Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 310
Завдання 1
Уміння Лізель діставати книжки
Які нові вміння були потрібні Лізель, щоб діставати книжки?
Розв’язання
У тексті сказано, що для крадіжки потрібні «Вправність», «Рішучість» та «Швидкість».
Проте важливішою була ще одна вимога — «Удача».
Лізель мала швидко діяти, щоб не обпектися і не бути поміченою.
Відповідь:
Вправність, рішучість, швидкість та удача.
Завдання 2
Причін ваби курган попелу
Чому її вабив курган попелу?
Розв’язання
Лізель була притягнута до купи як магнітом і посміховиськом.
Їй хотілося побачити займання, а тепер вона не могла відірвати погляду від нього.
Курган вабив її своєю таємницею, бо там могли бути вцілілі книги.
Відповідь:
Курган вабив її, оскільки Лізель шукала там порятунку у вигляді книг, які могли вціліти від полум'я.
Завдання 3
Ризик та мотиви дій Лізель
Чи був ризик у діях Лізель? Чому вона це робила?
Розв’язання
Ризик був великий: книга була гарячою, диміла, а за нею стежили тіні (можливо, поліція або охорона).
Лізель робила це, бо для неї книги були важливішими за власне життя та безпеку.
Вона відчувала «хворобливу привабливість адреналіну», що змушувала її ризикувати.
Відповідь:
Так, ризик був великий через вогонь, дим та спостерігачів; вона робила це заради книг, які давали їй світло і відчуття свободи.
Завдання 4
Емоції Лізель у бібліотеці
Які емоції переживала Лізель, коли побачила бібліотеку в домі мера?
Розв’язання
Лізель була зачудована і усміхалася, бо бачила справжню бібліотеку.
Вона відчувала радість, коли могла торкатися книг і пробігати полицями.
Емоції змінилися на тривогу лише тоді, коли вона зрозуміла, що за нею стежать, але спочатку це був захват.
Відповідь:
Лізель відчувала захоплення, радість та дивування, адже побачила місце, де можна читати без страху.
Завдання 5
Емоції Лізель у бібліотеці мера
Лізель заходить до будинку мера, де вона очікувала катання (вирину в камін, ув'язнення в підвалі). Вона бачить кімнату, повну книжок. Їй стає тепло, вона усміхається і сміється від захоплення.
Розв’язання
Згадай, що Лізель думала про будинок мера перед входом (страх, очікування катувань).
Опиши зміну її настрою після того, як побачила полиці з книжками (радість, захоплення).
Відповідь:
Лізель відчула радість і захоплення. Їй стало тепло від зустрічі з книгами, що спростувала її страхи.
Завдання 6
Мотивація дружини мера
Мерова дружина запрошує Лізель до бібліотеки. Вона не має мішка для прання, а жестом «запрошує» дівчинку зайти. Вона тримає маленьку башточку з книжками і виглядає захопленою.
Розв’язання
Визнач, що спонукало дружину мера запросити Лізель (спільна любов до книжок).
Опиши її дії: як вона влаштувала приміщення і як ставилася до дівчинки.
Відповідь:
Дружина мера запропонувала Лізель бібліотеку, оскільки любила книги так само. Вона створила затишну атмосферу, дозволила торкатися книжок і навіть віддала їх для читання, показавши підтримку до літератури.
Завдання 7
Заборонена книга «Знизування плечима
Книга про єврея, який втомився знизувати плечима на труднощі та втіхи життя, була заборонена в Німеччині. Головного героя описували позитивно, що влада не могла пробачити.
Розв’язання
Визнач, хто головний герой книги (єврей).
Поясни, чому це було неприйнятно для нацистської влади (прославлення «неправильної» раси).
Відповідь:
Книга була заборонена, бо її головний герой — єврей, якого описували позитивно. Це суперечило нацистській ідеології расової чистоти та ненависті до євреїв.
Завдання 8
Ознаки літа для Лізель
Для Лізель «літо» складається з чотирьох елементів: щоденне читання «Знизування плечима», читання на підлозі мерової бібліотеки, футбол на Небесній вулиці та використання можливостей для крадійства книжок.
Розв’язання
Знайди перелік «ознак літа» у тексті (розділ «Ознаки літа»).
Опиши ці чотири аспекти життя дівчинки в цей період.
Відповідь:
Чотири ознаки літа для Лізель: 1) щоденне читання книги «Знизування плечима»; 2) читання на підлозі мерової бібліотеки; 3) гра у футбол на Небесній вулиці; 4) використання різних можливостей для крадійства книжок.
Завдання 9
Есе на тему «Культура проти війни
Написати есе, де розкрити ідею протистояння культури (знань, мистецтва) насильству та руйнуванню.
Розв’язання
Сформулюй тезу: культура є щитом проти диктатури та насильства.
Наведи приклади з життя або літератури, де книги рятували людей (наприклад, «Крадійка книжок»).
Поясни, чому знання важливіші за військову силу в довгостроковій перспективі.
Заверши есе висновком про те, що захист культури — це захист майбутнього.
Відповідь:
Культура є фундаментальною силою, яка зберігає людську гідність проти руйнівної сили війни. У творі «Крадійка книжок» Лізель знаходить порятунок саме в словах, тоді як навколо горять бібліотеки та спалюють книги. Війна намагається знищити історичну пам'ять та мистецтво, але культура здатна пробитися навіть крізь попел. Щоб перемогти війну, потрібно не лише зброї, а й розуміння цінності життя та знань. Тому захист культури є запорукою миру.
Завдання 10
Спалені книги в нацистській Німеччині
З'ясувати, які саме книжки спалювали, і пояснити причини цього явища.
Розв’язання
Визнач основні групи спалених творів: література єврейських авторів, комуністична та соціалістична література, твори з критикою нацизму.
Поясни причини: нацисти вважали ці книги «неарійськими» і небезпечними для їхньої ідеології.
Опиши мету акції: створення монолітної пропагандистської реальності та знищення альтернативних думок.
Відповідь:
Нацистська влада спалювала книги єврейських, комуністичних, соціалістичних та ліберальних авторів, а також твори з критикою нацизму. Це робили тому, що вони вважали ці ідеї «неарійськими» і загрозою для їхнього тоталітарного режиму. Акція мала на меті повністю контролювати свідомість населення та знищити будь-які альтернативні погляди, створивши суспільство, де панувала лише офіційна пропаганда.
Завдання 11
Список книг для Лізель Мемінґер
Створити список книжок, які б сподобалися головній героїні «Крадійки книжок».
Розв’язання
Визнач ключові інтереси Лізель: любов до природи, цікавість до історії, потреба в утішних казках.
Обери твори таких авторів, як Ендрю Карнегі (про життя), Роберт Льюїс Стивенсон («Острів скарбів»), або класичні казки.
Для кожного твору дай коротке пояснення, чому він підходить Лізель (наприклад, «це про сміливих героїв» або «там описано красу лісу»).
Відповідь:
Список книг для Лізель Мемінґер міг би включати: 1) «Острів скарбів» Р.Л. Стивенсона — про пригоди та сміливість; 2) «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері — про чистоту душі та дружбу; 3) твори Ендрю Карнегі про життя простолюду — щоб Лізель бачила, що не вона одна така; 4) казки про природу та тварин — оскільки Лізель любить спостерігати за світом.
Завдання 12
Расизм і ксенофобія в романі
Дослідити значення понять «расизм» і «ксенофобія», навести приклади з роману та пояснити їхню небезпеку.
Розв’язання
Дай визначення термінів: расизм — віра в «вищу» расу; ксенофобія — ворожість до іноземців.
Наведи приклад з роману: нацисти називають євреїв та ромів «неарійськими», спалюють їхні майна, а Лізель бачить, як люди ображають Ганса за те, що він єврей.
Поясни небезпеку: такі ідеї розділяють людей на «своїх» та «чужих», що призводить до війн, геноциду та страждань.
Відповідь:
Расизм — це віра в перевагу однієї раси над іншою, а ксенофобія — страх або ворожість до іноземців. У романі «Крадійка книжок» це проявляється у ставленні нацистів до євреїв та ромів: їх називають «неарійськими», спалюють їхні книги та будинки, а людей ображають за походженням. Це небезпечно, тому що такі ідеї розділяють людство на «своїх» та «чужих», викликають війни та геноцид, руйнуючи життя мільйонів безневинних людей.
Завдання 13
Література та мистецтво як опір війні
Описати літературні й мистецькі твори вітчизняних та зарубіжних авторів, які допомагають виживати особисто в період повномасштабного вторгнення.
Розв’язання
Визнач тему твору (наприклад, патріотизм, любов до Батьківщини, боротьба за життя).
Поясни, які емоції або думки цей твір викликає і як це впливає на стан духу під час війни.
Сформулюй висновок про роль культури у виживанні українців.
Відповідь:
Прикладами можуть служити «Аїда» Тараса Шевченка, який надихає на боротьбу за волю, або картина Івана Труша «Батьківщина», що символізує вірність землі. Також допомагають сучасні вірші про війну (наприклад, Олени Кравець чи Дмитра Павличка), які змушують пам'ятати про жертви та не втрачати надії.