Потрібно обрати функцію, графік якої є параболою з вершиною в точці (−2;0). Варіанти відповідей: А) y=x2−2, Б) y=(x−2)2, В) y=(x+2)2, Г) y=−2x2, Д) y=x2+2.
Розв’язання
Запишемо загальний вигляд рівняння параболи з вершиною в точці (−2;0): y=a(x−(−2))2+0, що спрощується до y=a(x+2)2.
Оскільки це стандартна парабола без зміни напрямку гілок (варіанти А, Б, В, Д мають коефіцієнт a=1), припустимо a=1. Отримуємо рівняння y=(x+2)2.
Перевіримо варіанти: у варіанті В маємо саме таке рівняння. У варіантах А, Б, Д вершина знаходиться в інших точках (0;−2), (2;0), (0;2).
Відповідь:
В
Завдання 540
Побудова графіків квадратичних функцій
Побудувати графіки для наборів функцій: а) y=2x2, y=0,5x2, y=2x2+1; б) y=−2x2, y=−0,5x2, y=−0,5x2−2.
Розв’язання
Частина а): - Для y=2x2: вершина (0;0), гілки вгору, ширша за y=x2. - Для y=0,5x2: вершина (0;0), гілки вгору, вузьша за y=x2 (ширша). - Для y=2x2+1: вершина (0;1), гілки вгору, це графік функції y=2x2, зсунутий на 1 одиницю вгору.
Частина б): - Для y=−2x2: вершина (0;0), гілки вниз. - Для y=−0,5x2: вершина (0;0), гілки вниз, ширша за y=−x2. - Для y=−0,5x2−2: вершина (0;−2), гілки вниз, це графік функції y=−0,5x2, зсунутий на 2 одиниці вниз.
Відповідь:
Графіки побудовані за описаними властивостями (вершини та напрямлення гілок).
Завдання 541
Перетворення квадратичних тричленів у повний квадрат
Дати відповідність або перетворити вирази, щоб побачити їх як повні квадрати: а) y=(x−1)2; б) y=x2−2x+1; в) y=x2−6x+9; г) y=x2+4x+4.
Розв’язання
Приклади а) і б): Вираз y=(x−1)2 вже є у вигляді повного квадрата. Розкриємо дужки у y=x2−2x+1: (x−1)2=x2−2x+1. Це одна й та сама функція, вершина якої (1;0).
Приклади в) і г): Перевіримо y=x2−6x+9. Коефіцієнт при x дорівнює −6, половина цього числа −3, квадрат якого 9. Отже, y=(x−3)2. Вершина (3;0).
Перевіримо y=x2+4x+4. Коефіцієнт при x дорівнює 4, половина 2, квадрат 4. Отже, y=(x+2)2. Вершина (−2;0).
а) Розв'язуємо x(x−2)=0. Отримуємо корені x1=0, x2=2. Точка перетину з віссю Oy: при x=0, y=0.
б) Розв'язуємо 2x(x−3)=0. Корені: x1=0, x2=3. Точка перетину з віссю Oy: при x=0, y=0.
в) Розв'язуємо x2−3x+2=0 (корені 1,2). При x=0, y=2. Точка (0;2).
г) Розв'язуємо 3x2−4x+1=0 (D=16−12=4, корені 64±2, тобто 1,31). При x=0, y=1. Точка (0;1).
Відповідь:
а) нулі: 0,2; точка з віссю Oy: (0;0). б) нулі: 0,3; точка з віссю Oy: (0;0). в) нулі: 1,2; точка з віссю Oy: (0;2). г) нулі: 31,1; точка з віссю Oy: (0;1).
Завдання 543
Нулі функцій та точка перетину з віссю OY (продовження)
а) Розв'язуємо x(x+5)=0. Корені: x1=0, x2=−5. При x=0, y=0. Точка (0;0).
б) Рівняння x2−2=0 має корені ±2. При x=0, y=−2. Точка (0;−2).
в) Розв'язуємо x2−2x−3=0. Корені: −1,3. При x=0, y=−3. Точка (0;−3).
г) Розв'язуємо 2x2−5x+2=0 (D=25−16=9, корені 45±3, тобто 2,21). При x=0, y=2. Точка (0;2).
Відповідь:
а) нулі: 0,−5; точка з віссю Oy: (0;0). б) нулі: 2,−2; точка з віссю Oy: (0;−2). в) нулі: −1,3; точка з віссю Oy: (0;−3). г) нулі: 21,2; точка з віссю Oy: (0;2).
а) y=(x−1)2+4. Вершина M(1;4), гілки вгору (a>0). Нулів немає (D<0). Перетин з віссю Oy: (0;5).
б) y=(x+3)2−6. Вершина M(−3;−6), гілки вгору. Нулі: −3±6. Перетин з віссю Oy: (0;3).
в) y=(x+1)2+3. Вершина M(−1;3), гілки вгору. Нулів немає (D<0). Перетин з віссю Oy: (0;4).
г) y=−(x+4)2−2. Вершина M(−4;−2), гілки вниз (a<0). Нулів немає (D<0). Перетин з віссю Oy: (0;−10).
Відповідь:
а) вершина (1;4), парабола відкрита вгору, нулів немає. б) вершина (−3;−6), парабола відкрита вгору, нулі існують. в) вершина (−1;3), парабола відкрита вгору, нулів немає. г) вершина (−4;−2), парабола відкрита вниз, нулів немає.
На мал. 11.8, а, б дано графіки квадратичних функцій. Знайди для кожної з них за графіком: а) знак дискримінанта; б) знак першого коефіцієнта; в) координати вершини параболи; г) нулі функції; ґ) проміжки, на яких функція зростає, спадає.
Розв’язання
а) Знак дискримінанта: оскільки параболи перетинають вісь абсцис у двох різних точках, то D>0 для обох графіків. б) Знак коефіцієнта a: гілки обох парабол спрямовані вгору, отже a>0. в) Координати вершини: точні координати неможливо визначити без чіткого зображення сітки, але зазвичай це точка мінімуму між перетинами з віссю x. г) Нулі функції: це абсциси точок перетину графіків із віссю x (наприклад, для а) x1≈−0.8, x2≈1.5; для б) x1≈0.5, x2≈2.2 — точні значення залежать від масштабу малюнка). ґ) Проміжки: функція спадає на проміжку (−∞;xвершини] і зростає на проміжку [xвершини;+∞), де xвершини — абсциса вершини.
Відповідь:
а) D>0; б) a>0; в) координати беруться з малюнка (точка мінімуму); г) нулі — точки перетину з віссю x; ґ) спадає до вершини, зростає після вершини. (Для точного розв'язання потрібне чітке зображення малюнків).