Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 25. Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини в 60—80-х рр. XIX ст
Завдання 1
Конституційні реформи Австрії
Опишіть зміни у статусі українських земель завдяки конституційним реформам 60-х рр. XIX ст., проаналізуйте поділ імперії на частини та особливості становища Галичини.
Розв’язання
Визначаємо, що Австрійська імперія стала дуалістичною монархією (Австро-Угорщиною) у 1867 році.
Описуємо поділ на дві частини: Цислейтанію (Галичина, Буковина) та Транслейтанію (Закарпаття).
Вказуємо, що в Галичині панувала пропольська політика, а український рух часто сприймали як проросійський.
Відповідь:
Конституційні реформи 1867 року перетворили Австрійську імперію на дуалістичну Австро-Угорщину. Українські землі Галичини та Буковини увійшли до австрійської частини (Цислейтанія), де виникло підґрунтя для національно-політичних рухів, хоча реальна влада часто перебувала в руках польських еліт.
Завдання 2
Перехід до політичного етапу
Поясніть, як відбувся перехід від культурницько-літературного до політичного етапу в українському русі на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
Розв’язання
Визначаємо, що реформи 60-х рр. дали право на участь у владі та демократичні свободи.
Описуємо зміну статусу українців з мовчазних підданих на співгромадян.
Висновкуємо, що це створило умови для розвитку політичного етапу національного руху.
Відповідь:
Перехід від культурницько-літературного до політичного етапу відбувся завдяки конституційним реформам 1867 року, які впровадили парламентаризм та демократичні свободи. Це дозволило українцям перейти від лише культурної діяльності до участі в політичному житті як громадян.
Завдання 3
Соціально-економічні зміни
Опишіть основні соціально-економічні зміни та регіональні особливості українських земель у складі Австро-Угорщини, що були зумовлені процесами модернізації.
Розв’язання
Вказуємо на розвиток промисловості (нафта, сіль) та будівництво залізниць як ознаки модернізації.
Згадуємо про появу нових соціальних груп та зміну в побуті міст і сіл.
Висновкуємо, що ці процеси створили умови для трудової еміграції та кооперативів.
Відповідь:
Основними змінами стали розвиток промисловості (нафтові промисли, видобуток солі), будівництво залізниць та поширення кооперації. Це призвело до модернізації економіки, появи нових робочих місць та змін у побуті населення.
Завдання 4
Політичний устрій Галичини
Опишіть особливості політичного устрою Галичини, вкажіть її адміністративний статус та поясніть причини панування польської еліти.
Розв’язання
Визначаємо, що Галичина мала статус автономного коронного краю зі столицею у Львові.
Пояснюємо, що виборча система давала більшість місць полякам, а намесників призначали з польської аристократії.
Вказуємо на причини: протистояння з Росією та сприйняття українського руху як проросійського.
Відповідь:
Галичина була автономним коронним краєм Королівства Галичини і Лодомерії зі столицею у Львові. Політичну владу фактично контролювали поляки, оскільки виборча система давала їм більшість місць, а намесників призначали з польської аристократії через пропольську політику Відня.
Завдання 5
Зміни в повсякденному житті
Опишіть зміни у повсякденному житті сіл і міст українських земель у складі Австро-Угорщини, що були зумовлені процесами модернізації.
Розв’язання
У селах поширювалися нові технології сільського господарства, з'являлися споживчі кооперативи, що покращували економіку родин.
У містах (зокрема Львові) будували залізничні лінії, розвивалися промисловість та торгівля, з'являлися нові заклади культури та освіти.
Населення переходило від статусу підданих до громадян, що отримувало права та можливості для політичної участі.
Відповідь:
У селах з'являлися кооперативи та нові технології, у містах — розвивалася промисловість та інфраструктура; населення набувало громадянських прав і доступу до освіти.
Завдання 6
Ключові поняття
Створіть перелік ключових слів, що розкривають зміст понять «трудова еміграція», «кооперативний рух», «сервітут». Складіть сенкан до одного з цих понять.
Розв’язання
Ключові слова: еміграція — виїзд на заробітки; кооператив — спільна власність/діяльність; сервітут — право проходу або користування землею.
Сенкан до поняття «кооператив»: 1 рядок: Кооператив. 2 рядки: Спільний, економічний. 3 рядки: Об'єднання людей для спільних інтересів. 4 рядок: Праця. 5 рядок: Зігромадження.
Відповідь:
Ключові слова: еміграція (виїзд), кооператив (спільна діяльність), сервітут (право користування землею). Сенкан до «кооператив»: Кооператив; Спільний, економічний; Об'єднання людей для спільних інтересів; Праця; Зігромадження.
Завдання 7
Позитивні та негативні наслідки еміграції
Складіть Т-таблицю «Позитивні та негативні наслідки масової трудової еміграції». Зробіть висновки, які з них переважали й чому.
Розв’язання
Позитивні наслідки: надходження коштів до родин, покращення матеріального становища селян, розвиток економіки через повернення грошей.
Негативні наслідки: нестача робочої сили в селах, занепад деяких господарств, розрив сімейних зв'язків.
Висновок: позитивні наслідки переважали, оскільки еміграція була єдиним способом вийти з бідності для багатьох родин у той час.
Відповідь:
Позитивні: фінансова допомога родинам, покращення добробуту. Негативні: нестача робочої сили, занепад господарств. Висновок: позитивні переважали через необхідність виходу з бідності.
Завдання 8
Порівняння розвитку імперій
Порівняйте та з'ясуйте спільне й відмінне в соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.
Розв’язання
Спільне: обидві імперії прагнули модернізуватися, розвивати промисловість та інфраструктуру (залізниці).
Відмінне: у Австро-Угорщині швидше вводилися демократичні реформи, розвивався кооперативний рух і еміграція; у Російській імперії розвиток був повільнішим через політичний тиск та відсутність автономії.
Висновок: західноукраїнські землі мали швидші темпи економічного та соціального розвитку порівняно з українськими землями Російської імперії.
Відповідь:
Спільне: модернізація, будівництво залізниць. Відмінне: Австро-Угорщина — швидший розвиток демократії та економіки; Російська імперія — повільний розвиток через політичні обмеження.
Завдання 9
Наслідки залізничного будівництва
Оцінити вплив будівництва залізниці на західноукраїнські землі та визначити, чи вирішила трудова еміграція соціально-економічні проблеми регіону.
Розв’язання
Визначаємо позитивні наслідки залізничного будівництва: поява нових робочих місць, розвиток торгівлі та зв'язок між містами і селами.
Аналізуємо роль еміграції: вона давала гроші родинам, але не змінювала структуру землекористування та низький рівень життя селян.
Відповідь:
Залізничне будівництво сприяло економічному розвитку та інтеграції регіону в європейські ринки. Трудова еміграція не вирішувала глибоких соціально-економічних проблем (бідність, малоземелля), а лише була способом виживання для багатьох сімей.
Завдання 10
Суть гасла кооперативного руху
Обговорити та сформулювати спільну думку щодо змісту гасла «Свій до свого по своє» в контексті діяльності українських кооперативів.
Розв’язання
Пояснюємо значення фрази «Свій до свого по своє»: підтримка національного бізнесу, споживчих товариств та кредитних спілок.
Висновуємо головну думку: це був шлях до економічної незалежності та соціальної справедливості через співпрацю всередині громади.
Відповідь:
Гасло «Свій до свого по своє» означало створення власних українських кооперативів для закупівлі товарів, продажу продукції та кредитування селян без залежності від іноземних торговців. Це забезпечувало економічну самостійність українців та підвищувало їхній рівень життя через спільну працю.
Завдання 11
План віртуальної фотовиставки
Створити план для віртуальної фотовиставки або презентації на тему «Зародження кооперативного руху в Галичині».
Розв’язання
Визначаємо тему виставки: «Від першого товариства до мережі».
Формуємо структуру: титульна сторінка, історія виникнення (причини), перші успіхи (заснування «Народної торгівлі»), досягнення та висновки.
Підбираємо контент: описи діяльності В. Нагірного, статистика членства в кооперативах, приклади продукції, яку продавали українці через свої товариства.
Відповідь:
План виставки «Зародження кооперативного руху»: 1. Вступ: економічна криза селянства та потреба у власних магазинах. 2. Експонат 1: Історія виникнення перших споживчих товариств (70-80-ті рр.). 3. Експонат 2: Діяльність В. Нагірного та створення «Народної торгівлі» (1883). 4. Експонат 3: Розвиток кредитних спілок та їхній вплив на бідність. 5. Висновок: як кооперативи змінили життя українців і зберегли національну ідентичність.
Завдання 12
Туристичний маршрут Львів-Чернівці
Скласти віртуальний екскурійний маршрут «Львів (Чернівці) наприкінці XIX ст.» з описом ключових пам'яток та історичних подій того часу.
Розв’язання
Визначаємо маршрут: Львів — Чернівці.
Обираємо об'єкти: у Львові — Ринок, Старий міст, будівлі Галицького сейму; у Чернівцях — палац Меттерніха, собор Святого Василя (будувався 1866), колишній замок.
Формуємо опис: додаємо історичний контекст про життя українців у цих містах наприкінці XIX ст. та роль місцевих інституцій.
Відповідь:
Маршрут «Львів — Чернівці наприкінці XIX ст.»: 1. Львів: Ринок (центральна площа), Галицький сейм (місце політичних зборів українців), Старий міст (символ міста). 2. Чернівці: Палац Меттерніха, собор Святого Василя Великого (початок будівництва 1866 р.), колишній замок (сучасний університет). 3. Контекст: опис повсякденного життя, розвитку освіти та культурного життя українців у цих містах під час модернізації Австро-Угорщини.
Завдання 13
Туристичний маршрут Львів
Скласти віртуальний екскурсійний або туристичний маршрут «Львів наприкінці ХІХ ст.» (на вибір з інших тем, якщо ця обрана).
Розв’язання
Визнач основні локації Львова кінця XIX ст.: Старий ринок, Університет, Театр, Комерційний банк, промислові райони (наприклад, район «Львівська Русь» або місця діяльності кооперативів).
Додай до маршруту об'єкти, що свідчать про модернізацію: залізничні станції, парки, нові вулиці та пам'ятники (наприклад, Святий Василь Великий, згаданий у тексті).
Опиши кожну локацію коротко, пояснюючи її значення для життя українців того часу (освіта, торгівля, культура).
Відповідь:
Туристичний маршрут «Львів наприкінці ХІХ ст.» включає: Старий ринок (символ торгової могутності), Університет (центр освіти та національного відродження), Театр (місце культурного життя), Комерційний банк (свідчення розвитку фінансів) та пам'ятник Святому Василю Великому. Маршрут демонструє перехід від традиційної архітектури до модерних міських просторів, де українці активно будували своє суспільство.
