Побудувати графік функції y=x+4−1. Користуючись графіком, знайти: область визначення та область значень функції, нулі функції, проміжки знакосталості, найменше та найбільше значення функції (якщо вони існують).
Розв’язання
Знайдемо область визначення (ОДЗ): вираз під коренем має бути невід'ємним, тобто x+4≥0, звідки x≥−4. Область визначення — проміжок [−4;+∞).
Побудуємо графік: беремо кілька точок для функції y=x (наприклад, (0;0),(1;1),(4;2)), зсуваємо їх на 4 одиниці вліво (x−4) та на 1 вниз (y−1). Отримуємо точки: (−4;−1),(−3;0),(0;1).
Аналізуємо властивості з графіка: нуль функції знаходимо там, де графік перетинає вісь абсцис (y=0). Знайдемо x: x+4−1=0⇒x+4=1⇒x+4=1⇒x=−3. Нуль: −3. Функція зростає на всій області визначення, тому немає проміжків спаду. Оскільки функція зростає і не обмежена зверху, найбільшого значення немає. Найменше значення досягається в початковій точці x=−4, воно дорівнює −1.
Відповідь:
Область визначення: [−4;+∞); область значень: [−1;+∞); нуль функції: −3; проміжок зростання: [−4;+∞), спадання: немає; найменше значення: −1, найбільше значення: немає.
Розбір зрозумілий?
§ 10. Перетворення графіків функційЗавдання 7 (с. 109)с. 109
Побудова графіка функції з параметром
Умова
Побудувати графік функції y=x+4−1. Користуючись графіком, знайти: область визначення та область значень функції, нулі функції, проміжки знакосталості, найменше та найбільше значення функції (якщо вони існують).
Що треба знати
Графік функції y=x — це півпарабола, що починається в початку координат і йде вгору-вправо. Перетворення f(x)→f(x−m) зсуває графік убік на m одиниць, а f(x)→f(x)+n — зсуває його вертикально на n одиниць. Область визначення квадратного кореня — це множина значень аргументу, при яких вираз під коренем не від'ємний.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Спочатку знайди область визначення, щоб зрозуміти початкову точку графіка. Потім уяви базовий графік y=x і застосуй послідовно перетворення: зсув на 4 одиниці вліво та на 1 одиницю вниз.
Розв’язання крок за кроком
Знайдемо область визначення (ОДЗ): вираз під коренем має бути невід'ємним, тобто x+4≥0, звідки x≥−4. Область визначення — проміжок [−4;+∞).
Побудуємо графік: беремо кілька точок для функції y=x (наприклад, (0;0),(1;1),(4;2)), зсуваємо їх на 4 одиниці вліво (x−4) та на 1 вниз (y−1). Отримуємо точки: (−4;−1),(−3;0),(0;1).
Аналізуємо властивості з графіка: нуль функції знаходимо там, де графік перетинає вісь абсцис (y=0). Знайдемо x: x+4−1=0⇒x+4=1⇒x+4=1⇒x=−3. Нуль: −3. Функція зростає на всій області визначення, тому немає проміжків спаду. Оскільки функція зростає і не обмежена зверху, найбільшого значення немає. Найменше значення досягається в початковій точці x=−4, воно дорівнює −1.
Відповідь:
Область визначення: [−4;+∞); область значень: [−1;+∞); нуль функції: −3; проміжок зростання: [−4;+∞), спадання: немає; найменше значення: −1, найбільше значення: немає.