Завдання 7
Перехід від культурництва до політикиОбговоріть і наведіть факти з тексту, що свідчать про перехід культурницько-літературного етапу українського національного руху до політичного. Починаючи із 90-х рр. XIX ст. культурницький рух дещо змінив напрям розвитку та намагався закласти основу для майбутніх політичних організацій. У 1898 р. на з'їзді громад Наддніпрянщини в Києві з ініціативи В. Антоновича та О. Кониського була створена Загальна українська безпартійна організація (ЗУБО). Невдовзі ЗУБО об'єднувала вже 22 громади в різних містах України. До організації належало 438 членів. Значну фінансову підтримку їй надавав меценат В. Симиренко. Керівництво організацією здійснювала рада, яку в різні роки очолювали композитор М. Лисенко, історик В. Антонович. Рада збиралася щочетверга для обговорення поточних справ. Загальні збори проходили один раз на рік. Головував на з'їздах популярний серед інтелігенції адвокат Ілля Шраг. При раді діяв видавничий гурток, на основі якого утворилося українське видавництво «Вік». Отже, ЗУБО продовжувала культурницьку діяльність. Вона почала координувати роботу розкиданих по українських землях та ізольованих одна від одної громад. Культурницько-літературний етап українського національного руху переходив у політичний.
Розв’язання
Визначаємо час переходу: початок 90-х рр. XIX ст., коли культурницький рух намагався закласти основу для політичних організацій.
Описуємо ключову подію: у 1898 р. в Києві на з'їзді громад була створена Загальна українська безпартійна організація (ЗУБО).
Наводимо факти про ЗУБО, що підтверджують політизацію: об'єднання 22 громад, наявність ради та загальних зборів, координація роботи ізольованих осередків, створення видавництва «Вік».
Робимо висновок: ці дії свідчать про те, що діяльність виходила за межі простого культурництва і набувала політичного характеру.
Фактами є створення у 1898 р. Загальної української безпартійної організації (ЗУБО), яка об'єднала 22 громади та 438 членів, наявність керівної ради та загальних зборів, а також координація роботи розрізнених осередків. Це свідчить про перехід від локального культурництва до організованого політичного руху.
