, та причини його появи на виборах.
Розв’язання
Визначаємо соціальний статус: «Хрунем» називали зазвичай селянина-бідняка.
Пояснюємо суть терміна: ця людина продавала свій голос не за гроші, а за їжу або горілку.
Вказуємо політичну спрямованість: він голосував за польських адміністраторів або русофілів, ігноруючи українських кандидатів-народовців.
Відповідь:
«Хрунь» — це зневажлива назва селянина, який продавав свій виборчий голос за харчування чи алкоголь, підтримуючи польську адміністрацію або русофілів замість українських кандидатів.
Завдання 2 (с. 185)
Роль Олександра Барвінського
Назвати основні посади та досягнення Олександра Барвінського в українському суспільно-політичному житті другої половини XIX ст.
Розв’язання
Визначаємо сферу діяльності: Олександр Барвінський був лідером народовської течії в Східній Галичині.
Перелічуємо посади: він працював у «Просвіті» та «Руській бесіді», реорганізував Товариство імені Т. Шевченка, був послом у Галицькому сеймі та Віденському парламенті.
Описує внесок: його діяльність спрямовувалася на економічний і культурний розвиток нації, відкриття українських шкіл та викладання українською мовою в університеті.
Відповідь:
Олександр Барвінський був видатним діячем народовського руху, послом Галицького сейму та Віденського парламенту, керівником «Просвіти» та «Руської бесіди», який зробив значний внесок у створення українських шкіл та розвиток культури.
Сторінка 186
Завдання 5 (с. 186)
Роль товариства «Просвіта» в українському русі
Підтвердити або спростувати твердження, що без «Просвіти» український національний рух у Галичині не мав би успіху.
Розв’язання
Визначаємо основні цілі «Просвіти»: забезпечення культурних потреб українців та боротьба з польським впливом через створення освітніх установ.
Перелічуємо ключові досягнення організації: видання першої «читанки» для селян («Зоря»), друкування підручників, відкриття читалень та ремісницьких товариств.
Аналізуємо зв'язок між діяльністю «Просвіти» та масовим національним відродженням: без такої мережі легальної освіти та просвітництва рух не міг розширити свою базу серед селянства.
Відповідь:
Твердження є правильним. Без «Просвіти» український національний рух у Галичині не мав би успіху, оскільки саме ця організація створила необхідну інфраструктуру для масового просвітництва (читальні, підручники, книги), що дозволило залучити до руху широке селянство та забезпечило культурне самобуття нації.
Сторінка 187
Завдання 6 (с. 187)
Інтерв'ю з Наталією Кобринською
Уявити інтерв'ю з Наталею Кобринською (першою українкою, яка активно займалася жіночим питанням у Галичині), скласти 5 запитань та спрогнозувати відповіді.
Розв’язання
Скласти запитання про перші кроки Наталії Кобринської у жіночій справі та її ставлення до освіти як основної потреби.
Запропонувати питання про участь жінок у культурному житті Галичини (читальні, театри) та їхню роль у національному русі.
Сформулювати запитання про економічну самостійність жінок та створення кооперативів або громадських організацій.
Запропонувати питання про ставлення до гендерної рівності в умовах Австро-Угорщини та можливі перешкоди.
Скласти запитання про спадщину Наталії Кобринської для сучасних жінок України.
Відповідь:
1. «Як ви почали займатися жіночим питанням?» — Я розпочала з організації жіночих шкіл, оскільки без освіти неможливо було досягти рівності. 2. «Чи бачили ви роль жінки в культурі?» — Так, ми створювали читальні та театри, щоб жінки могли творити і розвивати націю разом із чоловіками. 3. «Як можна забезпечити економічну незалежність жінок?» — Через кооперативи та ремісничі майстерні, де жінки виробляли товари для продажу. 4. «Чи була рівність прав можлива в Австро-Угорщині?» — Рівність була складною через консервативні погляди суспільства, але ми прагнули до неї крок за кроком. 5. «Яку пораду ви б дали сучасним українкам?» — Не бійтеся вчитися, організовуватися і боротися за свої права заради кращої майбутньої України.
Сторінка 188
Завдання 6 (с. 188)
Прогноз наслідків для жіночого руху
Проаналізуйте розвиток жіночого руху в Галичині у другій половині XIX ст. та прогнозуйте, які наслідки це мало для розвитку українського національного руху. Враховуйте поєднання ідей соціального визволення з національними завданнями, пріоритет освіти та роль друкованих видань.
Розв’язання
Визначаємо основні сфери діяльності жінок: освіта, культура, соціальна допомога (доброчинність) та видавнича справа.
Аналізуємо зв'язок між цією діяльністю та національною справою: жінки працювали в культурній сфері, яка була фундаментом для формування нації.
Висновуємо, що масова участь жінок у легальних формах (освіта, преса) дозволила розширити базу національного руху та зберегти його активність навіть за умов політичних обмежень.
Відповідь:
Розвиток жіночого руху значно посилив культурно-освітню складову національного відродження, забезпечивши появу нової генерації діячів та легальних каналів комунікації з населенням.
Сторінка 189
Завдання 7 (с. 189)
Взаємодія польського та єврейського рухів з українським
Опишіть взаємодію польського та єврейського рухів з українським.
Розв’язання
Польський рух у Галичині очолювали переважно польська аристократія, яка контролювала владу і не визнавала права українців на державність, хоча окремі течії (стальчики) були готові до компромісу.
Спільними вимогами для українського та польського рухів залишалися лише виборча реформа та поліпшення соціальних умов населення.
Єврейська громада, що становила близько 10% населення, спочатку схилялася до асиміляції з поляками, але наприкінці XIX ст. через антисемітизм перейшла до нейтралітету або підтримки українців.
Відповідь:
Польський рух не визнавав права українців на державу, спільними вимогами були лише соціальні реформи; єврейська громада з часів асиміляції перейшла до нейтралітету або підтримки українців через антисемітизм у польському середовищі.