Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 22. Частота та ймовірність ви- падкової події
Завдання 1
Простір елементарних подій з двома кубиками
Маємо два кубики, у яких по 2 грані відповідно червоного (ч), жовтого (ж) і зеленого (з) кольору. Підкидають їх разом і фіксують кольори граней, на які впадуть обидва кубики. Потрібно записати простір елементарних подій W.
Розв’язання
Для першого кубика можливих результатів 6 (чч, чз, жж, жз, зз, зч).
Враховуючи, що кубики однакові, події «перший червоний, другий зелений» і «перший зелений, другий червоний» є однією подією (чз).
Перелічуємо всі унікальні пари: обидва червоні (чч), обидва зелені (зз), обидва жовті (жж), один червоний і один зелений (чз), один червоний і один жовтий (чж), один зелений і один жовтий (зж).
Відповідь:
W={чч,зз,жж,чз,чж,зж}.
Завдання 2
Ймовірність правильного набору номера
Абонент забув останню цифру номера телефону і набрав її навмання. Потрібно знайти ймовірність того, що він правильно набрав номер.
Розв’язання
Остання цифра телефону може бути будь-якою від 0 до 9, тобто загальна кількість можливих випадків n=10.
Правильно набрати номер можна лише одним способом (випадок), отже число сприятливих випадків m=1.
Обчислюємо ймовірність: P=101.
Відповідь:
101 або 0,1.
Завдання 3
Сума очок на двох кубиках
Кидають два гральні кубики. Знайти ймовірність того, що сума очок на них дорівнює: а) 4; б) 5; в) 8.
Розв’язання
а) Суму 4 дають пари: (1;3),(2;2),(3;1). Кількість сприятливих випадків m=3. Ймовірність P=363=121.
б) Суму 5 дають пари: (1;4),(2;3),(3;2),(4;1). Кількість сприятливих випадків m=4. Ймовірність P=364=91.
в) Суму 8 дають пари: (2;6),(3;5),(4;4),(5;3),(6;2). Кількість сприятливих випадків m=5. Ймовірність P=365.
Відповідь:
а) 121; б) 91; в) 365.
Завдання 4
Елементарні події та приклади
Пояснити поняття елементарної події та навести приклад з кубиків.
Розв’язання
Кинемо один гральний кубик. Можливі наслідки: випала 1, 2, 3, 4, 5 або 6 очок.
Кожен із цих наслідків є окремою елементарною подією (наприклад, E1={1}).
Відповідь:
Елементарні події — це прості наслідки випробування, що не розпадаються далі. Приклад: при киданні кубика елементарними подіями є впадання 1, 2, 3, 4, 5 або 6 очок.
Завдання 5
Ймовірність випадкової події
Пояснити, чому ймовірність випадкової події менша за 1 і більша за 0 (або дорівнює певному значенню).
Розв’язання
Оскільки кількість сприятливих випадків m не може перевищувати загальну кількість n, то nm≤1.
Також кількість сприятливих випадків не може бути від'ємною, тому nm≥0.
Відповідь:
Ймовірність випадкової події дорівнює відношенню числа сприятливих випадків до загальної кількості рівноможливих випадків. Вона завжди задовольняє нерівності 0<P(A)<1.
Завдання 6
Ймовірність достовірної та неможливої події
Пояснити значення ймовірності для достовірної та неможливої подій.
Розв’язання
Для достовірної події B кількість сприятливих випадків дорівнює загальній кількості, отже P(B)=nn=1.
Для неможливої події C сприятливих випадків немає, отже P(C)=n0=0.
Відповідь:
Ймовірність достовірної події дорівнює 1 (P(B)=1), а ймовірність неможливої події дорівнює 0 (P(C)=0).
Завдання 7
Відносна частота події
Що таке відносна частота випадкової події?
Розв’язання
Запиши кількість разів nA, коли подія A сталася.
Запиши загальну кількість випробувань n.
Обчисли частку nnA.
Відповідь:
Відносна частота — це відношення числа спостережень, за яких подія трапилася, до загального числа проведених випробувань.