Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 14. Розв’язування задач складанням систем
Завдання 1 (с. 153)
Абсциса вершини параболи
Знайти абсцису вершини параболи y=−3x2−6x+2. Варіанти відповідей: А) 2, Б) 1, В) -1, Г) 5.
Розв’язання
Порівняємо дане рівняння y=−3x2−6x+2 з загальним виглядом y=ax2+bx+c. Отримаємо коефіцієнти: a=−3, b=−6.
Підставимо значення коефіцієнтів у формулу абсциси вершини: x0=−2⋅(−3)−6=−−6−6=−1.
Відповідь:
В) -1
Завдання 2 (с. 153)
Область визначення функції
Знайти область визначення функції y=x2−9. Варіанти відповідей: А) [3;+∞), Б) [−3;+∞), В) [−3;3], Г) (−∞;−3]∪[3;+∞).
Розв’язання
Запишемо умову існування функції: x2−9≥0.
Розв'яжемо нерівність: (x−3)(x+3)≥0. Корені відповідного рівняння x2−9=0 дорівнюють x1=−3 та x2=3.
Оскільки коефіцієнт при x2 додатний, нерівність виконується за межами коренів: x≤−3 або x≥3. Запишемо це у вигляді об'єднання проміжків: (−∞;−3]∪[3;+∞).
Відповідь:
Г) (−∞;−3]∪[3;+∞)
Завдання 3 (с. 153)
Точки перетину з віссю абсцис
У яких точках графік функції y=x2−7x перетинає вісь абсцис? Варіанти відповідей: А) (0;−7), Б) (0;0) і (0;7), В) (0;0) і (7;0), Г) (0;0) і (−7;0).
Розв’язання
Запишемо умову перетину з віссю абсцис як рівняння y=0: x2−7x=0.
Виведемо спільний множник x за дужки: x(x−7)=0.
Знайдемо корені: x1=0, x2=7. Відповідні точки перетину з віссю абсцис мають координати (0;0) та (7;0).
Відповідь:
В) (0;0) і (7;0)
Завдання 4 (с. 153)
Відповідність нерівностей і множин розв'язків
Установити відповідність між нерівностями (1–3) та множиною їхніх розв'язків (А–Д). 1. x2−4x+4>0 2. x2−4x+4<0 3. x2−4x+4≤0 ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ: А (2) Б (−∞;−2)∪(2;+∞) В (−∞;+∞) Г (−∞;2)∪(2;+∞) Д розв'язків немає
Розв’язання
Запишемо вираз як повний квадрат: x2−4x+4=(x−2)2.
Розглянемо нерівність 1: (x−2)2>0. Квадрат додатний, коли множник не дорівнює нулю, тобто x=2. Множина розв'язків: (−∞;2)∪(2;+∞) (пункт Г).
Розглянемо нерівність 2: (x−2)2<0. Квадрат дійсного числа не може бути від'ємним, тому розв'язків немає (пункт Д).
Розглянемо нерівність 3: (x−2)2≤0. Квадрат менший або дорівнює нулю лише в одному випадку — коли він дорівнює нулю, тобто x=2 (пункт А).
Відповідь:
1–Г; 2–Д; 3–А.
Завдання 5 (с. 153)
Аналіз графіка квадратичної функції
Побудувати графік функції y=x2+4x+3 та за допомогою нього знайти нулі, проміжки знакосталості, зростання, спадання та область значень.
Розв’язання
Розкладемо тричлен на множники: y=(x+1)(x+3). Нулями функції є точки перетину з віссю Ox: (−1;0) і (−3;0).
Знайдемо вершину параболу: xv=−2⋅14=−2; yv=(−2)2+4⋅(−2)+3=4−8+3=−1. Вершина V(−2;−1). Оскільки коефіцієнт при x2 додатний, гілки параболу напрямлені вгору.
Область значень: оскільки мінімальне значення функції — це ордината вершини −1, то область значень [−1;+∞).
Знайдемо проміжки знакосталості: функція додатна за межами коренів, від'ємна між ними. Додатна на (−∞;−3)∪(−1;+∞), від'ємна на (−3;−1).
Проміжки монотонності: парабола спадає до вершини і зростає після неї. Спадає на (−∞;−2), зростає на [−2;+∞).
Відповідь:
Нулі: (−3;0),(−1;0). Область значень: [−1;+∞). Зростання: [−2;+∞), Спадання: (−∞;−2]. Додатна на (−∞;−3)∪(−1;+∞), від'ємна на (−3;−1).
Завдання 6 (с. 153)
Розв'язання системи рівнянь графічно
Знайти розв'язок системи рівнянь {x2+y=1x−y+1=0, побудувавши графіки.
Розв’язання
Розглянемо параболу y=−x2+1. Вершина (0;1). Нулі функції знаходимо з рівняння −x2+1=0, звідки x=±1. Точки перетину з віссю Ox: (−1;0) і (1;0).
Розглянемо пряму y=x+1. Перетин з віссю Oy у точці (0;1). Перетин з віссю Ox, коли y=0, тоді x=−1. Точка (−1;0).
Побудувавши графіки, бачимо, що парабола проходить через точку (0;1) і пряма також проходить через цю точку. Отже, одна точка перетину — (0;1). Перевіримо ще одну точку: якщо x=−1, то для параболу y=0, для прямої y=0. Точка (−1;0) також є спільною.
Отже, графіки перетинаються в двох точках: (0;1) і (−1;0).
а) Знаходимо корені рівняння 2x2−9x−5=0. Дискримінант D=(−9)2−4⋅2⋅(−5)=81+40=121. Корені: x1=49−11=−21, x2=49+11=5. Оскільки коефіцієнт при x2 додатний (a=2>0), параболу направлено вгору. Нерівність <0 виконується між коренями: −21<x<5.
б) Запишемо у стандартному вигляді: −4x2−x+3≤0. Множимо на −1, змінюючи знак нерівності: 4x2+x−3≥0. Корені рівняння 4x2+x−3=0: D=1−4⋅4⋅(−3)=49. x1=8−1−7=−1, x2=8−1+7=43. Оскільки знак ≥0, розв'язок — за межами коренів: x≤−1 або x≥43.
в) Спростимо ліву частину: (2x2+4x−10)−(4x2+2x−1)=−2x2+2x−9. Нерівність набуває вигляду −2x2+2x−9≥7−13x. Перенесемо все вліво: −2x2+15x−16≥0. Множимо на −1: 2x2−15x+16≤0. Корені рівняння 2x2−15x+16=0: D=225−128=97. x1,2=415±97. Оскільки знак ≤0, розв'язок між коренями.
З пункту A одночасно виїжджають велосипедист і мотоцикліст в одному напрямку. Через годину відстань між ними 12км. Знайти швидкості, якщо до пункту B (відстань 60км від A) велосипедист приїде на 1год20хв пізніше.
Розв’язання
За годину мотоцикліст проїжджає на 12км більше, ніж велосипедист: v2−v1=12. Звідси v2=v1+12.
Час руху мотоцикліста до пункту B: t2=v260. Час руху велосипедиста: t1=v160. За умовою t1−t2=1год20хв=1+6020=34 год.
Складемо рівняння: v160−v1+1260=34. Помножимо на 3v1(v1+12): 180(v1+12)−180v1=4v1(v1+12). Спростимо: 2160=4v12+48v1, або v12+12v1−540=0.
Знайдемо корені рівняння: D=144+2160=2304, D=48. v1=2−12±48. Від'ємне значення відкидаємо. v1=236=18км/год. Тоді v2=18+12=30км/год.
Відповідь:
Швидкість велосипедиста — 18км/год, швидкість мотоцикліста — 30км/год.
Завдання 9 (с. 153)
Параметричні рівняння другого степеня
Знайти значення параметра c, при яких рівняння x2+(c+1)x+3c−5=0 має два різних дійсних корені.
Розв’язання
Для рівняння x2+(c+1)x+3c−5=0 коефіцієнти: a=1, b=c+1, k=3c−5.
Дискримінант D=b2−4ak=(c+1)2−4⋅1⋅(3c−5).
Розкриємо дужки: D=c2+2c+1−12c+20=c2−10c+21.
Умова наявності двох різних коренів: D>0, тобто c2−10c+21>0. Знайдемо корені відповідного рівняння c2−10c+21=0: Dc=100−84=16, c1,2=210±4, отже c1=3, c2=7.
Оскільки коефіцієнт при c2 додатний, нерівність виконується за межами коренів: c<3 або c>7.