Відомо, що −2<b<1. Порівняйте з нулем: 1) b+2; 2) b−2; 3) 1−b; 4) (b−1)(b−3); 5) (b+2)(b−4)2; 6) (b−3)(b+3)(b−2)2.
Розв’язання
1) b>−2, тож b+2>0.
2) b<1, тож b−2<1−2=−1<0.
3) b<1, тож 1−b>0.
4) b−1<0, b−3<−2<0; добуток двох від’ємних чисел додатний: (b−1)(b−3)>0.
5) b+2>0; b−4<−3, тож (b−4)2>0. Отже, (b+2)(b−4)2>0.
6) b−3<−2<0; b+3>1>0; b−2<−1, тож (b−2)2>0. Один множник від’ємний, два додатні: (b−3)(b+3)(b−2)2<0.
Відповідь:
1) >0; 2) <0; 3) >0; 4) >0; 5) >0; 6) <0.
Розбір зрозумілий?
2. Основні властивості числових нерівностейЗавдання 2.12с. 19
Знак виразу
Умова
Відомо, що −2<b<1. Порівняйте з нулем: 1) b+2; 2) b−2; 3) 1−b; 4) (b−1)(b−3); 5) (b+2)(b−4)2; 6) (b−3)(b+3)(b−2)2.
Що треба знати
Якщо a>b і b>c, то a>c. До обох частин правильної нерівності можна додати (або від них відняти) одне й те саме число — знак не зміниться. Множення чи ділення обох частин на додатне число зберігає знак нерівності, а на від’ємне — змінює його на протилежний.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Оціни кожен множник за допомогою нерівності −2<b<1 і визнач його знак.
Розв’язання крок за кроком
1) b>−2, тож b+2>0.
2) b<1, тож b−2<1−2=−1<0.
3) b<1, тож 1−b>0.
4) b−1<0, b−3<−2<0; добуток двох від’ємних чисел додатний: (b−1)(b−3)>0.
5) b+2>0; b−4<−3, тож (b−4)2>0. Отже, (b+2)(b−4)2>0.
6) b−3<−2<0; b+3>1>0; b−2<−1, тож (b−2)2>0. Один множник від’ємний, два додатні: (b−3)(b+3)(b−2)2<0.