Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 5. Геометричні перетворення
Завдання 17.7
Перетворення півкола на пряму
Пряма a дотикається до півкола AB із центром у точці O. Потрібно знайти перетворення, при якому півколо AB (без точок A та B) переходить у пряму a.
Розв’язання
Розглянемо центральне проєктування (або перетворення Ганкеля) з центром у точці O.
Проводимо промені від точки O крізь кожну точку півкола до прямої a. Оскільки пряма a дотикається до півкола, вона є образом діаметра AB, якщо розглядати специфічне перетворення, що «розтягує» криву.
Простіше: візьмемо афінне перетворення (проегування), яке переводить півколо в пряму. Наприклад, проєкція на площині за певним вектором або розглядання півкола як границі еліпса при зведенні однієї осі до нуля.
Відповідь:
Можна задати центральне проекцію з центром у точці O на пряму, що проходить через дотичну точку, або афінне перетворення, яке переводить колову криву в пряму.
Завдання 17.8
Перетворення відрізка AB на CD
Дано відрізок AB та відрізок CD. Потрібно знайти перетворення, при якому AB переходить у CD.
Розв’язання
За умовою (якщо взяти довільні точки) відрізки можуть бути нерівними, тому найзагальніше перетворення — подібність.
Обираємо центр подібності S на прямій AB і CD так, щоб відношення SA/SC=SB/SD.
Перетворенням є центральна подібність (гомотетія) з коефіцієнтом k=CD/AB.
Відповідь:
Центральна подібність (гомотетія) з деяким центром та коефіцієнтом k=ABCD.
Завдання 17.9
Можливість руху відрізків різної довжини
Чи може при русі (переміщенні) відрізок AB перейти у відрізок A1B1, якщо: 1) AB=6см, A1B1=7см; 2) AB=8см, A1B1=8см.
Розв’язання
У першому випадку 6см=7см, тому рух неможливий.
У другому випадку 8см=8см, тому рух можливий (це паралельне перенесення).
Відповідь:
1) Ні; 2) Так.
Завдання 17.10
Зміна градусної міри кута при русі
Чи може при русі (паралельному перенесенні): 1) образ кута M бути кутом M1, якщо ∠M=38∘, ∠M1=38∘; 2) образ кута M бути кутом M1, якщо ∠M=64∘, ∠M1=65∘?
Розв’язання
Розглянемо пункт 1. Оскільки ∠M=∠M1=38∘, градусні міри збігаються. Це означає, що існує рух, при якому кут M переходить у кут M1.
Розглянемо пункт 2. Оскільки ∠M=64∘ і ∠M1=65∘, градусні міри не збігаються (64=65). Рух зберігає розмір кута, тому такий перехід неможливий.
Відповідь:
1) Так; 2) Ні.
Завдання 17.11
Властивості рівнобічної трапеції при русі
Чотирикутник ABCD — рівнобічна трапеція з основами BC і AD. Чи може при русі: 1) образом відрізка AB бути відрізок CD; 2) образом відрізка BC бути відрізок AD; 3) образом кута BAD бути кут CDA?
Розв’язання
Пункт 1: Оскільки ABCD — рівнобічна трапеція, то бічні сторони рівні (AB=CD). Тому існує рух (симетрія відносно середини висоти), при якому сторона AB переходить у сторону CD.
Пункт 2: Основами трапеції є відрізки різної довжини (AD=BC). Оскільки при русі довжина відрізка не змінюється, образом меншої основи BC не може бути більша основа AD.
Пункт 3: Кути при основі рівнобічної трапеції рівні (∠BAD=∠CDA). Тому існує рух, при якому кут BAD переходить у кут CDA.
Відповідь:
1) Так; 2) Ні; 3) Так.
Завдання 17.12
Властивості квадрата при русі
Чотирикутник ABCD — квадрат. Чи може при русі: 1) образом сторони AB бути сторона AD; 2) образом кута ABC бути кут BAD; 3) образом кута ABD бути кут BCD?
Розв’язання
Пункт 1: У квадраті всі сторони рівні (AB=AD). Тому існує рух (обертання навколо точки A або відображення), при якому сторона AB переходить у сторону AD.
Пункт 2: Кути квадрата прямі (∠ABC=∠BAD=90∘). Оскільки кути рівні, існує рух, що переводить кут ABC в кут BAD.
Пункт 3: Розглянемо трикутники ABD і BCD. Вони рівні за трьома сторонами (AB=BC, AD=CD, спільна діагональ BD). Кут ABD — це половина прямого кута, тобто 45∘. Аналогічно ∠BCD=90∘, але в умові йдеться про кут BCD всередині трикутника? Ні, умова каже «кут BCD», це кут при вершині C, який дорівнює 90∘. Кут ABD дорівнює 45∘. Оскільки 45∘=90∘, ці кути не можуть бути образами одне одного.