Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 24. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст
Завдання 1 (с. 180)
Зміни в населенні та еміграція
Пояснити, як змінилася кількість населення на українських землях у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. і що цьому сприяло.
Розв’язання
Проаналізуємо дані: кількість населення в містах (наприклад, Львів) зросла з 70 тис. у 1857 р. до понад 200 тис. у 1910 р., тоді як у селах селяни масово виїздили на заробітки.
Визначаємо причини: основними факторами стали розвиток промисловості (створення нових робочих місць), будівництво залізниць та соціально-економічні проблеми (нестача землі, бідність), що змушували людей виїжджати до Америки чи Європи.
Відповідь:
Кількість населення в містах значно зросла через промисловий розвиток, але загальна демографічна ситуація була ускладнена масовою трудовою еміграцією селянства до країн Європи та Америки через бідність і нестачу землі.
Завдання 2 (с. 180)
Хронологія еміграції
Назвати хронологічні межі першої хвилі масової трудової еміграції українців.
Розв’язання
Шукаємо у тексті інформацію про час початку еміграції: «Масова еміграція селянства розпочалася у 80-х рр. ХІХ ст.»
Визначаємо період активності: процес тривав до початку XX століття, коли кількість виїхалих сягнула сотень тисяч осіб (близько 250 тис. зі Східної Галичини та Північної Буковини).
Відповідь:
Перша хвиля масової трудової еміграції українців розпочалася у 80-х роках XIX століття і тривала до початку XX століття.
Завдання 3
Причини кооперативів та еміграції
Пояснити причини поширення кооперативів та появи масової трудової еміграції.
Розв’язання
Для кооперативів знаходимо причину: селянам потрібен був захист від грабіжницьких відсотків лихварів, тому Василь Нагірний створив кредитні спілки та споживчі товариства («Народна торгівля»).
Для еміграції знаходимо причини: це були мізерні заробітки в сільському господарстві, зубожіння, нестача землі (багато селян мали менше 1 га), а також національне гноблення та політичне безправ'я.
Відповідь:
Кооперативи поширювалися для захисту селян від лихварів та надання їм дешевих товарів і кредитів, тоді як масова еміграція виникла через бідність, нестачу землі, низькі заробітки та політичні репресії.
Завдання 4
Соціально-економічні зміни та регіональні особливості
Описати основні соціально-економічні зміни та регіональні особливості українських земель у складі Австро-Угорщини, що були зумовлені процесами модернізації.
Розв’язання
Визначаємо основні галузі модернізації: найбільш розвиненою стала нафтова промисловість (центр — Борислав), також активно розвивалися лісопильна та тютюнова галузі.
Описуємо регіональні відмінності: у Східній Галичині діяло 175 підприємств із 55 тис. робітників, тоді як на Закарпатті було лише декілька великих заводів, а на Буковині — не було взагалі.
Звертаємо увагу на сільське господарство: воно залишалося дрібним, з переважаючими відробітками за зерно та проблемами з сервітутами, хоча й відбувалася повільна аграрна революція.
Відповідь:
Основними змінами стали розвиток нафтової, лісопильної та тютюнової промисловості, будівництво залізниць та поява робітничого класу. Регіональні особливості полягали в тому, що Східна Галичина була найбільш індустріалізованою, тоді як Закарпаття та Буковина залишалися аграрними регіонами з незначним промисловим розвитком.
Завдання 5 (с. 180)
Зміни в повсякденному житті сіл і міст
Опишіть зміни в повсякденному житті сіл і міст у другій половині XIX ст. на основі тексту параграфа.
Розв’язання
Опишіть зміни в селах: згадуйте про появу селян-підприємців, використання техніки та добрив, а також про лихварство та сервітути як проблеми.
Опишіть зміни в містах: зазначте ріст населення (особливо Львова), розвиток нафтової промисловості (Борислав) та роль єврейських купців у торгівлі.
Відповідь:
У селах селяни почали застосовувати нову техніку та добрива, займалися відгодівлею худоби та виробництвом молочних продуктів, але більшість залишалася бідною через лихварство. У містах швидко зростало населення (особливо Львів), розвивалися промислові центри (нафтові родовища), а торгівлю та ремесла домінували єврейські купці, які підтримували зв'язки між містом і селом.
Завдання 6 (с. 180)
Хронологія масової трудової еміграції
Назвіть хронологічні межі першої хвилі масової трудової еміграції українців та основні напрямки.
Розв’язання
Визначте час початку масової еміграції за текстом (80-ті роки XIX ст.).
Перелічте основні напрямки переселення: постійне — до США, Канади, Бразилії, Аргентини; тимчасове — до країн Європи та Росії.
Відповідь:
Масова трудова еміграція українців розпочалася у 80-х роках XIX ст. і досягла піку на початку XX ст. Основними напрямками були країни Америки (США, Канада, Бразилія, Аргентина) для постійного переселення та сусідні регіони Австро-Угорщини та Європи (Німеччина, Франція, Росія тощо) для сезонних робіт.
Завдання 7 (с. 180)
Причини поширення кооперативів
Поясніть причини поширення кооперативів та появи масової трудової еміграції.
Розв’язання
Опишіть економічні труднощі селян: нестача землі, високі відсотки лихварів, необхідність позик на податки.
Поясніть функцію кооперативів: кредитні спілки для захисту від грабіжницьких відсотків, споживчі товариства для купівлі товарів без посередників.
Обґрунтуйте причини еміграції: мізерні заробітки, зубожіння, національне гноблення та політичне безправ'я змушували селян виїжджати за кордон.
Відповідь:
Кооперативи поширилися через необхідність захисту селян від лихварів та посередників; вони надавали дешеві позики та продавали товари за помірними цінами. Масова трудова еміграція виникла як відповідь на мізерні заробітки, зубожіння, нестачу землі, національне гноблення та політичне безправ'я, коли власне господарство не забезпечувало прожиток.
Завдання 8 (с. 180)
Соціально-економічні зміни та регіональні особливості
Опишіть основні соціально-економічні зміни та регіональні особливості українських земель у складі Австро-Угорщини, що були зумовлені процесами модернізації.
Розв’язання
Опишіть промисловість: видобуток нафти (Борислав), лісопильна галузь, розвиток залізничних ремонтних майстерень; зазначте однобічність розвитку та контроль іноземних підприємців.
Опишіть соціальні зміни: формування верстви промислових робітників з ремісників та розорених селян, поява селян-підприємців.
Згадайте регіональні відмінності: Східна Галичина мала найбільшу кількість великих підприємств (тютюнові фабрики), тоді як на Буковині їх не було зовсім, а на Закарпатті діяло лише декілька.
Відповідь:
Основні зміни включали розвиток нафтової та лісопильної промисловості, будівництво залізниць та появу фабрично-заводського виробництва. Регіональні особливості полягали в тому, що Східна Галичина мала найбільшу кількість великих підприємств (тютюнові фабрики), тоді як на Буковині промисловості майже не було. Соціально змінився стан населення: виникла верства промислових робітників, а селяни почали діяти як підприємці, пристосовуючись до ринкових відносин.
Завдання 9
Порівняння розвитку в двох імперіях
Застосувати метод «Кола Венна» для порівняння соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини. Визначити спільне та відмінне.
Розв’язання
Визначити спільні риси: обидва регіони мали аграрну економіку, відбувалася еміграція населення, зростала кількість міст.
Виділити відмінності: у Австро-Угорщині швидше розвивалася промисловість (нафта, ліс), були аграрні реформи 1848–1849 рр., що звільнили селян від панщини; в Російській імперії панщина зберігалася довше, а модернізація йшла повільніше.
Відповідь:
Спільне: аграрна основа, еміграція, урбанізація. Відмінне: Австро-Угорщина мала розвиненішу промисловість та ранні реформи звільнення селян; Російська імперія — збереження феодальних пережитків і повільний розвиток.
Завдання 10
Наслідки залізниці та еміграції
Оцінити вплив залізничного будівництва на західноукраїнські землі та визначити, чи вирішила трудова еміграція соціально-економічні проблеми регіону.
Розв’язання
Визначити наслідки залізниці: спрощення транспортування деревини та нафти, але робочі місця часто віддавалися іноземним підприємцям або мігрантам.
Оцінити роль еміграції: вона була масовою через зубожіння, нестачу землі та політичний тиск; це тимчасове чи сезонне явище, яке не ліквідовувало причини бідності, а лише дозволяло вижити.
Відповідь:
Залізничне будівництво сприяло експорту сировини, але мало обмежений вплив на місцеву зайнятість. Трудова еміграція не вирішувала системних проблем (нестача землі, високі податки), а була необхідною для виживання населення в умовах зубожіння.
Завдання 11
Гасло кооперативного руху
Обговорити та сформулювати спільну думку щодо значення гасла «Свій до свого по своє» для українського населення в Галичині.
Розв’язання
Пояснити зміст гасла: воно закликало до взаємодопомоги, спільних дій та економічної незалежності від іноземних капіталів та лихварів.
Оцінити значення: кооперативи дозволяли селянам отримувати дешевші товари, кредити під низькі відсотки та обмінюватися досвідом, що покращувало добробут і сприяло національному відродженню.
Відповідь:
Гасло «Свій до свого по своє» символізувало прагнення до економічної незалежності та взаємодопомоги. Воно закликало українців об'єднуватися в кооперативи, щоб уникнути експлуатації посередників, отримувати дешевші товари та кредити, що сприяло покращенню добробуту селянства та розвитку національної свідомості.
Завдання 12
Освітній проєкт (на вибір)
Створити віртуальну фотовиставку, презентацію або подкаст за однією з тем: «Зародження кооперативного руху в Галичині» або «Перша хвиля трудової еміграції українців».
Розв’язання
Вибрати тему та структурувати матеріал (вступ, основні факти, висновки).
Підготувати віртуальну виставку або сценарій подкасту, використовуючи ключові дати (1883 р., заснування «Народної торгівлі») та імена (Василь Нагірний).
Описати головні моменти: як кооперативи допомагали селянам, або чому люди виїжджали за кордон і де працювали.
Відповідь:
План проєкту (на прикладі теми «Зародження кооперативного руху»): 1. Вступ: економічні труднощі селян та необхідність допомоги. 2. Основна частина: діяльність Василя Нагірного, створення кредитних спілок у 60-х рр., відкриття споживчого кооперативу «Народна торгівля» у 1883 р., функція страхової компанії «Дністер». 3. Висновок: роль кооперативів у покращенні добробуту та розвитку національної культури. (Для оформлення можна створити слайди з ілюстраціями старих крамниць, портретами Нагірного та схемами мережі спілок).
Завдання 13
Туристичний маршрут Львів — Чернівці — Ужгород
Скласти віртуальний екскурсійний або туристичний маршрут «Львів (Чернівці, Ужгород) наприкінці ХІХ ст.».
Розв’язання
Визначити логічну послідовність відвідування міст: Львів (економічний та культурний центр) → Чернівці (адміністративний центр Буковини) → Ужгород (центр Закарпаття).
Для Львова обрати об'єкти: ратуша, університет, будівлі кооперативів «Народна торгівля», пам'ятки архітектури європейського стилю.
Для Чернівців обрати: митрополітську резиденцію (як центр релігійного життя), адміністративні будівлі, місця української культурної діяльності.
Для Ужгорода обрати: старе місто з ремісничими майстернями, пам'ятки архітектури, які свідчать про розвиток торгівлі та ремесел.
Відповідь:
Маршрут включає відвідування Львова (центру українського національно-визвольного руху з його розвиненою кооперативною мережею), Чернівців (осередку політичного життя Буковини) та Ужгорода (міста Закарпаття з традиціями ремесла). Турист побачить, як міста зберігали середньовічний вигляд, але вже мали значне населення та функціонували як центри торгівлі та культури.
