Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 13. —14. Революції 1848—1849 рр. у Західній і Центральній Європі. Франція в 40—60-х рр. XIX ст
Завдання 2 (с. 88)
Здобутки та невдачі революції 1848 р. у Франції
Чи дійсно революція 1848 р. у Франції завершилася перемогою? Обґрунтуйте свою думку, описавши зміни в політичному режимі та соціальні реформи того періоду.
Розв’язання
Визначте, що революція 1848 р. призвела до тимчасової перемоги демократичних сил і створення Другої французької республіки.
Поясніть, що у 1851 році Луї Бонапарт склав конституцію, а в 1852 році проголосив себе імператором, скасувавши парламентські свободи.
Висніть висновок: революція не завершилася остаточною перемогою демократії, оскільки влада знову стала авторитарною.
Відповідь:
Революція 1848 р. формально завершилася поразкою демократичних сил, оскільки у 1852 році була відновлена імперія (Третя імперія) під владою Наполеона III.
Завдання 3 (с. 88)
Зміни в Австрійській імперії під час «Весни народів
Яких змін зазнала Австрійська імперія в період «Весни народів»? Опишіть політичні та соціальні реформи, а також кінцевий результат подій.
Розв’язання
Запишіть основні реформи 1848–1849 рр.: скасування панщини, прийняття Конституції, створення парламенту.
Опишіть зміну влади: Фердинанд I зрікся престолу на користь Франца Йосифа I.
Поясніть фінал: новий імператор ліквідував автономію провінцій, відновив повноваження Державної ради і придушив виступи національних меншин.
Відповідь:
Австрійська імперія отримала Конституцію та скасувала панщину, але кінцевим результатом стала ліквідація автономії провінцій, відновлення абсолютної влади імператора та придушення національних рухів.
Завдання 4 (с. 88)
Наслідки «Весни народів» для різних регіонів Європи
Охарактеризуйте особливості подій «Весни народів» у різних державах і регіонах Західної і Центральної Європи. Порівняйте результати в Австрії, Німеччині, Італії та інших країнах.
Розв’язання
Перелічіть основні результати в Австрії: ліквідація автономій, повернення до абсолютизму.
Опишіть ситуацію в Німеччині: відсутність єдиної держави, придушення революційних виступів у Пруссії та інших землях.
Згадайте про Італію: тимчасове визволення Ломбардії та Венеції, але остаточна поразка руху за об'єднання до 1861 року.
Відповідь:
У більшості країн (Австрія, Німеччина) революція провалилася і влада зміцнилася; в Угорщині та Італії були часткові успіхи, але загальний результат — відновлення авторитарного правління та заборона політичних свобод.
Завдання 5 (с. 88)
Хронологія подій «Весни народів» у Європі
Виконайте завдання з хронології. 1) Через скільки років після створення у Львові гуртка «Руська трійця» (1840 р.) утворилася Головна руська рада? 2) Яку річницю початку в Європі «Весни народів» відзначатимуть цього року (враховуючи, що події розпочалися у березні 1848 р., а завдання виконується у 2026 році)?
Розв’язання
Обчисліть різницю між роками: 1848−1840=8 років.
Розрахуйте річницю від початку подій у 2026 році: 2026−1848=78.
Відповідь:
1) Головна руська рада утворилася через 8 років після створення гуртка «Руська трійця». 2) У 2026 році відзначатимуть 78-річницю початку «Весни народів» в Європі.
Завдання 6 (с. 88)
Хронологія «Руської трійці» та Головної руської ради
1) Через скільки років після створення у Львові гуртка «Руська трійця» (1840 р.) утворилася Головна руська рада (квітень 1848 р.)? 2) Яку річницю початку в Європі «Весни народів» відзначатимуть цього року (відлік з березня 1848 р.)?
Розв’язання
Визначаємо дати: гурток «Руська трійця» створено у 1840 році, Головна руська рада — у квітні 1848 року.
Рахуємо різницю: 1848−1840=8 років.
Визначаємо річницю початку «Весни народів» (березень 1848 р.) відносно поточного часу (зазвичай у шкільному контексті питають про загальний час з моменту події або конкретну річницю, наприклад, 2025 рік — це 177-та річниця).
Відповідь:
8 років; річниця відліку починається з березня 1848 року (наприклад, у 2025 році буде 177-та річниця).
Завдання 7 (с. 88)
Вплив революцій на ситуацію в Європі
Обговорити за методом «Оптиміст і песиміст», як революції 1848—1849 рр. вплинули на політичну та соціальну ситуацію в тогочасній Європі (здобутки проти поразок).
Розв’язання
Визначаємо здобутки: скасування панщини в Австрії, прийняття конституцій у Франції та Італії, проголошення республік (Римська, Венеційська), визнання прав національних меншин.
Визначаємо поразки: відновлення абсолютної влади імператорів (Франц Йосиф I), придушення повстань у Чехії, Угорщині, Італії та Австрії, повернення консервативних режимів.
Додаємо висновок: хоча революції не змінили загальної системи правління кардинально, вони прискорили соціальні перетворення та розбудили національну свідомість.
Відповідь:
Революції дали позитивні результати (скасування панщини, конституції), але закінчилися поразкою для революційних сил і відновленням старих режимів.
Завдання 8 (с. 88)
Оцінка демократичності революцій 1848—1849 рр
Висловити аргументоване ставлення до думки: «Революції 1848—1849 рр. за своїм змістом були демократичними, спрямованими на зміну старих форм правління та створення більших можливостей для врахування інтересів національних спільнот».
Розв’язання
Аргументи «за»: виступи проти Меттерніха, вимога конституцій, рівність громадян, скасування панщини, створення парламентів.
Аргументи «проти» (чи обмеження): відмова від національних прав меншин у Угорщині, придушення повстань військами імперії та Росії, повернення до монархії в багатьох країнах.
Сформулювати власну думку: революції були демократичними за ідеалами, але не змогли реалізувати їх повністю через відсутність єдності та зовнішнього тиску.
Відповідь:
Думка справедлива частково: революції дійсно виступали за демократичні зміни (конституції, права), але не змогли їх повноцінно реалізувати через поразки та відновлення авторитарних режимів.
Завдання 9 (с. 88)
Розуміння цитати Дж. Мадзіні про війну народу
Пояснити слова лідера «Молодої Італії» Дж. Мадзіні: «Війна королів закінчилася, війна народу починається», навести аргументи з історії революцій 1848—1849 рр.
Розв’язання
Розшифровуємо термін «війна королів»: це війни монархів між собою за вплив або території (як у Наполеонівські часи), які закінчилися після Віденського конгресу.
Пояснюємо «війну народу»: це масові виступи проти імперської влади, боротьба за національне визволення (Італія, Німеччина) та соціальні реформи (скасування панщини).
Наводимо приклади: повстання в Мілані та Венеції проти Австрії, рух за єдність Італії, виступи угорців проти Відня.
Відповідь:
Це означає перехід від війн монархів до боротьби народів за національне визволення та демократичні права; прикладами є повстання в Італії проти австрійських королів та рух угорців за незалежність.
Завдання 10 (с. 88)
Роль лідерів «Молодої Італії
Лідер «Молодої Італії» Дж. Мадзіні сказав: «Війна королів закінчилася, війна народу починається». Треба розуміння цих слів та навести аргументи з контексту подій 1848–1849 рр.
Розв’язання
Розкрий сенс фрази: «Війна королів» — це боротьба монархів за вплив (як у 1815 р.), а «війна народу» — це визвольні змагання проти іноземних окупантів та самодержавної влади всередині країни.
Наведи аргументи: під час «Весни народів» в Італії повстання спалахували не за наказом королів, а з ініціативи патріотів (наприклад, у Мілані та Венеції), які прагнули об'єднання країни та свободи.
Підсумуй: Мадзіні вказував на те, що старий порядок монархів переможений, і тепер вирішуватимуть долю народів саме масові революційні дії.
Відповідь:
Ці слова означають перехід від конфліктів між монархами до масового національно-визвольного руху. Аргументи: повстання в Мілані та Венеції були ініційовані патріотами, а не королівськими урядами; головним противником став Австрійський імператор, який воював проти всього народу Італії.