Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінка 88

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 2 (с. 88)–10 (с. 88) · 9 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 13. —14. Революції 1848—1849 рр. у Західній і Центральній Європі. Франція в 40—60-х рр. XIX ст

Завдання 2 (с. 88)

Здобутки та невдачі революції 1848 р. у Франції

Чи дійсно революція 1848 р. у Франції завершилася перемогою? Обґрунтуйте свою думку, описавши зміни в політичному режимі та соціальні реформи того періоду.

Розв’язання

  1. Визначте, що революція 1848 р. призвела до тимчасової перемоги демократичних сил і створення Другої французької республіки.

  2. Поясніть, що у 1851 році Луї Бонапарт склав конституцію, а в 1852 році проголосив себе імператором, скасувавши парламентські свободи.

  3. Висніть висновок: революція не завершилася остаточною перемогою демократії, оскільки влада знову стала авторитарною.

Відповідь:

Революція 1848 р. формально завершилася поразкою демократичних сил, оскільки у 1852 році була відновлена імперія (Третя імперія) під владою Наполеона III.

Завдання 3 (с. 88)

Зміни в Австрійській імперії під час «Весни народів

Яких змін зазнала Австрійська імперія в період «Весни народів»? Опишіть політичні та соціальні реформи, а також кінцевий результат подій.

Розв’язання

  1. Запишіть основні реформи 1848–1849 рр.: скасування панщини, прийняття Конституції, створення парламенту.

  2. Опишіть зміну влади: Фердинанд I зрікся престолу на користь Франца Йосифа I.

  3. Поясніть фінал: новий імператор ліквідував автономію провінцій, відновив повноваження Державної ради і придушив виступи національних меншин.

Відповідь:

Австрійська імперія отримала Конституцію та скасувала панщину, але кінцевим результатом стала ліквідація автономії провінцій, відновлення абсолютної влади імператора та придушення національних рухів.

Завдання 4 (с. 88)

Наслідки «Весни народів» для різних регіонів Європи

Охарактеризуйте особливості подій «Весни народів» у різних державах і регіонах Західної і Центральної Європи. Порівняйте результати в Австрії, Німеччині, Італії та інших країнах.

Розв’язання

  1. Перелічіть основні результати в Австрії: ліквідація автономій, повернення до абсолютизму.

  2. Опишіть ситуацію в Німеччині: відсутність єдиної держави, придушення революційних виступів у Пруссії та інших землях.

  3. Згадайте про Італію: тимчасове визволення Ломбардії та Венеції, але остаточна поразка руху за об'єднання до 1861 року.

Відповідь:

У більшості країн (Австрія, Німеччина) революція провалилася і влада зміцнилася; в Угорщині та Італії були часткові успіхи, але загальний результат — відновлення авторитарного правління та заборона політичних свобод.

Завдання 5 (с. 88)

Хронологія подій «Весни народів» у Європі

Виконайте завдання з хронології. 1) Через скільки років після створення у Львові гуртка «Руська трійця» (1840 р.) утворилася Головна руська рада? 2) Яку річницю початку в Європі «Весни народів» відзначатимуть цього року (враховуючи, що події розпочалися у березні 1848 р., а завдання виконується у 2026 році)?

Розв’язання

  1. Обчисліть різницю між роками: років.

  2. Розрахуйте річницю від початку подій у 2026 році: .

Відповідь:

1) Головна руська рада утворилася через 8 років після створення гуртка «Руська трійця». 2) У 2026 році відзначатимуть 78-річницю початку «Весни народів» в Європі.

Завдання 6 (с. 88)

Хронологія «Руської трійці» та Головної руської ради

1) Через скільки років після створення у Львові гуртка «Руська трійця» (1840 р.) утворилася Головна руська рада (квітень 1848 р.)? 2) Яку річницю початку в Європі «Весни народів» відзначатимуть цього року (відлік з березня 1848 р.)?

Розв’язання

  1. Визначаємо дати: гурток «Руська трійця» створено у 1840 році, Головна руська рада — у квітні 1848 року.

  2. Рахуємо різницю: років.

  3. Визначаємо річницю початку «Весни народів» (березень 1848 р.) відносно поточного часу (зазвичай у шкільному контексті питають про загальний час з моменту події або конкретну річницю, наприклад, 2025 рік — це 177-та річниця).

Відповідь:

8 років; річниця відліку починається з березня 1848 року (наприклад, у 2025 році буде 177-та річниця).

Завдання 7 (с. 88)

Вплив революцій на ситуацію в Європі

Обговорити за методом «Оптиміст і песиміст», як революції 1848—1849 рр. вплинули на політичну та соціальну ситуацію в тогочасній Європі (здобутки проти поразок).

Розв’язання

  1. Визначаємо здобутки: скасування панщини в Австрії, прийняття конституцій у Франції та Італії, проголошення республік (Римська, Венеційська), визнання прав національних меншин.

  2. Визначаємо поразки: відновлення абсолютної влади імператорів (Франц Йосиф I), придушення повстань у Чехії, Угорщині, Італії та Австрії, повернення консервативних режимів.

  3. Додаємо висновок: хоча революції не змінили загальної системи правління кардинально, вони прискорили соціальні перетворення та розбудили національну свідомість.

Відповідь:

Революції дали позитивні результати (скасування панщини, конституції), але закінчилися поразкою для революційних сил і відновленням старих режимів.

Завдання 8 (с. 88)

Оцінка демократичності революцій 1848—1849 рр

Висловити аргументоване ставлення до думки: «Революції 1848—1849 рр. за своїм змістом були демократичними, спрямованими на зміну старих форм правління та створення більших можливостей для врахування інтересів національних спільнот».

Розв’язання

  1. Аргументи «за»: виступи проти Меттерніха, вимога конституцій, рівність громадян, скасування панщини, створення парламентів.

  2. Аргументи «проти» (чи обмеження): відмова від національних прав меншин у Угорщині, придушення повстань військами імперії та Росії, повернення до монархії в багатьох країнах.

  3. Сформулювати власну думку: революції були демократичними за ідеалами, але не змогли реалізувати їх повністю через відсутність єдності та зовнішнього тиску.

Відповідь:

Думка справедлива частково: революції дійсно виступали за демократичні зміни (конституції, права), але не змогли їх повноцінно реалізувати через поразки та відновлення авторитарних режимів.

Завдання 9 (с. 88)

Розуміння цитати Дж. Мадзіні про війну народу

Пояснити слова лідера «Молодої Італії» Дж. Мадзіні: «Війна королів закінчилася, війна народу починається», навести аргументи з історії революцій 1848—1849 рр.

Розв’язання

  1. Розшифровуємо термін «війна королів»: це війни монархів між собою за вплив або території (як у Наполеонівські часи), які закінчилися після Віденського конгресу.

  2. Пояснюємо «війну народу»: це масові виступи проти імперської влади, боротьба за національне визволення (Італія, Німеччина) та соціальні реформи (скасування панщини).

  3. Наводимо приклади: повстання в Мілані та Венеції проти Австрії, рух за єдність Італії, виступи угорців проти Відня.

Відповідь:

Це означає перехід від війн монархів до боротьби народів за національне визволення та демократичні права; прикладами є повстання в Італії проти австрійських королів та рух угорців за незалежність.

Завдання 10 (с. 88)

Роль лідерів «Молодої Італії

Лідер «Молодої Італії» Дж. Мадзіні сказав: «Війна королів закінчилася, війна народу починається». Треба розуміння цих слів та навести аргументи з контексту подій 1848–1849 рр.

Розв’язання

  1. Розкрий сенс фрази: «Війна королів» — це боротьба монархів за вплив (як у 1815 р.), а «війна народу» — це визвольні змагання проти іноземних окупантів та самодержавної влади всередині країни.

  2. Наведи аргументи: під час «Весни народів» в Італії повстання спалахували не за наказом королів, а з ініціативи патріотів (наприклад, у Мілані та Венеції), які прагнули об'єднання країни та свободи.

  3. Підсумуй: Мадзіні вказував на те, що старий порядок монархів переможений, і тепер вирішуватимуть долю народів саме масові революційні дії.

Відповідь:

Ці слова означають перехід від конфліктів між монархами до масового національно-визвольного руху. Аргументи: повстання в Мілані та Венеції були ініційовані патріотами, а не королівськими урядами; головним противником став Австрійський імператор, який воював проти всього народу Італії.

Наприклад: