Для пункту а): - При x<−3: це пряма y=x+7. Точка перетину з віссю Ox: x=−7, з віссю Oy: (0;7). Оскільки x<−3, відмічаємо проміжок ліворуч від точки (−3;4) (кринка). - При −3≤x≤1: це пряма y=−2x−2. Точки: (−3;4) та (1;−4). Малюємо відрізок між ними. - При x>1: гіпербола y=−x4. Асимптоти — осі координат. Точка (2;−2). Відмічаємо гілку гіперболи праворуч від точки (1;−4), що прямує до асимптот. - Область визначення: (−∞;+∞). Область значень: (−∞;7]. Нулі: x=−7 (перша частина), x=−1 (друга частина). Знакосталість: зростає на (−∞;−3), спадає на [−3;1) та (0;1], спадає на (1;+∞). Найбільше значення: 7 (у точці x=−3).
Для пункту б): - При x≤−2: гіпербола y=x8. Точка (−2;−4). Гілка ліворуч від асимптот. - При −2<x<2: парабола y=−x2. Вершина (0;0), точки (−2;−4) та (2;−4). Малюємо дугу між ними (без точок на кінцях). - При x≥2: пряма y=x−6. Точка (2;−4). Відмічаємо проміжок праворуч від точки (2;−4), що йде вгору. - Область визначення: (−∞;+∞). Область значень: (−∞;0]. Нулі: немає (перша частина не перетинає вісь на проміжку, друга — вершина в 0, третя — ні). Знакосталість: спадає на (−∞;−2), спадає на (−2;0], зростає на (0;2), спадає на (2;+∞). Найбільше значення: 0 (у точці x=0).
Відповідь:
а) Область визначення: (−∞;+∞), область значень: (−∞;7], нулі: −7,−1. б) Область визначення: (−∞;+∞), область значень: (−∞;0], нулі: 0.
Для пункту а): - При x<−2: гіпербола y=x6. Точка (−2;−3). Гілка ліворуч, прямує до асимптот. - При −2≤x≤2: пряма y=1,5x. Проходить через початок координат. Точки (−2;−3) та (2;3). Малюємо відрізок. - При x>2: гіпербола y=x6. Точка (2;3). Гілка праворуч, прямує до асимптот. - Область визначення: (−∞;+∞). Область значень: (−∞;+∞) (оскільки пряма проходить через 0 і йде вгору/вниз). Нулі: x=0 (друга частина). Знакосталість: спадає на (−∞;−2), зростає на [−2;2], спадає на (2;+∞). Найбільше/найменше значення: не існує (функція необмежена).
Для пункту б): - При x≤−3: пряма y=3x+18. Точки (−3;9) та (−6;0). Малюємо проміжок ліворуч від точки (−3;9). - При −3<x<2: парабола y=x2. Вершина (0;0), точки (−3;9) та (2;4). Малюємо дугу між ними (без точок на кінцях). - При x≥2: гіпербола y=x8. Точка (2;4). Гілка праворуч від асимптот. - Область визначення: (−∞;+∞). Область значень: [0;+∞) (парабола та гіпербола додатні, пряма на проміжку x≤−3 дає значення до 9). Нулі: немає (параболі вершина в 0, але вона не перетинає вісь інше рази, пряма при x=−6 дає 0, але це не нуль функції в сенсі кореня рівняння y=0, а просто точка на графіку). Нулі функції: x=−6 (перша частина), x=0 (друга частина). Знакосталість: зростає на (−∞;−3], спадає на [−3;0], зростає на [0;2), спадає на (2;+∞). Найбільше значення: не існує. Найменше значення: 0 (у точці x=0).
Відповідь:
а) Область визначення: (−∞;+∞), область значень: (−∞;+∞), нулі: −6,0. б) Область визначення: (−∞;+∞), область значень: [0;+∞), нулі: −6,0.
Для пункту а): - Область визначення від x=−6 до x=2. Область значень від y=−2 до y=2. - Побудуй графік, наприклад, відрізок прямої, що з'єднує точки (−6;−2) та (2;2). Або будь-яку іншу криву, яка не виходить за межі цього прямокутника. - Приклад функції: y=41x+21 на проміжку [−6;2]. Перевірка: при x=−6, y=−1,5 (в межах), при x=2, y=1 (в межах).
Для пункту б): - Область визначення: від −1 до 3 (виключаючи 3) і від 3 до 5 (включаючи 5). Тобто проміжок [−1;5]∖{3}. - Область значень: від −3 до 1 (виключаючи 1) і від 1 до 3 (включаючи 3). Тобто проміжок [−3;3]∖{1}. - Побудуй графік, наприклад, гіперболу або відрізок прямої, що уникне точки з координатою y=1 та x=3. Наприклад, функція y=x−2 на проміжку [−1;5]∖{3}. При x=−1, y=−3; при x=5, y=3. Але треба уникнути y=1. Точка (3;1) не входить до області значень, тому графік має перерватися або йти іншим шляхом.
Відповідь:
а) Графік — будь-яка крива на прямокутнику [−6;2]×[−2;2]. б) Графік — будь-яка крива на області ([−1;5]∖{3})×([−3;3]∖{1}), що не проходить через точки з координатами (3,y) та (x,1).
Завдання 448
Доведення монотонності функцій
а) y=3x+5 зростає на R; б) y=1−x2 спадає на [0;+∞).
Розв’язання
а) Функція має вигляд y=kx+b, де k=3. Оскільки 3>0, функція зростає на всій числовій прямій R.
б) Функція y=−x2+1 є квадратичною з від'ємним коефіцієнтом при x2 (a=−1). Вершина параболи знаходиться на осі Oy (точка (0;1)), тому права гілка параболи починається з вершини і йде вниз.
На проміжку [0;+∞) ми розглядаємо праву гілку параболи, яка спрямована вниз, отже функція спадає.
Відповідь:
а) Функція зростає на R; б) Функція спадає на [0;+∞).
Завдання 449
Доведення монотонності функцій
а) y=−2x−6 спадає на R; б) y=2x2+3 зростає на [0;+∞).
Розв’язання
а) Функція має вигляд y=kx+b, де k=−2. Оскільки −2<0, функція спадає на всій числовій прямій R.
б) Функція y=2x2+3 є квадратичною з додатним коефіцієнтом при x2 (a=2). Вершина параболи знаходиться в початку координат (0;3), тому права гілка параболи починається з вершини і йде вгору.
На проміжку [0;+∞) ми розглядаємо праву гілку параболи, яка спрямована вгору, отже функція зростає.
Відповідь:
а) Функція спадає на R; б) Функція зростає на [0;+∞).
Завдання 450
Визначення можливого значення функції
Функція y=f(x) зростає на проміжку (−∞;+∞). Дано: f(1)=−2, f(9)=5. Потрібно знайти можливе значення функції в точці x=8 серед варіантів: А −8, Б −3, В −2, Г 3, Д 8.
Розв’язання
Порівняємо аргументи: 1<8<9.
Оскільки функція зростає, то значення функції мають дотримуватися тієї ж послідовності: f(1)<f(8)<f(9).
Підставимо відомі значення: −2<f(8)<5.
Перевіримо варіанти відповідей: - А −8 (не підходить, бо −8<−2); - Б −3 (не підходить, бо −3<−2); - В −2 (не підходить, бо −2=f(1), а нам потрібно більше за −2); - Г 3 (підходить, бо −2<3<5); - Д 8 (не підходить, бо 8>5).
Відповідь:
Г 3.
Завдання 451
Знаходження додатних значень функцій
Для кожної функції знайти проміжки, на яких y>0. а) y=−2x+5; б) y=0,5x−3; в) y=x2−3x+2; г) y=x+4; ґ) y=x3x−9; д) y=x+1x+1.
Розв’язання
Пункт а): Розв'язуємо рівняння −2x+5=0, отримуємо x=2,5. Оскільки коефіцієнт при x від'ємний (k=−2<0), функція зростає до нескінченності праворуч. Отже, y>0 при x<2,5. Пункт б): Рівняння 0,5x−3=0 дає x=6. Коефіцієнт додатний (k=0,5>0), тому графік вище осі для x>6.
Пункт в): Знаходимо корені квадратного тричлена: x2−3x+2=(x−1)(x−2)=0⇒x1=1,x2=2. Графік параболи розкривається вгору (a>0), тому додатні значення при x<1 або x>2.
Пункт г): Область визначення: x+4≥0⇒x≥−4. При таких x вираз під коренем додатний, отже функція додатна на всій області визначення: [−4;+∞).
Пункт ґ): Область визначення: x=0. Розкладаємо чисельник: 3(x−3). Знак дробу залежить від знаків чисельника та знаменника. Чисельник додатний при x>3 і від'ємний при x<3. Отже, дріб додатний, коли обидва множники мають однаковий знак: - {x−3>0x>0⇒x>3; - {x−3<0x<0⇒x<3 і x<0, тобто x<0. Відповідно: (−∞;0)∪(3;+∞).
Пункт д): Спростимо вираз: x+1x+1=x+1x+x+1=x+12x+1. Область визначення: x=−1. Знайдемо нулі чисельника: 2x+1=0⇒x=−0,5. Проаналізуємо знаки: - При x>−0,5 (наприклад, x=0): ++=+. - При −1<x<−0,5 (наприклад, x=−0,75): чисельник (−), знаменник (+)⇒(−). - При x<−1: чисельник (−), знаменник (−)⇒(+). Додатні значення: (−∞;−1)∪(−0,5;+∞).
Обчислимо дискримінант за формулою D=B2−4AC: D=(a−3)2−4⋅1⋅(2a2−a) D=(a2−6a+9)−(8a2−4a) D=a2−6a+9−8a2+4a D=−7a2−2a+9
Прирівняємо дискримінант до нуля: −7a2−2a+9=0. Помножимо рівняння на −1, щоб спростити розв'язання: 7a2+2a−9=0.
Знайдемо корені цього квадратного рівняння за формулою x1,2=2a−b±D1 (де a=7,b=2,c=−9): D1=22−4⋅7⋅(−9)=4+252=256 D1=16 a1=2⋅7−2−16=14−18=−79 a2=2⋅7−2+16=1414=1