Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 6. Системи нерівностей з однією змінною
Завдання 312
Нерівності з квадратом виразу
а) (x−8)2<1; б) (x−2)2≥25; в) (5x−3)2>49.
Розв’язання
а) Нерівність (x−8)2<1 еквівалентна −1<x−8<1. Додамо 8 до всіх частин: 7<x<9. б) Нерівність (x−2)2≥25 означає, що відстань від x до 2 більша або дорівнює 5. Корені рівняння (x−2)2=25: x1=−3, x2=7. Оскільки знак ≥, розв'язок — обидва проміжки за межі коренів: x≤−3 або x≥7. в) Нерівність (5x−3)2>49 еквівалентна ∣5x−3∣>7. Це означає дві нерівності: 5x−3>7 або 5x−3<−7. Розв'язуємо першу: 5x>10⇒x>2. Розв'язуємо другу: 5x<−4⇒x<−0,8.
Відповідь:
а) (7;9); б) (−∞;−3]∪[7;+∞); в) (−∞;−0,8)∪(2;+∞).
Завдання 313
Параметричні системи без розв'язків
а) {3x>2x+5x<a б) {3(x+8)≥2(3+2x)x+2≥a
Розв’язання
а) Розв'язуємо першу нерівність: 3x>2x+5⇒x>5. Друга: x<a. Система не має розв'язків, якщо верхня межа менша або дорівнює нижній: a≤5. б) Розкриваємо дужки в першій нерівності: 3x+24≥6+4x⇒−x≥−18⇒x≤18. Друга нерівність: x≥a−2. Система не має розв'язків, якщо a−2>18, тобто a>20.
Відповідь:
а) a≤5; б) a>20.
Завдання 314
Розв'язання параметричних систем нерівностей
а) {5x−4>x+8x<a б) {2(x−1)≥x+3x≥a
Розв’язання
а) Перша нерівність: 5x−x>8+4⇒4x>12⇒x>3. Друга: x<a. Розв'язок існує, якщо a>3, тоді x∈(3;a). Якщо a≤3, розв'язку немає. б) Перша нерівність: 2x−2≥x+3⇒x≥5. Друга: x≥a. Розв'язок — це більша з двох меж: x≥max(5;a).
Відповідь:
а) Якщо a>3, то (3;a); якщо a≤3, розв'язків немає. б) x≥max(5;a) (тобто, якщо a<5, то x≥5; якщо a≥5, то x≥a).
Завдання 315
Розв'язування системи нерівностей з параметром
а) {3−x<6−2x,x>a; б) {5x+13≤2(1+2x),x−3≤a.
Розв’язання
Розв'язуємо першу нерівність у пункті а): 3−x<6−2x⇒−x+2x<6−3⇒x<3. Друга нерівність x>a вже виражена через параметр. Отже, розв'язок системи: a<x<3.
Розв'язуємо першу нерівність у пункті б): 5x+13≤2+4x⇒5x−4x≤2−13⇒x≤−11. Друга нерівність x−3≤a⇒x≤a+3. Отже, розв'язок системи: x≤min(−11;a+3).
Відповідь:
а) a<x<3; б) x≤−11, якщо a+3>−11 (тобто a>−14); x≤a+3, якщо a+3≤−11 (тобто a≤−14).
Завдання 316
Знаходження параметра за умовою найменшого цілого розв'язку
За яких значень параметра a найменший цілий розв'язок системи {5x−17<2(x−4),x≥a дорівнює 1?
Розв’язання
Розв'язуємо першу нерівність: 5x−17<2x−8⇒5x−2x<17−8⇒3x<9⇒x<3.
Друга нерівність системи: x≥a. Розв'язок системи — це перетин проміжків (−∞;3) і [a;+∞). Це проміжок [a;3).
Найменшим цілим числом у цьому проміжку має бути 1. Це означає, що число 1 має входити в проміжок (тобто 1≥a), а число 0 не повинно входити (тобто 0<a, інакше найменшим цілим буде 0).
Отже, 0<a≤1.
Відповідь:
a∈(0;1].
Завдання 317
Знаходження параметра за умовою найбільшого цілого розв'язку
За яких значень параметра a найбільший цілий розв'язок системи {4x−7<5(x−1),x≤a дорівнює 3?
Розв’язання
Розв'язуємо першу нерівність: 4x−7<5x−5⇒−x<−5+7⇒−x<2⇒x>−2.
Друга нерівність системи: x≤a. Розв'язок системи — це перетин проміжків (−2;+∞) і (−∞;a]. Це проміжок (−2;a].
Найбільшим цілим числом у цьому проміжку має бути 3. Це означає, що число 3 має входити в проміжок (тобто 3≤a), а число 4 не повинно входити (тобто a<4, інакше найбільшим цілим буде 4).
Отже, 3≤a<4.
Відповідь:
a∈[3;4).
Завдання 318
Параметр і додатні корені
Знайти всі цілі значення параметра a, при яких обидва корені рівняння x2−(3a+5)x+2a2+8a+6=0 є додатними.
Розв’язання
Запишемо умови для додатності коренів рівняння x2−(3a+5)x+2a2+8a+6=0: Δ≥0, x1+x2=3a+5>0, x1x2=2a2+8a+6>0.
Розглянемо умову на добуток коренів: 2a2+8a+6>0. Ділимо на 2: a2+4a+3>0. Корені цього тричлена −1 і −3. Тричлен додатний при a<−3 або a>−1.
Розглянемо умову на суму коренів: 3a+5>0⇒a>−35. Оскільки −35≈−1,67, це сузить діапазон до a>−1,67. Перетин з попередньою умовою дає a>−1.
Розглянемо дискримінант: Δ=(3a+5)2−4(2a2+8a+6)=9a2+30a+25−8a2−32a−24=a2−2a+1=(a−1)2. Оскільки квадрат будь-якого числа невід'ємний, умова Δ≥0 виконується завжди.
Об'єднаємо умови: a>−1. Знайдемо цілі значення параметра a, що задовольняють цю нерівність.
Відповідь:
a∈{0,1,2,…}
Завдання 320
Кількість цілих значень параметра
Визначити кількість цілих значень параметра a, за яких рівняння (9−a)x+20−3a−2a2=0 має лише додатні корені.
Розв’язання
Визначимо коефіцієнт при x: A=9−a. Випадок 1: A=0, тобто a=9. Рівняння лінійне, має один корінь x=−9−a20−3a−2a2. Для того щоб корінь був додатним (x>0), чисельник і знаменник мають мати однаковий знак. Розкладемо чисельник на множники: −(2a2+3a−20)=−(2a−5)(a+4). Отже, x=9−a−(2a−5)(a+4). Потрібно 9−a−(2a−5)(a+4)>0. Розв'яжемо цю нерівність методом інтервалів. Корені чисельника: 2,5 і −4. Критична точка знаменника: 9. Знаки змінюються в точках −4, 2,5, 9. Перевіряючи знаки, отримуємо розв'язок a∈(−∞;−4)∪(2,5;9). Випадок 2: A=0, тобто a=9. Рівняння перетворюється на 0x+20−27−18=0⇒−25=0 (суперечність). Розв'язків немає.
Об'єднаємо розв'язки: a∈(−∞;−4)∪(2,5;9).
Знайдемо цілі значення a в цьому проміжку: Для (−∞;−4): …,−6,−5. (2 числа). Для (2,5;9): 3,4,5,6,7,8. (6 чисел).
Відповідь:
8
Завдання 321
Параметр у квадратному рівнянні з умовою на корені
Знайти кількість цілих значень параметра a, за яких корені x1 і x2 рівняння x2−4ax+4a2−25=0 задовольняють умову x1<1<x2.
Розв’язання
Запишемо умову розташування коренів через функцію f(x)=x2−4ax+4a2−25. Оскільки парабола відкрита вгору (k=1>0), то для того щоб x1<1<x2, має виконуватися f(1)<0.
Підставимо x=1 у вираз: 12−4a⋅1+4a2−25<0, що спрощується до 4a2−4a−24<0.
Поділимо нерівність на 4: a2−a−6<0. Розкладемо на множники: (a−3)(a+2)<0. Розв'язок цієї нерівності: −2<a<3.
Знайдемо цілі числа в проміжку (−2;3): це −1,0,1,2. Кількість таких чисел — 4.
а) ОДЗ: x−2≥0⇒x≥2. Нерівність (x−3)x−2≤0 виконується, якщо x−3≤0 (оскільки x−2≥0). Отже, x≤3. Перетин умов: 2≤x≤3.
б) ОДЗ: 3x−2≥0⇒x≥32. Нерівність (2x−4)3x−2≥0 виконується, якщо 2x−4≥0, тобто x≥2. Перетин з ОДЗ дає x≥2.
в) ОДЗ: x2+3≥0 — виконується для всіх дійсних x. Нерівність (5−2x)x2+3≥0 виконується, якщо 5−2x≥0, тобто x≤2,5.
Відповідь:
а) [2;3]; б) [2;+∞); в) (−∞;2,5]
Завдання 323
Знаходження найбільшого цілого розв'язку нерівності
а) 2x+43x−1≥2; б) 2−x2x+3≥5.
Розв’язання
а) Перенесемо 2 вліво: 2x+43x−1−2≥0⇒2x+43x−1−2(2x+4)≥0⇒2x+43x−1−4x−8≥0⇒2(x+2)−x−9≥0. Знаменник не може бути нулем: x=−2. Критичні точки: x=−9 (чисельник), x=−2 (знаменник). Перевіряємо знаки: при x>−2 вираз від'ємний, при −9<x<−2 вираз додатний. Розв'язок: (−9;−2). Найбільше ціле число в цьому проміжку не існує (бо проміжок відкритий зправа). Перевіримо ще раз знак: 2(x+2)−(x+9)≥0. Знаменник 2(x+2) має той самий знак, що й −(x+9). Якщо x>−2, знаменник додатний, чисельник від'ємний — дріб від'ємний. Якщо x<−9, обидва множники від'ємні (чисельник), дріб додатний. Розв'язок: (−∞;−9]. Найбільше ціле число: −9.
б) Перенесемо 5 вліво: 2−x2x+3−5≥0⇒2−x2x+3−5(2−x)≥0⇒2−x2x+3−10+5x≥0⇒2−x7x−7≥0. Знаменник не може бути нулем: x=2. Критичні точки: x=1 (чисельник), x=2 (знаменник). Розглянемо знаки: при x>2 знаменник від'ємний, чисельник додатний — дріб від'ємний. При 1<x<2 знаменник додатний, чисельник додатний — дріб додатний. При x<1 обидва від'ємні — дріб додатний. Розв'язок: (−∞;1]∪(1;2). Найбільше ціле число в цьому розв'язку — це 1.