Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 9. Властивості функцій Functions Properties
Завдання 438
Область значень функції y=−x2
Знайти область значень функції y=−x2 на проміжках: а) [−3;3]; б) [1;4); в) [0;+∞). Вказати найбільше та найменше значення.
Розв’язання
Проаналізуємо функцію y=−x2. Вершина параболи — точка (0;0), де приймає найбільше значення (ymax=0). Графік симетричний відносно осі OY.
а) На проміжку [−3;3] точки x=0 та x=±3 є важливими. y(0)=0, y(−3)=−9, y(3)=−9. Значення змінюється від −9 до 0. б) На проміжку [1;4) функція спадає (оскільки x>0). Найбільше значення буде в точці x=1: y(1)=−1, найменше — у граничній точці x→4: y→−16. в) На проміжку [0;+∞) функція спадає від нуля. Найбільше значення y=0 (при x=0), найменшого немає, але прямує до −∞.
Відповідь:
а) [−9;0], найбільше 0, найменше −9; б) (−16;−1], найбільше −1, найменшого немає (наближається до −16); в) (−∞;0], найбільше 0, найменшого немає.
Завдання 439
Область значень функції y=x2
Знайти область значень функції y=x2 на проміжках: а) [−2;2]; б) [−1;3); в) (−∞;0]. Вказати найбільше та найменше значення.
Розв’язання
Проаналізуємо функцію y=x2. Вершина параболи — точка (0;0), де приймає найменше значення (ymin=0).
а) На проміжку [−2;2] точка x=0 належить проміжку. Найменше значення y(0)=0. Найбільше значення буде на кінцях: y(−2)=4, y(2)=4. Отже, діапазон [0;4]. б) На проміжку [−1;3) точка x=0 належить. Найменше значення y(0)=0. Найбільше значення наближається до k=3: y→9, але не досягає його. Значення в точці −1: y(−1)=1. Отже, діапазон [0;9). в) На проміжку (−∞;0] функція зростає до точки x=0. Найменше значення не існує (прямує до +∞), найбільше — у точці x=0, де y=0.
Відповідь:
а) [0;4], найменше 0, найбільше 4; б) [0;9), найменше 0, найбільшого немає (наближається до 9); в) (+∞;0], найменшого немає, найбільше 0.
Завдання 440
Область визначення функцій
Знайти область визначення для функцій: а) y=12−4x+2x+5; б) y=x2−13+x+2; в) y=2x−32x+x−57; г) y=∣x∣−3x2+1+2x+1.
Розв’язання
а) Потрібно, щоб 12−4x≥0 і 2x+5≥0. Розв'язуємо: x≤3 і x≥−2,5. Перетин: [−2,5;3]. б) Потрібно, щоб x2−1=0 (тобто x=±1) і x+2≥0 (x≥−2). Перетин: [−2;−1)∪(−1;1)∪(1;+∞). в) Потрібно, щоб 2x−3>0 і x−5>0 (бо знаменник кореня не може бути нулем). Розв'язуємо: x>1,5 і x>5. Перетин: (5;+∞). г) Потрібно, щоб x2+1≥0 (задовільняється завжди), 2x+1≥0 (x≥−0,5) і ∣x∣−3=0 (x=±3). Перетин: [−0,5;+∞) без точок ±3. Оскільки −3<−0,5, то виключаємо лише 3. Отримуємо [−0,5;3)∪(3;+∞).
Для пункту а): Розкриваємо дужки та спрощуємо: y=4x2−1−6(x2−2x+1)−9=4x2−1−6x2+12x−6−9=−2x2+12x−16. Ставимо y=0: −2x2+12x−16=0⇒x2−6x+8=0. Дискримінант D=36−32=4. Корені: x1=26−2=2, x2=26+2=4.
Для пункту б): Розв'язуємо квадратне рівняння x2−13x+36=0. Дискримінант D=169−144=25. Корені: x1=213−5=4, x2=213+5=9.
Для пункту в): Ставимо чисельник на нуль: x2−3x+2=0. Корені: x=1,x=2. Перевіряємо область визначення: −x−2 існує при −x−2>0⇒x<−2. Отримані корені не входять в ОДЗ. Нулів немає.
Для пункту г): Спільний знаменник (x−3)(x+3). Рівняння: (x−3)(x+3)x(x+3)−5(x−3)−18=0⇒x2+3x−5x+15−18=0⇒x2−2x−3=0. Корені: x1=−1,x2=3. Перевірка ОДЗ: x=3 і x=−3. Корінь x=3 не підходить.
Відповідь:
а) 2;4; б) 4;9; в) немає нулів; г) −1.
Завдання 443
Нулі функцій різних типів
Знайти нулі функції: а) y=(x+2)(x−2)−3(x+1)2+3; б) y=x2−5x+4; в) y=−x−3x2−5x+6.
Розв’язання
Для пункту а): Розкриваємо дужки: y=x2+2x−2x−4−3(x2+2x+1)+3=x2−4−3x2−6x−3+3=−2x2−6x−4. Ставимо y=0: −2x2−6x−4=0⇒x2+3x+2=0. Корені: x1=−1,x2=−2.
Для пункту б): Розв'язуємо квадратне рівняння x2−5x+4=0. Дискримінант D=25−16=9. Корені: x1=25−3=1, x2=25+3=4.
Для пункту в): Чисельник x2−5x+6=0 має корені x=2,x=3. Область визначення: −x−3 існує при −x−3>0⇒x<−3. Обидва корені (2 і 3) більші за −3, тому не входять в ОДЗ.
Відповідь:
а) −1;−2; б) 1;4; в) немає нулів.
Завдання 444
Відповідність функцій та кількості нулів
Установити відповідність між функціями (1–3) та кількістю їхніх нулів (А–Д). 1. y=(x−1)x−3; 2. y=x−2x4−5x2+4; 3. y=x2−1(x2−x)(x−2).
Розв’язання
Для функції 1: y=(x−1)x−3. Оскільки x−3 визначено лише при x≥3, то множник (x−1) не може бути нулем (x=1<3). Нуль дає корінь з нуля: x−3=0⇒x=3. Відповідь: один нуль (А).
Для функції 2: Чисельник x4−5x2+4=(x2−1)(x2−4)=(x−1)(x+1)(x−2)(x+2). Корені чисельника: ±1,±2. Знаменник x−2=0 при x=2. Отже, x=2 не є нулем функції. Залишаються корені x=−2,x=−1,x=1. Відповідь: три нулі (В).
Для функції 3: Чисельник (x2−x)(x−2)=x(x−1)(x−2). Корені чисельника: 0,1,2. Знаменник x2−1=0 при x=±1. Отже, x=1 виключається. Залишаються корені x=0 та x=2. Відповідь: два нулі (Б).