ГДЗ · Історія України · 9 клас
Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1 (с. 155)–12 · 12 завдань
Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 21. Український національний рух наприкінці 60 — у 90-х рр. ХІХ ст
Назвати лідерів громадівського руху (пункт 1, сторінка 155).
Розв’язання
У тексті сторінки 154 зазначено, що керівництво організацією (ЗУБО) здійснювала рада, яку в різні роки очолювали композитор М. Лисенко та історик В. Антонович.
Також у тексті йдеться про те, що виконати завдання щодо видання преси громада доручила М. Драгоманову.
Михайло Драгоманов, Володимир Антонович (також згадуються Микола Лисенко).
Описати основні напрями діяльності громадівців і «Братства тарасівців» (пункт 2, сторінка 155).
Розв’язання
Громадівці (Стара громада) зосередилися на культурницькій діяльності: видавали альманахи («Луна», «Рада»), журнал «Київська старовина», працювали над просвітою народу, але уникали політизації.
«Братство тарасівців» (молоді громади) поєднувало боротьбу за національне та соціальне визволення, проголошувало гасло повної автономії України та сповідувало ідеї соціалізму.
Громадівці займалися культурницькою роботою (видавництво, освіта), а «Братство тарасівців» — політичною боротьбою за автономію та соціальну справедливість.
Навести приклади напрямів наукових досліджень, які здійснювали учасники Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (пункт 3, сторінка 155).
Розв’язання
У тексті зазначено, що до 1907 р. вийшло 97 номерів журналу «Київська старовина», де публікувалися праці з історії та археології України.
Також у цьому виданні розглядали етнографію, мовознавство та публікували мемуари діячів.
Історія та археологія України, етнографія, мовознавство, мемуари.
Пояснити, чим діяльність громадівців наприкінці 60 — на початку 70-х рр. XIX ст. відрізнялася від попереднього періоду (пункт 4, сторінка 155).
Розв’язання
До Емського указу діяльність обмежувалася заборонами, а після нього (з 1876 р.) громади перейшли до нелегальних форм та культурницької роботи.
Замість політичних виступів громадівці зосередилися на виданні альманахів художньо-літературного змісту («Луна», «Рада») та історичного журналу, оскільки політизація могла викликати нові переслідування.
Наприкінці 60–70-х рр. діяльність громадівців змістилася з політичної на культурницьку (видання альманахів, історичних праць), оскільки політизація була небезпечною в умовах заборони українського слова.
Описати процес створення товариства та пояснити, чому воно вважається початком переходу українського руху до політики та націоналізму.
Розв’язання
Студенти Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич і Віталій Боровик улітку 1891 р. на могилі Т. Шевченка в Каневі присягнули бути вірними ідеї визволення України.
У березні 1893 р. вони проголосили «Декларацію віри молодих українців», де заявили про українців як окрему націю та потребу в повній автономії.
Ідеологія братства поєднувала боротьбу за національне визволення з соціалістичними переконаннями, що було радикальним кроком порівняно з попереднім культурництвом.
«Братство тарасівців» утворилося в 1891–1893 рр. завдяки присязі студентів на могилі Т. Шевченка та проголошенню декларації, яка вперше на Наддніпрянщині висунула гасло повної автономії України, що ознаменувало перехід від культурництва до політичної боротьби.
Порівняти два документи (спільність, відмінності), описати їхню роль у розвитку російської політики щодо української мови.
Розв’язання
Спільність: обидва документи забороняли публікацію українською мовою та сприяли русифікації українських земель.
Відмінність: Валуєвський циркуляр обмежував лише друковану продукцію, тоді як Емський указ розширив заборони на театр, ввоз книг, діяльність наукових товариств та навіть змушував писати українською мовою російськими літерами.
Розвиток політики: влада поступово переходила від обмеження лише друку до повного придушення національної свідомості через закриття громад і вимогу русифікації освіти.
Спільність обидвох документів полягала у забороні публікацій українською мовою та русифікації. Відмінність у тому, що Емський указ (1876) значно посилив Валуєвський циркуляр (1863), додавши заборони на театральні вистави, діяльність громад, використання української абетки та ввоз книг.
Визначити спільні та відмінні риси діяльності «Старої громади» (поза межами імперії, радикальні погляди) та «молодих громад» (в межах імперії, культурницький підхід).
Розв’язання
Спільність: обидві групи прагнули національного відродження та розвитку української культури та освіти.
Відмінність у місці діяльності: старі громади (наприклад, «Громада» М. Драгоманова) працювали за кордоном, молоді — нелегально всередині Російської імперії.
Відмінність у методах: старі громади пропонували політичні програми (автономія), тоді як молоді громадівці в 80-ті роки обмежилися культурницькою діяльністю (альманахи, «Київська старовина») через страх перед репресіями.
Спільність полягала у прагненні до національного відродження. Відмінність: старі громади діяли за кордоном і висували політичні вимоги (автономія), тоді як молоді громадівці в 80-ті роки працювали нелегально всередині імперії, зосередившись виключно на культурницькій роботі через альманахи та видання.
Описати ключові здобутки та особливості діяльності громад у період «мертвих років» (80-ті роки XIX ст.).
Розв’язання
Головна особливість періоду — перехід до нелегальної культурницької роботи через видання альманахів («Луна», «Рада», «Степ») та історичного журналу «Київська старовина».
Здобутки: збереження української мови в друці (хоча й російською абеткою), розвиток науки та етнографії, поєднання діячів лівобережної та правобережної України.
Висновок про долю України: громадівці вважали, що для національного визволення спочатку потрібно підготувати народ через освіту та культурне пробудження.
Особливістю 80-х років була зосередженість на культурницькій діяльності: видання альманахів, журналів («Київська старовина») та наукових праць. Здобутками стали збереження мови в друці, розвиток науки та поєднання діячів різних регіонів. Громадівці вважали, що національне визволення можливе лише після підготовки народу через освіту.
Завершити таблицю «Громадівський рух у Наддніпрянській Україні», проаналізувати зміст діяльності та основні ідеї, зробити висновок про бачення долі України.
Розв’язання
У стовпці «Основні ідеї» запиши: культурництво (просвіта), федералізм (автономія в імперії), соціалізм (справедливість), демократизм, еволюційність (покрокові реформи).
У стовпці «Сфера діяльності» запиши: видання альманахів («Луна», «Нива»), журналів («Громада», «Київська старовина»), організація громад у містах, підготовка кадрів для шкіл, наукові дослідження.
У висновку сформулюй думку: діячі вважали, що Україна має право на автономію та розвиток власної культури, але спочатку потрібно було зміцнити національну свідомість через освіту.
Основні ідеї: культурництво, федералізм, соціалізм, демократизм, еволюційність. Сфера діяльності: видання преси, створення громад, наукові дослідження, освітня робота. Висновок: українці прагнули автономії та розвитку культури шляхом поступових реформ.
Сформулювати історичне значення громадівського руху (метод «Мозковий штурм»).
Розв’язання
Визнач ключові досягнення: об'єднання лівобережних і правобережних діячів у спільних організаціях (наприклад, ЗУБО).
Оцінь роль у збереженні культури: забезпечення наступності поколінь та доведення глибини історичного коріння українців.
Сформулюй загальний висновок про те, що громадівський рух заклав фундамент для майбутньої державності та національної ідентичності.
Історичне значення полягає в об'єднанні української інтелігенції, збереженні культурної спадщини та формуванні націо-нальної свідомості, що стало підґрунтям для подальших політичних кроків.
Дослідити життя та діяльність В. Антоновича або М. Драгоманова, створити план інтерв'ю з цим діячем за допомогою штучного інтелекту та перевірити відповіді на помилки.
Розв’язання
Обери М. Драгоманова як об'єкт дослідження; запиши факти: викладач, редактор журналу «Громада», ідеї федералізму та соціалізму, еміграція до Швейцарії та Болгарії.
Склади план інтерв'ю: питання про причини переходу до політики, ставлення до культурництва, плани щодо автономії України.
Опиши процес перевірки: після генерації відповідей чатботом порівняй їх з фактами з підручника (наприклад, чи не було надто радикальних тверджень про незалежність у 1870-х).
План дослідження: об'єкт — М. Драгоманов; ключові факти — редактор «Громади», ідеолог федералізму, емігрант; питання для інтерв'ю — про причини радикалізації та ставлення до культурництва; перевірка — порівняння відповідей з текстом параграфа.
Визначити найжорстокіші обмеження Емського указу, пояснити, чи порушували вони права людини в сучасному розумінні.
Розв’язання
Визнач найжорстокіші пункти: заборона української мови в друці (крім історичних пам'яток), ліквідація громад, примусове використання російського правопису, переслідування діячів (Драгоманов, Чубинський).
Проаналізуй порушення прав: заборона мови та культури суперечить праву на свободу вираження поглядів та культурну ідентичність; цензура та переслідування порушують право на мирні зібрання.
Сформулюй висновок: так, ці обмеження є грубим порушенням прав людини, оскільки вони придушували національну самосвідомість та свободу творчості.
Найжорстокіші обмеження: повна заборона української мови в друці (крім історичних текстів), ліквідація громад, примус російського правопису. Так, це порушувало права людини на свободу слова, культури та мирні зібрання.