Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 147–154

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–7 · 12 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 147

§ 21. Український національний рух наприкінці 60 — у 90-х рр. ХІХ ст

Завдання 1

Охарактеризувати події попереднього етапу

Охарактеризуйте основні події та здобутки попереднього етапу українського національного руху.

Розв’язання

  1. Визначте ключові фігури попереднього етапу (Хлопомани, Громадівці).

  2. Перелічте їхні основні досягнення: створення перших наукових товариств, видання історичних праць та літературних творів українською мовою.

Відповідь:

Основними подіями були діяльність «Хлопоманів» (створення «Братства тарасівців») та «Громадівців», які заснували Історичне товариство ім. Нестора Літописця, видання газети «Київський телеграф» та розпочали українознавчі дослідження в географічному товаристві.

Завдання 2

Валуєвський циркуляр та його обмеження

Коли вийшов Валуєвський циркуляр? Які обмеження щодо української мови він установлював?

Розв’язання

  1. Визначте рік виходу циркуляра (1863).

  2. Опишіть сутність заборони: публікації українською мовою не допускалися.

Відповідь:

1863 рік; заборонялося видавати книги, газети та журнали українською мовою.

Завдання 3

Вплив циркуляра на рух

Яким був вплив Валуєвського циркуляра на український національний рух?

Розв’язання

  1. Визначте прямий наслідок: розгром організацій і перехід до напівлегальності.

  2. Опишіть зміну тактики: діяльність зосередилася в Києві, де була інтелектуальна спільнота.

Відповідь:

Циркуляр змусив український рух перейти до напівлегальної форми діяльності; організації були розгромлені, але рух продовжив існування в Києві та інших містах.

Завдання 4

Особливості громадівського руху

Опишіть особливості громадівського руху наприкінці 60-х — у 90-х рр. ХІХ ст.

Розв’язання

  1. Визначте форму діяльності: напівлегальна.

  2. Перелічте ключові риси: центр у Києві, участь інтелектуалів різних галузей, вимоги автономії та федеративного устрою.

Відповідь:

Рух діяв напівлегально; центром був Київ; учасниками були науковці та молодь (Зібер, Русов, Подолинський); діяльність охоплювала історію, мовознавство, літературу; вимагали федеративного устрою Росії та автономії українських земель.

Сторінка 148

Завдання 3 (с. 148)

Можливості Південно-Західного відділу

Обговорити і висловити спільну думку щодо можливостей, які для українознавчих досліджень відкрило створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Розв’язання

  1. Держава почала фінансувати дослідження регіону, щоб краще його знати перед можливою війною.

  2. Громадівці використали ці кошти для організації експедицій та збору етнографічного матеріалу (обряди, говірки, економічні дані).

  3. Створення відділу дало легальну платформу для публікації результатів досліджень та координації діяльності вчених.

Відповідь:

Основною можливістю стало отримання державного фінансування, що дозволило проводити масштабні експедиції (наприклад, Павла Чубинського), збирати багатий етнографічний матеріал та легально публікувати результати досліджень про життя населення Правобережжя.

Сторінка 149

Завдання 1 (с. 149)

Причини виходу Емського указу

Визначте причини, які спонукали російську владу створити чергову заборону української мови.

Розв’язання

  1. Проаналізуйте текст про діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства та його вплив на поліцію та російську громадськість.

  2. Визначте головний аргумент комісії, який переконув царя підписати заборону (зв'язок між мовою та політичною незалежністю).

Відповідь:

Головною причиною стало те, що активна українознавча діяльність занепокоїла владу. Комісія дійшла висновку, що допускання окремої літератури на українському наріччі означало б закласти основу для переконання в можливості відділення України від Росії, навіть у далекому майбутньому.

Завдання 2 (с. 149)

Зміст та умови Емського указу

Опишіть основні заборони, встановлені Емським указом (1876 р.) щодо української мови та культури.

Розв’язання

  1. Визначте, які категорії публікацій були повністю заборонені (книги з-за кордону, оригінальні твори, переклади, сценічні вистави, тексти до нот).

  2. Запишіть винятки: що дозволялося друкувати лише після спеціального дозволу та при дотриманні російського правопису (твори красного письменства).

  3. Вкажіть наслідок для преси: яка газета була припинена у виданні.

Відповідь:

1) Заборонено ввезення книг українською мовою з-за кордону; 2) Заборонено друкування оригінальних творів, перекладів та сценічних вистав (крім історичних пам'яток зі збереженням правопису оригіналу); 3) Дозволено твори красного письменства лише після розгляду рукописів у Головному управлінні та за умови використання російського правопису; 4) Заборонено друкування текстів до музичних нот українською мовою; 5) Припинено видання газети «Київський телеграф».

Сторінка 150

Завдання 4 (с. 150)

Порівняння діяльності Старої та Молодих громад

Чи можна стверджувати, що члени молодих громад висловлювали радикальніші погляди, ніж їхні попередники? Чому?

Розв’язання

  1. Проаналізуй опис «Старої громади»: прийом нових членів відбувався лише за рекомендації двох громадівців, рішення ухвалювали таємним голосуванням на третьому зібранні, і якщо був хоч один протиглас — кандидата не приймали.

  2. Визнач основну рису такої системи: вона робила громаду консервативною та обережною, оскільки в «братстві» не могло бути суперечок між членами.

  3. Розглянь контекст появи молодих громад: після Емського указу 1876 року легальна діяльність була припинена, і рух перейшов у підпілля, що змусило активістів діяти швидше та рішучіше.

  4. Сформулюй висновок: молоді громади мали радикальніші погляди через необхідність адаптації до репресій та відсутність консервативних процедур прийому, притаманних «Старій громаді».

Відповідь:

Так, можна стверджувати. Члени молодих громад мали радикальніші погляди, оскільки «Стара громада» була консервативною завдяки суворим правилам вступу (рекомендація двох членів, таємне голосування), що виключало суперечки, тоді як молоді організації діяли в умовах заборон і потребували більш активних методів.

Сторінка 151

Завдання 5

Пояснення терміна «мертві роки

Обговоріть і поясніть, як ви розумієте вислів «мертві роки». Доберіть факти, що доводять вашу думку.

Розв’язання

  1. Визначте причини кризи: після Емського указу (1876) українська мова була фактично заборонена в Наддніпрянщині, що змусило рух перейти до нелегальних форм або обмежитися лише культурою.

  2. Опишіть позицію Старої громади: більшість діячів (наприклад, члени Київської громади) вважали політизацію небезпечною і зосередилися виключно на культурницькій роботі та освіті («поважне життя осередків»).

  3. Опишіть позицію М. Драгоманова: він стверджував, що без політичної боротьби за федералізм та соціальну справедливість національне відродження неможливе, і заснував журнал «Громада» з радикальною програмою.

  4. Поясніть наслідок розколу: через суперечки співпраця припинилася, а діяльність Старої громади без політичного вектора сприймалася як втрата ініціативи, звідси й назва «мертві роки».

Відповідь:

Термін «мертві роки» означає період розколу українського руху та відсутності єдиної програми дій. Це доведено фактом суперечок між консервативною Старою громадою, яка обмежила діяльність лише культурою через страх переслідувань, і Михайлом Драгомановим, який виступав за політичну боротьбу та федералізм. Оскільки більшість громадівців відмовилася від політизації, рух на Наддніпрянщині фактично зупинився у розвитку до 1889 року.

Сторінка 152

Завдання 6

Розпад Братства тарасівців

Проаналізувати «Братство тарасівців» як систему, визначити елементи (програма, діячі, методи), які призвели до його розпаду, та пояснити причини цього процесу.

Розв’язання

  1. Визначаємо ключові принципи «Братства»: проголошення українців окремою нацією, вимога повної автономії та критика культурництва.

  2. Порівнюємо ці погляди з позицією лідерів Старої громади, які обмежувалися лише культурницькою діяльністю через страх нових переслідувань.

  3. Виявляємо головну причину конфлікту: суперечність між радикальною політичною програмою молоді та обережною культурною стратегією старших громадівців, що призвело до розколу організації.

Відповідь:

До розпаду «Братства тарасівців» призвели протиріччя між радикальними поглядами молоді (гасло повної автономії, критика культурництва) та позицією лідерів Старої громади, які через страх переслідувань зосередилися лише на культурницькій діяльності.

Сторінка 153

Завдання 1 (с. 153)

Внесок діячів у рух

Визначте одним-двома реченнями внесок зображених діячів (Микола Міхновський, Іван Липа) у розвиток українського руху.

Розв’язання

  1. Проаналізуйте текст про «Братство тарасівців» та його програму (автономія, єдність нації).

  2. З'єднайте імена діячів із їхніми вчинками: Іван Липа — заснування братства; Микола Міхновський — проголошення радикальних принципів.

Відповідь:

Іван Липа організував таємне товариство «Братство тарасівців», а Микола Міхновський разом із іншими діячами проголосив радикальну програму національного визволення, що поклало початок політичній течії в українському русі.

Сторінка 154

Завдання 7

Перехід від культурництва до політики

Обговоріть і наведіть факти з тексту, що свідчать про перехід культурницько-літературного етапу українського національного руху до політичного. Починаючи із 90-х рр. XIX ст. культурницький рух дещо змінив напрям розвитку та намагався закласти основу для майбутніх політичних організацій. У 1898 р. на з'їзді громад Наддніпрянщини в Києві з ініціативи В. Антоновича та О. Кониського була створена Загальна українська безпартійна організація (ЗУБО). Невдовзі ЗУБО об'єднувала вже 22 громади в різних містах України. До організації належало 438 членів. Значну фінансову підтримку їй надавав меценат В. Симиренко. Керівництво організацією здійснювала рада, яку в різні роки очолювали композитор М. Лисенко, історик В. Антонович. Рада збиралася щочетверга для обговорення поточних справ. Загальні збори проходили один раз на рік. Головував на з'їздах популярний серед інтелігенції адвокат Ілля Шраг. При раді діяв видавничий гурток, на основі якого утворилося українське видавництво «Вік». Отже, ЗУБО продовжувала культурницьку діяльність. Вона почала координувати роботу розкиданих по українських землях та ізольованих одна від одної громад. Культурницько-літературний етап українського національного руху переходив у політичний.

Розв’язання

  1. Визначаємо час переходу: початок 90-х рр. XIX ст., коли культурницький рух намагався закласти основу для політичних організацій.

  2. Описуємо ключову подію: у 1898 р. в Києві на з'їзді громад була створена Загальна українська безпартійна організація (ЗУБО).

  3. Наводимо факти про ЗУБО, що підтверджують політизацію: об'єднання 22 громад, наявність ради та загальних зборів, координація роботи ізольованих осередків, створення видавництва «Вік».

  4. Робимо висновок: ці дії свідчать про те, що діяльність виходила за межі простого культурництва і набувала політичного характеру.

Відповідь:

Фактами є створення у 1898 р. Загальної української безпартійної організації (ЗУБО), яка об'єднала 22 громади та 438 членів, наявність керівної ради та загальних зборів, а також координація роботи розрізнених осередків. Це свідчить про перехід від локального культурництва до організованого політичного руху.

Наприклад: