Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 123
§ 12. Квадратні нерівності Quadratic Inequalities
Завдання 1
Означення квадратної нерівності
Сформулюй означення квадратної нерівності.
Розв’язання
Ліва частина має вигляд ax2+bx+c, де a — коефіцієнт при x2.
Права частина дорівнює нулю.
Знак нерівності може бути будь-яким: >, <, ≥, ≤.
Відповідь:
Квадратною називають нерівність виду ax2+bx+c (знак)0, де a=0.
Завдання 2
Символ об'єднання множин
Яким символом позначають об'єднання двох множин?
Розв’язання
У тексті сказано: «Об'єднання множин прийнято позначати символом ∪».
Цей символ виглядає як об'єднані півкола або літера U.
Відповідь:
Символ ∪.
Завдання 3
Кількість розв'язків квадратної нерівності
Скільки розв'язків може мати квадратна нерівність?
Розв’язання
Якщо дискримінант D>0, графік перетинає вісь x у двох точках; нерівність може мати розв'язки (проміжки) або не мати їх взагалі (наприклад, якщо знак «менше нуля» і парабола направлена вгору).
Якщо дискримінант D<0, графік не перетинає вісь x; нерівність може мати розв'язки всім дійсним числам або ж не мати їх взагалі.
Якщо дискримінант D=0, графік дотикається до осі x в одній точці; розв'язком буде проміжок без цієї точки або вся множина дійсних чисел (окрім точки).
Отже, квадратна нерівність може мати: а) всі дійсні числа як розв'язки; б) деякий проміжок або об'єднання проміжків; в) не мати жодного розв'язку.
Відповідь:
Квадратна нерівність може мати три види розв'язків: а) всі дійсні числа; б) деякі дійсні числа (проміжок або об'єднання проміжків); в) не мати жодного розв'язку.
Сторінка 124
Завдання 593
Приклади квадратних нерівностей з різними множинами розв'язків
Навести приклади квадратних нерівностей, які: а) не мають жодного розв'язку; б) мають тільки один розв'язок; в) задовольняють усі дійсні числа.
Розв’язання
Для пункту а) візьмемо квадратне тричлен з D<0, наприклад x2+1. Оскільки він завжди додатний, нерівність x2+1<0 не має розв'язків.
Для пункту б) візьмемо випадок, коли парабола дотикається до осі x в одній точці (тобто D=0). Наприклад, (x−1)2≤0. Оскільки квадрат будь-якого числа невід'ємний, єдиний розв'язок — це точка дотику x=1.
Для пункту в) візьмемо випадок, коли парабола з гілками вниз повністю знаходиться нижче осі x (тобто D<0 і коефіцієнт при x2 від'ємний). Наприклад, −x2−1>0. Це рівносильно x2+1<0, що неможливо. Тому краще взяти випадок з двома коренями та гілками вниз: −(x−1)(x+1)≥0 або просто −x2+4≥0. Простіший приклад для всіх дійсних чисел — це нерівність типу −x2−1<0, яка виконується завжди, оскільки ліва частина від'ємна.
Відповідь:
а) x2+1<0; б) (x−1)2≤0; в) −x2−1<0.
Сторінка 125
Завдання 594
Визначення квадратної нерівності
Яка з наведених нерівностей не є квадратною? А −2x2−5x+7≤0; Б 3x2+6≤0; В x2+x1+3≥0; Г 3x2+4x+2<0.
Розв’язання
Перевіримо варіант А: тут є член −2x2, змінна не в знаменнику — це квадратна нерівність.
Перевіримо варіант Б: тут є член 3x2, змінна не в знаменнику — це квадратна нерівність.
Перевіримо варіант В: тут є дріб x1. Змінна x знаходиться у знаменнику, тому цей вираз не є квадратним рівнянням чи нерівністю (це раціональна).
Перевіримо варіант Г: тут є член 3x2, змінна не в знаменнику — це квадратна нерівність.
Відповідь:
В
Завдання 595
Напрям гілок параболи
Визнач напрям гілок графіка функції для рівнянь: а) y=4x2−16x+5; б) y=−x2+4x+3; в) y=3x2−7; г) y=7−4x−x2; ґ) y=3x(x−4); д) y=−x(x+3).
Розв’язання
а) Коефіцієнт при x2 дорівнює 4. Оскільки 4>0, гілки спрямовані вгору.
б) Коефіцієнт при x2 дорівнює −1. Оскільки −1<0, гілки спрямовані вниз.
в) Коефіцієнт при x2 дорівнює 3. Оскільки 3>0, гілки спрямовані вгору.
г) Перепишемо рівняння як y=−x2−4x+7. Коефіцієнт при x2 дорівнює −1. Оскільки −1<0, гілки спрямовані вниз.
ґ) Розкриємо дужки: y=3x2−12x. Коефіцієнт при x2 дорівнює 3. Оскільки 3>0, гілки спрямовані вгору.
д) Розкриємо дужки: y=−x2−3x. Коефіцієнт при x2 дорівнює −1. Оскільки −1<0, гілки спрямовані вниз.
Чи перетинає вісь абсцис (y=0) графік функції для рівнянь: а) y=x2−2x+3; б) y=−x2+7x−5; в) y=3x2−x; г) y=3x2−x+3; ґ) y=5x2+3x−1; д) y=x(7x−1)?
Розв’язання
а) Дискримінант D=(−2)2−4⋅1⋅3=4−12=−8. Оскільки D<0, перетину немає.
б) Дискримінант D=72−4⋅(−1)⋅(−5)=49−20=29. Оскільки D>0, графік перетинає вісь абсцис.
в) Дискримінант D=(−1)2−4⋅3⋅0=1−0=1. Оскільки D>0, графік перетинає вісь абсцис.
г) Дискримінант D=(−1)2−4⋅3⋅3=1−36=−35. Оскільки D<0, перетину немає.
ґ) Дискримінант D=32−4⋅5⋅(−1)=9+20=29. Оскільки D>0, графік перетинає вісь абсцис.
д) Це рівняння 7x2−x=0. Дискримінант D=(−1)2−4⋅7⋅0=1. Оскільки D>0, графік перетинає вісь абсцис.
Відповідь:
а) ні; б) так; в) так; г) ні; ґ) так; д) так.
Завдання 597
Множина розв'язків нерівності
Знайти множину розв'язків нерівності x2−1≤0. Варіанти відповідей: А (−1;1) Б (−∞;−1)∪(1;+∞) В (−∞;−1]∪[1;+∞) Г [−1;1]
Розв’язання
Розв'яжемо рівняння x2−1=0. Це різниця квадратів: (x−1)(x+1)=0, звідси корені x1=−1 та x2=1.
Оскільки коефіцієнт при x2 дорівнює 1 (додатний), гілки параболи спрямовані вгору. Функція набуває невід'ємних значень (≥0) за межами коренів, а від'ємні або нульові — між ними.
Оскільки знак нерівності ≤, ми беремо проміжок між коренями разом із самими коренями: [−1;1].
Відповідь:
Г
Завдання 598
Нерівність, що виконується завжди
Яка з нерівностей виконується при всіх дійсних значеннях x? А x2−5<0 Б x2+2x+1≤0 В x2+x+7>0 Г x2−2x+15<0
Розв’язання
Розглянемо варіант А: D=25−4⋅1⋅(−5)=45>0, корені є, нерівність не виконується завжди.
Варіант Б: (x+1)2≤0. Квадрат числа від'ємним бути не може, дорівнює нулю лише при x=−1. Не виконується для всіх x.
Варіант Г: D=4−4⋅1⋅15=−56<0, але знак нерівності <0 суперечить тому, що функція завжди додатна.
Варіант В: D=1−4⋅1⋅7=−27<0. Коефіцієнт при x2 дорівнює 1 (додатний). Отже, y>0 завжди.
Відповідь:
В
Завдання 599
Нерівності без розв'язків
Чому не має розв'язків нерівність (вибери правильне твердження): а) 3x2<−3; б) (x−2)2+1≤0; в) 3x2−x+1<0; г) −x2≥2; ґ) −(1−x)2>0; д) 2x2<x−1?
Розв’язання
Варіант а): 3x2 завжди ≥0, тому 3x2<−3 неможливо (додатне число не може бути менше від'ємного).
Варіант б): (x−2)2≥0, отже (x−2)2+1≥1. Нерівність ≥1≤0 неможлива.
Варіант в): D=1−12<0, парабола вище осі, значення завжди додатні, нерівність <0 не має розв'язків.
Варіант г): −x2≤0, тому −x2≥2 неможливо (від'ємне число не може бути ≥2).
Варіант ґ): (1−x)2≥0, отже −(1−x)2≤0. Нерівність <0 має розв'язки (усі x=1).
Варіант д): Дискримінант рівняння 2x2−x+1=0 від'ємний, функція додатна, але права частина x−1 може бути більшою за ліву (розв'язки є).
Відповідь:
а), б), в), г)
Завдання 600
Розв'язання нерівностей за графіком
Дано графік функції y=x2+x−2 (парабола, гілки вгору, корені x1=−2, x2=1). Потрібно знайти множину розв'язків для чотирьох нерівностей: а) x2+x−2<0; б) x2+x−2≤0; в) x2+x−2>0; г) x2+x−2≥0.
Розв’язання
Графік функції y=x2+x−2 перетинає вісь абсцис у точках x1=−2 і x2=1. Оскільки коефіцієнт при x2 додатний, парабола розташована нижче осі x на проміжку між коренями.
а) Для нерівності <0 беремо частину графіка під віссю x, не включаючи точки перетину: (−2;1).
б) Для нерівності ≤0 беремо проміжок між коренями, включаючи самі точки: [−2;1].
в) Для нерівності >0 беремо частину графіка над віссю x, тобто зовнішні проміжки: (−∞;−2)∪(1;+∞).
г) Для нерівності ≥0 беремо всі значення, крім тих, де функція дорівнює нулю: (−∞;−2)∪(1;+∞).
Дано графік функції y=4−x2 (парабола, гілки вниз, корені x1=−2, x2=2). Потрібно знайти множину розв'язків для чотирьох нерівностей: а) 4−x2<0; б) 4−x2≤0; в) 4−x2>0; г) 4−x2≥0.
Розв’язання
Графік функції перетинає вісь абсцис у точках x=−2 і x=2. Парабола знаходиться вище осі x на проміжку (−2;2).
а) Нерівність <0 відповідає частині графіка нижче осі x: (−∞;−2)∪(2;+∞).
б) Нерівність ≤0 включає точки, де функція дорівнює нулю: (−∞;−2]∪[2;+∞).
в) Нерівність >0 відповідає частині графіка вище осі x: (−2;2).
г) Нерівність ≥0 включає точки, де функція дорівнює нулю: [−2;2].
Дано графік функції y=x2+2x+1 (парабола, гілки вгору, дотична до осі x у точці x=−1). Потрібно знайти множину розв'язків для чотирьох нерівностей: а) x2+2x+1<0; б) x2+2x+1≤0; в) x2+2x+1>0; г) x2+2x+1≥0.
Розв’язання
Функція y=x2+2x+1 має єдиний корень x=−1, і графік лежить вище осі x.
а) Нерівність <0 не має розв'язків, оскільки функція ніколи не від'ємна: ∅.
б) Нерівність ≤0 виконується лише в точці дотику графіка до осі: {−1}.
в) Нерівність >0 виконується для всіх значень, крім точки дотику: (−∞;−1)∪(−1;+∞).
г) Нерівність ≥0 виконується для всіх дійсних чисел: R.
Відповідь:
а) ∅ (не має розв'язків); б) {−1}; в) (−∞;−1)∪(−1;+∞); г) R.
Завдання 603
Гра з графіками квадратних функцій
Один учасник малює графік f(x), другий називає умови (>0, <0 тощо), третій заштриховує відповідні частини осі x. Потім ролі міняються.
Розв’язання
Намалюйте графік функції f(x)=x2−4 (гілки вгору, корені ±2).
Запишіть умову «знайти значення x, для яких f(x)>0».
Заштрихуйте частини осі Ox зовні проміжку між коренями, тобто (−∞;−2)∪(2;+∞).
Відповідь:
План гри описано в умові. Зразок відповіді для графіка y=x2−4 та умови >0: множина розв'язків — (−∞;−2)∪(2;+∞).
а) Корені рівняння y2−4y−5=0: D=16+20=36, y1,2=24±6, отже y1=−1,y2=5. Оскільки знак «менше нуля», розв'язок між коренями: −1<y<5.
б) Корені рівняння x2+6x+8=0: D=36−32=4, x1,2=2−6±2, отже x1=−4,x2=−2. Знак «менше або дорівнює», тому проміжок із замкненими кінцями: [−4;−2].
в) Корені рівняння z2+6z−7=0: D=36+28=64, z1,2=2−6±8, отже z1=−7,z2=1. Знак «більше або дорівнює», тому об'єднання проміжків поза коренями: (−∞;−7]∪[1;+∞).
г) Корені рівняння 6x2−x=0: x(6x−1)=0, отже x1=0,x2=61. Знак «більше нуля», тому об'єднання проміжків поза коренями: (−∞;0)∪(61;+∞).
ґ) Корені рівняння 2x2+7x=0: x(2x+7)=0, отже x1=−27,x2=0. Знак «більше або дорівнює», тому об'єднання проміжків із замкненими кінцями: [−27;0]∪[0;+∞), що спрощується до [−27;+∞).
д) Корені рівняння x2−9=0: x1=−3,x2=3. Знак «менше нуля», тому проміжок між коренями: (−3;3).
а) x2−6x+9=(x−3)2. Квадрат будь-якого дійсного числа невід'ємний, але в умові знак «більше нуля», тому розв'язків немає (вираз дорівнює нулю тільки при x=3).
б) y2−8y+16=(y−4)2. Аналогічно, (y−4)2<0 неможливо для дійсних чисел, тому розв'язків немає.
в) x2+4x+4=(x+2)2. Нерівність (x+2)2≤0 виконується тільки тоді, коли вираз дорівнює нулю: x=−2.
г) x2−2x+1=(x−1)2. Нерівність (x−1)2≥0 виконується для всіх дійсних x, оскільки квадрат завжди невід'ємний: x∈(−∞;+∞).
ґ) y2−4y+12. Дискримінант D=16−48=−32<0, старший коефіцієнт 1>0, тому вираз завжди додатний. Нерівність виконується для всіх дійсних y: y∈(−∞;+∞).
д) 2x2−3x+5. Дискримінант D=9−40=−31<0, старший коефіцієнт 2>0, тому вираз завжди додатний. Нерівність «менше нуля» не має розв'язків.
а) Тричлен x2+10x+25 розкладається на множники як (x+5)2. Оскільки будь-яке число в квадраті невід'ємне, то (x+5)2⩾0 виконується для всіх дійсних x.
б) Вираз 4x2+4x+1 є повним квадратом (2x+1)2. Він завжди ⩾0, але в умові потрібно знайти значення, де він строго більше нуля. Це виконується при всіх x, крім кореня рівняння 2x+1=0, тобто x=−0,5.
в) Тричлен x2−12x+36 дорівнює (x−6)2. Нерівність (x−6)2<0 не має розв'язків, оскільки квадрат будь-якого дійсного числа не може бути від'ємним.
г) Вираз 9x2+6x+1 є повним квадратом (3x+1)2. Нерівність (3x+1)2⩽0 виконується лише в тому випадку, якщо вибір дорівнює нулю. Це стається при 3x+1=0, тобто x=−31.
ґ) Дискримінант тричлена x2+2x+6 від'ємний (D=4−24=−20<0), а коефіцієнт при x2 додатний, тому графік параболи розташований повністю над віссю Ox. Нерівність виконується для всіх дійсних чисел.
д) Дискримінант тричлена x2+x+7 від'ємний (D=1−28=−27<0), а коефіцієнт при x2 додатний, тому функція завжди додатна. Нерівність x2+x+7<0 не має розв'язків.
Відповідь:
а) (−∞;+∞); б) (−∞;−0,5)∪(−0,5;+∞); в) ∅ (не має розв'язків); г) {−31}; ґ) (−∞;+∞); д) ∅ (не має розв'язків).
Завдання 608
Розв'язання нерівностей з від'ємним старшим коефіцієнтом
а) Помножимо на −1: 2x2+3x+1⩽0. Розкладаємо на множники: (2x+1)(x+1)⩽0. Корені рівняння: x1=−1, x2=−0,5. Нерівність виконується між коренями.
б) Помножимо на −1: x2−6x+8>0. Розкладаємо: (x−2)(x−4)>0. Корені: x1=2, x2=4. Нерівність виконується за межі коренів.
в) Помножимо на −1: y2+4y−12>0. Розкладаємо: (y+6)(y−2)>0. Корені: y1=−6, y2=2. Нерівність виконується за межі коренів.
г) Записуємо як x(3−x)⩾0 або розкладаємо −x2+3x=−x(x−3). Корені: x1=0, x2=3. Оскільки старший коефіцієнт від'ємний, нерівність виконується між коренями.
ґ) Записуємо як x(5−2x)<0 або розкладаємо −x(5−2x)=−x(5−2x). Корені: x1=0, x2=2,5. Старший коефіцієнт від'ємний, тому нерівність виконується за межі коренів.
д) Перепишемо як −(x2−16)⩾0, тобто (x−4)(x+4)⩽0. Корені: x1=−4, x2=4. Нерівність виконується між коренями.
а) Помножимо на −1: x2−3x+2<0. Розкладаємо: (x−1)(x−2)<0. Корені: x1=1, x2=2. Нерівність виконується між коренями.
б) Помножимо на −1: 0,5x2+x−4>0. Щоб уникнути дробів, помножимо ще на 2: x2+2x−8>0. Розкладаємо: (x+4)(x−2)>0. Корені: x1=−4, x2=2. Нерівність виконується за межі коренів.
в) Помножимо на −1: 3z2−5z−12⩽0. Дискримінант D=25−4⋅3⋅(−12)=169. Корені: z1=65−13=−34, z2=65+13=39=3. Нерівність виконується між коренями.
г) Записуємо як x(5−x)<0. Корені: x1=0, x2=5. Старший коефіцієнт від'ємний, тому нерівність виконується за межі коренів.
ґ) Записуємо як x(9−2x)⩾0. Корені: x1=0, x2=4,5. Старший коефіцієнт від'ємний, тому нерівність виконується між коренями.
д) Розкладаємо на множники: (5−x)(5+x)⩽0 або −(x−5)(x+5)⩽0, що еквівалентно (x−5)(x+5)⩾0. Корені: x1=−5, x2=5. Нерівність виконується за межі коренів.
Пункт а): Розкриваємо дужки: 2x+x2⩾3. Переносимо 3 вліво: x2+2x−3⩾0. Знаходимо корені рівності x2+2x−3=0: D=4−4⋅1⋅(−3)=16, x1=2−2−4=−3, x2=2−2+4=1. Функція параболою розкривається вгору, тому вона додатна поза коренями.
Пункт б): Розкриваємо дужки: 6t2+6<13t. Переносимо все вліво: 6t2−13t+6<0. Знаходимо корені рівності 6t2−13t+6=0: D=169−4⋅6⋅6=49, t1=1213−7=21, t2=1213+7=23. Парабола розкривається вгору, тому нерівність виконується між коренями.
Пункт в): Розкриваємо дужки: 5y−(y2−4y+4)<−14⇒5y−y2+4y−4<−14. Збираємо подібні: −y2+9y+10<0. Помножимо на −1 і змінимо знак нерівності: y2−9y−10>0. Корені рівності y2−9y−10=0: D=81+40=121, y1=29−11=−1, y2=29+11=10. Нерівність виконується поза коренями.
Пункт г): Це стандартна нерівність виду (x−x1)(x−x2)<0. Корені: x1=2, x2=−3. Оскільки знак «менше нуля», розв'язок знаходимо між коренями.
Пункт ґ): Розкриваємо дужки: a2−3a−10⩽18⇒a2−3a−28⩽0. Корені рівності a2−3a−28=0: D=9+112=121, a1=23−11=−4, a2=23+11=7. Нерівність виконується між коренями.
Пункт д): Розкриваємо дужки: (6−5c−6c+c2)⩾−2c+46⇒c2−11c+6⩾−2c+46. Переносимо все вліво: c2−9c−40⩾0. Корені рівності c2−9c−40=0: D=81+160=241, c1,2=29±241. Нерівність виконується поза коренями.
Будуємо схематично знак функції на числовій прямій (парабола розкривається вгору).
Знаходимо проміжок між коренями, де функція знаходиться нижче осі абсцис (y<0).
Відповідь:
x∈(−3;2). Це варіант Б.
Завдання 616
Знаходження знаків функції y=x2+3x
Дано квадратичну функцію y=x2+3x. Потрібно визначити, при яких значеннях x ця функція набуває від'ємних значень, а при яких — додатних.
Розв’язання
Знайдемо корені рівняння x2+3x=0: x(x+3)=0, отже x1=0 та x2=−3.
Оскільки коефіцієнт при x2 дорівнює 1 (a>0), гілки параболи розкриваються вгору.
Функція від'ємна на проміжку між коренями: −3<x<0.
Функція додатна при x<−3 або x>0.
Відповідь:
Від'ємні значення при x∈(−3;0), додатні — при x∈(−∞;−3)∪(0;+∞).
Завдання 617
Аналіз знаків функцій y=f(x)
Дано три функції та потрібно визначити, при яких x вони додатні, а при яких від'ємні: а) f(x)=9−x2; б) f(x)=x2+6x−7; в) f(x)=3+2x−x2.
Розв’язання
а) Рівняння 9−x2=0⇒x2=9⇒x=±3. Оскільки a=−1<0 (гілки вниз), функція додатна між коренями, а від'ємна — поза ними. б) Рівняння x2+6x−7=0. Дискримінант D=36−4⋅1⋅(−7)=64, корені: x1,2=2−6±8, тобто x1=−7,x2=1. Оскільки a=1>0 (гілки вгору), функція додатна при x<−7 або x>1, від'ємна — між коренями. в) Рівняння −x2+2x+3=0⇒x2−2x−3=0. Дискримінант D=4−4⋅(−3)=16, корені: x1,2=22±4, тобто x1=−1,x2=3. Оскільки вихідна функція має a=−1<0 (гілки вниз), функція додатна між коренями, а від'ємна — поза ними.
Відповідь:
а) Додатні при x∈(−3;3), від'ємні при x∈(−∞;−3)∪(3;+∞). б) Додатні при x∈(−∞;−7)∪(1;+∞), від'ємні при x∈(−7;1). в) Додатні при x∈(−1;3), від'ємні при x∈(−∞;−1)∪(3;+∞).
Завдання 618
Знаходження області визначення функцій з коренем та дробом
Потрібно знайти множину всіх допустимих значень x для функцій: а) y=x2−4; б) y=x−x2; в) y=x2−5x+4; г) y=x2−3x+22x−1.
Розв’язання
а) x2−4≥0⇒x2≥4⇒x≤−2 або x≥2. Відповідь: (−∞;−2]∪[2;+∞). б) x−x2≥0⇒x(1−x)≥0. Корені рівняння x(1−x)=0 це 0 і 1. Оскільки старший коефіцієнт у −x2 від'ємний, нерівність виконується між коренями. Відповідь: [0;1]. в) x2−5x+4≥0. Корені рівняння x2−5x+4=0: (x−1)(x−4)=0, тобто x1=1,x2=4. Оскільки коефіцієнт при x2 додатний, нерівність виконується поза коренями. Відповідь: (−∞;1]∪[4;+∞). г) У знаменнику має бути строго більше нуля: x2−3x+2>0. Корені рівняння (x−1)(x−2)=0 це 1 і 2. Нерівність виконується при x<1 або x>2. Відповідь: (−∞;1)∪(2;+∞).
Знайти область визначення (значення змінної, при яких вирази мають сенс) для чотирьох підпунктів: а) y=x2−4x; б) y=2x2−4; в) y=x2−4x+3; г) y=2+x−x2x+6.
Розв’язання
Підпункт а): Умова x2−4x≥0. Розкладемо на множники: x(x−4)≥0. Корені рівняння x(x−4)=0 це x1=0,x2=4. Оскільки коефіцієнт при x2 додатний, нерівність виконується за межами коренів: x∈(−∞;0]∪[4;+∞).
Підпункт б): Умова 2x2−4≥0, тобто x2≥2. Корені рівняння x2=2 це ±2. Нерівність виконується за межами коренів: x∈(−∞;−2]∪[2;+∞).
Підпункт в): Умова x2−4x+3≥0. Розкладемо на множники: (x−1)(x−3)≥0. Корені x1=1,x2=3. Нерівність виконується за межами коренів: x∈(−∞;1]∪[3;+∞).
Підпункт г): Умова 2+x−x2=0, тобто 2+x−x2>0. Розкладемо на множники: −(x−2)(x+1)>0 або (x−2)(x+1)<0. Корені рівняння x2−x−2=0 це x1=−1,x2=2. Нерівність виконується між коренями: x∈(−1;2).
Знайти цілі розв'язки для чотирьох підпунктів: а) x2+5x−6<0; б) x2−x−6<0; в) 3x2−8x≤0; г) 3−x2≥0.
Розв’язання
а) Розв'язуємо рівняння x2+5x−6=0. Корені: x1=−6, x2=1. Оскільки коефіцієнт при x2 додатний, парабола відкрита вгору. Нерівність <0 виконується між коренями: −6<x<1. Цілі числа: {−5,−4,−3,−2,−1,0}.
б) Рівняння x2−x−6=0 має корені x1=−2, x2=3. Нерівність <0 виконується між коренями: −2<x<3. Цілі числа: {−1,0,1,2}.
в) Рівняння 3x2−8x=0 має корені x1=0, x2=38≈2,67. Нерівність ≤0 виконується між коренями: 0≤x≤38. Цілі числа: {0,1,2}.
г) Рівняння 3−x2=0 має корені x1=−3, x2=3. Оскільки −3≈−1,73 і 3≈1,73, нерівність ≥0 виконується між коренями: −3≤x≤3. Цілі числа: {−1,0,1}.
Сила світла I(x) залежить від відстані x за формулою I(x)=−x2+10x. Потрібно знайти цілі значення x, при яких сила світла більша за 21 кд (I(x)>21).
Розв’язання
Складемо нерівність: −x2+10x>21. Перенесемо все в ліву частину: −x2+10x−21>0. Помножимо на −1 (не забувай змінити знак нерівності): x2−10x+21<0.
Знайдемо корені рівняння x2−10x+21=0. Дискримінант D=100−84=16. Корені: x1=210−4=3, x2=210+4=7.
Оскільки коефіцієнт при x2 у початковій нерівності після перетворень був додатним, а знак нерівності <0, розв'язок знаходимо між коренями: 3<x<7.
Знайдемо цілі числа в проміжку (3;7). Це числа 4,5,6.
Відповідь:
Прожектор слід розташувати на відстані 4м, 5м або 6м.
Завдання 623
Площа саду з парканом
Прямокутна ділянка під сад прилягає до стіни будинку. Для огородження трьох інших сторін використано 90 м паркану. Познач сторону, що прилягає до стіни, за x. Знайти найбільше значення x і довжину третьої сторони (перпендикулярної до стіни) при цьому значенні x, щоб площа саду була не меншою від 400м2.
Розв’язання
Позначимо довжину перпендикулярної до стіни сторони за y. Оскільки парканом огороджені одна сторона x (паралельна стіні) і дві сторони y, маємо рівність x+2y=90. Звідси y=290−x=45−0,5x.
Запишемо умову для площі: S=x⋅y⩾400. Підставимо вираз для y: x(45−0,5x)⩾400.
Спростимо нерівність: 45x−0,5x2⩾400, або −0,5x2+45x−400⩾0. Помножимо на −2 (не забувай змінити знак нерівності): x2−90x+800⩽0.
Оскільки нерівність має знак «менше або дорівнює», розв'язком є проміжок між коренями: 10⩽x⩽80. Найбільше значення x — це 80.
Знайдемо довжину третьої сторони при x=80: y=45−0,5⋅80=45−40=5(м). Перевірка площі: 80⋅5=400м2, що відповідає умові.
Відповідь:
Найбільше значення x=80м, довжина третьої сторони 5м.
Завдання 624
Площа клумби з парканом
Прямокутна клумба прилягає до стіни. Для огородження трьох інших сторін витрачено 88 м паркану. Познач сторону, що прилягає до стіни, за x. Знайти найменше значення x і довжину третьої сторони (перпендикулярної до стіни) при цьому значенні x, щоб площа клумби була не менше від 576м2.
Розв’язання
Позначимо довжину перпендикулярної до стіни сторони за y. Маємо рівність x+2y=88, звідки y=288−x=44−0,5x.
Запишемо умову для площі: S=x⋅y⩾576. Підставимо вираз для y: x(44−0,5x)⩾576.
Спростимо нерівність: 44x−0,5x2⩾576, або −0,5x2+44x−576⩾0. Помножимо на −2 (змінюємо знак нерівності): x2−88x+1152⩽0.
а) Розкриємо дужки: 3x2+9x−x−3>x+5x2. Спростимо: 3x2+8x−3>5x2+x. Перенесемо все вліво: −2x2+7x−3>0. Помножимо на −1 (змінюємо знак): 2x2−7x+3<0. Знайдемо корені 2x2−7x+3=0: D=49−24=25, x1=47−5=0,5, x2=47+5=3. Оскільки коефіцієнт при x2 додатний, а знак нерівності «менше», розв'язок між коренями: 0,5<x<3.
б) Розкриємо дужки: (2x2+5x−12)−(5x2−21x+18)⩾10. Спростимо: −3x2+16x−30⩾10, тобто −3x2+16x−40⩾0. Помножимо на −1: 3x2−16x+40⩽0. Дискримінант D=(−16)2−4⋅3⋅40=256−480<0. Оскільки a>0 і D<0, парабола знаходиться повністю вище осі Ox, тому нерівність ⩽0 не має розв'язків.
в) Розкриємо дужки: (9x2−12x+4)⩾8(x2−2x+1)+17. Спростимо: 9x2−12x+4⩾8x2−16x+8+17, тобто 9x2−12x+4⩾8x2−16x+25. Перенесемо все вліво: x2+4x−21⩾0. Знайдемо корені x2+4x−21=0: D=16+84=100, x1=2−4−10=−7, x2=2−4+10=3. Оскільки знак «більше або дорівнює», розв'язок: x⩽−7 або x⩾3.
г) Знайдемо спільний знаменник (6): 63(x2+x)−62(5x+1)⩽6x−7. Помножимо на 6: 3x2+3x−10x−2⩽x−7. Спростимо: 3x2−7x−2⩽x−7, тобто 3x2−8x+5⩽0. Знайдемо корені 3x2−8x+5=0: D=64−60=4, x1=68−2=1, x2=68+2=35. Оскільки знак «менше або дорівнює», розв'язок між коренями: 1⩽x⩽35.
Пункт а): Розкриваємо дужки: x2−4+x2+7x⩽0. Збираємо подібні: 2x2+7x−4⩽0. Знаходимо дискримінант рівняння 2x2+7x−4=0: D=72−4⋅2⋅(−4)=49+32=81. Корені: x1,2=4−7±9. Отже, x1=42=0,5, x2=4−16=−4. Оскільки коефіцієнт при x2 додатний, нерівність виконується між коренями: [−4;0,5].
Пункт б): Розкриваємо дужки обох частин: 3x2−11x−4<2x2−16x+12+4. Переносимо все в ліву частину: x2+5x−20<0. Знаходимо корені рівняння x2+5x−20=0: D=25−4⋅(−20)=105. Корені: x1,2=2−5±105. Відповідь: (2−5−105;2−5+105).
Пункт в): Розкриваємо дужки: x2−10x+25+6x⩾2(4x2+4x+1)−29. Спростимо праву частину: 8x2+8x+2−29=8x2+8x−27. Переносимо в ліву: −7x2−14x+52⩾0. Помножимо на −1 і змінимо знак нерівності: 7x2+14x−52⩽0. Дискримінант: D=196−4⋅7⋅(−52)=196+1456=1652. Корені: x1,2=14−14±1652=14−14±2413=7−7±413. Відповідь: [7−7−413;7−7+413].
Пункт г): Приводимо до спільного знаменника 12: 124(x2+2x)−3(3x+5)⩽122(1−7x). Спрощуємо чисельник лівої частини: 4x2+8x−9x−15=4x2−x−15. Нерівність стає: 124x2−x−15⩽122−14x. Помножимо на 12: 4x2−x−15⩽2−14x. Переносимо все в ліву: 4x2+13x−17⩽0. Дискримінант: D=169−4⋅4⋅(−17)=169+272=441. Корені: x1,2=8−13±21. x1=88=1, x2=8−34=−4,25. Відповідь: [−4,25;1].
Переносимо праву частину в ліву: (x+4)(x−8)−3(x−8)>0.
Розкриваємо дужки: x2−8x+4x−32−3x+24>0.
Збираємо подібні доданки: x2−7x−8>0.
Знаходимо корені рівняння x2−7x−8=0: D=49+32=81, x1,2=27±9. Корені: x1=8, x2=−1.
Оскільки коефіцієнт при x2 додатний (a>0), нерівність виконується поза коренями (знаки протилежні).
Відповідь:
(−∞;−1)∪(8;+∞). Це варіант А.
Завдання 628
Порівняння функцій через нерівність
При яких значеннях x виконується нерівність 2x+2>y, де y=x2−3x−4 (пункт а) та y=4x2+9x−13 (пункт б)?
Розв’язання
Пункт а): Складаємо нерівність: 2x+2>x2−3x−4. Переносимо все в ліву частину: 0>x2−5x−6, або x2−5x−6<0. Знаходимо корені рівняння x2−5x−6=0: (x−6)(x+1)=0, отже x1=6, x2=−1. Оскільки знак «менше», розв'язок між коренями: (−1;6).
Пункт б): Складаємо нерівність: 2x+2>4x2+9x−13. Переносимо все в ліву частину: 0>4x2+7x−15, або 4x2+7x−15<0. Знаходимо корені рівняння 4x2+7x−15=0: D=49−4⋅4⋅(−15)=49+240=289. D=17. Корені: x1,2=8−7±17. x1=810=1,25, x2=8−24=−3. Розв'язок між коренями: (−3;1,25).
Відповідь:
а) x∈(−1;6); б) x∈(−3;1,25).
Завдання 629
Порівняння квадратичних функцій
Знайти x, при яких 3x2+5x−1<4x2+9x−13.
Розв’язання
Перенесемо всі доданки вліво: (3x2+5x−1)−(4x2+9x−13)<0.
Спростимо вираз: −x2−4x+12<0.
Помножимо на −1 і змінимо знак нерівності: x2+4x−12>0.
Знайдемо корені рівняння x2+4x−12=0: D=16−4⋅1⋅(−12)=64, x1,2=2−4±8, отже x1=−6, x2=2.
Оскільки коефіцієнт при x2 додатний, розв'язок знаходимо за зовнішніми проміжками: x<−6 або x>2.
Відповідь:
(−∞;−6)∪(2;+∞)
Завдання 630
Область визначення функції з коренем і дрібом
Знайти область визначення функції y=x−28+7x−x2.
Розв’язання
Запишемо умови: 8+7x−x2≥0 та x−2=0.
Розв'яжемо нерівність −x2+7x+8≥0: корені рівняння −x2+7x+8=0 (D=49+32=81, x=−2−7±9) — x1=−1,x2=8. Оскільки коефіцієнт при x2 від'ємний, нерівність виконується між коренями: −1≤x≤8.
Врахуємо обмеження знаменника: x=2.
Об'єднаємо умови: x∈[−1;2)∪(2;8].
Відповідь:
[−1;2)∪(2;8]
Завдання 631
Область визначення функції з модулем і коренем
Знайти область визначення функції y=x+13−5x−2x2.
Розв’язання
Запишемо умови: −2x2−5x+3≥0 та x=−1.
Розв'яжемо нерівність −2x2−5x+3≥0: корені рівняння −2x2−5x+3=0 (D=25+24=49, x=−45±7) — x1=−3,x2=0,5. Оскільки коефіцієнт при x2 від'ємний, нерівність виконується між коренями: −3≤x≤0,5.
а) Знаменник x2+2 завжди додатний (>0), тому нерівність зводиться до розв'язання 3x2+5x−8⩽0. Корені рівняння 3x2+5x−8=0: D=25−4⋅3⋅(−8)=109, x1,2=6−5±109. Оскільки знак ⩽, розв'язок між коренями.
б) Знаменник 4x2+1 завжди додатний (>0), тому нерівність зводиться до 2x2−x−3⩾0. Корені рівняння 2x2−x−3=0: D=1−4⋅2⋅(−3)=25, корені x1=−1,x2=1,5. Розв'язок: x⩽−1 або x⩾1,5.
в) Чисельник 3+∣x∣ завжди додатний (>0). Нерівність зводиться до знаменника 3x2−2x−16>0. Корені рівняння 3x2−2x−16=0: D=4−4⋅3⋅(−16)=200, корені x1,2=31±50=31±52. Розв'язок: x<x1 або x>x2.
а) Знаменник x2+5 завжди додатний. Нерівність зводиться до 5x2−9x−2>0. Корені рівняння 5x2−9x−2=0: D=81−4⋅5⋅(−2)=121, корені x1=−0,2,x2=2. Розв'язок: x<−0,2 або x>2.
б) Знаменник 3x2+5 завжди додатний. Нерівність зводиться до 3x2−x−4⩽0. Корені рівняння 3x2−x−4=0: D=1−4⋅3⋅(−4)=49, корені x1=−68=−34,x2=65. Розв'язок: [−34;65].
в) Чисельник ∣x∣+1 завжди додатний. Нерівність зводиться до знаменника 1−x−2x2<0, або −2x2−x+1<0. Помножимо на −1 і змінимо знак: 2x2+x−1>0. Корені рівняння 2x2+x−1=0: D=1−4⋅2⋅(−1)=9, корені x1=−1,x2=0,5. Розв'язок: x<−1 або x>0,5.
а) Перша: (x−5)(x+2)<0⇒(−2;5). Друга: x(x+5)≤0⇒[−5;0]. Перетин: (−2;0]. Найменше ціле число в цьому проміжку відсутнє, оскільки нижня межа −2 не включена. Але якщо шукати найменше ціле взагалі для системи? Ні, умова "найменший цілий розв'язок" означає мінімальне значення з усіх цілих чисел, що задовольняють систему. У проміжку (−2;0] є числа −1,0. Найменше — −1.
а) Перетворимо 0<x2−5x<6 на систему: {x2−5x>0x2−5x<6. Розв'язуємо першу нерівність: x(x−5)>0, отже x∈(−∞;0)∪(5;+∞). Другу нерівність переписуємо як x2−5x−6<0, розв'язок якого: (x+1)(x−6)<0, тобто x∈(−1;6). Знаходимо перетин цих проміжків: (−1;0)∪(5;6).
б) Перетворимо x<2x+3<x2 на систему: {x<2x+32x+3<x2. Розв'язуємо першу нерівність: −x<3⇒x>−3. Другу нерівність переписуємо як x2−2x−3>0, корені рівняння x2−2x−3=0 дорівнюють −1 та 3. Розв'язок: x∈(−∞;−1)∪(3;+∞). Перетин проміжків: (−3;−1)∪(3;+∞).
Відповідь:
а) x∈(−1;0)∪(5;6); б) x∈(−3;−1)∪(3;+∞).
Завдання 639
Подвійна нерівність з лінійними та квадратичними виразами
а) 1<x2+2<3x; б) 3<x2−2x+3<x2.
Розв’язання
а) Перетворимо 1<x2+2<3x на систему: {x2+2>1x2+2<3x. Спростимо першу нерівність до x2+1>0, що виконується для всіх дійсних чисел (x∈R). Другу нерівність переписуємо як x2−3x+2<0, корені рівняння x2−3x+2=0 дорівнюють 1 та 2. Розв'язок: x∈(1;2). Оскільки перша нерівність завжди вірна, остаточний розв'язок — (1;2).
б) Перетворимо 3<x2−2x+3<x2 на систему: {x2−2x+3>3x2−2x+3<x2. Спростимо першу нерівність до −2x>0⇒x<0. Другу нерівність спростимо, віднявши x2 від обох частин: −2x+3<0⇒−2x<−3⇒x>1,5. Знаходимо перетин проміжків x<0 та x>1,5, який порожній.
Відповідь:
а) x∈(1;2); б) розв'язків немає.
Завдання 640
Область визначення функції з коренями та дробом
а) y=x2+3x−18+49−x2; б) y=x2−3x−43x−7−x.
Розв’язання
а) Умова існування: {x2+3x−18≥049−x2≥0. Розв'язуємо першу нерівність: (x+6)(x−3)≥0, корені −6 та 3, розв'язок x∈(−∞;−6]∪[3;+∞). Другу нерівність переписуємо як x2≤49, корені ±7, розв'язок x∈[−7;7]. Знаходимо перетин: [−7;−6]∪[3;7].
б) Умова існування: {x2−3x−4>07−x≥0 (знаменник під коренем має бути додатним). Першу нерівність розв'язуємо: (x−4)(x+1)>0, розв'язок x∈(−∞;−1)∪(4;+∞). Другу нерівність розв'язуємо: x≤7. Знаходимо перетин: (−∞;−1)∪(4;7].
Відповідь:
а) D=[−7;−6]∪[3;7]; б) D=(−∞;−1)∪(4;7].
Завдання 641
Область визначення функції з коренями
Знайти область визначення функцій: а) y=x2−5x+4−6x−x2; б) y=x2+7x+62x+x+10.
Розв’язання
Для пункту а): Розв'яжемо x2−5x+4≥0. Корені рівняння x2−5x+4=0: x1=1,x2=4. Нерівність виконується при x≤1 або x≥4. Розв'яжемо 6x−x2≥0, тобто x(6−x)≥0. Корені: 0,6. Нерівність виконується при 0≤x≤6. Знайдемо перетин множин: спільна частина відрізків (−∞;1]∪[4;+∞) і [0;6] — це два відрізки [0;1] та [4;6].
Для пункту б): Розв'яжемо x2+7x+6>0. Корені: −1,−6. Нерівність виконується при x<−6 або x>−1. Розв'яжемо x+10≥0, отже x≥−10. Знайдемо перетин: спільна частина (−∞;−6)∪(−1;+∞) і [−10;+∞) — це два відрізки [−10;−6) та (−1;+∞).
Для пункту а): Замінюємо ∣x∣=t. Отримуємо t2−4t−5≤0. Корені рівняння t2−4t−5=0: t1=−1,t2=5. Нерівність виконується при −1≤t≤5. Оскільки t=∣x∣≥0, беремо лише частину 0≤t≤5. Повертаємося до x: 0≤∣x∣≤5, що означає −5≤x≤5.
Для пункту б): Замінюємо ∣x∣=t. Отримуємо 5t2+t−4>0. Корені рівняння 5t2+t−4=0: t1=−1,t2=0,8. Нерівність виконується при t<−1 або t>0,8. Оскільки t=∣x∣≥0, беремо лише частину t>0,8. Повертаємося до x: ∣x∣>0,8, що означає x<−0,8 або x>0,8.
Для пункту а): Замінюємо ∣x∣=t. Отримуємо t2−6t+8≤0. Корені рівняння t2−6t+8=0: t1=2,t2=4. Нерівність виконується при 2≤t≤4. Оскільки t=∣x∣, маємо 2≤∣x∣≤4. Це означає дві частини: −4≤x≤−2 або 2≤x≤4.
Для пункту б): Замінюємо ∣x∣=t. Отримуємо 3t2−t−4>0. Корені рівняння 3t2−t−4=0: t1=−1,t2=4/3. Нерівність виконується при t<−1 або t>4/3. Оскільки t=∣x∣≥0, беремо лише частину t>4/3. Повертаємося до x: ∣x∣>4/3, що означає x<−4/3 або x>4/3.
а) Корені: x1=−7, x2=−1, x3=2. При великих x вираз додатний. Знаки змінюються при кожному корені (ступені 1). Схема знаків: +→−→+. Відповідно до умови ⩾0, беремо інтервали, де знак плюс, і самі корені.
б) Корені: x1=−10, x2=6, x3=8. При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→−→+. Умова <0 відповідає проміжку між коренями, де знак мінус.
в) Корені: x1=−3 (ступінь 2), x2=2 (ступінь 1). При великих x вираз додатний. Знак не змінюється при −3, змінюється при 2. Схема знаків: +→+→−. Умова <0 виконується тільки в інтервалі праворуч від кореня 2.
г) Корені: x1=−5 (ступінь 1), x2=1 (ступінь 2), x3=7 (ступінь 1). При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→+→−→+. Умова ⩾0 виконується в інтервалах, де знак плюс, включаючи корені з парним ступенем (x=1).
а) Корені: x1=−6, x2=−2, x3=5. При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→−→+. Умова ⩾0 відповідає інтервалам з плюсом і кореням.
б) Корені: x1=−9, x2=−3, x3=8. При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→−→+. Умова <0 відповідає проміжку між коренями, де знак мінус.
в) Корені: x1=1 (ступінь 2), x2=−3 (ступінь 1). При великих x вираз додатний. Знак не змінюється при 1, змінюється при −3. Схема знаків: +→+→−. Умова >0 виконується в інтервалах, де знак плюс, але корінь x=1 виключаємо (не дорівнює).
г) Корені: x1=−4 (ступінь 1), x2=−2 (ступінь 2), x3=3 (ступінь 1). При великих x вираз додатний. Схема знаків: +→+→−→+. Умова ⩾0 виконується в інтервалах, де знак плюс, включаючи корені з парним ступенем (x=−2).
Знайти значення параметра b, при яких нерівності не мають розв'язків: а) x2+2bx+1<0; б) bx2+6bx+1⩽0; в) (b−1)x2−2bx+3b−3>0.
Розв’язання
а) Коефіцієнт при x2 дорівнює 1>0, парабола розкривається вгору. Щоб x2+2bx+1<0 не мало розв'язків, графік має бути повністю над віссю Ox. Це можливо лише якщо дискримінант від'ємний: D=(2b)2−4⋅1⋅1=4b2−4<0.
б) Нерівність ⩽0 означає, що графік має бути нижче або на осі Ox. Якщо коефіцієнт при x2 додатний (b>0), парабола розкривається вгору і не може бути повністю нижче осі. Якщо b<0, парабола розкривається вниз, але тоді вона завжди має точки нижче осі (має розв'язки). Якщо b=0, отримуємо лінійну функцію 6x+1⩽0, яка має розв'язки. Отже, для існування нерівності без розв'язків потрібна специфічна ситуація з коефіцієнтом при x2. Але якщо b=0, це лінійна функція, яка завжди перетинає вісь. Якщо b=0, то парабола. Якщо b<0 (a<0), парабола розкривається вниз і має максимум. Щоб y≤0 не мало розв'язків, треба щоб весь графік був вище осі (що суперечить a<0). Якщо b>0 (a>0), парабола розкривається вгору і має мінімум. Щоб y≤0 не мало розв'язків, треба щоб весь графік був вище осі (мінімум > 0).
в) Нерівність >0. Коефіцієнт при x2 — (b−1). Якщо b=1, це лінійна функція −2x+0>0, яка має розв'язки. Якщо b=1, це парабола. Щоб y>0 не мало розв'язків, графік має бути повністю під віссю Ox. Це можливо лише якщо парабола розкривається вниз (b−1<0) і дискримінант від'ємний (не перетинає вісь).
Відповідь:
а) −1<b<1; б) b>−61 (при умові, що парабола розкривається вгору і знаходиться вище осі, але тут треба перевірити межі. Якщо b>0, то мінімум має бути додатним. D<0⇒36b2−4<0⇒b2<1/9⇒−1/3<b<1/3. Перетин з умовою b>0: 0<b<1/3. Якщо b=0, то 6x+1≤0 має розв'язки. Отже, b∈(0;1/3)). Уточнення для б): Якщо b>0, парабола вгору. Щоб y≤0 не мало розв'язків, треба щоб мінімум був додатним (D<0). D=36b2−4<0⇒b2<1/9⇒∣b∣<1/3. Оскільки b>0, то 0<b<1/3. в) b<1 і D<0. D=(−2b)2−4(b−1)(3b−3)=4b2−4(3b2−3b−3b+3)=4b2−12b2+24b−12=−8b2+24b−12. −8b2+24b−12<0⇒2b2−6b+3>0. Корені D=0: b=46±36−24=46±12=23±3. Оскільки парабола відкривається вниз (b<1), то D<0 виконується при b<23−3 або b>23+3. Але ми маємо умову b<1. 23+3≈2.36, 23−3≈0.63. Отже, при b<1 умова D<0 виконується для b<23−3 та b>23+3. Але ми обмежені b<1, тому беремо b<23−3.
Сторінка 129
Завдання 647
Параметричні нерівності
Знайти всі m, при яких нерівність виконується для будь-якого дійсного x: а) x2−mx+4>0; б) x2−6mx+m≥0; в) mx2−4x+m+3<0.
Розв’язання
а) Нерівність x2−mx+4>0 має виконуватися для всіх x. Коефіцієнт при x2 дорівнює 1>0, тому парабола відкрита вгору. Потрібно, щоб дискримінант був від'ємним: D=(−m)2−4⋅1⋅4<0.
Обчислимо дискримінант: m2−16<0, звідки −4<m<4.
б) Нерівність x2−6mx+m≥0 має виконуватися для всіх x. Коефіцієнт при x2 дорівнює 1>0. Дискримінант: D=(−6m)2−4⋅1⋅m≤0.
Спростимо нерівність для m: 36m2−4m≤0, поділимо на 4: 9m2−m≤0, звідки m(9m−1)≤0.
Розв'яжемо нерівність для m: корені 0 і 1/9, отже 0≤m≤91.
в) Нерівність mx2−4x+m+3<0 має виконуватися для всіх x. Якщо m=0, отримуємо −4x+3<0, що не виконується для всіх x. Отже, m=0. Оскільки нерівність сустрога (<), парабола має бути повністю нижче осі Ox, тому m<0 і дискримінант від'ємний: D=(−4)2−4⋅m⋅(m+3)<0.
Спростимо умову для D: 16−4m2−12m<0, поділимо на 4: 4−m2−3m<0, або m2+3m−4>0.
Знайдемо корені для m2+3m−4=0: (m+4)(m−1)=0, корені −4 і 1. Нерівність виконується при m<−4 або m>1.
Об'єднаємо умови: m<0 та (m<−4 або m>1). Перетин множин: m<−4 або m>1.
Відповідь:
а) −4<m<4; б) 0≤m≤91; в) m<−4 або m>1.
Завдання 648
Система нерівностей з параметром
Розв'язати систему для кожного значення параметра a: а) {x2+x−2<0x<a; б) {x2−3x−4≥0x≤a.
Розв’язання
а) Розв'яжемо x2+x−2<0. Корені рівняння x2+x−2=0: (x+2)(x−1)=0, корені −2 і 1. Оскільки знак <, розв'язок: −2<x<1.
Друга нерівність системи: x<a. Перетин множин (−2;1) та (−∞;a).
Якщо a≤−2, то перетин порожній (бо x має бути більшим за −2 і меншим за a≤−2).
Якщо −2<a≤1, то верхня межа визначається a, отже −2<x<a.
Якщо a>1, то верхня межа визначається 1, отже −2<x<1.
б) Розв'яжемо x2−3x−4≥0. Корені: (x−4)(x+1)=0, корені −1 і 4. Оскільки знак ≥, розв'язок: x≤−1 або x≥4.
Друга нерівність системи: x≤a. Перетин множин ((−∞;−1]∪[4;+∞)) та (−∞;a].
Якщо a<−1, то перетин: (−∞;a].
Якщо a=−1, то перетин: (−∞;−1].
Якщо −1<a<4, то перетин: (−∞;−1].
Якщо a≥4, то перетин: (−∞;−1]∪[4;a].
Відповідь:
а) при a≤−2 — розв'язків немає; при −2<a≤1 — x∈(−2;a); при a>1 — x∈(−2;1). б) при a<4 — x∈(−∞;−1]; при a≥4 — x∈(−∞;−1]∪[4;a].
Завдання 649
Система нерівностей з параметром
Розв'язати систему для кожного значення параметра a: а) {x2+x−6≤0x≥a; б) {x2−2x−8>0x>a.
Розв’язання
а) Розв'яжемо x2+x−6≤0. Корені: (x+3)(x−2)=0, корені −3 і 2. Оскільки знак ≤, розв'язок: −3≤x≤2.
Друга нерівність системи: x≥a. Перетин множин [−3;2] та [a;+∞).
Якщо a>2, то перетин порожній (бо x має бути ≤2 і ≥a>2).
Якщо −3≤a≤2, то нижня межа визначається a, отже a≤x≤2.
Якщо a<−3, то нижня межа визначається −3, отже −3≤x≤2.
б) Розв'яжемо x2−2x−8>0. Корені: (x−4)(x+2)=0, корені −2 і 4. Оскільки знак >, розв'язок: x<−2 або x>4.
Друга нерівність системи: x>a. Перетин множин (−∞;−2)∪(4;+∞) та (a;+∞).
Якщо a<−2, то перетин: (−2;+∞)? Ні, уважно. Множина x<−2 перетинається з x>a. Якщо a<−2, то частина (−2;+∞) повністю входить, а частина (−∞;−2) перетинається з (a;+∞) на проміжку (a;−2). Отже, x∈(a;−2)∪(4;+∞).
Якщо −2≤a<4, то частина (−∞;−2) не перетинається з (a;+∞) (бо a≥−2), залишається тільки (4;+∞).
Якщо a≥4, то частина (4;+∞) перетинається з (a;+∞) на проміжку (a;+∞).
Відповідь:
а) при a>2 — розв'язків немає; при −3≤a≤2 — x∈[a;2]; при a<−3 — x∈[−3;2]. б) при a<−2 — x∈(a;−2)∪(4;+∞); при −2≤a<4 — x∈(4;+∞); при a≥4 — x∈(a;+∞).
Завдання 650
Розв'язання рівнянь з параметром
Для кожного значення параметра a розв'яжи рівняння: а) 9−x2x2−(a−1)x+2a−6=0; б) x2−2x−3x2−(a−2)x+2a−8=0.
Розв’язання
Варіант а): Область визначення: 9−x2>0⇒x2<9⇒−3<x<3. Чисельник: x2−(a−1)x+2a−6=0. Дискримінант D=(a−1)2−4(2a−6)=a2−2a+1−8a+24=a2−10a+25=(a−5)2. Корені: x1,2=2a−1±(a−5). Отже, x1=a−3, x2=2. Перевіримо умову −3<x<3: якщо a=5, то x1=2 (підходить), x2=2 (підходить). Якщо a=5, корені різні. - Якщо a>6, то x1=a−3>3 (не підходить), x2=2 (підходить). Відповідь: {2}. - Якщо a=5, корені збігаються (x=2). Відповідь: {2}. - Якщо 4<a<6, то −3<a−3<3 і x2=2. Відповідь: {a−3,2}. - Якщо a=4, то x1=1,x2=2. Відповідь: {1,2}. - Якщо a<4, то a−3<1. Але треба перевірити межі. Наприклад, при a=0, x1=−3 (не підходить), x2=2. При a=−2, x1=−5 (не підходить). Уточнення: Корені рівняння x2−(a−1)x+2a−6=0: (x−2)(x−(a−3))=0. Корені: x1=2, x2=a−3. Умова −3<x<3. - x1=2 завжди підходить. - x2=a−3: підходить, якщо −3<a−3<3⇒0<a<6. Отже: при a∈(0;6] відповідь {2,a−3} (якщо a=6, то {2,3} — ні, x<3, отже a−3=3, тобто a=6). При a=6, x2=3 (не підходить). Правильно: при a∈(0;6) відповідь {2,a−3}. При a≤0 або a≥6 відповідь {2}.
Варіант б): Область визначення: x2−2x−3>0⇒(x−3)(x+1)>0⇒x<−1 або x>3. Чисельник: x2−(a−2)x+2a−8=0. Розкладемо на множники: (x−2)(x−(a−4))=0. Корені: x1=2, x2=a−4. Перевіримо умову області визначення для цих коренів. - x1=2: не підходить (бо 2 знаходиться між −1 і 3). - x2=a−4: має задовольняти a−4<−1 або a−4>3. a−4<−1⇒a<3. a−4>3⇒a>7. Отже, при a<3 або a>7 відповідь {a−4}. При 3≤a≤7 рівняння не має розв'язків.
Відповідь:
а) Якщо 0<a<6, то x∈{2,a−3}; якщо a≤0 або a≥6, то x=2. б) Якщо a<3 або a>7, то x=a−4; якщо 3≤a≤7, то розв'язків немає.
Завдання 651
Кількість коренів рівняння з параметром
Для кожного значення параметра a вкажи кількість коренів рівняння: а) x2+4xx2−(2a+3)x+6a=0; б) 12+4x−x2x2−(a+3)x+4(a−1)=0.
Розв’язання
Варіант а): Чисельник: x2−(2a+3)x+6a=(x−3)(x−2a). Корені чисельника: x1=3, x2=2a. Область визначення знаменника: x2+4x>0⇒x(x+4)>0⇒x<−4 або x>0. Перевірка коренів: - x1=3: завжди >0, тобто завжди підходить. (1 корінь). - x2=2a: підходить, якщо 2a>0⇒a>0. Якщо a>0, то ще один корінь. Якщо a≤0, то 2a≤0 (не підходить або дорівнює 0). Отже: при a>0 — 2 корені; при a≤0 — 1 корінь (x=3).
Варіант б): Чисельник: x2−(a+3)x+4(a−1). Дискримінант D=(a+3)2−16(a−1)=a2+6a+9−16a+16=a2−10a+25=(a−5)2. Корені: x1,2=2a+3±(a−5). x1=22a−2=a−1. x2=22a+8=a+4. Область визначення знаменника: 12+4x−x2>0⇒x2−4x−12<0⇒(x−6)(x+2)<0⇒−2<x<6. Перевірка коренів на умову −2<x<6: - x1=a−1: підходить, якщо −2<a−1<6⇒−1<a<7. - x2=a+4: підходить, якщо −2<a+4<6⇒−6<a<2. Аналіз проміжків для a: - Якщо a∈(−1;2): обидва корені підходять (2 корені). - Якщо a=2: x1=1 (так), x2=6 (ні, бо x<6). 1 корінь. - Якщо a∈(−6;−1]: x1≤−2 (ні), x2<5 (так). 1 корінь. - Якщо a=−6: x1=−7 (ні), x2=−2 (ні). 0 коренів. - Якщо a∈(−∞;−6): обидва корені менші за -2. 0 коренів. - Якщо a≥7: x1≥6 (ні), x2>11 (ні). 0 коренів.
Відповідь:
а) При a>0 — 2 корені; при a≤0 — 1 корінь. б) При −1<a<2 — 2 корені; при a=−6,a=2,a=7 — 1 або 0 коренів (точніше: при a=2 один, при a=−6 один? Ні, при a=−6, x1=−7, x2=−2. Обидва не підходять. При a=7, x1=6, x2=11. Не підходять). Правильний розподіл: - 2 корені: −1<a<2. - 1 корінь: a∈(−∞;−6)∪(2;7)? Перевіримо межі. При a=−6: x1=−7,x2=−2. Область (−2;6). Жоден не підходить. При a=7: x1=6,x2=11. Область (−2;6). Жоден не підходить. При a=2: x1=1,x2=6. 1 підходить, 6 ні. (1 корінь). При a=−1: x1=−2,x2=3. −2 ні, 3 так. (1 корінь). Отже: - 2 корені: (−1;2). - 1 корінь: [−6;−1]∪[2;7]? Ні, при a=−5: x1=−6 (ні), x2=−1 (так). При a=5: x1=4 (так), x2=9 (ні). Тобто: - 2 корені: −1<a<2. - 1 корінь: a∈(−∞;−6)∪(−6;−1]∪[2;7)∪(7;∞)? Ні, при a=−6 і a=7 коренів немає. Правильно: - 2 корені: −1<a<2. - 1 корінь: a∈(−∞;−6)∪(−6;−1]∪[2;7)∪(7;∞) — це не так. Давайте простіше: x1 підходить при −1<a<7. x2 підходить при −6<a<2. Перетин: (−1;2) — 2 корені. Тільки x1: (−1;7)∖(−6;2)=[2;7). (При a=2 один, при a=7 нуль). Тільки x2: (−6;−1]. (При a=−1 один, при a=−6 нуль). Жоден: a≤−6 або a≥7.
Варіант а): Рівняння x2−x−2=0⇒(x−2)(x+1)=0, корені −1,2. Парабола y=x2 менша за пряму y=x+2 між точками перетину. Відповідь: (−1;2).
Варіант б): Розглянемо два випадки для модуля. - Якщо x≥0: (x−2)2=x⇒x2−4x+4−x=0⇒x2−5x+4=0⇒(x−1)(x−4)=0, корені 1,4. - Якщо x<0: (x−2)2=−x⇒x2−4x+4+x=0⇒x2−3x+4=0, дискримінант від'ємний, перетинів немає. Порівняємо графи: парабола y=(x−2)2 і пряма y=x (для x≥0). При x=0: 4≥0 (так). Між 1 і 4 парабола нижча за пряму (4≥1 — ні, 1≥1 так, але треба перевірити значення). Перевіримо: при x=2, ліва частина 0, права 2. 0≥2 — ні. Отже, між коренями нерівність не виконується. Зовні коренів ([0;1] і [4;∞)) парабола вища.
Відповідь:
[0;1]∪[4;∞). (З урахуванням x<0, де нерівність завжди виконується, бо (x−2)2>0 і ∣x∣>0, але парабола швидше росте? При x=−1: 9≥1 — так. Тобто для x<0 також підходить).
Завдання 653
Розв'язування нерівностей з модулем
а) ∣x2−5x∣≥6; б) ∣x2+5x∣<7−x2; в) ∣x+2∣(x+4)≤3x.
Розв’язання
Пункт а): Запишемо систему нерівностей: {x2−5x≥6x2−5x≤−6. Розв'яжемо першу: x2−5x−6=0, корені x1=−1,x2=6, розв'язок x∈(−∞;−1]∪[6;+∞). Друга нерівність не має розв'язків (D<0 і парабола відкрита вгору). Об'єднуємо: x∈(−∞;−1]∪[6;+∞).
Пункт в): Розглянемо випадок x=0: ∣2∣⋅4=8≤0, отже x=0. Якщо x>−2, то ∣x+2∣=x+2, нерівність (x+2)(x+4)≤3x⇒x2+6x+8≤3x⇒x2+3x+8≤0. Дискримінант від'ємний, розв'язків немає. Якщо x<−2, то ∣x+2∣=−(x+2), нерівність −(x+2)(x+4)≤3x⇒−x2−6x−8≤3x⇒x2+9x+8≥0. Корені −8 і −1, розв'язок (−∞;−8]∪[−1;+∞). Перетин з умовою x<−2: (−∞;−8].
а) З другого рівняння y=6−2x. Підставимо в перше: x−2(6−2x)=−2⇒x−12+4x=−2⇒5x=10⇒x=2. Тоді y=6−4=2. Відповідь (2;2).
б) Додамо рівняння: (−2x+y)+(3x−y)=−4+5⇒x=1. Підставимо в перше: −2(1)+y=−4⇒y=−2. Відповідь (1;−2).
в) Помножимо перше на 3, друге на 2: {6x−12y=486x+10y=18. Віднімемо: −22y=30⇒y=−1115. Підставимо в перше: 2x−4(−1115)=16⇒2x+1160=11176⇒2x=11116⇒x=1158. Відповідь (1158;−1115).
Відповідь:
а) x=2,y=2; б) x=1,y=−2; в) x=1158,y=−1115.
Завдання 655
Задача на знаходження кількості людей за умовою про внески
Друзі придбали подарунок на суму 2600 грн. Якщо кількість осіб була б на 3 більшою, то внесок кожного був би на 60 грн меншим. Потрібно знайти початкову кількість осіб.
Розв’язання
Складемо рівняння: x2600−x+32600=60. Поділимо все на 20: x130−x+3130=3.
Помножимо на x(x+3): 130(x+3)−130x=3x(x+3)⇒130x+390−130x=3x2+9x⇒390=3x2+9x.
Розділимо на 3: x2+3x−130=0. Дискримінант D=9−4(1)(−130)=529, D=23. Корені: x1=2−3+23=10, x2=2−3−23=−13.
Відкидаємо від'ємний корінь. Кількість осіб 10. Перевірка: внесок 260 грн. Якщо людей 13, внесок 200 грн, різниця 60 грн — правильно.
Відповідь:
10 осіб.
Завдання 656
Спрощення виразів
а) 9x2y⋅(−0,5x2y); б) (−0,5ab3)⋅(−24a2b3).
Розв’язання
Для пункту а) множимо числа 9⋅(−0,5)=−4,5. Змінні x2⋅x2 дають x2+2=x4, а y⋅y дають y1+1=y2. Отже, −4,5x4y2.
Для пункту б) множимо числа (−0,5)⋅(−24)=12. Змінні a⋅a2 дають a1+2=a3, а b3⋅b3 дають b3+3=b6. Отже, 12a3b6.