Відомо, що a>4. Порівняйте з нулем: 1) a−3; 2) 2−a; 3) (a−3)(a−2); 4) 3−a(a−4)(a−2); 5) (1−a)2(4−a).
Розв’язання
1) a−3>4−3=1>0, отже, a−3>0.
2) −a<−4, тоді 2−a<2−4=−2<0, отже, 2−a<0.
3) a−3>1>0, a−2>2>0; добуток додатних чисел додатний: (a−3)(a−2)>0.
4) a−4>0, a−2>2>0, 3−a<3−4=−1<0; чисельник додатний, знаменник від’ємний, отже, 3−a(a−4)(a−2)<0.
5) 1−a<1−4=−3, тож (1−a)2>0; 4−a<0. Добуток додатного й від’ємного чисел від’ємний: (1−a)2(4−a)<0.
Відповідь:
1) >0; 2) <0; 3) >0; 4) <0; 5) <0.
Розбір зрозумілий?
2. Основні властивості числових нерівностейЗавдання 2.11с. 18
Знак виразу
Умова
Відомо, що a>4. Порівняйте з нулем: 1) a−3; 2) 2−a; 3) (a−3)(a−2); 4) 3−a(a−4)(a−2); 5) (1−a)2(4−a).
Що треба знати
Якщо a>b і b>c, то a>c. До обох частин правильної нерівності можна додати (або від них відняти) одне й те саме число — знак не зміниться. Множення чи ділення обох частин на додатне число зберігає знак нерівності, а на від’ємне — змінює його на протилежний.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Визнач знак кожного множника, використовуючи a>4.
Розв’язання крок за кроком
1) a−3>4−3=1>0, отже, a−3>0.
2) −a<−4, тоді 2−a<2−4=−2<0, отже, 2−a<0.
3) a−3>1>0, a−2>2>0; добуток додатних чисел додатний: (a−3)(a−2)>0.
4) a−4>0, a−2>2>0, 3−a<3−4=−1<0; чисельник додатний, знаменник від’ємний, отже, 3−a(a−4)(a−2)<0.
5) 1−a<1−4=−3, тож (1−a)2>0; 4−a<0. Добуток додатного й від’ємного чисел від’ємний: (1−a)2(4−a)<0.