Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 11. Квадратична функція Quadratic Function
Завдання 585
Знаходження параметра за проміжком зростання
За якого значення a проміжок (−∞;3] є проміжком зростання функції: а) y=−2x2+ax+8; б) y=ax2−(a2−7)x+9?
Розв’язання
Розглянемо підпункт а). Функція має вигляд y=−2x2+ax+8. Оскільки коефіцієнт при x2 від'ємний (−2<0), парабола розкривається вниз, тому проміжок зростання — це (−∞;xv], де xv=−2⋅(−2)a=4a.
За умовою проміжок зростання дорівнює (−∞;3], отже, координата вершини має дорівнювати 3: 4a=3. Звідси a=12.
Розглянемо підпункт б). Функція y=ax2−(a2−7)x+9. Щоб функція мала проміжок зростання, гілки параболі мають йти вниз, тобто a<0. Координата вершини: xv=−2a−(a2−7)=2aa2−7.
Прирівнюємо координату вершини до 3: 2aa2−7=3. Помножимо на 2a (враховуючи, що a<0, знак не змінюється): a2−7=6a⇒a2−6a−7=0.
Рівність мінімуму та максимуму функцій з параметром
За якого значення параметра a найменше значення функції y=x2−6x+a дорівнює найбільшому значенню функції y=−2x2+12x+5a?
Розв’язання
Для функції y1=x2−6x+a: коефіцієнт a=1>0, тому мінімум у вершині. xv1=−2⋅1−6=3. Підставимо x=3 у рівняння: ymin=32−6⋅3+a=9−18+a=a−9.
Для функції y2=−2x2+12x+5a: коефіцієнт −2<0, тому максимум у вершині. xv2=−2⋅(−2)12=3. Підставимо x=3 у рівняння: ymax=−2⋅32+12⋅3+5a=−18+36+5a=18+5a.
За умовою мінімум першої функції дорівнює максимуму другої: a−9=18+5a.
а) Розглянемо випадок x≥0: y=x2−4x. Це парабола, що проходить через (0;0) і (4;0), вершина в точці (2;−4).
Для випадку x<0: y=x2+4x. Це парабола, що проходить через (0;0) і (−4;0), вершина в точці (−2;−4). Графік складається з двох гілок парабол, що сходяться в початку координат.
б) Розглянемо вираз під модулем x2−6x=x(x−6). Корені цього тричлена: 0 і 6. Точки перетину з віссю Ox: (0;0) і (6;0).
Побудуємо графік y1=x2−6x (гілки вгору). Для функції з модулем відображаємо частини графіка, що знаходяться нижче осі Ox, симетрично до цієї осі.
Додамо +5 до всіх значень ординат. Отримаємо графік, що складається з двох гілок парабол, що йдуть вгору, і «загнутої» частини внизу між точками перетину з віссю Ox.
Відповідь:
а) Графік має вигляд «підкови», симетричний відносно осі Oy, вершини в точках (2;−4) і (−2;−4), проходить через початок координат. б) Графік складається з двох гілок парабол, що йдуть вгору, та частини параболи внизу між точками перетину з віссю Ox (поблизу x=3), зміщеним на 5 одиниць вгору.
Завдання 589
Геометричне розв'язання квадратного рівняння
Знайти додатний корінь рівняння x2+6x=91 геометричною побудовою.
Розв’язання
Перетворимо рівняння на (x+3)2=91+9=100. Це означає, що сторона повного квадрата дорівнює 100=10.
Побудуємо квадрат зі стороною 10. Відкладемо від початку координати відрізок 3 одиниць вздовж осі Ox.
Оскільки повна сторона квадрата дорівнює x+3, то шуканий додатний корінь x=10−3=7.
а) Розкриваємо дужки: 2x+14+3−6x≥1. Зводимо подібні доданки: −4x+17≥1. Переносимо вільний член: −4x≥−16. Ділимо на −4 (знак нерівності змінюємо на протилежний): x≤4.
б) Розкриваємо дужки: 9x−6−4x−4<2x. Зводимо подібні: 5x−10<2x. Переносимо 2x вліво, а −10 вправо: 3x<10. Ділимо на 3: x<310.
в) Розкриваємо дужки: 2x+2≥3−1+2x. Спрощуємо праву частину: 2x+2≥2+2x. Віднімаємо 2x і 2 від обох частин: 0≥0. Це тотожність, яка виконується для будь-якого значення x.
г) Розкриваємо дужки: 3x−0,5+1,5x≤2,5x−7,5. Зводимо подібні доданки при x: 4,5x−0,5≤2,5x−7,5. Переносимо 2,5x вліво, а −0,5 вправо: 2x≤−7. Ділимо на 2: x≤−3,5.
а) Розглянемо випадки для ∣x+2∣. Якщо x+2≥0, то (x+1)(x+2)=5⇒x2+3x+2−5=0⇒x2+3x−3=0. Дискримінант D=9−4⋅(−3)=21>0, корені існують. Якщо x+2<0, то (x+1)(−(x+2))=5⇒−x2−3x−2−5=0⇒x2+3x+7=0. Дискримінант D=9−28<0, коренів немає. Отже, всього 2 корені.
б) Рівняння (x+1)⋅∣x+2∣=−5. Оскільки модуль ∣x+2∣≥0, то добуток буде від'ємним лише якщо x+1<0. Розв'яжемо для випадку x+2≥0: (x+1)(x+2)=−5⇒x2+3x+7=0. Дискримінант D=9−28<0, коренів немає. Для випадку x+2<0: (x+1)(−(x+2))=−5⇒−x2−3x−2=−5⇒x2+3x−3=0. Дискримінант D=21>0, корені існують. Але потрібно перевірити умову x+2<0 для знайдених коренів цього рівняння. Корені x=2−3±21. 21≈4,58. Перший корінь ≈−3,79, другий ≈0,79. Умова x<−2 виконується лише для першого кореня. Отже, 1 корінь.
в) Рівняння (x+1)⋅∣x+2∣=−4. Аналогічно до пункту б). Розв'язуємо (x+1)(−(x+2))=−4⇒−x2−3x−2=−4⇒x2+3x−2=0. D=9+8=17>0, корені існують. Перевірка умови x<−2: корені 2−3±17. 17≈4,12. Корені: ≈−3,56 та ≈0,56. Тільки менший корінь задовольняє умову x<−2. Отже, 1 корінь.
г) Рівняння (x+1)⋅∣x+2∣=−1. Аналогічно до пунктів б) і в). Розв'язуємо −x2−3x−2=−1⇒x2+3x+1=0. D=9−4=5>0, корені існують. Корені 2−3±5. 5≈2,23. Корені: ≈−2,61 та ≈−0,38. Умова x<−2 виконується лише для першого кореня. Отже, 1 корінь.