а) Знаменник x2+2 завжди додатний (>0), тому нерівність зводиться до розв'язання 3x2+5x−8⩽0. Корені рівняння 3x2+5x−8=0: D=25−4⋅3⋅(−8)=109, x1,2=6−5±109. Оскільки знак ⩽, розв'язок між коренями.
б) Знаменник 4x2+1 завжди додатний (>0), тому нерівність зводиться до 2x2−x−3⩾0. Корені рівняння 2x2−x−3=0: D=1−4⋅2⋅(−3)=25, корені x1=−1,x2=1,5. Розв'язок: x⩽−1 або x⩾1,5.
в) Чисельник 3+∣x∣ завжди додатний (>0). Нерівність зводиться до знаменника 3x2−2x−16>0. Корені рівняння 3x2−2x−16=0: D=4−4⋅3⋅(−16)=200, корені x1,2=31±50=31±52. Розв'язок: x<x1 або x>x2.
а) Знаменник x2+5 завжди додатний. Нерівність зводиться до 5x2−9x−2>0. Корені рівняння 5x2−9x−2=0: D=81−4⋅5⋅(−2)=121, корені x1=−0,2,x2=2. Розв'язок: x<−0,2 або x>2.
б) Знаменник 3x2+5 завжди додатний. Нерівність зводиться до 3x2−x−4⩽0. Корені рівняння 3x2−x−4=0: D=1−4⋅3⋅(−4)=49, корені x1=−68=−34,x2=65. Розв'язок: [−34;65].
в) Чисельник ∣x∣+1 завжди додатний. Нерівність зводиться до знаменника 1−x−2x2<0, або −2x2−x+1<0. Помножимо на −1 і змінимо знак: 2x2+x−1>0. Корені рівняння 2x2+x−1=0: D=1−4⋅2⋅(−1)=9, корені x1=−1,x2=0,5. Розв'язок: x<−1 або x>0,5.
а) Перша: (x−5)(x+2)<0⇒(−2;5). Друга: x(x+5)≤0⇒[−5;0]. Перетин: (−2;0]. Найменше ціле число в цьому проміжку відсутнє, оскільки нижня межа −2 не включена. Але якщо шукати найменше ціле взагалі для системи? Ні, умова "найменший цілий розв'язок" означає мінімальне значення з усіх цілих чисел, що задовольняють систему. У проміжку (−2;0] є числа −1,0. Найменше — −1.
а) Перетворимо 0<x2−5x<6 на систему: {x2−5x>0x2−5x<6. Розв'язуємо першу нерівність: x(x−5)>0, отже x∈(−∞;0)∪(5;+∞). Другу нерівність переписуємо як x2−5x−6<0, розв'язок якого: (x+1)(x−6)<0, тобто x∈(−1;6). Знаходимо перетин цих проміжків: (−1;0)∪(5;6).
б) Перетворимо x<2x+3<x2 на систему: {x<2x+32x+3<x2. Розв'язуємо першу нерівність: −x<3⇒x>−3. Другу нерівність переписуємо як x2−2x−3>0, корені рівняння x2−2x−3=0 дорівнюють −1 та 3. Розв'язок: x∈(−∞;−1)∪(3;+∞). Перетин проміжків: (−3;−1)∪(3;+∞).
Відповідь:
а) x∈(−1;0)∪(5;6); б) x∈(−3;−1)∪(3;+∞).
Завдання 639
Подвійна нерівність з лінійними та квадратичними виразами
а) 1<x2+2<3x; б) 3<x2−2x+3<x2.
Розв’язання
а) Перетворимо 1<x2+2<3x на систему: {x2+2>1x2+2<3x. Спростимо першу нерівність до x2+1>0, що виконується для всіх дійсних чисел (x∈R). Другу нерівність переписуємо як x2−3x+2<0, корені рівняння x2−3x+2=0 дорівнюють 1 та 2. Розв'язок: x∈(1;2). Оскільки перша нерівність завжди вірна, остаточний розв'язок — (1;2).
б) Перетворимо 3<x2−2x+3<x2 на систему: {x2−2x+3>3x2−2x+3<x2. Спростимо першу нерівність до −2x>0⇒x<0. Другу нерівність спростимо, віднявши x2 від обох частин: −2x+3<0⇒−2x<−3⇒x>1,5. Знаходимо перетин проміжків x<0 та x>1,5, який порожній.
Відповідь:
а) x∈(1;2); б) розв'язків немає.
Завдання 640
Область визначення функції з коренями та дробом
а) y=x2+3x−18+49−x2; б) y=x2−3x−43x−7−x.
Розв’язання
а) Умова існування: {x2+3x−18≥049−x2≥0. Розв'язуємо першу нерівність: (x+6)(x−3)≥0, корені −6 та 3, розв'язок x∈(−∞;−6]∪[3;+∞). Другу нерівність переписуємо як x2≤49, корені ±7, розв'язок x∈[−7;7]. Знаходимо перетин: [−7;−6]∪[3;7].
б) Умова існування: {x2−3x−4>07−x≥0 (знаменник під коренем має бути додатним). Першу нерівність розв'язуємо: (x−4)(x+1)>0, розв'язок x∈(−∞;−1)∪(4;+∞). Другу нерівність розв'язуємо: x≤7. Знаходимо перетин: (−∞;−1)∪(4;7].
Відповідь:
а) D=[−7;−6]∪[3;7]; б) D=(−∞;−1)∪(4;7].
Завдання 641
Область визначення функції з коренями
Знайти область визначення функцій: а) y=x2−5x+4−6x−x2; б) y=x2+7x+62x+x+10.
Розв’язання
Для пункту а): Розв'яжемо x2−5x+4≥0. Корені рівняння x2−5x+4=0: x1=1,x2=4. Нерівність виконується при x≤1 або x≥4. Розв'яжемо 6x−x2≥0, тобто x(6−x)≥0. Корені: 0,6. Нерівність виконується при 0≤x≤6. Знайдемо перетин множин: спільна частина відрізків (−∞;1]∪[4;+∞) і [0;6] — це два відрізки [0;1] та [4;6].
Для пункту б): Розв'яжемо x2+7x+6>0. Корені: −1,−6. Нерівність виконується при x<−6 або x>−1. Розв'яжемо x+10≥0, отже x≥−10. Знайдемо перетин: спільна частина (−∞;−6)∪(−1;+∞) і [−10;+∞) — це два відрізки [−10;−6) та (−1;+∞).
Для пункту а): Замінюємо ∣x∣=t. Отримуємо t2−4t−5≤0. Корені рівняння t2−4t−5=0: t1=−1,t2=5. Нерівність виконується при −1≤t≤5. Оскільки t=∣x∣≥0, беремо лише частину 0≤t≤5. Повертаємося до x: 0≤∣x∣≤5, що означає −5≤x≤5.
Для пункту б): Замінюємо ∣x∣=t. Отримуємо 5t2+t−4>0. Корені рівняння 5t2+t−4=0: t1=−1,t2=0,8. Нерівність виконується при t<−1 або t>0,8. Оскільки t=∣x∣≥0, беремо лише частину t>0,8. Повертаємося до x: ∣x∣>0,8, що означає x<−0,8 або x>0,8.
Для пункту а): Замінюємо ∣x∣=t. Отримуємо t2−6t+8≤0. Корені рівняння t2−6t+8=0: t1=2,t2=4. Нерівність виконується при 2≤t≤4. Оскільки t=∣x∣, маємо 2≤∣x∣≤4. Це означає дві частини: −4≤x≤−2 або 2≤x≤4.
Для пункту б): Замінюємо ∣x∣=t. Отримуємо 3t2−t−4>0. Корені рівняння 3t2−t−4=0: t1=−1,t2=4/3. Нерівність виконується при t<−1 або t>4/3. Оскільки t=∣x∣≥0, беремо лише частину t>4/3. Повертаємося до x: ∣x∣>4/3, що означає x<−4/3 або x>4/3.
а) Корені: x1=−7, x2=−1, x3=2. При великих x вираз додатний. Знаки змінюються при кожному корені (ступені 1). Схема знаків: +→−→+. Відповідно до умови ⩾0, беремо інтервали, де знак плюс, і самі корені.
б) Корені: x1=−10, x2=6, x3=8. При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→−→+. Умова <0 відповідає проміжку між коренями, де знак мінус.
в) Корені: x1=−3 (ступінь 2), x2=2 (ступінь 1). При великих x вираз додатний. Знак не змінюється при −3, змінюється при 2. Схема знаків: +→+→−. Умова <0 виконується тільки в інтервалі праворуч від кореня 2.
г) Корені: x1=−5 (ступінь 1), x2=1 (ступінь 2), x3=7 (ступінь 1). При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→+→−→+. Умова ⩾0 виконується в інтервалах, де знак плюс, включаючи корені з парним ступенем (x=1).
а) Корені: x1=−6, x2=−2, x3=5. При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→−→+. Умова ⩾0 відповідає інтервалам з плюсом і кореням.
б) Корені: x1=−9, x2=−3, x3=8. При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→−→+. Умова <0 відповідає проміжку між коренями, де знак мінус.
в) Корені: x1=1 (ступінь 2), x2=−3 (ступінь 1). При великих x вираз додатний. Знак не змінюється при 1, змінюється при −3. Схема знаків: +→+→−. Умова >0 виконується в інтервалах, де знак плюс, але корінь x=1 виключаємо (не дорівнює).
г) Корені: x1=−4 (ступінь 1), x2=−2 (ступінь 2), x3=3 (ступінь 1). При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→+→−→+. Умова ⩾0 виконується в інтервалах, де знак плюс, включаючи корені з парним ступенем (x=−2).
Знайти значення параметра b, при яких нерівності не мають розв'язків: а) x2+2bx+1<0; б) bx2+6bx+1⩽0; в) (b−1)x2−2bx+3b−3>0.
Розв’язання
а) Коефіцієнт при x2 дорівнює 1>0, парабола розкривається вгору. Щоб x2+2bx+1<0 не мало розв'язків, графік має бути повністю над віссю Ox. Це можливо лише якщо дискримінант від'ємний: D=(2b)2−4⋅1⋅1=4b2−4<0.
б) Нерівність ⩽0 означає, що графік має бути нижче або на осі Ox. Якщо коефіцієнт при x2 додатний (b>0), парабола розкривається вгору і не може бути повністю нижче осі. Якщо b<0, парабола розкривається вниз, але тоді вона завжди має точки нижче осі (має розв'язки). Якщо b=0, отримуємо лінійну функцію 6x+1⩽0, яка має розв'язки. Отже, для існування нерівності без розв'язків потрібна специфічна ситуація з коефіцієнтом при x2. Але якщо b=0, це лінійна функція, яка завжди перетинає вісь. Якщо b=0, то парабола. Якщо b<0 (a<0), парабола розкривається вниз і має максимум. Щоб y≤0 не мало розв'язків, треба щоб весь графік був вище осі (що суперечить a<0). Якщо b>0 (a>0), парабола розкривається вгору і має мінімум. Щоб y≤0 не мало розв'язків, треба щоб весь графік був вище осі (мінімум > 0).
в) Нерівність >0. Коефіцієнт при x2 — (b−1). Якщо b=1, це лінійна функція −2x+0>0, яка має розв'язки. Якщо b=1, це парабола. Щоб y>0 не мало розв'язків, графік має бути повністю під віссю Ox. Це можливо лише якщо парабола розкривається вниз (b−1<0) і дискримінант від'ємний (не перетинає вісь).
Відповідь:
а) −1<b<1; б) b>−61 (при умові, що парабола розкривається вгору і знаходиться вище осі, але тут треба перевірити межі. Якщо b>0, то мінімум має бути додатним. D<0⇒36b2−4<0⇒b2<1/9⇒−1/3<b<1/3. Перетин з умовою b>0: 0<b<1/3. Якщо b=0, то 6x+1≤0 має розв'язки. Отже, b∈(0;1/3)). Уточнення для б): Якщо b>0, парабола вгору. Щоб y≤0 не мало розв'язків, треба щоб мінімум був додатним (D<0). D=36b2−4<0⇒b2<1/9⇒∣b∣<1/3. Оскільки b>0, то 0<b<1/3. в) b<1 і D<0. D=(−2b)2−4(b−1)(3b−3)=4b2−4(3b2−3b−3b+3)=4b2−12b2+24b−12=−8b2+24b−12. −8b2+24b−12<0⇒2b2−6b+3>0. Корені D=0: b=46±36−24=46±12=23±3. Оскільки парабола відкривається вниз (b<1), то D<0 виконується при b<23−3 або b>23+3. Але ми маємо умову b<1. 23+3≈2.36, 23−3≈0.63. Отже, при b<1 умова D<0 виконується для b<23−3 та b>23+3. Але ми обмежені b<1, тому беремо b<23−3.